Войти
Закрыть

Літературознавчий словник 8 клас Авраменко (повторне видання) 2021

8 Клас

Амфібрахій — трискладова стопа з наголосом на другому складі. Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі. Антитеза — зіставлення протилежних явищ, понять і характерів для посилення враження. Громадянська лірика — твори, у яких думки й переживання викликані суспільно-політичними подіями. Гумор — відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому та жартівливому тоні. Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі. Драматичний твір — літературний твір, побудований на основі вчинків персонажів та їхніх висловлювань, дія в якому показана в діалогах, монологах, полілогах героїв безпосередньо перед глядачами (або читачами) у теперішньому часі. Драматург — письменник, який створює драматичні твори для постановки на сцені. Дума — віршований ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконують речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри. Епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовано у формі авторської розповіді про людей і їхні вчинки. Імпровізація — процес одночасного складання та виконання якогось твору. Інтимна лірика — вірші, у яких настрій ліричного героя викликаний особистими переживаннями. Іронія — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення; насмішка, замаскована зовнішньо благопристойною формою (висловлювання набуває в певному тексті протилежного значення)....

Валентин Чемерис (Народився 1936 р.)

8 Клас

Валентин Чемерис народився 8 липня 1936 р. в с. Заїчинцях Полтавської області. Потім родина переїхала до м. Дніпропетровська (нині м. Дніпро), де майбутній письменник закінчив школу. Саме тут розпочалася творчість митця. Навчався в Літературному інституті імені О. М. Горького (м. Москва). Багато років працював у редакції газети «Літературна Україна». Свій творчий шлях В. Чемерис розпочав як сатирик-гуморист, хоча в його творчому доробку є історичні твори, багато з яких перекладено іноземними мовами. П. Глазовий назвав його «добрим вигадьком і штукарем», адже читати ці твори — це задоволення. Письменник видав багато веселих збірок із гуморесками, пародіями й повістями. В. Чемерис помер 4 грудня 2016 р. в м. Києві. Сьогодні ви почнете читати одну з гумористичних повістей письменника. Ви станете свідками подій, що розгортаються в селі Великі Чаплі: дружба й перше кохання, зрада, дуель і перше побачення. Усе це В. Чемерис приправив гумористичним соусом у повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». ВІТЬКА + ГАЛЯ, АБО ПОВІСТЬ ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ Повість (Скорочено) ЧАСТИНА ПЕРША. ДУЕЛЬ Ех, Вітько, Вітько!.. 25 липня 1964 року в селі Великі Чаплі мала відбутися незвичайна подія: о сьомій годині ранку Вітька Горобець буде стрілятися на дуелі з Петром Білим за селом, біля третього колгоспного ставка. Якраз отам, де три плакучі верби до самої води схилили свої довгі, гнучкі віти, де колись Вітька потай від рибника витяг на вудку отакезного дзеркального коропа, котрого в нього потім украв кіт Васька......

Юрій Винничук (Народився 1952 р.)

8 Клас

Юрій Винничук народився 18 березня 1952 р. в м. Станіславові (нині м. Івано-Франківськ). Його батько був лікарем, мати — інженером-економістом. Освіту філолога здобув у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника. Потім переїхав до Львова, де працював режисером Львівського естрадного театру «Не журись!», редактором відділу містики та сенсацій газети «Post-Поступ», писав сценарії та пісенні тексти. Він відомий передусім як журналіст і письменник. Його твори перекладено багатьма мовами світу, за казками знято два мультфільми. Нині мешкає в м. Виннику під Львовом. Ю. Винничук — усебічно розвинена особистість. Цікаво, що він визнаний послом галицької кухні за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії, у 2003 р. нагороджений відповідною відзнакою Клубу галицької кухні. Сьогодні ви почнете читати повість-казку Ю. Винничука «Місце для дракона» про сучасний світ, у якому й досі, на жаль, ще є місце для «драконячих законів». Дивовижно, але дракон Грицько — поет і християнин... А хто ж тоді мешканці казкового князівства? Про це ви дізнаєтеся найближчим часом......

Володимир Дрозд (1939—2003)

8 Клас

Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 р. в с. Петрушині Чернігівської області. Раннє дитинство припало на часи Другої світової війни. Двадцятирічним юнаком видав першу збірку новел та оповідань і відразу ж був прийнятий до Спілки письменників України. Біографія В. Дрозда — сина колгоспника з глухого поліського села, який одразу ж після закінчення школи працював журналістом районної газети, закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, працював редактором у видавництвах, був головним редактором журналу «Київ» і став відомим письменником, — увійшла до його творів. Вони побудовані на аналізі його життя і душі та поєднують реалістичне бачення світу й осмислення народного життя. В. Дрозд помер 23 жовтня 2003 р. в м. Києві. Сьогодні ви ознайомитеся з оповіданням «Білий кінь Шептало», яке вперше було надруковане в 1965 р. У 1967 р. з’явилося його продовження — «Кінь Шептало на молочарні». Нині ці твори перекладені десятками мов світу. Вони в оригінальній алегоричній формі не лише передають стан людини в тогочасному українському суспільстві, а й пропонують читачам віднайти власну позицію та шлях вирішення проблеми внутрішнього роздвоєння....

Ніна Бічуя (Народилася 1937 р.)

8 Клас

Найвідоміші твори: збірки оповідань і повістей «Дрогобицький звіздар», «Квітень у човні», «Родовід», «Бенефіс»; повісті для дітей: «Шпага Славка Беркути», «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуня і зернятко». Ніна Бічуя народилася 24 серпня 1937 р. в м. Києві. Закінчила факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працювала журналісткою. Перекладає твори художньої літератури з польської мови українською. Нині мешкає у Львові. Пропонуємо вам фрагмент інтерв’ю з письменницею. — Пані Ніно, коли до Вас пришило усвідомлення того, що письменництво — справа Вашого життя? — Одразу після того, як почала читати. Хоч у той час і йшла війна, проте мама навчила мене читати, коли мені було п’ять років. Розпочала я з поважних книжок — інших не було. Першою книжкою, яку прочитала, була повість Марка Твена «Принц і жебрак». — Ця книжка була у Вашій домашній бібліотеці? — Ні. У нас у ті роки й дому не було... Коли я пішла до школи, зошитів не було. Писала на берегах газети — пером. Чорнило ми робили з бузини. А газети в ті часи були напівкартонними: перо провалювалося, чорнило розливалося... Так ми вчилися. — Ви й досі пишете ручкою на аркуші паперу або користуєтеся друкарською машинкою, а не комп’ютером......

Олександр Довженко (1894—1956)

8 Клас

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В’юнищі (нині смт. Сосниця), що на Чернігівщині, у родині неписьменних селян. Батьки мали 14 дітей, з яких вижило лише двоє — Сашко та Поліна, майбутня лікарка. Олександр спочатку навчався в Глухівському вчительському інституті, потім учителював у Житомирі та Києві. Він мріяв навчатися в Академії мистецтв, бо відчував потяг до малярства, проте вступив на економічний факультет Київського комерційного інституту. 1921 р. О. Довженка направили за кордон на дипломатичну службу. Цікавими були життя і робота у Варшаві, Парижі, Лондоні, Берліні... У німецькій столиці Олександр приватно навчався в майстерні відомого в Європі художника В. Єккеля, часто відвідував лекції в Берлінській академічній вищій школі образотворчого мистецтва. Повернувшись в Україну, О. Довженко став знаним у мистецьких колах художником-ілюстратором, автором політичних карикатур. 1926 р. митець потрапляє до Одеси, яка в ті часи була колискою українського кіномистецтва, що тільки зароджувалося. Тут він зрозумів, що кіно — його природна стихія. Перші кінороботи митця «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання» мали успіх, а фільм «Земля» приніс йому світову славу....

Михайло Коцюбинський (1864—1913)

8 Клас

Найвідоміші твори: повісті «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Дорогою ціною»; новели «Intermezzo», «Подарунок на іменини», «Коні не винні»; оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці. Його батько був чиновником. Своїм вихованням він зобов’язаний передусім матері, яка походила з аристократичних родів — польського (по материній лінії) і молдавського (по батьковій). В одинадцятирічному віці Михайло мусив уперше відірватися від рідної домівки. Закінчивши дворічну народну школу в м. Барі, де мешкала тоді родина, хлопець їде до Шаргорода, щоб продовжити навчання в духовному училищі. І хоча в цей період освітньою реформою було скасоване в школі «волосодраніє», «вуходраніє» і вистоювання голими коліньми на гречці, проте задоволення від навчання учні все одно не отримували, адже лекції обмежувалися лише запитаннями й відповідями, від учнів вимагали тільки зазубрювання текстів підручників. У родині Коцюбинських за чиновницькою традицією панувала російська мова. І як же були здивовані батьки, коли якось дев’ятирічний Михайло, захворівши на запалення легенів, під час марення раптом заговорив по-українськи. Після одужання хлопчикові розповіли про цю дивину — і він загорівся цікавістю до українського слова. Якось в училищі сталася подія, про яку потім письменник згадував із гумором: 12-літнім підлітком він закохався в 16-річну дівчину, а щоб привернути її увагу, вирішив стати «великою людиною» і захопився читанням книжок. Твори Т. Шевченка й Марка Вовчка здійснили на Михайла таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником. Почав складати українські пісні на зразок народних, а потім узявся за написання повісті....

Іван Карпенко-Карий (1845—1907)

8 Клас

Український драматург, актор, режисер, один з основоположників українського професійного театру, громадський і культурний діяч. Найвідоміші твори: трагікомедії «Мартин Буруля», «Сто тисяч»; комедія «Хазяїн»; драми «Наймичка», «Безталанна»; трагедія «Сава Чалий». Іван Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці (тепер с. Веселівка Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєтку Карпа Тобілевича — вихідця із здрібнілої дворянської родини, який викупив із кріпацтва свою майбутню дружину Євдокію Садовську. Ця родина дала Україні трьох братів, відомих під псевдонімами Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і Панас Саксаганський, і сестру Марію Садовську-Барілотті — усі вони стали відомими артистами «Театру корифеїв1», про який ітиметься далі. 1 Корифей (із грецьк. вождь, ватажок) — той, хто досягнув великих успіхів, найвизначніший діяч у галузі науки чи мистецтва. Іван на «відмінно» закінчив Бобринецьке повітове училище. Коли в Бобринці почав працювати драматичний2 гурток, він відвідав його й настільки захопився театральним мистецтвом, що якось подолав пішки 53 кілометри до Єлисаветграда (нині м. Кропивницький), щоб подивитися «Наталку Полтавку» І. Котляревського й «Отелло» В. Шекспіра. 2 Драматичний — театральний. 1865 р. І. Карпенко-Карий разом із М. Кропивницьким організували аматорський театральний гурток у Єлисаветграді. За його участю були поставлені п’єси І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка й М. Гоголя. Найяскравіше його сценічна майстерність проявилася в п’єсах «Хазяїн» і «Сто тисяч»....

Галина Кирпа (Народився 1950 р.)

8 Клас

Галина Кирпа народилася 1 січня 1950 р. в с. Любарці, що неподалік м. Києва. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Багато років працювала у видавничій і журналістській галузі. Відома передусім як авторка поетичних творів для дітей, про що свідчать назви її книжок — «День народження грому», «Слон мандрує до мами». Крім того, Г. Кирпа написала кілька посібників з етики для учнів початкових класів. Між іншим, етичні й естетичні настанови звучать і в її поезіях. До речі Розрізняйте слова етика й естетика. Етика — норми поведінки, сукупність моральних правил у суспільстві, а естетика — краса, художність чого-небудь....

Ігор Павлюк (Народився 1967 р.)

8 Клас

Ігор Павлюк народився 1 січня 1967 р. в с. Ужові на Волині. Ігоря виховували дід і баба, бо мама померла після його народження. Школу закінчив із золотою медаллю, а потім — і факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Нині І. Павлюк живе в Києві, працює провідним науковим співробітником Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Окремі його вірші вже стали піснями, а за деякими поетичними творами навіть створено театральні постановки. Яскраві художні образи — прикметна ознака його віршів. У поезії «Дівчинка» цих образів кілька, хоча у творі всього вісім рядків......

Навігація