Григорій Сковорода (1722—1794). Всякому місту — звичай і права
- 10-12-2022, 20:38
- 212
9 Клас , Українська література 9 клас Борзенко, Лобусова 2017
Всякому місту — звичай і права
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова:
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова.
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість як чистий кришталь...
1760-ті рр.
(Переклад В. Шевчука)
Аналізуємо художній твір
- 1. До якої збірки входить пісня «Всякому місту — звичай і права»?
- 2. Ідейну спорідненість із якою книгою підкреслює назва збірки поезій Г. Сковороди?
- 3. Як у творі змальоване суспільне життя?
- 4. Що автор протиставив людським пристрастям?
- 5. Як побудована кожна строфа пісні? Чого досягає автор за допомогою такої строфічної композиції?
- 6. Який образ представлено в останній строфі? Що він символізує?
- 7. Який ідеал утвердив поет у творі?
- 8. Чи залишається актуальним цей ідеал? Доведіть свою думку.
- 9. На сайті interactive.ranok.com.ua знайдіть запис пісні «Всякому місту — звичай і права» у виконанні народної артистки України Н. Матвієнко та ансамблю давньої музики К. Чечені. Яке враження справила на вас пісня? Які нові барви твору ви помітили завдяки співачці?
РОЗДУМИ ПРО СВОБОДУ («DE LIBERTATE»)
Частина поезій Сковороди не потрапила до «Саду божественних пісень». Серед них і невеличкий вірш «De libertate», або «Про свободу» — так перекладається з латинської мови його назва. У цьому творі свобода постає як одна з найбільших життєвих потреб. Розпочинається все ніби скептичним запитанням: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє?» Отже, чи можна вимірювати цінність свободи золотом, тобто міркою матеріального світу? Відповідаючи, автор використав антитезу: навіть усе «злото» цього світу «проти свободи... лиш болото».
І далі, як і в пісні «Всякому місту — звичай і права», поет висловлює занепокоєння: як би не «пошитись у дурні» й не втратити таку коштовну річ, як свобода. На завершення автор уславлює гетьмана Богдана Хмельницького як відомого захисника свободи.
Коментарі (0)