Євген Гребінка (1812-1848)
- 25-12-2022, 12:55
- 319
9 Клас , Українська література 9 клас Авраменко (повторне видання) 2022
Євген Гребінка
(1812-1848)
Є. Гребінка
Євген Гребінка (1812-1848) зростав у дворянській сім’ї на хуторі Убіжище Гребінківського району (нині с. Мар’янівка), що на Полтавщині. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, де навчалися М. Гоголь і В. Забіла. Тут були написані перші його твори. Після служби в 3-му Малоросійському козачому полку працював чиновником у Петербурзі, а з 1834 р. почав викладати російську словесність у військових навчальних закладах столиці. У Петербурзі створив гурток мистецької та літературної інтелігенції. У той час надзвичайної популярності набули літературні вечори Є. Гребінки. Письменник узяв участь у вирішенні життєвої та творчої долі Т. Шевченка: у викупі його з кріпацтва, у першому виданні «Кобзаря» 1840 р.; в альманасі «Ластівка» надрукував окремі твори Т. Шевченка, допомагав у самоосвіті, матеріально сприяв його першій подорожі в Україну.
Є. Гребінка помер в Петербурзі ще зовсім молодим (у 36-річному віці від туберкульозу). Похований у с. Мар’янівці на Полтавщині.
В історії української літератури Є. Гребінка відомий насамперед як прославлений байкар зі своєю збіркою «Малороссийские приказки» (1834, 1836). І. Франко зазначав, що «як байкопис Гребінка посідає перше місце в нашім письменстві. Його байки відзначаються яскравим національним і навіть спеціально лівобережним українським колоритом, здоровим гумором», наприклад: «Ведмежий суд», «Віл», «Ячмінь», «Рибалка», «Мірошник», «Дві пташки в клітці». Є. Гребінка писав також і прозові твори російською мовою — оповідання, нариси, повісті («Ніжинський полковник Золотаренко»), історичний роман «Чайковський», вірші, пісні, романси.
У байці «Ведмежий суд» змальовано панський суд у царській Росії, його сваволю й знущання з простих людей, показано безправність людини перед цим судом. Значення алегоричних образів прозоре: Ведмідь і Вовки — хижаки — уособлюють усесильних судових чиновників, для яких суд — особиста нажива; Лисиця — дрібний прислужник царського суду, що живиться крихтами з панського стола; попеластий Віл — образ трудівника, сумлінної людини, яку несправедливо засуджують.
Балада «Човен» наповнена алегоричними образами: човен — людина; море — життя; хмари, вітер, громи — життєві труднощі й негаразди. Твір має автобіографічний характер, це роздуми молодого поета, який вирушає з рідного хутора в далекий Петербург, він ніби кидається в пінисті хвилі розбурханого житейського моря. Прикрашають романтичну баладу народнопоетичні порівняння: хвиля, «мов чорнії гори»; хмари, «як темная нічка». Ліричність досягається й через використання зменшувально-пестливих слів: нічка, весельце. Алітерації р, г підсилюють сприйняття водної стихії.
Усесвітньо відомими стали романси Є. Гребінки «Очи чёрные» і «Ні, мамо, не можна нелюба любить» («Українська мелодія»). До речі, його знаменита пісня «Очи чёрные» облетіла весь світ і стала загальнолюдським надбанням завдяки неповторному голосу Ф. Шаляпіна.
Щоб продемонструвати широкі можливості української мови, Є. Гребінка написав кілька віршів рідною мовою, передаючи найтонші, найніжніші порухи людської душі, сумні роздуми, настрої смутку, туги за щастям, нездійсненність мрій, один з яких — «Українська мелодія».
5. Прочитайте байку «Ведмежий суд» і баладу «Човен» Є. Гребінки.
ВЕДМЕЖИЙ СУД
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попеластий Віл
На панській винниці пив, як мошенник, брагу,
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.
Давай вони його по-своєму судить
Трохи не цілі сутки.
«Як можна гріх такий зробить!
Воно було б зовсім не диво,
Коли б він їв собі м’ясиво», —
Ведмідь сердито став ревіть.
«А то він сіно їв!» — Вовки завили.
Віл щось почав був говорить,
Да судді річ його з починку перебили,
Бо він ситенький був. І так опреділили
І приказали записать:
«Понеже Віл признався попеластий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,
Так за такі гріхи його четвертувать
І м’ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці оддать».
ЧОВЕН
Заграло, запінилось синєє море,
І буйнії вітри по морю шумлять,
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
Як темная нічка, насупились хмари,
В тих хмарах, мов голос небесної кари,
За громом громи гуркотять.
І грає, і піниться синєє море.
Хтось човен на море пустив,
Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,
Од берега геть покотив;
Качається, бідний, один без весельця.
Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!
Чого він під бурю поплив?
Ущухнуло море, і хвилі вляглися;
Пустують по піні мавки;
Уп’ять забіліли, уп’ять простягліїся
По морю кругом байдаки;
Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?
Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі
Біліють із його тріски.
Як човнові море, для мене світ білий
Ізмалку здавався страшним;
Да як заховаться? не можна ж вік цілий
Пробути з собою, одним.
Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе.
Пограються з човном моїм.
6. Виконайте завдання.
1. Підзаголовок «Малоросійська балада» має твір
- А «Човен»
- Б «Рибалка»
- В «Пан та Собака»
- Г «Ведмежий суд»
2. Установіть відповідність між автором і назвою твору.
3. Установіть відповідність між назвою та уривком твору.
4. Назвіть ознаки романтизму, проілюструвавши їх конкретними прикладами з вивчених творів.
5. Доведіть, що «Пан та Собака» за жанром — віршована байка.
6. Розкрийте алегоричне значення образу Рябка в байці П. Гулака-Артемовського.
7. Переспівом чийого твору є балада П. Гулака-Артемовського «Рибалка»? Стисло перекажіть сюжет балади.
8. Назвіть ознаки балади як жанр у літератури й проілюструйте їх конкретними прикладами з твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка».
9. Чому слова Ведмідь, Вовки, Віл і Лисичка написано з великої літери в байці Є. Гребінки?
10. Розкрийте алегоричне значення образів човна, моря, хмар, вітру й громів у баладі Є. Гребінки «Човен».
11. Придумайте й запишіть у зошит (у віршованій або прозовій формі) мораль до байки Є. Гребінки «Ведмежий суд».
12. Знайдіть і випишіть по 2-3 приклади епітета, персоніфікації й порівняння з балади Є. Гребінки «Човен».
7. Виконайте домашнє завдання.
Вивчіть напам’ять віршований твір одного з поетів-романтиків (на власний вибір).
Коментарі (0)