Володимир Підпалий

(1936—1973)

Володимир Олексійович Підпалий народився 9 травня 1936 р. в с. Лазірках на Полтавщині в сім’ї залізничника. Коли хлопчику було сім років, батько загинув під час форсування Дніпра. Поет гірко зізнавався: «Дитинство... вкрала війна в мого покоління». У школі дуже багато читав, любив літературу й історію.

Володимир працював у тракторній бригаді, служив на флоті, а після демобілізації закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Упродовж подальшого життя був редактором у видавництвах. У царині художньої літератури прославився як поет. Помер В. Підпалий 1973 р. від невиліковної хвороби.

Прочитавши подані нижче уривки з «Автобіографії» В. Підпалого, ви дізнаєтеся про дитинство поета.

«У травні 1939 року в дитячих яслах, що містилися в обійсті тодішнього голови сільської ради, давали уколи. Загледівши небезпеку від жінки в білому халаті, я показав їй язика й заховався під ліжко, а коли вони полізли за мною (це було в кімнаті господаря), я направив на них важезного нагана, котрого надибав під подушкою. Був переполох, цукерки; нагана я віддав, за що відразу був покараний: окрім уколу, щеміли днів зо два вуха. Отож звідти ще виніс: змирення карається...

На четвертому році життя батько дозволив мені посидіти на коні. Уже дорослим я кілька разів убивався з коней до смерті, але в серці разом із страхом падіння посилилася любов до гриви й вітру від швидкого галопу.

Із тварин найбільше жалію собак і волів. Перших, що все розуміють, а сказати не вміють. Волів — що терплять, хоч могли б і не терпіти, — силу яку ж мають, але чого варте їхнє терпіння! Навіть у людей, коли вони важко живуть, не такі сумні очі».

БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

Ми приходимо в цей світ, щоб зростати, допомагати, дарувати, насолоджуватися, творити, любити... Але люди бувають різними: щедрими й скупими, добрими та злими, милосердними й байдужими...

В. Орловський. Літній день. 1884 р.

Одне із завдань мистецтва — прищеплювати любов до людей, природи, до краси як такої. Володимир Підпалий у своїх поезіях культивує ідею людяності, любові до свого краю, бережливого ставлення до природи. Ліричний герой віршів «...Бачиш: між трав зелених...» і «Зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. Прочитайте ці вірші й переконайтеся в цьому.

* * *

...Бачиш:

між трав зелених,

як грудочки,

пташата...

Станьмо ось тут навшпиньки

спокій їх берегти.

Може, не зможу батьком —

стану їм старшим братом;

будь їм,

маленьким, сірим,

просто сестрою ти...

Кажеш,

що не зумієм,

не маєм любові й хисту...

Що ти?!

А руки?! Серце?!

Куди заховати їх?!

Яструб-розбійник свисне

раптом над беззахисними,

ляже на нашу совість

за нашу байдужість

гріх...

Треба в житті любити

гаряче і багато:

сонце,

дощі зернисті,

дороги в пилу,

траву!

...Бачиш:

в гнізді малому,

як грудочки,

пташата,

немічні ще,

невміло ворушаться

і живуть!..

ЗИМОВИЙ ЕТЮД

Трішки туману і трішки інею,

неба льодинку холодну —

на шлях...

Вечір, мов казка, над Україною

казка, як вечір,

аж синьо в очах...

Там, за тополями,

за огорожами,

де місто тікає на ніч в степи, —

все запорошене,

все насторожене,

вся Україна заслухалась —

і не спить...

А. Куїнджі. Зима. 1880-1895 рр.

Зауважте!

Етюд (з фр. вправи, вивчення) — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру.

1. Вірш «Зимовий етюд» належить до

• А епосу
• Б драми
• В лірики
• Г ліро-епосу

2. Заслухалась і не спить у вірші «Зимовий етюд»

• А казка
• Б тополя
• В Україна
• Г льодинка

3. Установіть відповідність.

4. Яким ви побачили В. Підпалого, коли прочитали короткі відомості з його дитинства?

5. Прочитайте ті рядки вірша «...Бачиш: між трав зелених...», які вас найбільше зворушили.

6. Серед художніх образів — трави зелені, сонце, дощі зернисті — виокремлюється й образ дороги в пилу. Невже й запилену дорогу треба любити? Що символізує цей образ?

7. Чого навчає вірш В. Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...»?

8. До якого виду лірики належить вірш «Зимовий етюд»? Аргументуйте свою думку.

9. Опрацювавши в рубриці «Зауважте!» визначення терміна «етюд», доведіть, що вірш «Зимовий етюд» належить до цього жанру.

10. Визначте мотиви вірша «Зимовий етюд».

11. Чи згодні ви з твердженням ліричного героя («...Бачиш: між трав зелених...»), що бути байдужим — це гріх? Аргументуйте свою думку.

12. Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді».

• Заповніть літературний паспорт вірша «...Бачиш: між трав зелених...».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Авраменко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)