Григорій Сковорода (1722—1794)
- 9-12-2022, 10:27
- 211
9 Клас , Українська література 9 клас Пономаренко, Тороп (F70)
Григорій Сковорода
(1722—1794)
Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у сільській школі, навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.
Згодом навчався у Києво-Могилянській академії, жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші.
Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.
1753 року повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови, написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум.
Впродовж 1754-1759 років жив у селі Коврай на Переяславщині, працював домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем у Харківському колегіумі.
Протягом 1769-1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські» та ін.
З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки. У 71 рік поет пішки пройшов триста верст аж до Орловщини, де жив його учень і приятель Михайло Ковалинський, щоб передати йому рукописи своїх творів. А коли повертався, зупинився в селі Іванівка, був веселий, балакучий, згодом вийшов у сад і край дороги став копати яму. «Що це ви робите, Григорію?» — запитали здивовано друзі. «Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час».
Помер письменник 9 листопада 1794 року в селі Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.
Запитання
- 1. У якій родині народився Григорій Сковорода?
- 2. Де філософ побував?
- 3. Які твори написав автор?
- 4. Як видатний письменник провів останні роки життя?
До речі...
На могилі Григорія Сковороди на пам'ятнику написані такі слова: «Світ ловив мене, та не спіймав».
Соловей, Жайворонок та Дрізд
Серед широкого степу ріс сад, де жили солов'ї та дрозди. Жайворонок, прилетівши до Соловейка: «Здрастуй, пане співець», — сказав йому.
— Здоров будь і ти, пане Соловей, — відповів йому співець.
— Чому ти мене твоїм ім'ям називаєш? — спитав Жайворонок.
— А ти чому мене називаєш співцем?
А Жайворонок йому:
— Я тебе не без причини назвав співцем, бо твоє ім'я у стародавніх греків було співець.
Соловей:
— А твоє ім'я у стародавніх римлян було alauda, тобто славій, бо alaudo означає славлю.
Жайворонок:
— Коли так, то тепер я починаю тебе більше любити і прилетів просити твоєї дружби.
Соловей:
— О, простак! Хіба ж можна випросити дружбу? Треба родитися для неї. Я часто співаю цю мою пісеньку, навчившись від батька мого: «Подібного до подібного веде Бог».
Жайворонок:
— І мій батько цюю пісеньку співає. Я ж тобі, як в іншому, так і в цьому подібний...
Соловей:
— Гаразд. Я буду справжнім твоїм другом, якщо ти в саду жити станеш.
Жайворонок:
— А я щирий твій прихильник, якщо ти в степу жити станеш.
Соловей:
— Ах! Не тягни мене в степ — степ для мене смерть! Як ти в ньому живеш?
Жайворонок:
— Ах! Не тягни мене в сад — сад для мене смерть! Як ти в ньому живеш?
— Годі вам, браття, пустувати, — мовив, недалечко сидячи, Дрозд. — Бачу, ви народжені для дружби, але не тямите любові. Не шукай того, що тобі до вподоби, а те, що другові корисно. Тоді і я ладен бути третім вашим другом.
Малюнок Дяченко Ольги, учителя математики спеціальної школи «ШАНС»
Потому, кожен свою пісню заспівавши, утвердили в Бозі вічну дружбу.
Мораль. Цими трьома пташками твориться добра дружба. Дружби не можна ні випросити, ні купити, ні силою вирвати любов до тих, кого любити народжені, так само як їмо те, що по природі. А в Бога для всякого створіння всяка їжа добра, та не всім. І як не можна коня з ведмедем, а собаку з вовком припрягти до коляски, так не можна, щоб не відірвалося старе сукно, пришите до свіжого, а гнила дошка, приліплена до нової. Така ж незгода є між двома, різних вдач, людьми, а найбільша неспорідненість між злим і добрим серцем. Жайворонок з Дроздом і Соловейком приятелювати може, а з Шулікою та Кажаном не може...
Щасливий, хто хоч саму тільки тінь доброї дружби нажити спромігся. І на Україні кажуть: «Не май сто карбованців, а одного друга», «Добре братство краще за багатство».
Запитання
1. Відгадай загадку.
У долині цілий день він співа дзвінких пісень. Як верба і як калина, птах цей — символ України. Тішить піснею людей, гарна пташка — ..
2. Чи щирі, на твою думку, слова Солов'я та Жайворонка? Чому?
3. Між ким, на твою думку, неможлива дружба?
1. Які ілюстрації можна намалювати до цієї байки? Аргументуй.
2. Поясни вислів: «Подібного до подібного веде Бог».
3. Знайди «зайвий» малюнок. Розкажи про свою улюблену пташку.
Запитання від ровесника
Пригадай і запиши прислів'я про дружбу.
Домашнє завдання
Розкажи про свого друга. Що у вас спільне, а що відмінне? Запиши свою розповідь у зошит.
Коментарі (0)