Легенди українців
- 18-01-2023, 00:28
- 312
5 Клас , Українська література 5 клас Качак, Тебешевська 2022
Легенди українців
З давніх часів люди переказували одне одному почуті оповіді про певні події, історичних осіб, явища. Не всі факти вони могли пояснити, тому щось домислювали, чимось їх доповнювали. Так виникли легенди. Ви вже читали легенди про дівчину-Україну, «Хліб і золото», «Як виникли Карпати», «Місто Сміла».
• А чи знаєте, які легенди поширені у вашому краї? Поцікавтеся в місцевій бібліотеці чи музеї і розкажіть іншим.
Теорія літератури
Легенда — народне оповідання про події, життя і діяльність якоїсь особи, чудесні явища, що сприймаються як достовірні.
Люди вірили, що події та явища, про які йшлося в легенді, могли бути насправді. Героїв легенд вважали справжніми.
Ознаками легенди є: переплетення реального й вигаданого, історичні факти, таємничість (навіть містичність), героїчність, драматизм. Зміст легенд відображає історію народу, його характер, світогляд, звичаї, традиції.
• Погляньте на інфографіку на с. 90 і поміркуйте, у чому подібність казок і легенд. Поясніть ці ознаки.
Легенди різні за тематикою й походженням. Їх поділяють на такі групи: міфологічні (первісні уявлення про походження світу, людей, тварин і рослин, природні явища, види господарської діяльності — «Легенда про створення землі», «Створення гір і каміння на землі», «Чому сонце буває сумне?»); апокрифічні, або біблійні (про епізоди християнської історії, життя святих — «Як Бог перетворив людину на журавля?», «Христос і циган», «Микола Чудотворець»); історико-героїчні (про важливі події з української минувшини, патріотизм і подвиги народних героїв — «Михайлик і Золоті Ворота», «Як Сірко переміг татар», «Євшан-зілля»; легенди про Олексу Довбуша, Богдана Хмельницького, Устима Кармалюка); топонімічні (про походження міст і сіл, їхніх назв, а також річок, озер, урочищ та інших місць — «Три брати — засновники Києва», «Легенда про заснування Львова», «Як виникли Карпати», «Аю-Даг»); соціально-побутові (про життя і побут українців — «Свекруха і невістка»).
• Спробуйте додати власні приклади до кожної групи легенд.
Багато українських легенд виникло ще в дохристиянські часи, і вони дуже подібні до міфів. У них — віра наших предків у природні й надприродні сили, богів, духів, обереги. Такі легенди називають міфологічними.
Теорія літератури
Міф — розповідь, у якій відтворено уявлення наших предків про створення світу, богів, духів, героїв та надприродні сили.
Легенда, як і міф, пояснює походження певних речей і явищ. Однак у легенді не стверджується, що саме так було, а йдеться лише про їхню вірогідність. Подіям легенди властива конкретність: заснування міста, поява елементів ландшафту, подорожі тощо. Міф зазвичай пояснює появу чогось всесвітнього чи загальновідомого з погляду оповідача. Події в легенді розгортаються в історичному часі — в конкретних добі, році. У міфі та казці цього немає. Деякі легенди пристосовують до сучасності, зберігаючи їхній сюжет, але змінюючи імена персонажів і додаючи нові деталі. У цьому переконаєтеся, коли прочитаєте і порівняєте, наприклад, легенду «Калина» і міф «Берегиня».
Легенда «Калина» пояснює, чому саме калина стала символом України. Кущ калини названо ім’ям дівчини, яка не змогла пробачити своєму хлопцеві зраду Батьківщини. Її долю народ порівняв з гіркотою ягід калини.
Міф «Берегиня» розповідає про перехід людства від первісного стану (печер, диких шкур) до цивілізації (будування хат, використання вогню, приготування їжі). У його центрі — бог, небесний коваль, що викував світ, покровитель шлюбу та родини Сварог. Він протистоїть Чорнобогу, який є уособленням зла, пітьми. Згадується й Білобог — образ-символ добра, світла. Берегиня — символ життя й родючості, Матері-Природи, матері всього сущого. Це Велика Охоронниця, яка дає життя та оберігає оселі й добробут сімей. Із цим асоціюється традиція українців вирізьблювати образ Берегині з піднятими руками на дверях і вікнах, вишивати його на рушниках і сорочках.
Калина
(Легенда)
Колись у давнину у глухому селі жили хлопець і дівчина. Любили одне одного змалку і тішилися життям. Та якось покликав їх до себе батько хлопця і мовив:
— Сину, прийшла пора віддати належне, піти захисником рідного краю. Покозакуй, а повернешся — відсвяткуємо весілля!
Рано-ранесенько проводжали за село хлопця батько й дівчина. Благословив старий козак сина:
— Не осором наш рід! Хай Бог тебе хранить на добрі справи!
Дівчина простягла вишивану хустину:
— Їдь! Бережи рідну землю, а я збережу наше кохання!
Поїхав козак, тільки закурілось пилом понад шляхом.
Минув і рік, і два, й три; від козака ні чутки, ні звістки. Четвертої весни, коли квітли сади і тьохкали соловейки, на село з дикими згуками, вихором налетіла татарська орда. Мужньо боронилися люди, біля кожної хати кипів бій. Та один за одним падали захисники — занадто люті були напасники.
Ілюстрація Олександра Кошеля
Біля хати, де жив батько козака, шаленіла січа. Мов розлютований лев, боронив батько господу, бо в хаті переляканою горличкою заховалася синова наречена. Та ось з-поперед чужинців вискочив дужий вояка. Підняв батько шаблю, та й закляк:
— Ти, сину, привів чужинців до свого села? Зрадник?!
— А що б я мав, козакуючи? Злидні, рани, а чи й смерть... А тут...
З невимовною мукою мовив батько:
— Так згинь же, виродку! Хай і земля тебе не прийме — ніде щоб не мав ні спочинку, ні зупинку!..
Останні слова замерли на посинілих губах зітнутої голови, бо молодий вояка виявився спритніший за батька... На це лихо вилинула з хати дівчина, мов зоря зійшла. Чужинці схвально загули — така врода! Дівчина пізнала коханого, не завваживши, що він у чужинському одязі. Кинулась до нього, залебеділа1:
— Як добре, що ти тут! Таке лихо!.. — і затнулась, побачила, все усвідомила. — Чому?! Невже ти справді запроданець2?!!
1 Лебедіти — звертатися до кого-небудь ласкавими, ніжними словами. Приклад слововживання: мати лебеділа до немовляти.
2 Запроданець — зрадник. Приклад слововживання: немає прощення запроданцям рідного народу.
— Я поспішав до тебе! Ти будеш у мене в золоті, в шовках ходити, оксамитом огортатись, самоцвітами тішитись!
Та дівчина вже все зрозуміла:
— Проклинаю тебе, зраднику!
— Візьміть її, — крикнув вояк своїм зайдам.
— Жодна рука не торкнеться до мене! Я належу рідній землі, і вона мене захистить, а тебе — проклинаю, зраднику...
Вояк розлютовано заніс шаблю над головою, та й закляк: замість дівчини виріс кущ з білими запашними китицями квітів, неначе віночки незаймано-чисті й гарні. Люто шмагонув-рубонув, та кущ тільки схитнувся і знову приріс до кореня — тільки замість білих квіток, ніби краплини крові, заяріли червоні кетяги ягід. А листя шелестіло:
— Проклинаю... проклинаю...
Кажуть, що і небо не витримало такого злочинства: налетіла буря, зчорніло небо, вдарила блискавка — і замість зрадника покотило вітром перекотиполе. Збулося батьківське прокляття — без спочинку-зупинку прокотило по землі і вижбурнуло геть у море. Замість зайд-чужинців — розбіглися дикі пси, чи вовки.
А кущ, що стався з дівчини, назвали її ім’ям — Калина. Гіркі її ягоди, як доля дівоча. Але живлять вони тих, хто любить і шанує рідну землю.
Берегиня
(за С. Плачиндою)
(Міф)
Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце.
І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: «Хочемо й ми піч мати та хліб пекти».
І казав їм Сварог: «Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв1. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті...».
1 Бурдей — житло, викопане в землі; землянка. Приклад слововживання: всередині бурдею клали піч.
Тоді просили його люди: «Навчи ставити ті кутини».
І сказав їм Сварог: «Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати».
«Коли ж се буде?» — нетерпляче доскіпувалися люди.
«Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати».
«А що воно таке? »
«Се таке, що на ньому ткатимете полотно так, як навчить вас Берегиня».
Тоді промовляла до людей Берегиня:
«Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати».
Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог. Він шаленів, метався в своєму похмурому Підземному Царстві, несамовито гупав усім тулубом своїм у Землю, намагаючись її розвалити чи перевернути. Та дарма.
Тоді гримів його трубний голос:
«Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати... А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...»
І зійшлися Чорнобог і Мара, і стали вони нутрощі свої спорожняти. І з тої твані смердючої вродилося ціле стадо ящерів — чорних панцирних потвор.
І повелів їм Чорнобог іти на Землю й розтоптати хатину Сварога й Берегині, і їхню піч, і жорна, і їх самих разом зі Сварожичами.
Тоді здригнулася й загупотіла Земля, коли по ній важко полізли чорні ящери. Вони нестримно — тупою панцирною лавою — сунули на білу хату Сварога й Берегині.
І вихопилися назустріч потворам хоробрі Сварожичі, але їхні двогострі мечі відскакували від зроговілого панцира ящерів, і сини Сварога мусили відступити геть. Не зміг зупинити Чорнобогове військо і бог Сварог — він кидав у плазунів палаючі смолоскипи, проте їхній панцир не горів і не пікся.
Картина Олега Шупляка
І коли загрозливо наблизились ящери й мали ось-ось розчавити першу на Землі хатину, з неї вийшла Берегиня. Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні «стрілами Перуна» та «соколами». Богиня здійняла догори руки — і... чорне військо враз зупинилося, ніби заворожене білою красою.
Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати.
І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор. І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закишіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились в скелі, що обрамили береги цієї річки.
І Краса засяяла довкруж, і Берегиня була богинею Краси і захисницею її. І пішла по Землі слава про Берегиню як захисницю Білої Хати. І стали люди її віншувати і молитись їй, захисниці дому людського від чорних сил. І, навчившись робити полотно, стали роси, і гукри, і кияни вишивати не тільки «стріли Перуна» та «соколів», а й Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно.
Запитання і завдання за матеріалом, який вивчаєте
1. Поміркуйте, що найбільше вразило вас у легенді «Калина». Чому?
2. Які емоції у вас викликав міф «Берегиня»?
3. До якої групи легенд подібний міф? Обґрунтуйте свою думку.
4. Які образи-символи є в легенді, а які — в міфі?
5. Як описано в легенді та в міфі протистояння добра і зла?
Завдання щодо аналізу жанрово-змістових, мовних особливостей твору, характеристики героїв
6. Виразно прочитайте легенду і міф. Стисло перекажіть їх, працюючи у групах.
7. Назвіть персонажів цих творів. Вони вигадані чи реальні?
8. Укажіть ознаки, якими різняться міфи і легенди.
9. Складіть цитатний план легенди, охарактеризуйте головних героїв/героїнь.
10. Охарактеризуйте образ Берегині. Випишіть цитати, в яких є її портретні деталі.
11. Порівняйте образи Сварога і Чорнобога. Створіть таблицю за зразком і заповніть її. Як ви думаєте, чому ці персонажі протиставлено й змальовано так контрастно?
Інтерактивні, ігрові та проєктні завдання для роботи в парах, групах
12. Проаналізуйте прочитані легенду та міф у групах. Дайте відповідь на кожне запитання. Для першої групи: 1) Як звали головних героїв міфу? 2) Я правильно зрозумів/зрозуміла: Чорнобог дуже лютував, що Берегиня допомогла людям? 3) Чому Сварог і Берегиня допомагали людям? 4) Що було б, якби Берегиня не вийшла з піднятими руками на ящерів? 5) Чи правильно вчинили люди, коли стали величати Берегиню як захисницю дому? 6) Як би ви вчинили на місці Берегині та Сварога? Для другої групи: 1) Як звали головних героїв легенди? 2) Я правильно зрозумів/зрозуміла: хлопець зрадив свою сім’ю, наречену, свій народ заради власної вигоди? 3) Чому дівчина не захотіла, щоб рука чужинця торкалася її? 4) Що було б, якби козак зупинив чужинців і розкаявся у своїх вчинках? 5) Чи правильно вчинила дівчина? 6) Як би ви відреагували на зраду Батьківщини?
Завдання для розгляду твору в мистецькому контексті та з урахуванням міжпредметних зв’язків
13. Образ Берегині постає в різних видах мистецтва. Розгляньте картину Олега Шупляка «Берегиня». Чим вразила вона вас? Чи траплялося вам зображення Берегині? На чому?
Завдання пошуково-дослідницького характеру
14. Знайдіть і випишіть більше інформації про богів і богинь слов’янської міфології: Білобога, Сварога, Берегиню, Мару.
Домашнє завдання
1. Напишіть коротке есе, у якому висловіть свої міркування про ставлення Берегині до людей. Чому її визнано оберегом? Чи у вас є родинні обереги?
2. Підготуйте мультимедійний проєкт або лепбук «Легенди мого краю».
Цікаво знати
• Образ Берегині дійшов до нас у вишивці: на обрядових рушниках, у жіночому одязі зображено стилізовану жіночу постать із піднятими догори руками (знак захисту) — захисницю від хвороб і покровительку людських доль. Іноді в руках вона тримає квітку — символ багатства і благополуччя, або пташок — провісниць світлої долі.
Коментарі (0)