Суспільно-побутові пісні

«...Наша пісня майже зовсім селянська і проста, написана простонародною мовою, але я сміливо заявляю, що при своїй простонародності і простоті вона щира, чиста і безпосередня». Ці слова належать видатному письменникові Григорію Сковороді.

До суспільно-побутових пісень належать козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські й солдатські, наймитські та заробітчанські пісні. Усі різновиди суспільно-побутових пісень об'єднує те, що в них відображені настрої народу, викликані різними явищами суспільного життя.

У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало їх заради миру, спокою й добробуту своїх родин покидати домівки та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я. Рекрутські й солдатські пісні передають тугу за рідним краєм, домівкою, за родиною. У них висловлено протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків. Бурлацькі пісні також сповнені тугою за рідним краєм, родиною.

У козацьких піснях оспівано героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності. Надзвичайно романтично відтворено картину проводів Запорозького Війська у пісні «Ой на горі та женці жнуть». Перед очима постає уявна картина, навіяна піснею: хвилюються дозрілі хліба, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками — тютюном і люлькою...

У козацьких піснях передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки (їх здебільшого відтворено в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього, безталанного козака, його загибель тонко передано в пісні «Стоїть явір над водою».

Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX століття. Чумаки торгували здебільшого сіллю та рибою, які привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів та з Дону. Їхнє життя в дорозі, напади грабіжників, розлука з родиною відтворено в піснях цього циклу. Не завжди надії чумака справджувалися: він повертався з далекого краю без грошей, а то й не повертався взагалі («Ой у степу криниченька»).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно