Із сучасної української поезії (кінця XX — початку XXI ст.)

Василь Герасим’юк

(Народився 1956 р.)

Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в м. Караганді (Казахстан), куди були вислані його батьки. Потім родина повернулася на батьківщину, у рідне с. Прокураву, що на Гуцульщині. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Працював редактором у провідних видавництвах, нині автор і ведучий радіо- та телепередач.

Василь Герасим’юк — автор поетичних збірок «Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Кров і легіт». У його поезіях живе екзотика Карпат, його герої — національно свідомі особистості, які люблять і бережуть традиції та звичаї свого краю.

ТАНЕЦЬ ІЗ ГЛИБИНИ ВІКІВ

Одна з найколоритніших поезій В. Герасим’юка — вірш «Чоловічий танець». Він написаний у формі звертання до юнака, який повинен стати дорослим, відчути на собі вагу чоловічих обов’язків і відповідальності, силу побратимства й міцної чоловічої дружби.

Із самого початку ми стаємо ніби учасниками аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуваємо його енергетику, ніби відбувається ритуал посвячення.

Під час першого прочитання вірша не відразу впадає в око біблійний мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір спасіння ближніх, що вгадується в описі трагічної української історії, позначеної постійною необхідністю українського чоловіцтва виборювати державну незалежність.

Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання, його циклічну повторюваність.

Краєвиди Карпат

До речі...

Аркан — старовинний український чоловічий танець. Його танцюють зімкнутим колом або півколом із топірцями в руках. Цей танець поширений у Карпатах. У давнину він був головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця в легені. Після участі в цьому танці чоловік (легінь) здобував право виконувати танці, носити бартку (топірець), знищувати ворогів і підперізуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком1. Перекази свідчать, що вперше аркан виконали витязі, які зійшли з гір.

1 Опришок — народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті й Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в др. пол. XVI — перш. пол. XIX ст.

ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ

Ти мусиш танцювати аркан.

Хоч раз.

Хоч раз ти повинен відчути,

як тяжко рветься на цій землі

древнє чоловіче коло,

як тяжко зчеплені чоловічі руки,

як тяжко почати і зупинити

цей танець.

Хоч раз

ти стань у це найтісніше коло,

обхопивши руками плечі двох побратимів,

мертво стиснувши долоні інших,

і тоді в заповітному колі

ти протанцюєш під безоднею неба

із криком по-звіриному протяжним.

Щоб не випасти із цього грішного світу,

хоч раз

змішай із ближніми

піт і кров.

Сину людський,

ти стаєш у чоловіче коло,

ти готовий до цього древнього танцю

тільки тепер.

З хрестом за плечима.

З двома розбійниками.

Тільки раз.

Аркан (чоловічий танець)

1. Що ви знаєте про аркан як танець? Що він символізує?

2. До кого звертається ліричний герой вірша «Чоловічий танець»? Що він говорить адресатові?

3. Як ви розумієте слова про готовність до древнього танцю з хрестом за плечима і з двома розбійниками?

4. Згадайте, що таке вільний вірш. Доведіть, що поезія «Чоловічий танець» написана вільним віршем.

5. Який провідний мотив вірша В. Герасим’юка «Чоловічий танець»?

6. Чи можна вірш «Чоловічий танець» назвати екзотичним? Якщо так, то чому?

7. Навчіться виразно читати вірш «Чоловічий танець».

• Знайдіть у вірші В. Герасим’юка «Чоловічий танець» епітети й випишіть їх у робочий зошит.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Авраменко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)