Повторюємо та узагальнюємо. Українська література кінця XIX — початку XX ст.
- 7-12-2022, 23:57
- 273
| ... |
Арслан-киз (Дівчина-левиця). Образ Гульджемал-ханум
- 7-12-2022, 23:57
- 434
| Юна донька шейха змалку відзначилася сильним і рішучим характером. Батько стежив за її вихованням і багато чого навчив. Вона їздила верхи не гірше за хлопців, уміла користуватися компасом і біноклем, добре стріляла з рушниці. А до всього ще й мала добру освіту, знала декілька мов. Дівчина була наділена особливим даром красномовства, умінням переконувати інших. Ось як вона звернулася на нараді до поважного товариства: «Ви хочете ввіритися лютим катам? Певно, ліпше, добродії, рятувати не голову й тіло, а душу й домогтися спокою й слави... Я не з тих, що здаються». Автор у кількох порівняннях дає їй якнайкращу характеристику: «...ця напрочуд метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов який мулла, окрилена, як поет». У Гюльджемал ніколи слова не розходяться з ділом. Тому й вирушила в небезпечну поїздку за підмогою, узявши з собою меч, рушницю та револьвер. Ніщо не змогло її зупинити — навіть двоє китайських дозорців, яких застрелила однією кулею. У Кашгарі Гюльджемал виявила ще й властиві їй хитрість і дипломатичність, винахідливість і рішучість. Вона без страху промовляла перед людьми, що зібралися на майдані: «Слід прогнати ворога. Сьогодні немає жінок і чоловіків, є тільки бійці... Може, хтось з вас і боїться тиранів, але сміливців значно більше».... |
Арслан-киз (Дівчина-левиця). Сюжетна організація
- 7-12-2022, 23:56
- 292
| ... |
Арслан-киз (Дівчина-левиця). Історична основа та жанрові особливості
- 7-12-2022, 23:56
- 406
| Письменник звернувся до давніх подій в одному з регіонів Кокандського ханства. Ця держава існувала з 1709 до 1876 року на території сучасних Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, південного Казахстану та Сіньцзянь-Уйгурського автономного району Китаю. «Час подій нашої оповіді,— зазначив автор,— це час Кокандського ханства, де правили хаджі — праведники, нащадки самого пророка». Мусульманське населення міст Учтурфан та Кашгар організувало збройне протистояння китайському імперському війську. Один з епізодів цього протистояння І. Гаспринський зобразив у «Дівчині-левиці». Цей епічний твір має жанрові ознаки історичного оповідання: невеликий обсяг, однолінійний сюжет на основі давніх подій, різнобічно розкритий образ однієї героїні.... |
Ісмаїл Гаспринський (1851—1914)
- 7-12-2022, 23:55
- 292
| Ісмаїл Гаспринський народився 21 березня в селі Авджикой Ялтинського повіту Таврійської губернії в сім'ї військового. Навчався вдома та в початковій школі мектебе, а згодом — у Сімферопольській гімназії та у військових навчальних закладах Воронежа й Москви. Повернувся до Криму і працював учителем початкової школи. У 70-х роках багато подорожував, побував у Франції, Єгипті, Туреччині. Закордонні подорожі та набутий досвід вплинули на світогляд І. Гагринського. Він визнавав необхідність реформування освіти ісламських народів. Обґрунтовуючи свою позицію, І. Гаспринський писав: «Могутній, кипучий Захід з його мільярдами і широкими знаннями, язичницький Схід, що пробуджується, з його незліченним населенням можуть здавити нас, мов лещата, якщо ми не поквапимося як слід згуртуватися, просвітитися і розвинути на всю широчінь працездатність і продуктивність». Свої ідеї І. Гаспринський намагався втілювати в життя в громадській та просвітницькій праці. Його обирали гласним Бахчисарайської міської думи, а згодом і міським головою Бахчисарая. На цій посаді він дбав про облаштування міста та організацію народної освіти. Також писав і видавав за власною редакцією численні підручники та книжки для кримськотатарської молоді. Його навчальний посібник «Ходжа-і-суб'ян» («Учитель дітей») став найпопулярнішим виданням у тюркомовному світі.... |
Роман «Мотря». Мотря Кочубеївна
- 7-12-2022, 23:55
- 288
| Змальовуючи героїню, автор вийшов поза межі любовної історії. У її образі він виділив самостійність, рішучість, патріотизм. Козак Іван Чуйкевич, закоханий у Мотрю, дав їй промовисту характеристику: «У неї жіноча врода, але мужеська вдача». Мотря по-справжньому закохалась у гетьмана, коли він гостював у Ковалівці, маєтку Кочубеїв. Особливо полонила її серце пісня у виконанні Мазепи («Мотря не зводила з нього очей, як зачарована»). Вона відчула душевну й духовну спорідненість із гетьманом, була захоплена його внутрішньою силою. У дівчини загострилися стосунки з батьками, особливо з владною матір'ю. Кочубей не був категорично проти шлюбу дочки з гетьманом, однак мусив рахуватися з волею дружини: «Василь Леонтійович, людина м'ягка й добросердна, хитався поміж гетьманом і своєю жінкою, схиляючись то на його бік, то на її, залежно від того, під чиїм впливом оставався».... |
Роман «Мотря». Образ гетьмана
- 7-12-2022, 23:55
- 274
| Віддаючи належне заслугам Івана Мазепи, письменник відчутно ідеалізував цього персонажа. Перед читачами постає мудрий державець і патріот, а також розумний дипломат, здатний на компроміси, наділений витримкою й політичним талантом. Цей образ розкривається не лише в діях та спілкуванні з іншими, а й через інформативні внутрішні монологи. Наприклад, Мазепа розмірковує про потребу загальнонародної єдності. «Ось що ми вміємо,— сказав шепотом гетьман, — співати! На жаль, у нас тільки в пісні згода, в житті дисонанс, а як життя перетворюється в пісню, виходить гармонія чудова». Він рішуче виступає проти анархії й безвідповідальності, нарікає також і на брак державної мудрості: «Привикли оглядатися на когось — на короля, на восточного царя, на султана, навіть на хана, щоб тільки не на свого власного володаря, забулися княжі часи, а новий державний дух ще не родився».... |
Роман «Мотря». Художня організація
- 7-12-2022, 23:54
- 279
| Роман складається з двох частин. У першій більше уваги приділено образам Івана Мазепи й козацької старшини, натомість у другій наперед висувається образ Мотрі Кочубеївни — повніше розкривається її характер, висвітлюються стосунки дівчини з гетьманом та батьками. Автор зобразив багатьох персонажів — як і має бути в романі. Це переважно однодумці головного героя. Серед них реальні історичні особи: племінник гетьмана Войнаровський, керівник канцелярії Орлик, полковники Апостол, Кожухівський, Андріяш, генеральний хорунжий Сулима. Зустрічаємо чимало епізодичних постатей, які представляють інтереси різних суспільних та політичних груп. Основні події відбуваються в Києві, Батурині, Бахмачі та в селі Ковалівці, що належить Кочубею.... |
Роман «Мотря». Тема і проблематика
- 7-12-2022, 23:54
- 296
| Основною темою роману є висвітлення суспільних і політичних процесів, у центрі яких опинився Іван Мазепа. Письменник розкрив мотиви, якими керувався гетьман у своїй державотворчій діяльності. Він докладно зобразив стосунки свого героя з дочкою генерального судді Василя Кочубея. У романі проблема патріотизму тісно погоджена з іншою — проблемою влади й відповідальності. Іван Мазепа та його оточення зображені як патріоти, готові боротися за рідну землю: «Не пожалуємо нічого, щоб постояти за права наші, за волю й за славу України». Навіть образ Мотрі Кочубеївни не обмежений лише особистими почуттями. Звертаючись до батька, вона рішуче промовляє: «Я не турбуюся собою, моя турбота — Україна». А гетьманський канцелярист Чуйкевич, безнадійно закоханий у Мотрю, у своїх роздумах теж поєднує патріотичний обов'язок та особисте почуття: «Так думав собі козак, і в його душі образ Мотрі зливався з образом України, — любов ставала неподільна». Показово, що гетьман свою владу розглядає як важливе покликання й випробування долі: «Це не булава, а хрест, хрест, котрий, може, прийдеться двигати на нову, українську Голгофу». Для нього влада — ще й велика відповідальність за майбутнє України.... |
Роман «Мотря». Історична основа роману
- 7-12-2022, 23:53
- 269
| Трилогію Богдана Лепкого відкриває роман «Мотря». У центрі цього твору — Іван Мазепа, український політик і державний діяч, який дістав гетьманську булаву в 1687 році. Він зміцнив козацьку державу, над усе прагнув позбутися залежності від Москви, а в 1708 році підтримав шведського короля Карла XII у війні проти Росії. Мазепа ввійшов в історію як меценат: жертвував великі кошти на будівництво церков, підтримував освіту й мистецтво. За його правління сягнув розквіту стиль українського бароко, що виявився в багатьох видах мистецтва, насамперед в архітектурі, музиці й літературі. Київ став визнаним освітнім осередком: відкривалися нові школи, а Києво-Могилянський колегіум набув престижного статусу академії. Сам гетьман був людиною освіченою й навіть творчою. Йому, зокрема, належить авторство пісні «Всі покою щиро прагнуть», у якій звучить заклик до єдності й боротьби за волю України. Окрім політичної й державотворчої діяльності гетьмана, у романі представлено й деякі епізоди його особистого життя. У 1704 році вже немолодий Іван Мазепа посватався до дочки генерального судді Василя Кочубея, але її батьки відмовили йому. Мотря Кочубеївна закохалася в гетьмана й утекла до нього, коли її збиралися віддати до монастиря. Щоб уникнути конфлікту, Мазепа мусив повернути дівчину до батьків.... |