Ірина Жиленко

(народилася 1941 р.)

Ірина Володимирівна Жиленко народилася в м. Києві. Дитячі роки припали на страшний воєнний і післявоєнний час. Цей період у будь-кого асоціюється з темними й брудними кольорами, але творчість цієї поетеси, незважаючи ні на що, кольорова! Літературознавці вважають її твори найбагатшими на барви. Дослідники віршів поетеси навіть підрахували, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 разів. Ірина Жиленко любить квіти, особливо фіалки, і захоплюється ними настільки, що навіть створила окремий літературний жанр «вірші-фіалки»...

Прочитайте поезії Ірини Жиленко й насолодіться багатством кольорів і художніх образів.

ЖАР-ПТИЦЯ

Сусідка моя — чарівниця —

годувала надвечір родзинками

у клітці золоту Жар-птицю

з очима-намистинками.

І як воно трапилось — хто його зна, —

та тільки дверцят не замкнула вона.

Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,

і враз освітилась

казково столиця.

Летіла все вище, так гарно, так вільно,

як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.

Дорослим і дітям

яснішали лиця:

«Як хороше жити

під сонцем Жар-птиці!»

І тільки ота трьохсотлітня ґава,

яка себе називала Павою

(старезна, без ока, та ще й кульгава),

знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.

І вся вороняча орава

зчинила люту стрекотняву:

«Вона яскра-яскра-яскррава!

Таку чужу нескромну птицю

тримать годиться

тільки в клітці!»

Вже третій день — нема Жар-птиці.

І людям посмутніли лиця.

О, не сумуйте. Її нема,

бо — розумієте? — зима.

Жар-птиця ж — птаха екзотична,

південна, до снігів незвична.

Ну, от і простудилась трішки.

Лежить вона терпляче в ліжку,

п’є молоко, клює родзинки,

чита «Барвінок» і «Мурзилку».

Пішли на лад у неї справи.

І скоро знов злетить вона

на злість лихим, кульгавим ґавам,

на новорічну радість нам!

ПІДКОВА

Була зима. Ішов зелений сніг.

За ним — рожевий. Потім — фіалковий.

І раптом протрюхикав на коні

Дідусь Мороз. І загубив підкову.

Та не просту. А золоту. Таким,

на місяць схожим, серпиком лежала, —

аж розгубились в небі літаки,

кричали: «Мама!» —

й крильцями дрижали.

А я знайшла. Сказала їй: — Світи

тут, на вікні. Щоб все мені збулося! —

Зійшлися і роззявили роти

сімсот роззяв. Стоять вони і досі...

Круг них світився то зелений сніг,

то голубий, то ніжно-фіалковий.

Вони стояли вперто, день при дні, —

зачарувала їх моя підкова.

Що ж, покладу підкову в чемодан,

куплю я шубу. А тоді поїду

в Лапландію. Хоч трішки і шкода,

вже так і буть — віддам підкову Діду.

Оце і все. А сніг звичайним став.

Легкий і рівний, пада, пада, пада...

Роти закрили всі сімсот роззяв.

І розійшлись... І полягали спати.

До речі...

Здавна існує повір’я, що знайдена на дорозі кінська підкова приносить людині щастя.

ГНОМ У БУФЕТІ

Ти знаєш, у нашому домі,

в старому буфеті, давно

живе мій добрий знайомий —

старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,

а маму — малим дівчатком,

гукав пустунам: «Ай-яй!»,

Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,

золотить на свята сервізи.

Багріє його ковпачок

за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,

смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер

в одної маркізи з фарфору.

Сказала маркіза: — Тепер

дружити із вами не сором.

Ви просто — франтом, хоча

втягніть у петлицю троянду.

І прошу до мене на чай

Разом з цвіркуном-музикантом.

Століття, і друге, і третє, —

прислухайся — чуєш? — завжди

клопочиться гном у буфеті,

бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,

і дзвонить в буфетні шибки.

І в довгі засніжені ночі

нашіптує дітям казки.

1. Паву у вірші «Жар-птиця» описано словами

• А непристойно яскрава, з очима-намистинками
• Б старезна, без ока, та ще й кульгава
• В екзотична, до снігів незвична
• Г золота, на місяць схожа

2. У вірші «Підкова» події відбуваються

• А узимку
• Б навесні
• В улітку
• Г восени

3. Гном з вірша «Гном у буфеті» любить спати

• А у фарфоровому сервізі
• Б за буфетними шибками
• В у музикальній скриньці
• Г серед різних вазочок

4. Якими негативними рисами наділена Пава у вірші І. Жиленко «Жар-птиця»?

5. Чи можна вірш «Жар-птиця» назвати казкою? Чому?

6. Чого навчає людину вірш «Жар-птиця»?

7. Що означає прикмета знайти підкову?

8. Знайдіть приклад персоніфікації у вірші «Підкова».

9. Що більше зачарувало роззяв: золота підкова чи сніг, що світився різними кольорами? Як це характеризує роззяв?

10. Добрим чи злим ви уявляєте старого гнома з вірша «Гном у буфеті»? З чого це видно?

11. Розгляньте ілюстрацію до вірша І. Жиленко «Гном у буфеті». Що б ви змінили в ній? Словесно опишіть.

12. Поміркуйте над запитанням, що таке щастя. Запишіть свої думки в робочий зошит (5-7 речень), проілюструвавши їх прикладами з віршів І. Жиленко.

• 1. Підготуватися до виразного читання одного з віршів І. Жиленко для участі в конкурсі на кращого читця.
• 2. Прочитати перші шість частин повісті О. Іваненко «Друкар книжок небачених». Виписати незрозумілі слова в робочий зошит.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 6 клас Авраменко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)