Українські історичні пісні
- 4-01-2023, 09:58
- 259
8 Клас , Українська література 8 клас Слоньовська
Українські історичні пісні
Історичні пісні - героїчний епос1 українського народу - донесли до далеких нащадків промовисті свідчення про славне минуле, звитягу й подвиги легендарних полководців. Письменник Володимир Дрозд підкреслював: «Українська народна пісня - це сторінка історії, частинка нашої душі. В народній пісні - біль і радощі часу, які через століття стають нашими болями й радощами».
1 Епос - рід літератури, в основі якого розповідь про минулі події.
Справді, впродовж багатьох століть народна історична пісня була щирим і правдивим словом про історію нашого народу. Вона виховувала, підтримувала, окриляла й надихала. Пісня пробуджувала національну гідність та свідомість і переконливо засвідчувала: народ, у якого були такі герої, - безсмертний, він не зникне безслідно з лиця землі.
Історичні пісні надзвичайно різноманітні. У них розповідається і про напади орд, і про неволю, і про славних козацьких полковників та гетьманів, і про народних месників. Проте всі ці пісні об’єднує дух непокори, волелюбства, жертовна готовність героїв віддати життя за рідний край та його народ.
Історична народна пісня - ліро-епічний твір про конкретні чи типові історичні події або про реальних історичних осіб і безіменних героїв, полководців та месників.
Основні риси історичних пісень:
- текст пісні переважно поділений на куплети, які складаються з чотирьох або рідше двох віршорядків;
- усі рядки рівноскладові, правильно чергуються наголошені й ненаголошені склади;
- опис події або звитяжного вчинку, наявність сюжету.
За тематикою зображення історичні пісні поділяють на такі види: про боротьбу проти татаро-турецького поневолення («За річкою вогні горять», «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»); про боротьбу проти національного і соціального гніту, а саме: пісні про визвольні бої із польською шляхтою («Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль») та пісні про народних месників-повстанців («Ой наварили ляхи пива» (про Івана Гонту), «За Сибіром сонце сходить» (про Устима Кармалюка), «Ой попід гай зелененький» (про Олексу Довбуша)) й пісні про московську окупацію і знищення Гетьманщини як унікальної форми Української держави («Світ великий, край далекий, та ніде прожити» (пісня про зруйнування Катериною II Запорозької Січі), «Летить галка через балку (пісня про останнього січового кошового Петра Калнишевського)) та ін.
Діалог із текстом
- 1. Які пісні називають історичними? Як їх поділяють за тематикою? Наведіть приклади історичних пісень.
- 2. Як ви розумієте значення словосполучення «героїчний епос»?
- 3. Поясніть, як слід розуміти слова Ліни Костенко про особливості документального відтворення української історії:
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем.
Піснями і невільницьким плачем.
- 4. Чи погоджуєтеся ви з таким висновком етнографа1 Галини Лозко: «Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, ким ми станемо в майбутньому. Треба вивчати себе в дзеркалі історії нації для того, щоб іти далі відповідно до реальності нашого часу... дивлячись вперед»? Свою відповідь обґрунтуйте.
- 5. Проаналізуйте враження Олександра Довженка від українських історичних пісень: «Виринають і проходять гордою ходою... славні прадіди - Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан і славний Морозенко... і кличуть до бою за Батьківщину... Народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, в що міг, - у пісню». Що ви можете сказати про кожного з перелічених історичних героїв? Про кого з них ви читали, дивилися фільм, чули пісню?
1 Етнограф - науковець, який вивчає побут і звичаї народу.
Мистецькі діалоги
Як ви думаєте, хто саме із зображених на картині українського художника Михайла Кривенка (1921-2008) «Їхав козак на війноньку» персонажів - козак чи дівчина - міг би стати безіменним автором народної пісні? Про що була б ця пісня? Чому в ній обов'язково відбиватиметься героїчна історія?
Михайло Кривенко. Їхав козак на війноньку (1954)
ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА...
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрії молодії -
У полон забрано:
Як заняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли1 малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йдем воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку2,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Поміж козаками.
Ой козак до оружини,
Бурлака до дрюка:
Оце тобі, вражий турчин,
З душею розлука.
1 Ґринджоли (діалектне) - сани, санчата.
2 Закаулок (діалектне) - провулок. Тут: за рогом, в засаді.
Діалог із текстом
- 1. Відповідно до змісту поділіть пісню на дві частини. Про що розповідається в першій, а про що - в другій? Яка картина постає з перших рядків пісні? Якими засобами виразності її змальовано?
- 2. Знайдіть у тексті й процитуйте рядки, у яких звучить заклик до визвольної боротьби.
- 3. Який настрій переважає в цьому пісенному творі: сумний, мінорний чи оптимістичний, мажорний? Свою відповідь аргументуйте.
- 4. Уявіть Україну в образі матері, опишіть її зовнішній вигляд, становище та гнітючі переживання згідно зі змістом цієї пісні.
Мистецькі діалоги
Розгляньте репродукцію картини українського живописця Георгія Крушевського (1863-1938) «Тривога», на якій відтворено, як козаки сповіщали своїх побратимів про напад ординців.
У степу споруджували сторожові вежі (їх ще називали «фігурами») на невеликій відстані одну від одної, щоб неозброєним оком можна було побачити сигнал (дим або вогонь) у разі тривоги. Щоб подати звістку, запалювали бочку зі смолою або порохом.
Що зображено на передньому плані картини?
Чим зайняті козаки?
Чому один із них уже на коні? Для чого під «фігурою» заготовлено кілька бочок?
Чи вдалою, на вашу думку, є назва картини?
Який час доби і пору року відтворено на цьому полотні? За якими ознаками ви зробили свій висновок?
Георгій Крушевський. Тривога (1889)
Діалоги текстів
- 1. Пригадайте, який твір Андрія Чайковського про ординські набіги на Україну ви читали в 7 класі. Що спільного між цим твором і піснею «Зажурилась Україна»?
- 2. Знайдіть у бібліотеці або мережі Інтернет текст народної історичної пісні «За річкою вогні горять». Самостійно проаналізуйте цю пісню, зіставляючи з піснею «Зажурилась Україна».
- 3. Пригадайте, що вам відомо з історії про набіги турків і татар на Україну. Чим були страшні такі напади і як вони відбивалися на економічному й духовному житті українців?
ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО
Та, ой, як крикнув же та козак Сірко,
Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!»
Та туман поле покриває,
Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.
Гей, та ми ж думали, та ми ж думали,
Що то орли та із Січі вилітали, -
Аж то військо та славнеє запорозьке
Ой на Кримський шлях1 із Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Що то сизий орел по степу літає, -
Аж то Сірко на конику виїжджає.
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє, -
Аж то військо та славнеє запорозьке
Та на вороних конях у степу виграває.
Та ми думали, ой, та ми ж думали,
Що то місяць в степу, ой, зіходжає, -
Аж то козак Сірко, та козак же Сірко
На битому шляху та татар оступає.
1 Кримський шлях - дорога, яка вела до Перекопа, тобто до фортеці, яку вважали воротами Криму. На Перекоп кошовий отаман Іван Сірко з козаками здійснив кілька успішних воєнних походів.
Діалог із текстом
- 1. У цій пісні розповідається про кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка (1657-1679), українського національного героя. Яким постає Іван Сірко у пісні? Які порівняння вживає народ для кращого висвітлення образу свого улюбленця?
- 2. Битву Івана Сірка з татарами в пісні не описано, проте з тексту зрозуміло, що вона обов'язково закінчиться перемогою козаків. Чому народ упевнений у цьому? Дати правильну відповідь допоможе такий історичний факт: із п'ятдесяти п'яти битв, у яких Іван Сірко брав участь як полководець, він програв лише одну.
Діалоги текстів
Історія свідчить, що кошовий отаман Іван Дмитрович Сірко в 1669 році організував похід козаків на узбережжя Чорного моря й зруйнував турецьке місто Очаків, добре укріплену ворожу фортецю. Знайдіть відомості про цей похід і підготуйте короткий усний виступ. Порівняйте, як описано похід козаків на турків у пісні «Гей, та то ж не грім у степу гуркотає», уривок з якої подаємо:
Як набігли на татарську засаду,
Крикнув Сірко на козацьку громаду:
«Гей, молодці, добре бийте, рубайте,
Татарву геть на боки розкидайте!»
Пішли ж козаки між ордою шататься,
Почала орда, як снопи, валяться.
У чому головна відмінність історичного й художнього описів?
Мистецькі діалоги
Уважно розгляньте репродукцію картини сучасного художника Лео Хао (справжнє ім'я - Олексій Шамровський, нар. 1973 р. у Москві, малює в стилі фентезі1) «Характерник». Її зміст суголосний із українськими народними легендами про кошового Івана Сірка, що нібито народився із зубами, а в дорослому віці вмів обертатися на вовка й таким чином вивідував слабкі місця оборони ворогів перед тим, як напасти на їхні укріплення.
1 Фентезі (англ. fantasy - фантазія) - жанр фантастичної літератури, у якому зображені події відбуваються у вигаданому світі, де чудеса і вигадки нашого світу вважаються реальністю.
Що ви можете сказати про кольорову гаму художнього полотна? Чому вона саме така? Чи доречна для художнього полотна такого змісту?
Яким постає перед вами козак-характерник? Чому в його руці шабля?
Що свідчить про його фізичну силу? Хто його супроводжує і як степові хижаки ставляться до чародійника?
Лео Хао. Характерник (2008)
ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ
Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
Ой не так же Україна,
Як рідная мати, -
Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.
«Не плач, не плач, Морозихо,
Не плач, не журися:
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!»
«Ой щось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється,
Бо вже син мій, Морозенко,
З ворогами б’ється».
Із-за гори, з-за крутої
Військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
То не грім в степу гуркоче, -
Хмара світ закрила:
То ж татар велика сила
Козаченьків обступила.
Бились зранку козаченьки
До ночі глухої:
Полягло чимало славних, -
Ворогів утроє.
Ні один козак не дався
Живим у неволю;
Полягли всі до одного
За Вкраїни волю.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята,
Замучили молодого
Вороги прокляті.
Вони ж його не стріляли,
Упень не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»
Вся ти єси1, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем та сльозами,
Та кров’ю полита!
Доки над хрещеним миром
Світить сонце буде,
Сії пісні, сії думи
Не забудуть люди.
1 Єси (давньоруське) - є.
Діалог із текстом
- 1. Пісня «Ой Морозе, Морозенку» має багато варіантів. Про що це свідчить?
- 2. Яким саме народний герой постає у цій пісні? Знайдіть відповідні рядки в тексті, процитуйте й поясніть зміст яскравих тропів2.
- 3. Для чого в пісні введено образ матері народного героя? Що втратила б пісня без цього образу? Чому?
- 4. Пригадайте, що таке паралелізм (якщо призабули, використайте літературознавчий словничок) і для чого саме цей художній засіб вживається в народних піснях?
- 5. Які яскраві художні деталі містить народна пісня «Ой Морозе, Морозенку»?
2 Троп - художній засіб.
Діалоги текстів
1. В одному з варіантів пісні «Ой Морозе, Морозенку» є такі рядки:
За річкою, за Лиманом
Покопані шанці3...
Взяли, взяли Морозенка
В неділеньку вранці,
Посадили Морозенка
На тесовім стільці,
Витягнули в Морозенка
З чересу4 червінці.
Посадили Морозенка
На жовтім пісочку,
Зняли, зняли з Морозенка
Криваву сорочку.
Як ви думаєте, з якою метою в пісні відтворено натуралістичну сцену пограбування і катування героя ворогами? Як ви розумієте метафору «червона сорочка»?
3 Шанці (діалектне) - окопи.
4 Черес (діалектне) - пояс.
2. В іншому варіанті цієї пісні передано недобре передчуття старої Морозихи. Які художні засоби використано в цих рядках:
У неділю ранесенько
Та ще до схід сонця
Заплакала Морозиха,
Сидя край віконця:
«Ой щось рано-ранесенько
Став мак розпускаться, -
Мабуть, син мій Морозенко
В неволю попався»?
3. Герой пісні «Ой Морозе, Морозенку» - один із соратників Богдана Хмельницького. Деякі фольклористи вважають, що в пісні йдеться про осавулу Кропивнянського полку Нестара Морозенка, який приятелював із легендарним Максимом Кривоносом. Інші стверджують, що Морозенко у пісні - це полковник Станіслав Мрозовицький, який загинув у бою під Збаражем.
У бібліотеці або мережі Інтернет (http://roippo.org.ua/upload/iblock/d0a/parfenyuk-o.m.-_-3-mistse.pdf) знайдіть баладу «Морозенко» Оксани Пахльовської. Як ви думаєте, з якою метою поетеса згадує багатьох діячів культури і науки? Як саме перелік видатних людей проливає світло на особу юного Станіслава Мрозовицького?
МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК
Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як поїхав на Вкраїну -
Як пишная рожа!
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань1
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці...
Отак Максим Залізняк
Із панами бився,
І за те він славой
Гарной залучився.
Лине гомін, лине гомін
По степу німому, -
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
1 Умань - місто в Черкаській області, в козацькі часи - сотенне містечко Брацлавського полку, у час повстання - власність Потоцьких. У 1768 році на короткий час - 20-21 червня гайдамакам удалося захопити Умань. Цю перемогу вважають найвидатнішою подією Коліївщини.
Діалог із текстом
- 1. У пісні «Максим козак Залізняк» розповідається про ватажка народного повстання проти польської шляхти, яке спалахнуло на Правобережній Україні в другій половині XVIII століття. Хоч серед повстанців було чимало запорожців, усе ж більшість становило селянство (гайдамаки). Це повстання історики називають Коліївщиною (від слів колоти, колій). Проаналізуйте, як у пісні схарактеризовано гайдамацького ватажка. Яке порівняння вжито для відтворення образу Максима Залізняка?
- 2. Якими словами пісні змальовано бій гайдамаків із поляками під час облоги повсталими міста Умані? Як народ поставився до повстанців? Процитуйте відповідні рядки пісні.
- 3. Історичні факти свідчать, що Максим Залізняк виявився талановитим воєначальником. За його вказівкою було зроблено перепис повсталих, поділено їх на сотні й полки. Хоч гетьманітет як український державний уряд був скасований Катериною II, Максим Залізняк проголосив себе гетьманом. Український народ зустрів цю звістку з великими надіями й захопленням. Уявіть, що ви опинилися серед повсталих і стали радником Максима Залізняка. Що саме ви порадили б йому зробити, щоб не зазнати поразки?
Діалоги текстів
Знайдіть у мережі Інтернет (https://uk.wikipedia.org/wiki/) або історичній літературі та фольклорних збірках відомості про Максима Залізняка. Порівняйте думки щодо його керівної ролі в Коліївщині таких видатних українських істориків, як Микола Аркас і Михайло Грушевський, і погляди українського народу на цього месника у фольклорних легендах і піснях.
Мистецькі діалоги
Розгляньте репродукцію картини українського художника Антона Монастирського (1878-1969) «Запорожець».
Чи викликає у вас портрет старого січовика певні асоціації з образом Максима Залізняка, який ви собі уявили під час читання історичної пісні? Які саме?
Якими засобами художник передав горду вдачу свого героя і його повсякчасну готовність до боротьби?
Чому, на вашу думку, увага портретиста концентрується на вольовому обличчі, сильних руках і козацькій шаблі?
Антон Монастирський. Запорожець (1932)
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами1 б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, -
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води2, -
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю -
За собою великую
Потугу я знаю.
Іще й орду татарськую
За собой веду, -
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи -
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить,
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, -
Ой прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Де якії повки3, -
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти -
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця4 -
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...
1 Ляхи, ляшки, ляшеньки - поляки.
2 Золота Вода, Жовті Води - урочище в П'ятихатському районі Дніпропетровської області, де 16 травня (за новим стилем) 1848 року військо Богдана Хмельницького одержало перемогу над польським військом.
3 Повки - тут: полки.
4 Глиця - тут: кладка в одну дошку.
Діалог із текстом
- 1. Яким полководцем постає Богдан Хмельницький у цій пісні? Як народ ставиться до нього?
- 2. Для чого в пісні подано діалог Богдана Хмельницького з безіменним співрозмовником, який попереджає козацького ватажка про великі ворожі сили, що йдуть назустріч?
- 3. На основі промовистих згадок у тексті доведіть, що йдеться саме про переможну битву козаків під Жовтими Водами. Які фольклорні назви урочищ згадано в пісні?
Мистецькі діалоги
1. Уважно розгляньте картину польського художника Яна Матейка (1838-1893) «Богдан Хмельницький із Туган-Беєм під Львовом». На чийому боці автор - поляків, які готові були сплатити величезні гроші, щоб тільки Богдан Хмельницький не захопив місто, чи гетьмана та його кримського союзника? Чому ви так вважаєте?
Яку роль відіграє образ католицького монаха, який просить Бога про допомогу?
Що саме символізує вороння, яке зграєю вкриває небо? Як ви думаєте, про що й про кого співає козак-бандурист на передньому плані картини?
Яким постає Богдан Хмельницький? Опишіть зовнішність і риси обличчя славетного гетьмана.
2. У мережі Інтернет знайдіть картини інших художників, на яких відтворено битви або походи Богдана Хмельницького. Порівняйте картину, яка вам найбільше припала до серця, із репродукцією картини Я. Матейка, вміщеною в підручнику, й поясніть, що спільного, а що - відмінного в зображенні художниками гетьмана.
Ян Матейко. Богдан Хмельницький з Туган-Беєм під Львовом (1885)
Діалоги текстів
- 1. У довідковій літературі або мережі Інтернет (https://uk.wikipedia.org/wiki) знайдіть історичні дані про битву Богдана Хмельницького з поляками під Жовтими Водами. Порівняйте реальну подію з її відтворенням у народній пісні. Що спільного та відмінного в описі одного й того самого історичного факту в художньому фольклорному творі й наукових історичних джерелах?
- 2. Знайдіть у довідковій літературі або мережі Інтернет цікаві відомості про похід Б. Хмельницького на Львів та початок облоги цього міста в 1648 році й коротко поділіться цією інформацією з однокласниками на уроці.
ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ
(Пісня про Устима Кармалюка)
За Сибіром сонце сходить,
Хлопці, не зівайте,
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Маю жінку, маю діти,
Та я їх не бачу,
Як згадаю про їх муку -
Сам гірко заплачу.
Зібрав собі славних хлопців, -
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Чи хто іде, чи хто їде,
Треба їх спитати,
Як не має він грошей -
Треба йому дати!
Ой прийдеться Кармалюку
Марне пропадати,
Бо немає пристанища,
Ані свої хати.
Асесори1, ісправники2
За мною ганяють,
Більше вони людей уб’ють,
Ніж я гріхів маю.
Зовуть мене розбійником,
Кажуть - розбиваю.
Я нікого не вбиваю,
Бо сам душу маю.
В багатого хоч я візьму -
Убогому даю,
Отак гроші поділивши,
Я гріхів не маю.
Женуть мене удень й вночі,
У всяку годину,
Ніде мені подітися,
Од журби я гину.
Прийшла туга до серденька:
Як у світі жити?
Світ великий і розкішний,
Та ніде ся діти!
У неділю дуже рано
У всі дзвони дзвонять,
Лише мене, Кармалюка,
Як звірюку гонять.
Нехай гонять, нехай ловлять,
Нехай заганяють,
Нехай мене, Кармалюка,
В світі споминають!
1 Асесор (архаїзм) - державна посада в царській Росії, судовий виконавець.
2 Ісправник (архаїзм) - державна посада в царській Росії, офіцерський чин у поліції.
Діалог із текстом
- 1. Деякі сучасні літературознавці вважають автором пісні «За Сибіром сонце сходить» Тимка (Томаша) Падуру (1801-1871) - українського і польського поета. Цікаво, що Т. Падура творив здебільшого українською мовою, але записував свої вірші латинськими буквами. Т. Падура дуже захоплювався українськими піснями та історією України. Його перу належать вірші «Лірник», «Запорожець», «Пісняр». До вірша «Лірник» Микола Лисенко написав музику, і цей твір став відомою піснею. Пісня «За Сибіром сонце сходить» має ознаки літературного, а не фольклорного тексту, але авторство Т. Падури досі остаточно не доведено. Як ви вважаєте, «За Сибіром сонце сходить» - авторська пісня Т. Падури чи твір невідомого автора, відшліфований багатьма виконавцями?
- 2. Знайдіть у бібліотеці «Баладу про Кармалюка» Івана Драча, самостійно її проаналізуйте, підготуйте усний виступ на матеріалі цього художнього твору.
- 3. Прочитайте книгу Олександра Гижі «Облога Кармалюка» й поділіться з однокласниками враженнями про цей художній твір.
Діалоги текстів
Яких народних месників із європейських країн ви знаєте? Чому твори зарубіжної літератури й національного фольклору інших народів подають їх оборонцями пригноблених? Яким чином ці герої завжди постають народними улюбленцями?
Мистецькі діалоги
1. Розгляньте фрагмент картини російського художника-портретиста Василя Тропініна (1776-1857) «Селянин з Поділля» (інші назви - «Устим Кармалюк», «Українець із палицею»).
Чому герой спирається на палицю? Чи може це свідчити про його мандрівний спосіб життя?
Які риси обличчя героя підтверджують думку про гуманність і високу духовність цієї людини?
Опишіть, як одягнений молодий чоловік на картині, зверніть увагу на особливості вишивки й деталі одягу, які підкреслюють, що йдеться про вихідця з певного регіону. Якого саме?
Про що свідчить охайність, дбайливість у зовнішньому вигляді Кармалюка?
Чим найбільше вас вразив портрет народного месника?
Що ви можете сказати про вираз очей, особливості рис обличчя?
Чи вдалим є тло картини й чому саме?
2. Створіть словесний портрет Устима Кармалюка, використовуючи картину В. Тропініна й власну уяву.
Василь Тропінін. Селянин з Поділля (1820-ті роки)
Коментарі (0)