Войти
Закрыть

Андрій Чайковський (1857-1935)

7 Клас

Любі семикласники! Сьогодні ви починаєте знайомитися із творчістю одного з письменників, книжки яких були належно оцінені (а тим більше - вивчалися) не одразу. До таких належить ім’я Андрія Яковича Чайковського, чия прозова спадщина стала відома широкому загалу аж по Другій світовій війні. Сторінки його книжок - це «живі сторінки історії», пройняті атмосферою Запорозької Січі, збагачені точним описом життя козацтва - нашої національної гордості. Тож вирушаймо в мандрівку творами Андрія Чайковського, яка обіцяє бути захоплюючою і неповторною. Справді, мав рацію відомий український літературознавець Олександр Барвінський, передрікаючи творам А. Чайковського належне поцінування в майбутньому. Тяжкі випробування випадали на долю наших письменників ще з раннього дитинства. Як і І. Франко, і Т. Шевченко, А. Чайковський теж рано осиротів. Але, як і вони, не втратив здатності любити людей, щиро захоплюватись усім навкруги, особливо мальовничими краєвидами Наддністров’я. Заслуховувався бабусиними казками і пильно брався до шкільної науки. Хоч «наукою» для українського хлопчини її годі було називати - спогади про Самбірську гімназію були скрушними: «...З тодішніх підручників навчитися української мови я не міг...». Хто з українських письменників теж переймався відсутністю справжньої національної освіти? Пригадайте твори, у яких про це йдеться. Активна життєва позиція завжди була притаманна Андрієві Чайковському. По закінченні правничого факультету Львівського університету він став досвідченим адвокатом, захисником українців Галичини. Також він займався політикою, про що свідчить його безпосередня участь у діяльності Центральної Ради, членство в уряді Західноукраїнської Народної Республіки. Адже все своє життя А. Чайковський мріяв про «сповнення наших самостійницьких ідеалів»....

Тарас Шевченко (1814-1861)

7 Клас

Життєрадісно сплелися на нашому прапорі кольори синього неба і золотої пшениці. Ллється, як річка, українська мова, і вона для нас наймиліша, бо - рідна. Але не завжди українці мали право на незалежність та власну мову. З попереднього розділу ви дізнались, що в кожного народу є герой, здатний у найскрутніші часи очолити боротьбу проти ворога й готовий віддати життя за Батьківщину. В той же час кожен народ має великого Сина, який зміг зробити те, в чому зброя безсила: об’єднати різні покоління однієї нації, закарбувавши традиції, історію, мову й культуру в найнадійнішому й незнищенному скарбові людства - у Слові, усному й книжковому. В Англії - це Шекспір, у Польщі - Міцкевич, у Росії - Пушкін. А в нас - Тарас Шевченко, Кобзар, що й досі зі свого постаменту на Канівській кручі понад Дніпром пильно дивиться на свою Україну. Шлях до своєї незалежності українці завжди прокладали через ті духовні орієнтири, які намітив Шевченко. Недаремно Бог наділив його таким талантом і послав землі нашій. І до сьогодні вчить поет найголовнішого: любові до Свободи і твердої віри в гарне майбутнє українства! «Кобзар» Тараса Шевченка - нетлінна книга, до якої ви не раз будете повертатися не лише під час навчання в школі, а й тоді, коли станете дорослими. Адже це духовний храм, за розкриллям поезій якого постають яскраві картини життя людини, що спромоглася стати лідером нації, її пророком, пастирем. Ви вже знаєте, яким тернистим був шлях малого Тараса до літератури, живопису, власне, до творчості. А зараз згадаємо деякі факти і дати з хронології життя поета, за сухими цифрами яких знаходяться вражаючі події, пристрасні емоції і потужна сила таланту....

Іван Франко (1856-1916)

7 Клас

Ви вже мали нагоду мандрувати стежками дитинства Івана Франка, сміятися з пригод хитромудрого Фарбованого Лиса. А сьогоднішня наша розмова про творчість цього письменника - ніби приємна зустріч зі старим добрим другом. Адже перед вами - нова сторінка його життя і творчості, новий прекрасний твір про... Яким, на вашу думку, може бути герой із таким промовистим ім’ям - Захар Беркут? Навіщо ми знову звертаємося до життєпису людини, яка на довгі роки визначила шляхи розвитку нашої літератури і взагалі українського мистецтва? А послухаймо самого Івана Яковича: «Майже всі мої писання (...) напоєні, так сказати, кров’ю мого серця, моїми особистими враженнями і інтересами, усі вони є частина моєї біографії». Тому ми й відкриваємо нові сторінки його життя і творчості, аби кожне нове покоління читачів знаходило в них відповіді на одвічні питання. Пам’ятаєте, хлопчиною І. Франко був допитливим і непосидючим, і часом цілими днями пропадав у кузні батька-коваля. Де ж би ще він наслухався тих «веселих та сумних оповідань», які зранку до пізнього вечора, мов струмок, жебоніли в батьковім «царстві вогню й заліза» і які глибоко западали в його дитячу душу? І саме там сформувався і постав перед людьми «...невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена1 борода. Рудувате волосся непокірно пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить, - і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою». Так змалював Івана Франка один із визнаних класиків нашої літератури Михайло Коцюбинський....

Коломийки

7 Клас

Ці запальні, жартівливі пісеньки, що можуть не лише виступати супроводом до танцю, але й існувати як окремий жанр, давно здобули в народі заслужену шану й любов. Дійшли вони до нас із глибини віків, але й донині є одним з найпоширеніших фольклорних жанрів в Україні. Об’єднуючись у цикли, які прийнято називати в’язанками, вони мандрують і досі від краю до краю, несучи в степову Україну відгомін бистрих карпатських річок. Коломийки — величезний масив інформації про людей, що їх виконують, про світ, у якому вони живуть, про те, що вони люблять і ненавидять, за чим сумують і чого прагнуть. Ці пісні неповторні за щирістю висловлених у них почуттів, за влучністю сатиричних і гумористичних деталей. Надзвичайно гарно сказав про коломийки Іван Франко, назвавши їх «розсипаним намистом з перлів», і підкресливши, що «...вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, безмірно багатий деталями й кольорами, де бачимо сльози й радощі, і спочивки, турботи і забави, серйозні мислі й жарти нашого народу в різних його розверстуваннях, його сусідів, його соціальний стан, його життя громадське й індивідуальне від колиски до могили, його традиції і вірування, його громадські й етичні ідеали»....

Суспільно-побутові пісні

7 Клас

Лірично-побутова пісня - це словесно-музичний твір, призначений для співу, що відтворює настрої, почуття, мрії людини в певній ситуації, розкриває її внутрішній світ. Виділяють дві великі групи цих пісень: родинно-побутові та суспільно-побутові. Найбільш потужна група - суспільно-побутова. До неї належать козацькі, чумацькі, заробітчанські, рекрутські, солдатські, кріпацькі, бурлацькі, наймитські пісні. У них віддзеркалено важливі соціальні явища, які хвилюють більшість людей, настрої, думки та переживання, пов’язані з працею та діяльністю. Поміркуйте і скажіть: про що саме може йтися в названих різновидах суспільно-побутових пісень? КОЗАЦЬКІ ПІСНІ Найбільш цікаві, проникнуті могутнім пафосом, - пісні козацькі. У них навіки закарбувалися славні сторінки національної історії, пов’язані з подвигами козацького лицарського війська. Це одна з найвідоміших козацьких пісень, у ній відбилися найхарактерніші мотиви цього фольклорного жанру: і патріотичні почуття, і готовність захищати Батьківщину, і безмежна материнська любов, і сестринська підтримка, і туга за козаком. Бо все те, що відбувається в житті людини, що складає його сутність, починає жити в пісні, а пісня передається від серця до серця. Справді, навіть не можна собі уявити, що українці не співали б, не складали б пісень!...

Діамантові розсипи українських народних пісень

7 Клас

Разом із легендами, міфами і казками українські пісні є неперевершеними взірцями народної творчості. Маючи свої витоки з давнини, з початків діяльності людської, пісня супроводжує людину будь-якої пори року, під час праці й відпочинку, у народно-визвольних змаганнях, у випробуваннях, на зламі епох. Вона, весела й сумна, грайлива й запальна, - своєрідний місток між минулим і сучасним. А в нашій країні народні пісні - чи не найпопулярніший жанр фольклору, бо звучать вони в містах і селах, на півночі й півдні, на заході й сході. Є люди, які професійно займаються вивченням народних пісень, збирають їх, записують, укладають і видають окремими збірочками. Вони називаються фольклористами, етнографами. Серед цих людей багато письменників, що не здається дивним: адже чия ще душа зможе так щиро захоплюватися ліризмом пісенної мелодики? Скільки в дитинстві ввібрали життєдайної сили материнських пісень Тарас Шевченко та Іван Франко, Олександр Довженко і Василь Симоненко! Скільки зібрала й записала пісенних рядків Леся Українка з уст простих селян! І в своїй творчості всі вони уславили неповторну українську народну пісню. «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине» - такими пророчими виявилися слова Тараса Шевченка....

Вступ. Найбільше диво з див, створених людством

7 Клас

Освітлені м’яким розсіяним світлом, на полицях поблискують тьмяно-золотаві корінці сотень книг. Вони розташувалися на стелажах довгими, стрункими рядами. У кожної - своя історія, своя доля, своя мета. Є серед них книги, що стають всесвітньо відомими і авторитет яких із часом не зменшується. Є й менш значущі, ті, що вершать тихі й непомітні щоденні подвиги. Адже всі разом вони - «німі вчителі», як висловився про книги давньогрецький філософ Платон. Література - мистецтво Слова. Саме такий глибинний зміст вклало людство в це поняття. Справді, якщо інші види мистецтва (живопис, музика, кіно) мають предметно-чуттєве вираження (фарба, звук, рух), то літературні твори усвідомлюються нами за допомогою розуму. Об’єктом мистецтва є життя, світ матеріальний і духовний. «Оволодіти всім світом і знайти йому вираження» - такою є мета письменника, на думку німецького мислителя Й.В. Гете. Тому ми з вами, починаючи розмову про сутність і природу мистецького твору, повинні серйозно задуматись над тим, що таке «весь світ», який він, чи можна знайти йому вираження і художньо його відтворити....

Українська література 7 клас Міщенко

7 Клас

Цього року ви маєте чудову нагоду продовжити розпочату в попередніх класах мандрівку сюжетними лабіринтами найкращих творів українських письменників. На вас чекають прозові й поетичні історії про хоробрих і полохливих, веселих і сумних, кумедних і страшних, реальних і фантастичних героїв. Ви зможете вивчити напам’ять вірші й пісні, ознайомитися з біографіями письменників, додати нові записи до свого літературознавчого словника. Попрацювавши з текстами творів та критичними матеріалами, самостійно спробуєте дати відповідь на багато запитань, що обов’язково виникнуть у процесі навчання. Серед авторів, із творчістю яких ознайомитеся цього року, є вже відомі для вас імена. Це Тарас Шевченко, Іван Франко, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Григір Тютюнник. Дізнаєтесь і про таких письменників, як Андрій Чайковський, Михайло Стельмах, Олекса Стороженко, Богдан Лепкий, Марина Павленко, Любов Пономаренко, Андрій Малишко та ін. Ваш підручник має чотири розділи: «Із пісенних скарбів», «Про минулі часи», «Ти знаєш, що ти - людина», «Ми - українці». Також у ньому є шість рубрик: «Дізнайтесь більше про письменника», «Ваш літературознавчий словник», «Подорож літературами світу», «Творчі завдання», «Запитання і завдання», «Літературна п’ятихвилинка», які допоможуть кожному з вас досягти відмінних результатів у вивченні української літератури, зрозуміти всю її красу і глибину....

Літературознавчий словник 8 клас Авраменко (поглиблене вивчення філології) 2021

8 Клас

Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі. Антитеза — зіставлення протилежних явищ, понять і характерів для посилення враження. Громадянська лірика — твори, у яких думки й переживання викликані суспільно-політичними подіями. Гумор — відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому та жартівливому тоні. Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі. Драматичний твір — літературний твір, побудований на основі вчинків персонажів та їхніх висловлювань, дія в якому показана в діалогах, монологах, полілогах героїв безпосередньо перед глядачами (або читачами) у теперішньому часі. Драматург — письменник, який створює драматичні твори для постановки на сцені. Дума — віршований ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконують речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри. Епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовано у формі авторської розповіді про людей і їхні вчинки. Імпровізація — процес одночасного складання та виконання якогось твору. Інтимна лірика — вірші, у яких настрій ліричного героя викликаний особистими переживаннями. Іронія — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення; насмішка, замаскована зовнішньо благопристойною формою (висловлювання набуває в певному тексті протилежного значення). Історична поема — поема, у якій зображено героїчні постаті й події минулого. Історичні пісні — народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Кобзарі (лірники, бандуристи) — українські народні співці, творці й виконавці історичних пісень і дум, які супроводжували спів грою на кобзі, бандурі чи лірі. Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору й сатири відображено смішне, висміяно негативні явища, риси вдачі людей....

Навігація