Про що розповідають українські історичні пісні
- 5-01-2023, 13:27
- 244
8 Клас , Українська література 8 клас Коваленко (повторне видання) 2022
Про що розповідають українські історичні пісні
Багату й цікаву сторінку народної творчості становлять українські історичні пісні. Вони утворюють своєрідний щоденник життя і подвигів нашого народу.
Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.
Історичні пісні поділяють на три тематичні групи:
- пісні про боротьбу українського народу проти загарбників (XIV—XVI ст.);
- пісні про Визвольну війну 1648-1654 рр. під проводом Б. Хмельницького;
- пісні про стихійні селянські повстання і їхніх героїв (XVII—XX ст.).
Історична пісня має строфічну (куплетну) будову: вона складається з рівновеликих за кількістю віршорядків строф, об’єднаних сталим віршовим ритмом, в основі якого повторюване чергування наголошених і ненаголошених складів. Ритміка історичної пісні підпорядкована мелодії, під яку її виконували. У ній поєднано елементи епосу (наявний сюжет) та лірики (віршова форма, потужне емоційне начало). Оскільки в центрі твору — епізод боротьби проти поневолювачів, історичній пісні часто притаманна гіперболізація подій чи рис характеру героїв. З поетичних засобів їй властиве використання постійних епітетів (вражі воріженьки, чисте поле, славне військо запорозьке), метафор (чорна рілля зорана і кулями засіяна), образів-символів (козак — орел, вороже військо — чорні круки). Часто автори вдаються до прийому паралелізму, зіставляючи явища природи із суспільно-політичним життям (Чи не той то хміль, / Що коло тичин в’ється? // Ой той то Хмельницький, / Що з ляхами б’ється).
Уперше термін «історичні пісні» використав у своїй статті «О малороссийских песнях» М. Гоголь.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Поясніть, у чому відмінність історичної пісні від літопису. Прочитайте в статті підручника речення, яке підтверджуватиме відповідь.
- 2. Попрацюйте в групі. Визначте й запишіть, що спільне, а в чому відмінності між історичною і козацькою піснями. Оформіть узагальнення в таблиці або схемі.
- 3. Поясніть, чому українську пісню називають душею народу.
- 4. Поміркуйте, чому історичні пісні мають велике значення, хоч вони не відтворюють факти документально.
- 5. Порівняйте образи козаків на картинах Опанаса Сластіона «Запорожець» і Сергія Васильківського «Тип запорожця». Що спільного в зображенні образу козака? Яке враження справляють на вас ці картини?
Опанас Сластіон. Запорожець
Сергій Васильківський. Тип запорожця
- 1. Спираючись на пояснення в підручнику, складіть і запишіть у робочому зошиті схему, яка відображатиме особливості історичних пісень.
- 2. Прокоментуйте думку М. Гоголя про історичні пісні: «Ніщо не може бути сильнішим від народної музики, якщо тільки народ мав поетичний дар, життя різноманітне і діяльне; якщо натиски насильств і нездоланних вічних перешкод не давали йому ні на хвилину заснути і виривали з нього скарги і якщо ці скарги не могли інакше і ніде виявитись, як тільки в його піснях».
«Зажурилась Україна» — одна з найдавніших історичних пісень. Про давність її походження свідчать узагальнено відтворені події боротьби нашого народу із завойовниками в XV—XVI ст. Уперше один із варіантів твору було надруковано в збірнику «Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем».
* * *
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити.
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Котрі молодії —
У полон забрано;
Як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати1,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками.
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак же до ружини2,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
1 Ґринджоли — санки. Ґринджоли малювати — нічого не робити.
2 Ружина — зброя, гвинтівка.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
- 1. За допомогою інтернет-джерел знайдіть і прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
- 2. Поясніть, від чийого імені ведеться розповідь у творі. Який настрій ліричного героя і чим він викликаний? Підтвердьте відповіді цитатами.
- 3. Поясніть зміст перших двох рядків пісні. Прочитайте, у яких образах ця думка надалі конкретизується.
- 4. Випишіть із пісні художні засоби та розкрийте їх значення для розуміння ідейного змісту твору.
- 5. Складіть і запишіть у зошиті «паспорт» пісні (жанр, тема, ідея, художні образи, ліричний герой).
- 6. Розгляньте репродукцію картини Сергія Коваленка «Зажурилась Україна» (див. с. 15). Проаналізуйте, чи можна вважати її ілюстрацією до однойменної пісні. Висловте припущення, чому автор обрав для свого художнього полотна таку назву.
Коли прочитано твір...
Тема пісні «Зажурилась Україна» — відображення тяжкого становища українського народу під час турецько-татарських нападів. Ідея — заклик до народу об’єднати зусилля в боротьбі проти ворогів за свою свободу.
Хоч у пісні немає вказівки на конкретну історичну подію, вона художньо відтворює картину народного буття XV—XVI ст. Перші вісім рядків — це панорамне полотно страждань українців від набігів ординців: наруга над людьми, полон і неволя, смерть дітей під копитами ворожих коней. Щоб емоційно вплинути на слухачів, у пісні використано метонімію зажурилась Україна. Перед нами в уяві постає розтерзана, знедолена земля.
Сергій Коваленко. Зажурилась Україна
Але народ не схилив покірно голови. Розбою ординців пісня закликає протиставити загальнонародний опір. Зі змісту твору бачимо, що до козацтва приєднуються широкі верстви населення. Заклики-накази Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! виявляють рішучість і нескореність народу. Предмети козацької зброї — шабля, гвинтівка — і навіть кулаки стають у пригоді в боротьбі з нападниками. Фінал пісні пройнятий оптимізмом, вірою в перемогу.
Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» присвячена одному з найвизначніших козацьких ватажків. Він виграв 55 великих битв, не враховуючи малих сутичок із ворогом. У світовій історії було лише сім полководців, які не зазнали жодної поразки. Один із них — Іван Сірко (1605-1680 рр.). Серед козаків він мав великий авторитет, багато років поспіль його обирали кошовим отаманом Війська Запорозького. За безпощадність до ворогів турки й татари називали його «урус шайтаном», тобто «руським чортом». Народ вірив у непереможність Івана Сірка, складав про нього багато переказів. За одним із них козацький ватажок прожив тричі по 70 років і щоразу після смерті воскресав, щоб захищати рідну землю від ворогів.
Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану
На картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпін зобразив великого полководця Івана Сірка. Отаман відтворений у момент, коли він разом із козаками складає дошкульного й глузливого листа султанові Мехмеду IV у відповідь на його вимогу скоритися.
Цікава історична деталь: для створення образу писаря художнику позував відомий історик, дослідник козацької старовини Дмитро Яворницький.
Збільшене зображення Івана Сірка з картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» змальовує один епізод із життя народного улюбленця. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки на конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана — реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону.
Тема пісні — виступ козацького війська на чолі із Сірком у похід на кримського хана. Ідея — уславлення захисників рідної землі та православної віри.
Розповідає про подію, імовірно, один із очевидців чи учасників походу. Але його завдання — не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників України. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо — із сонцем. Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей, та ми думали, та ми ж думали) надають пісні динамічності, створюють ефект емоційної напруги, що наростає.
* * *
Та, ой, як крикнув же та козак Сірко,
Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!»
Та туман поле покриває,
Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.
Гей, та ми думали, та ми ж думали,
Що то орли та із Січі вилітали, —
Аж то військо та славне запорозьке
Та на Кримський шлях1 з Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що сизий орел по степу літає, —
Аж то Сірко на конику виїжджає.
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє, —
Аж то військо та славне запорозьке
Та на вороних конях у степу виграває.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —
Аж то козак Сірко, та козак же Сірко
На битому шляху та татар оступає.
1 Кримський шлях — вів із Гетьманщини через Січ до Перекопу, який був воротами на Кримський півострів.
Скульптура з меморіального комплексу Івана Сірка в с. Капулівка Дніпропетровської області
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Прослухайте пісню у виконанні Святослава Силенка. За допомогою інтернет-джерел знайдіть інші варіанти її виконання. Який із них вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
2. Розкажіть, яку подію відтворено в пісні. Чи вказані у творі конкретні історичні факти та із чим це пов’язано? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Опишіть, яку картину ви уявляєте:
...туман поле покриває,
Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.
Який художній засіб використано в уривку та як він допомагає відтворити картину походу?
4. Поміркуйте, чому в тексті використано багато вигуків. Якою за характером є мелодія пісні?
5. Складіть і запишіть у зошиті «паспорт» пісні (див. с. 14, завдання 5).
6. Схарактеризуйте образ Сірка. Який із прийомів розкриття характеру використано в пісні:
а) самохарактеристика героя;
б) розповідь про його вчинки?
- 1. Поясніть, які історичні події дали поштовх для створення пісень «Зажурилась Україна» та «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко».
- 2. Проаналізуйте одну з пісень — «Зажурилась Україна» або «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко». Які художні образи в ній використано?
- 3. За інтернет-джерелами та додатковою літературою доберіть й узагальніть інформацію про історичну основу та цікаві епізоди написання картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Усно опишіть її.
Читаємо із задоволенням
Книжка Марії Морозенко «Іван Сірко, великий характерник1» розповідає про надзвичайного українського лицаря. Ви дізнаєтесь про дар характерництва, який допоміг Іванові Сірку стати непереможним.
1 Характерник — людина, що мала надзвичайні здібності; чаклун, чарівник.
Найцікавішим і найбагатшим за кількістю є цикл історичних пісень про події Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.
Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку» була дуже популярною. Вважають, що її створено в 40-60-х роках XVII ст. — період боротьби нашого народу проти Речі Посполитої. У цьому протиборстві татари епізодично виступали союзниками то козаків, то польської шляхти. Навіть після переможних боїв спільно з козаками вони, повертаючись до Криму, плюндрували українські землі. Тому татари протягом XIV—XVII ст. залишалися запеклими ворогами нашого народу.
У пісні «Ой Морозе, Морозенку» зображено епізод бою з татарами та смерть ватажка козацького війська Морозенка. Дослідники припускають, що це міг бути полковник війська Богдана Хмельницького Станіслав Мрозовицький. Водночас існують припущення, що Морозенко — це узагальнений образ мужнього козака-патріота. Але народ у своїх творах завжди конкретний! Він створював історичну пісню чи думу відразу по свіжих слідах після подій, тому вірогідно, що Морозенко — це реальна особа. «Історична пісня чи дума, — писав Ф. Колесса, — лише тоді могла прийнятися й поширитися в народі, коли пам’ять про оспівану подію живо ще утверджувалася в народній традиції, коли жили ще її наочні свідки». Підтвердженням того, що Морозенко — реальна особа, може слугувати й той факт, що про Морозенка створено ще народний переказ.
Тема пісні — зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар. Ідея — уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.
Опанас Сластіон. Проводи на Січ
* * *
Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна,
Як та стара мати,
Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за кручі
Буйне військо виступає.
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче,
То не хмара світ закрила, —
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки
До ночі глухої, —
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
Не вернувся Морозенко,
Голова завзята.
Замучили молодого
Татари прокляті.
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу1:
«Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!»
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров’ю полита!
І поки над білим світом
Світить сонце буде, —
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
1 Савур-могила — височина в східній частині Донецької області. Цікаво знати, що слово «савур» походить від тюркського «сауир». У слов’янській вимові «саур, савур» — степова височина зі згладженим вершком круглої форми, неначе кінський круп (дослівний переклад тюркського слова).
Подискутуйте на уроці
Проведіть історичну паралель між подіями XIV—XVIII ст. і сучасними на Сході України (місце дії, події, характери захисників рідної землі). Американський учений А. Рапопорт у своїй книзі «Стратегія і совість» стверджує, що «по мірі розвитку військової техніки героїчний компонент війни зникає. Становище героя нічим не відрізняється від становища боягуза. Героїв не буде — будуть тільки жертви».
Чи згодні ви з таким поглядом? Чи не тому нині, навіть беручи участь у військових діях, народ не складає історичних пісень?
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Прослухайте пісню у виконанні Волинського народного хору. За допомогою інтернет-джерел знайдіть інші варіанти її виконання. Який із них вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
2. Розкажіть, який період української історії відображено в пісні «Ой Морозе, Морозенку».
3. Для історичної пісні характерним є наявність конфлікту, тобто протистояння між героями, пов’язане з їхніми різними суспільними інтересами. Поясніть, який конфлікт покладено в основу пісні про Морозенка. Як зображено кожну сторону конфлікту?
4. Підготуйте коментар до вислову Ліни Костенко «Пішов у смерть — і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є» (на прикладі пісні «Ой Морозе, Морозенку»).
5. Складіть і запишіть у зошиті «паспорт» пісні (див. с. 14, завдання 5).
6. Прочитайте народний переказ про Морозенка. Порівняйте його з історичною піснею. Визначте спільні й відмінні ознаки двох творів. Узагальніть спостереження в таблиці.
7. Розгляньте репродукцію картини Олександра Мурашка «Похорони кошового». Проведіть паралель із піснею «Ой Морозе, Морозенку». За змістом картини напишіть продовження пісні.
Олександр Мурашко. Похорони кошового
Коли прочитано твір...
Композиційно пісня складається з трьох частин. Перші дві строфи — це своєрідний вступ — плач за загиблим Морозенком його матері та всієї України. Друга частина починається з протиставлення: виступають дві непримиренні сили. З одного боку — козацьке військо на чолі зі славним ватажком Морозенком, із другого — численніші загони татарської орди. Щоб зобразити нерівні сили супротивників, у пісні використано прийом заперечного паралелізму:
То не грім в степу грохоче.
То не хмара світ закрила, —
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Стисло й драматично описано бій: билися до ночі глухої, великі втрати в козацькому війську й утричі більші — у ворогів. Оповідь досягає кульмінації в епізоді знущань татар над Морозенком, коли з нього, молодого, живцем серце виривали. Але навіть після смерті за ним залишається моральна перевага, тому що він — захисник свого народу й рідної землі.
Передостання строфа — це болісні роздуми про трагедію Батьківщини:
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров’ю полита!
В останній строфі звучить переконаність, що народ ніколи не забуде героїв, які віддали своє життя за рідну землю. Адже поки співатимуть історичні пісні, у пам’яті народній житимуть подвиги патріотів.
У пісні виразна емоційна оцінка персонажів. Морозенко — славний, голова завзята, його військо буйне; вороги — це татари прокляті. Морозенко втілює кращі риси українського патріота, який готовий віддати за Батьківщину своє життя.
У пісні «Максим, козак Залізняк» відображено події, відомі в історії як національно-визвольний рух Гайдамаччина.
На початку XVIII ст. на українських землях, що належали Речі Посполитій, починає набирати сили селянсько-козацький рух проти соціального, національного та релігійного поневолення, яке було нестерпним. Охоплює він значну частину Правобережної України. Учасників повстань називали гайдамаками, а сам рух — Гайдамаччиною. Найвідомішим серед повстань цього періоду стала Коліївщина — виступ українського народу проти польської шляхти в 1768 р. Його очолили козацький отаман Максим Залізняк і польський сотник Іван Гонта, який перейшов зі своїми загонами на бік повстанців. Повстання досягло апогею під час так званої Уманської різанини.
Тема історичної пісні «Максим, козак Залізняк» — зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення. Ідея — уславлення козацького ватажка Максима Залізняка як захисника народних інтересів.
Григорій Колісний. Максим Залізняк
Юрко Журавель. Максим Залізняк
На відміну від попередніх історичних пісень, де наведено скупі дані про обставини, за яких відбуваються події, твір «Максим, козак Залізняк» містить чимало конкретних фактів. Тут і Запоріжжя, звідки прибув на Черкащину козацький ватажок, і географічні назви Жаботин та Умань, і чисельність війська, хоч і значно перебільшена. Відчувається захоплення колективного автора народним улюбленцем. Його вроду порівнюють із квіткою. І річ не в тому, був Залізняк красенем чи ні. Народ формує свій естетичний ідеал, у якому краса зовнішня і краса внутрішня перебувають у нерозривній єдності.
Максим Залізняк нагадує героїв-лицарів. Пісня гіперболізовано зображує військовий талант Залізняка. За годину повстанці оточили місто Умань, сімома гарматами здобули перемогу. У пісні вдалося досягнути динамічного зображення подій. В останній строфі народ пояснює причину своєї любові до гайдамацького ватажка: у пам’яті народній житимуть імена героїв, які боролися за свободу України.
МАКСИМ, КОЗАК ЗАЛІЗНЯК
Максим, козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як виїхав на Вкраїну,
Як повная рожа1 (двічі).
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині;
Обступили город Умань
У одній годині (двічі).
Обступили город Умань,
Поробили шанці2.
Як вдарили з семи гармат
У середу вранці! (двічі)
Як вдарили з семи гармат
У середу вранці —
Накидали воріженьків
Повнісінькі шанці! (двічі)
Отак козак Залізняк
За родину бився;
І за теє вічной слави
В внуках заручився! (двічі)
1 Рожа — багаторічна декоративна рослина родини мальвових; тут: гарний на вроду.
2 Шанці — земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи.
Петро Андрусів. Козацькі загони в погоні за ворогом
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Прослухайте пісню у виконанні кобзаря Миколи Товкайла. За допомогою інтернет-джерел знайдіть інші варіанти її виконання. Який із них вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
2. Розгляньте карту. Розкажіть, яку територію України охопило повстання. Як у пісні відображено розмах народного руху?
3. Поясніть, який настрій цієї пісні. Які художні засоби допомагають вам зробити такий висновок? Відповідаючи, цитуйте уривки з твору.
4. Опишіть, яким у народній уяві постає Максим Залізняк. Відповідаючи, спирайтеся на текст пісні.
5. Опишіть репродукцію картини Петра Андрусіва «Козацькі загони в погоні за ворогом» (див. с. 23). Чи співзвучна картина з піснею «Максим, козак Залізняк»? Свою відповідь обґрунтуйте.
6. Порівняйте художній образ Максима Залізняка на полотнах Григорія Колісного та Юрка Журавля (див. с. 22). Яке з полотен більш емоційно вплинуло на вас? Чим саме? Свою відповідь обґрунтуйте.
7. За інтернет-джерелами та додатковою літературою доберіть інформацію про Залізняка та Гонту. Підготуйте повідомлення і виголосіть його на уроці.
Подискутуйте на уроці
У 2015 р. в Умані установили пам’ятник ватажкам селянського повстання Коліївщини Залізняку та Гонті. На вашу думку, подібні заходи — це данина моді чи вияв зв’язку поколінь? Свою відповідь обґрунтуйте.
Пам’ятник Залізняку та Гонті в Умані
Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648-1654 рр. — битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони і їхні союзники татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі.
На початку пісні стає зрозуміло, хто такий Б. Хмельницький. Прийом заперечного паралелізму допомагає уявити народного героя. Обігруючи прізвище гетьмана, колективний автор дає йому оцінку: козацький ватажок — молода потужна сила. У кожному рядку пісні відчувається захоплення Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить / Головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Колективний автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий, Хмельницький, дуже / Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу героя змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Це підтримка козацького війська та союзників татар:
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду.
У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи / Погубили шуби..., лежать після бою, вищеривши зуби, / Їли ляхів собаки / І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль1,
Що коло тичин2 в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду3, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищеривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Де якії повки4, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця5 —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...
1 Хміль — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують у пивоварінні.
2 Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев.
3 Золотий Брід, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.
4 Повк — тут: полк.
5 Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
- 1. За допомогою інтернет-джерел знайдіть і прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
- 2. Поясніть, який настрій пісні. Чим він викликаний? Назвіть художні засоби, які допомагають розкрити ідейний задум твору.
- 3. Розкажіть, яким у пісні зображено образ Б. Хмельницького. Відповідаючи, цитуйте уривки.
- 4. Складіть і запишіть у зошиті «паспорт» пісні (див. с. 14, завдання 5).
- 5. Порівняйте образ Богдана Хмельницького в народній пісні та у творі Проспера Меріме «Українські козаки та їхні останні гетьмани» (див. с. 26). Зробіть висновок, чим відрізняється народна пісня від авторського тексту.
- 6. Порівняйте свої враження про Богдана Хмельницького, викликані народною піснею, з репродукцією картини Вільгельма Гондіуса та уривком із твору Проспера Меріме. Наскільки точно, на вашу думку, художнику вдалося передати характер гетьмана? Що об’єднує три твори, присвячені гетьману Хмельницькому?
Цікава думка
Проспер МEPIME
Українські козаки та їхні останні гетьмани
(уривок)
Він вільно розмовляв польською, руською, турецькою мовами і латиною, мав тонкий і проникливий розум, був терпеливий і хитрий, як східний дикун, честолюбний, як представник шляхти, що на сеймі забезпечувала кожному з них частку незалежності. При потребі сміливий, навіть до відчайдушності, Хмельницький застосовував силу лише тоді, як вичерпувалися всі засоби домогтися мети шляхом переговорів. Завдяки своїм здібностям і добрій освіті, він обійняв посаду генерального секретаря козаків (писаря), що приблизно рівнялася посаді міністра зовнішніх зносин. Після гетьманської ця посада вважалася найповажнішою; коли секретар був кмітливою людиною, його вплив серед козаків часто переважав вплив гетьмана. Посланий до Варшави з рекламаціями мешканців України, Хмельницький звернув на себе увагу сміливістю та запальністю, з якими відстоював своїх довірників. При королівському дворі його вважали людиною здібною, однак небезпечною. Річ Посполита відчувала необхідність споруджувати на дніпровських берегах фортеці, щоб стримувати козаків у покорі. Показавши Хмельницькому мури однієї з таких твердинь, котрийсь із коронних гетьманів спитав його, хто годен би зруйнувати цю будову. «Що людська рука звела, те й людська рука повалить», — відповів на те Хмельницький.
Вільгельм Гондіус. Портрет Богдана Хмельницького
Історична довідка: під впливом дослідження П. Меріме французький Сенат 1869 р. ухвалив рішення про впровадження у школах Франції курсу історії України.
Коли прочитано твір...
Ідейному змісту твору підпорядковано використання художніх засобів. Заміна в географічній назві Жовті Води прикметника «жовтий» на епітет «золотий» (Золотий Брід і Золота Вода) створює в уяві яскраве враження перемоги, а епітет вражії ляхи емоційно передає ставлення народу до ворогів. Кількаразове вживання вигуків ой і гей надають пісні бадьорого, радісного звучання.
Отже, тема пісні «Чи не той то хміль» — оспівування перемоги козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким під Жовтими Водами. Ідея — уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
- 1. Спираючись на історичні пісні, розкажіть, як у них відтворено період Хмельниччини. Якого героя витворила ця доба? Які особливості його художнього втілення?
- 2. Напишіть твір-мініатюру, розвинувши на прикладі історичних пісень думку Ліни Костенко «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».
- 3. За інтернет-джерелами і додатковою літературою доберіть інформацію про українських художників, які у своїй творчості зверталися до постаті Б. Хмельницького. Про одного з них підготуйте повідомлення і виголосіть його на уроці.
Література в колі мистецтв
До героїчних сторінок Визвольної війни 1648-1654 рр. зверталось багато митців. У кіномистецтві це українські режисери Ігор Савченко («Богдан Хмельницький»; у ролі Хмельницького — Микола Мордвинов, 1941 р.) та Микола Мащенко («Богдан-Зиновій Хмельницький»; у ролі Хмельницького — Володимир Абазопуло, 2008 р.). Польське трактування подій утілив режисер Єжи Гофман у фільмі «Вогнем і мечем» (у ролі Хмельницького — Богдан Ступка, 1999 р.). 2015 р. на екрани вийшов фільм «Гетьман» про Богдана Хмельницького режисера Валерія Ямбурського.
За допомогою інтернет-джерел знайдіть і перегляньте одну із цих кінострічок. Організуйте у класі обговорення фільмів.
Історична пісня «За Сибіром1 сонце сходить...» оповідає про ватажка селянського повстання. Імовірно, що створено її в першій половині ХІХ ст., а в центрі твору — образ найвідомішого на той час народного месника Устима Кармалюка (Кармелюка).
1 Сибір — великий географічний регіон у північно-східній частині Росії, куди в XIX ст. засилали кримінальних або політичних злочинців.
За волелюбний норов поміщик віддав його на 25 років у солдати. Але Устим не склав рук і не занепав духом. Дезертирував із військової частини, кілька разів утікав із сибірської каторги. За надзвичайні здібності народ вважав його характерником.
Василь Тропінін. Український селянин
Повернувшись на Поділля, звідки сам родом, Устим Кармалюк зібрав загін селян для помсти поміщикам. Він був унікальною особистістю. У 1830-1835 рр. очолював загін повстанців, який нараховував приблизно 20 тис. селян. На їхню думку, вони відновлювали справедливість, забираючи гроші в багатих і віддаючи їх бідним. Царська влада називала Кармалюка розбійником, натомість народ вважав його героєм, своїм заступником. Про месника складали багато легенд. Одна з них розповідає, що, аби вбити Кармалюка, поліцай стріляв кулею, вилитою із срібного ґудзика, бо тільки так можна було знищити характерника.
Тема пісні «За Сибіром сонце сходить...» — сповідь українського месника про своє життя. Ідея — прославлення селянського ватажка, для якого народні інтереси є вищими за особисті.
Про популярність пісні свідчить той факт, що вона відома у двадцяти варіантах.
* * *
За Сибіром сонце сходить, хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру, та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі.
Маю жінку, маю діти, та я їх не бачу...
Як згадаю про їх долю — сам гірко заплачу!
Куди піду, подивлюся,— скрізь багач панує,
У розкошах превеликих і днює й ночує.
Убогому, нещасному — тяжкая робота,
А ще гіршая неправда — вічная скорбота!
Зібрав собі славних хлопців. Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі ждать подорожнього.
Чи хто іде, чи хто їде, так час нудно ждати,
Що не маю пристанища, ані свої хати.
Асесори, ісправники1 за мною ганяють,
Більше ж вони людей вбили, як я гріхів маю!
Зовуть мене розбійником, що людей вбиваю, —
Я багатих убиваю, бідних награждаю.
З багатого хоч я візьму, убогому даю;
А так гроші розділивши, гріха я не маю.
1 Асесор, ісправник — штатські чиновники в дореволюційній Росії.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
- 1. За допомогою інтернет-джерел знайдіть і прослухайте пісню в різному виконанні. Який варіант вам сподобався більше? Поясніть чому. Висловте свої враження про пісню.
- 2. Поміркуйте, чому розповідь у пісні ведеться від першої особи.
- 3. Поясніть, який настрій ліричного героя пісні. Які засоби допомагають його виразити?
- 4. Прочитайте та прокоментуйте рядки, у яких розкрито особисту й громадянську трагедію Кармалюка. Які інтереси для героя є важливішими? Свою відповідь обґрунтуйте, спираючись на текст.
- 5. Опишіть усно репродукцію картини Василя Тропініна «Український селянин» (див. с. 27). Чи можна стверджувати, що настрій двох творів — образотворчого та словесного мистецтв — співзвучний? Як він виражається? Чому, на вашу думку, цей портрет вважають імовірним портретом Устима Кармалюка?
- 6. Образ Устима Кармалюка втілено в багатьох творах українських письменників. Укладіть перелік цих творів. Прочитайте один із них (на вибір), підготуйте відгук на твір і виголосіть його на уроці.
Коли прочитано твір...
У пісні «За Сибіром сонце сходить...» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру. У перших двох строфах — сповідь героя про особисте трагічне життя. Але ці нещастя меркнуть на тлі народної недолі:
Убогому, нещасному — тяжкая робота,
А ще гіршая неправда — вічная скорбота!
Кармалюк подумки дискутує з тими, хто називав його розбійником. Грабіжниками для нього є представники влади (асесори, ісправники), які Більше ж (...) людей вбили, як Кармалюк гріхів має! Герой не вважає себе злодієм і зарізякою, а тільки тим, хто відновлює суспільну справедливість:
Зовуть мене розбійником, що людей вбиваю, —
Я багатих убиваю, бідних награждаю.
У пісні «За Сибіром сонце сходить...» оспівано захисника народних інтересів і втілено мрію, що справедливість візьме гору.
ВАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЄКТИ
Українського ілюстратора й художника Амвросія Ждаху українські історичні пісні надихнули на створення серії листівок.
Об’єднайтесь у творчу групу з однокласниками й підготуйте проєкт «Історичні пісні в художньому обрамленні Амвросія Ждахи».
Підготуйте презентацію і виголосіть її на уроці.
Коментарі (0)