Олена Пчілка любила свій край і віддавала йому свою працю. Захоплювалася творчістю, обрядами та звичаями українського народу. Невтомно збирала предмети побуту, пісні, казки, легенди, повір’я. Глибоко відчувала красу природи. Цього вчила своїх дітей, серед яких виросла видатна українська письменниця Леся Українка. Олена Пчілка — псевдонім перекладачки, письменниці, фольклористки Ольги Косач-Драгоманової. Вона народилася 17 липня 1849 року на Полтавщині в родині перекладачів і дипломатів Драгоманових. Початкову освіту здобула вдома. На формування її світогляду вплинули батько і брат Михайло — вчений-історик, критик, громадський діяч. Після закінчення пансіону шляхетних дівчат у Києві брала активну участь у культурній та громадсько-політичній діяльності. У цей період познайомилася з Петром Косачем. Вони одружилися і переїхали до Новограда-Волинського (Звягеля). Там Петро Косач працював юристом, а Ольга збирала пісні, вишивки, тканини, описувала народні звичаї. У її манері одягатися переважав народний стрій, що в часи заборони всього українського було викликом. • А сьогодні носіння вишиванки — це виклик, стан душі чи данина моді? Усі шестеро дітей Косачів знали кілька мов, володіли музичними інструментами, були обізнані зі світовою історією, культурою, літературою. Михайло та Лариса (Леся Українка) стали письменниками. Олену Пчілку діти називали Берегинею домашнього «коша», зверталися до неї «мамочко, голубонько, ластівочко, серденько». Сім’я щороку відзначала роковини Тараса Шевченка. Часто у Косачів збиралася інтелігенція: співали українські пісні, читали й обговорювали книги, розігрували п’єси. В усьому там панував український дух....
|