Тарас Шевченко

(1814—1861)

Тарас Григорович Шевченко — геніальна й дуже цікава особистість. Не багатьом удавалося піднятися з колін кріпака до рівня вільної й освіченої людини, стати відомим на весь світ. Сьогодні ми розглянемо період життя поета в Петербурзі.

Як відомо, Тарас був кріпаком пана Енгельгардта. Він мусив покинути рідний край і поїхати за своїм паном до Петербурга — столиці Росії. Це місто — надзвичайно красиве — не могло не вплинути на художньо обдарованого Тараса. Білими ночами він любив приходити в Літній сад, де перемальовував скульптури. Якось за цим благородним заняттям хлопця помітив Іван Сошенко — студент Петербурзької академії мистецтв, родом з України. Земляки заприятелювали. Саме І. Сошенко першим виявив у Т. Шевченка талант і сприяв його викупу з кріпацтва. Спочатку він увів Тараса в коло української й російської інтелігенції, познайомив з поетами Євгеном Гребінкою і Василем Жуковським, з художниками Карлом Брюлловим та Олексієм Венеціановим. Вони й допомогли викупити українського митця з неволі. Дві з половиною тисячі рублів (нечувана на той час сума) — ось ціна свободи Тараса Шевченка. Енгельгардт, бачачи, що передові люди Росії дбають про поета, заправив такі великі гроші за його свободу...

К. Брюллов. Портрет В. Жуковського. 1838 р.

Де ж друзі Т. Шевченка взяли таку суму? Вони були людьми творчими, то й придумали лотерею. Карл Брюллов написав портрет Василя Жуковського, який і розіграли в царській родині. Відпускну Т. Шевченка було підписано 22 квітня 1838 р. І ось настала довгоочікувана воля!

Юнак тепер має можливість навчатися в Академії мистецтв. Викладачем малярської справи та його товаришем стає відомий тоді на всю Європу Карл Брюллов. Юнак із великим інтересом навчається, відвідує музеї, театри, слухає лекції видатних учених, багато читає. Успіх не забарився, про що свідчать відзнаки — три срібні медалі, отримані за малярські роботи. У цей час він пише й поетичні твори. 1840 р. в Петербурзі побачила світ його перша книжка — славетний «Кобзар». Іван Франко так писав про цю подію: «Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула, мов джерело чистої, холодної води, заясніла не відомою досі в українськім письменстві ясністю, простотою й поетичною грацією вислову».

Двадцятичотирирічний поет замислюється над тим, як зробити вільними всіх українців. Звичайно ж, для боротьби він вибирає огненне слово, яким освітив шлях України до волі. Поет чудово розумів, що народ, який багато років прожив у рабстві, треба пробудити від страшного сну. Нові покоління потрібно виховувати на кращих сторінках історії, аби розбудити приспану національну свідомість. Для цього він звертається до козацької тематики, адже ці сторінки нашої історії яскраві, козацькою державою ми можемо пишатися. З огляду на це пропонуємо вашій увазі вірш «Думка» й поему «Іван Підкова».

ДУМКА

Тече вода в синє море,

Та не витікає,

Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

А думка говорить:

«Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люде —

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці,

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться —

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

ІВАН ПІДКОВА

І

Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли пановати.

Пановали, добували

І славу, і волю;

Минулося — осталися

Могили на полі.

Високії ті могили,

Де лягло спочити

Козацькеє біле тіло,

В китайку повите.

О. Бубнов. Тарас Бульба. 1970 р.

Високії ті могили

Чорніють, як гори,

Та про волю нишком в полі

З вітрами говорять.

Свідок слави дідівщини

З вітром розмовляє,

А внук косу несе в росу,

За ними співає.

Було колись — в Україні

Лихо танцьовало,

Журба в шинку мед-горілку

Поставцем кружала.

Було колись добре жити

На тій Україні...

А згадаймо! Може, серце

Хоч трохи спочине.

II

Чорна хмара з-за Лиману

Небо, сонце криє.

Синє море звірюкою

То стогне, то виє.

Дніпра гирло затопило.

«Ануте, хлоп’ята,

На байдаки! Море грає —

Ходім погуляти!»

Висипали запорожці —

Лиман човни вкрили.

«Грай же, море!» — заспівали,

Запінились хвилі.

Кругом хвилі, як ті гори:

Ні землі, ні неба.

Серце мліє, а козакам

Того тілько й треба.

Пливуть собі та співають;

Рибалка літає...

А попереду отаман

Веде, куди знає.

Походжає вздовж байдака,

Гасне люлька в роті;

Поглядає сюди-туди —

Де-то буть роботі?

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку — човни стали.

«Нехай ворог гине!

Не в Синопу, отамани,

Панове-молодці,

А у Царград, до султана,

Поїдемо в гості!»

«Добре, батьку отамане!» —

Кругом заревіло.

«Спасибі вам!»

Надів шапку.

Знову закипіло

Синє море; вздовж байдака

Знову похожає

Пан отаман та на хвилю

Мовчки поглядає.

1. Іван Підкова в однойменній поемі має козацьке звання

• А сотника
• Б отамана
• В осавули
• Г хорунжого

2. У реченні Синє море звірюкою то стогне, то виє НЕМАЄ

• А епітета
• Б порівняння
• В персоніфікації
• Г анафори

3. Іван Підкова в однойменній поемі Т. Шевченка зібрався пливти до

• А Києва
• Б Синопа
• В Царграда
• Г Запоріжжя

4. Розкажіть про перебування Т. Шевченка в Петербурзі.

5. Хто сприяв викупу Т Шевченка з кріпацтва?

6. Які емоції і почуття передано у вірші «Думка»? Чому козак опинився на чужині?

7. З якою метою Т. Шевченко ввів у вірш «Думка» образ журавлів?

8. Який пейзаж змальовано в поемі «Іван Підкова»? З якою метою?

9. Як ліричний герой ставиться до героїв поеми «Іван Підкова»? З чого це видно?

10. Опишіть козацького ватажка Івана Підкову з однойменної поеми Т. Шевченка. Які в нього стосунки з підлеглими? Підкріпіть свою відповідь конкретними рядками з твору.

11. Усно опишіть картину Г. Меліхова «У майстерні художника». Розкажіть про атмосферу, яка панує на картині.

Г. Меліхов. У майстерні художника. 1939 р.

12. Проведіть дослідження творів Т. Шевченка: вірша «Думка» й поеми «Іван Підкова». Який із цих творів ліричний, а який — ліро-епічний? Свою відповідь аргументуйте й підкріпіть конкретними прикладами.

• 1. Вивчити напам'ять вірш Т. Шевченка «Думка».
• 2. Знайти в мережі Інтернет або в спеціальній літературі інформацію про Т Шевченка як художника. Підготувати за цим матеріалом невелике повідомлення з мультимедійною презентацією кращих робіт митця (за бажанням).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно