Войти
Закрыть

Іван Котляревський (1769—1838)

9 Клас

Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня (9 вересня) 1769 року в Полтаві. Його батько служив канцеляристом, дід був дияконом Успенської церкви. Одержавши початкову освіту, І. Котляревський продовжив навчання в духовній семінарії. Засвоюючи правила віршування та красномовства, семінаристи отримували навички володіння словом. Уже тоді І. Котляревський вирізнявся неабияким поетичним хистом, недарма товариші прозвали його римачем. У семінарії майбутній письменник познайомився з «Енеїдою» Вергілія. Після семінарії І. Котляревський працював канцеляристом, згодом став учителем. Учителюючи на Полтавщині, він розпочав роботу над своєю «Енеїдою». Навесні 1796 року письменник вступив на військову службу, брав участь у російсько-турецькій війні, відзначився особистою хоробрістю. На початку 1808 року в чині капітана вийшов у відставку. Повернувшись до рідної Полтави, одержав посаду керівника Будинку виховання дітей бідних дворян. Не шкодував сил на освітній ниві, виявив себе талановитим вихователем і педагогом. Найбільшим захопленням І. Котляревського був театр. Він любив театральне дійство, при нагоді не відмовлявся зіграти роль в аматорській виставі. Коли в 1818 році письменника запросили очолити Полтавський театр, він одразу прийняв цю пропозицію. Тоді І. Котляревський звернув увагу на бідність репертуару, що спонукало його взятися за перо. Так побачили світ п'єси «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник», які забезпечили письменнику славу драматурга....
0 Переглянути

Нова українська література

9 Клас

Кінець XVIII століття став початком новоїукраїнської літератури. Оновились жанри, змінилось коло авторів і читачів, а головне — з'явились нові герої з народного середовища. Література зображувала життя простих людей із його національними особливостями й таким чином підносила національну гідність українців. Вона, без перебільшення, перетворилась на літературу національного відродження. Потреба відродження була на часі, оскільки перед тим українці зазнали чималих утрат, унаслідок яких національна культура переживала кризу. На кінець XVIII століття українські землі потрапили до складу Російської й Австрійської імперій. Відійшов у минуле козацький устрій, російське військо знищило Запорозьку Січ. До територіального роз'єднання українських земель додалося роз'єднання соціальне: колишня козацька старшина одержала дворянські привілеї й у культурному плані значно русифікувалася, натомість найбільшу верству українського суспільства складало безправне кріпосне селянство. За відсутності української держави національна свідомість підтримувалась завдяки розвитку культури й літератури. Саме література тривалий час була основним чинником, який об'єднував українське суспільство. Вона виступала проти духовного поневолення нації, постійно нагадувала про життєву необхідність зберігати рідну мову й розвивати культуру....
0 Переглянути

Григорій Сковорода (1722—1794). Бджола та Шершень

9 Клас

Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. — Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука. Сила: Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха1: «Веселість серця — життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший....
0 Переглянути

Григорій Сковорода (1722—1794). De libertate

9 Клас

Мандрівний філософ був ще й обдарованим байкарем. До його збірки «Байки харківські» увійшло тридцять творів. Вони були написані на Харківщині, що випливає із самої назви. Байка — це прозове або віршове алегоричне оповідання повчального змісту. Алегоризм і моралізаторство — основні ознаки байки. Вона має оповідну й моралістичну частини (фабулу й мораль). Відомо, що байка має дуже давнє походження. Виникнення перших її зразків пов'язують із діяльністю легендарного давньогрецького мудреця Езопа. Для вираження своїх думок він використовував інакомовлення, алегоричні образи. Саме Езоп створив жанр, ознаками якого є алегоризм і моралізаторство. Не випадково утворилось навіть поняття «езопівська мова», тобто така, що висловлює певні думки в прихованій формі. У давнину байки зустрічались у шкільних підручниках як навчальні приклади або залучались до складу проповідей. Як самостійний жанр нашої літератури байка утвердилась у творчості Григорія Сковороди....
0 Переглянути

Григорій Сковорода (1722—1794). Всякому місту — звичай і права

9 Клас

Частина поезій Сковороди не потрапила до «Саду божественних пісень». Серед них і невеличкий вірш «De libertate», або «Про свободу» — так перекладається з латинської мови його назва. У цьому творі свобода постає як одна з найбільших життєвих потреб. Розпочинається все ніби скептичним запитанням: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє?» Отже, чи можна вимірювати цінність свободи золотом, тобто міркою матеріального світу? Відповідаючи, автор використав антитезу: навіть усе «злото» цього світу «проти свободи... лиш болото». І далі, як і в пісні «Всякому місту — звичай і права», поет висловлює занепокоєння: як би не «пошитись у дурні» й не втратити таку коштовну річ, як свобода. На завершення автор уславлює гетьмана Богдана Хмельницького як відомого захисника свободи....
0 Переглянути

Григорій Сковорода (1722—1794)

9 Клас

Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (3 грудня) 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині. Походив з козацької сім'ї. Після сільської школи обдарований юнак вступив до Київської академії. Там опанував грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку мови, засвоїв твори античних і християнських філософів. В академії Сковорода співав у студентському хорі. Григорія забрали до придворної капели в Санкт-Петербурзі, однак через кілька років він повернувся в Україну. Невдовзі випала нагода поїхати за кордон. Сковорода побував в Угорщині, Австрії, Німеччині, Італії. Закордонна мандрівка дозволила йому вдосконалити свою освіту, збагатила досвідом та новими враженнями. Удома Сковорода обрав близьку до своєї натури педагогічну працю. Він викладав поетичне мистецтво в Переяславському колегіумі, навіть написав підручник, у якому висловив прогресивні думки. Та це не сподобалося консервативному переяславському єпископу. Через конфлікт із керівництвом Сковорода мусив полишити викладання й повернувся до Київської академії, де вдосконалював освіту у вищому богословському класі. Невдовзі його запросили на Полтавщину вчителем до сина багатого поміщика. Розмірене сільське життя дозволяло більше віддаватися філософським роздумам....
0 Переглянути

Ренесанс і Бароко в українській літературі

9 Клас

Вивчення художньої літератури нагадує послідовну — від епохи до епохи — мандрівку в часі. Епоха Середньовіччя в європейській і українській культурі поступилася Ренесансу, а за нею настала епоха Бароко. У чому ж полягають культурні й літературні особливості кожної з них? Знайти відповідь допоможе історичний контекст. ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ У середині XIV століття більша частина українських земель належала до Литовського князівства, а в XVI столітті ці землі опинились у складі польської держави — Речі Посполитої. На відміну від польського населення, яке сповідувало католицизм, українці переважно залишалися православними християнами. В українській громаді відчутно зросла роль православних братств — релігійно-національних об'єднань, що діяли при церковних парафіях. Братства дбали про храми, влаштовували церковні урочистості, підтримували хворих і нужденних. Вони обстоювали національну самобутність, відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки. За сприяння православного братства Іван Федоров, один із перших східнослов'янських книгодрукарів, відкрив у Львові свою друкарню. У 1574 році він видав Буквар та Апостол — перші в Україні друковані книжки....
0 Переглянути

«Слово о полку Ігоревім»: історичні події в художньому викладі. Слово о полку Ігоревім

9 Клас

Дослідники припускають, що «Слово о полку Ігоревім» було написане між 1185 і 1187 роками. Авторство пам'ятки точно не встановлено. Її автором могла бути світська людина, можливо, безпосередній учасник походу. Хоча твір перейнятий щирим співчуттям до Ігоря Святославича, автор не обов'язково належав до його дружини. Він міг походити з оточення київського князя Святослава. Видно, що він добре знався на громадському й політичному житті, був патріотом, освіченою й талановитою людиною. Сам автор називає твір то словом, то піснею, то повістю. «Слово о полку Ігоревім» дійсно має деякі ознаки урочистої промови (слова), дружинної пісні та воїнської повісті. Дослідники звернули увагу на те, що твору властиві також риси двох фольклорних жанрів — «слави» та «плачу»: уславлення князів та оплакування поразки руського війська. Неповторність цієї пам'ятки суттєво ускладнює її жанрову характеристику. Умовно «Слово о полку Ігоревім» можна визначити як ліро-епічну героїчну поему. Ліро-епічними вважаються твори, що поєднують елементи епосу (сюжетність) та лірики (почуття й роздуми героїв). Поема — це великий за обсягом ліро-епічний твір. Героїчна поема розповідає про незвичайні події або подвиги непересічних осіб, героїв....
0 Переглянути

«Слово о полку Ігоревім»: історичні події в художньому викладі

9 Клас

«Слово о полку Ігоревім» — визначний твір, що розповідає про події XII століття. Тоді гостро постала потреба організованого протистояння нападам войовничих кочових племен. Київському князеві Святославу вдалось об'єднати сили кількох князівств і в 1184 році завдати значних утрат половецькому війську. Весняне бездоріжжя перешкодило новгород-сіверському князеві Ігорю взяти участь у цьому поході. Навесні 1185 року він організував новий виступ проти половців. На війну вирушив із сином Володимиром, який княжив у Путивлі, та племінником Святославом із Рильська. Дорогою до них приєднався князь трубчевський Всеволод. Об'єднаний похід завершився трагічною поразкою руського війська. Це посилило загрозу масштабного половецького вторгнення. Список «Слова о полку Ігоревім» віднайшов колекціонер давніх рукописів Олексій Мусін-Пушкін у 90-х роках XVIII століття. Невдовзі для російської цариці Катерини II виготовили копію цього списку, а в 1800 році твір вийшов друком. Видання підготували історики Микола Бантиш-Каменський та Олексій Малиновський....
0 Переглянути

Оригінальна література княжої Руси-України

9 Клас

Розквіт середньовічної української літератури припав на князювання Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха, які створили могутню державу з центром у Києві. Ярослав Мудрий багато зробив для зміцнення державного устрою, поширення культури й освіти. Він дбав про розбудову столиці, оточив Київ муром із трьома брамами, одна з яких відома як Золоті ворота. За князювання Ярослава Мудрого відкривалися школи, переписували книжки. Було засновано монастирі, серед яких Києво-Печерський. За безпосередньої підтримки князя київським митрополитом обрали Іларіона, видатного проповідника, автора першого на Русі релігійно-політичного трактату «Слово про Закон і Благодать». За часів Ярослава Мудрого постало також перше українське законодавство — збірник «Руська Правда». Володимир Мономах увійшов в історію як організатор успішної боротьби із зовнішніми ворогами — половцями. Він сприяв посиленню давньоруської держави. Князь Володимир Мономах уславився не лише воєнними подвигами, а й освіченістю, мудрістю, літературним обдаруванням. Він є автором кількох відомих творів, зокрема «Поученіє». ДАВНІЙ ЛІТОПИС ЯК ЖАНР У давній українській літературі одним із перших почало розвиватися літописання. У літописі використовується два типи оповіді: власне річні записи — стислі повідомлення про події поточного року і розгорнуті літописні оповідання — описи подій у докладному висвітленні та нерідко в літературній обробці....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 50
Назад

Навігація