Богдан Лепкий (1872-1941)
- 18-01-2023, 00:33
- 425
5 Клас , Українська література 5 клас Качак, Тебешевська 2022
Богдан Лепкий
(1872-1941)
Чи зауважували ви, читаючи біографії письменників, що вони — різнобічно обдаровані й талановиті люди? Богдан Лепкий, наприклад, ще в дитинстві опанував гру на скрипці. Він чудово співав і малював, але обрав літературу і став письменником. Написав понад 80 творів.
• Назвіть письменників, які зуміли реалізувати свої таланти в різних видах мистецтва.
Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року в сім’ї сільського
священника в селі Кривеньке на Тернопіллі. Дитинство минуло в селі Крегулець, школу й гімназію закінчив у м. Бережани. Про цей період він з гумором згадує у книзі спогадів «Казка мойого життя». Після трьох років навчання в народній школі дивувався: «Школа називалася чомусь-то нормальною, а як могла виглядати анормальна — не знаю». А про гімназію згадував із вдячністю й захопленням.
Після навчання у Віденському та Львівському університетах працював учителем у Бережанській гімназії. Під час Першої світової війни емігрував до Відня, відтак до Німеччини, пізніше викладав у Ягеллонському університеті в Польщі.
• Пригадайте, кому з письменників довелося емігрувати з України.
Богдан Лепкий — автор патріотичної лірики, оповідань, казок, історичних повістей та романів. Особливу роль у становленні його як письменника відіграла творчість Тараса Шевченка. Богдан згадував, як у гімназії влаштовували таємні зустрічі з нагоди Шевченкових роковин: «Зачинені двері, заслонені вікна, на брамі один з товаришів на варті, а в невеликій кімнатці кілька нас, хлопців з нижчої гімназії і з того самого класу в святочнім настрою. Один говорить про життя Шевченка, другий про його твори, двох, трьох декламує». А потім гімназисти-українці дістали дозвіл відкрито проводити Шевченкові свята, ретельно готувалися до них. Богдан Лепкий декламував поезію, співав у хорі й намалював портрет Тараса Шевченка. Це було особливе наближення до його слова.
• Чи пригадуєте ви, як почалося ваше знайомство із творчістю Тараса Шевченка?
Тарасові Шевченку Богдан Лепкий присвятив багато віршів, а до сторіччя з дня його народження видав збірку «За люд. В сотні роковини уродин Тараса Шевченка». До неї увійшли твори «Літ тому сто», «Хата», «До Тарасової матері», «Батькове пророцтво», «Мрії та дійсність», «Перші твори», «Суд над поетом», «Не вмре й не загине», «Пустиня», «Шевченкова верба» та ін.
Особливе відчуття Тарасом Шевченком природи, любов до рідного краю передано в поезії «Шевченкова верба». Автор порівнює долю поета з вербовою галузкою1, яку Шевченко підняв і «посадив за фортом, в полі, на пустині». Ця гілочка теж «Була відірвана, як він, / Від пня і від землі святої, / Засуджена на лютий скін / Серед пустині степової». Але завдяки любові й турботі Тараса Шевченка верба прийнялася й навесні зазеленіла, шуміла листям і сумувала за рідним краєм.
1 Галузка — гілка.
Римування, образна мова, перенесення ознак одного предмета на інший (метафора) створюють особливий ліричний настрій вірша.
Теорія літератури
Ви вже знаєте, що співзвучні закінчення віршованих рядків називають римою.
Римуватися можуть суміжні рядки (парне або суміжне римування), перший і третій, другий і четвертий (перехресне римування) або перший і четвертий, другий і третій (кільцеве римування).
Римування у вірші «Шевченкова верба» перехресне, бо римуються перший і третій рядки, другий і четвертий.
Туга за рідним краєм — головна тема поезії, яка постала на основі життєвих реалій Тараса Шевченка. Порівняння природи в степу та в рідному краї посилює співпереживання з героєм вірша.
• А ви коли-небудь сумували за рідною домівкою?
Шевченкова верба
Коли на чорний шлях ступав,
Ішов на прогнання в неволю,
Галузку вербову підняв,
Обчімхав і забрав з собою.
Була відірвана, як він,
Від пня і від землі святої,
Засуджена на лютий скін1
Серед пустині степової.
Поніс її і посадив
За фортом, в полі, на пустині,
Здалека воду приносив
І пильно підливав щоднини.
Принялася і на весну
Зелене листя розпустила.
Тарас Шевченко. Із серії малюнків «Мангишлацький сад»
Ох, як же, як була йому
Та деревина люба й мила!
Було, з казарми прибіжить
В зеленій тіні відпочити,
Положиться, верба шумить
І шепче щось над ним, як мати.
Мов жалується, що весна.
Сади цвітуть на Україні,
Вона ж сумує тут одна
Посеред дикої пустині.
Летить степом листочків шум,
Немов далека пісня жалю,
Ні твоїх снів, ні твоїх дум
Нам не забути, рідний краю!
1 Скін — те саме, що смерть.
Тарас Шевченко. Із серії малюнків «Мангишлацький сад»
Запитання і завдання за матеріалом, який вивчаєте
1. Яку роль відіграв в українській культурі Богдан Лепкий?
2. Коли Богдан Лепкий познайомився із творчістю Тараса Шевченка?
3. Як відбувалися Шевченкові свята в гімназії, де навчався Богдан Лепкий? У чому полягала його участь у тих заходах? А якою є ваша участь у заходах, присвячених творчості поета?
Завдання щодо аналізу жанрово-змістових, мовних особливостей твору, характеристики героїв
4. Визначте, яке римування в поезії Богдана Лепкого. Наведіть приклади з інших поезій різних видів римування. Створіть таблицю за зразком і заповніть її.
5. Випишіть художні засоби, які використав Богдан Лепкий для опису верби, характеристики ліричного героя.
Творчі завдання та завдання щодо практичного застосування набутих знань
6. Прочитавши поезію «Шевченкова верба», створіть уявну картину, використавши словосполучення «степова пустиня», «верба шумить», «пісня жалю».
7. Поміркуйте, яким було життя Т. Шевченка на засланні. Чому людині важливо мати на чужині щось таке, що нагадувало б їй про рідну землю?
Завдання для розгляду твору в мистецькому контексті та з урахуванням міжпредметних зв’язків
8. Розгляньте малюнки Тараса Шевченка «Мангишлацький сад» на ст. 135. Які емоції вони у вас викликають? Чи побачили ви на них Шевченкову вербу? Яка кольорова гама малюнків? Чи такими кольорами ви малювали уявну картину після прочитання вірша?
Домашнє завдання
Заповніть картку-аналіз ліричного твору Богдана Лепкого.
Цікаво знати
• У 1851-1852 рр. Т. Шевченко створив серію малюнків (15) «Мангишлацький сад».
• Мангишлацький сад розташований на півострові Мангишлак (північно-східний берег Каспійського моря). Поверхня півострова вкрита крейдяними буграми і майже позбавлена рослинності. Подекуди між уламками скель і камінням трапляються гаї тутових дерев. У перші роки Шевченко неодноразово змальовував дерева Мангишлацького саду. У літературі ці малюнки відомі під назвою «Дерева серед каменів».
Коментарі (0)