§ 24. Завершення й наслідки Другої світової війни. Міжнародні судові процеси над воєнними злочинцями

1. Капітуляція Німеччини

1945 р. став завершальним роком війни. У Східній Пруссії радянські війська захопили м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, Росія) та австрійську столицю Відень. У середині квітня вони розпочали наступ на Берлін. Союзники спрямували свій наступ нижче від м. Дюссельдорфа, щоб захопити Саарський басейн. 1 квітня американські війська вийшли до р. Ельби поблизу м. Торгау. У середині місяця три радянські фронти розпочали Берлінську операцію. Й. Сталін вимагав узяти Берлін раніше, ніж до нього підійдуть війська союзників. 25 квітня американські війська зустрілися на Ельбі з військами 1-го Українського фронту. Кільце довкола Берліна замкнулося.

30 квітня в оточеному Берліні покінчив життя самогубством А. Гітлер, а вже 2 травня берлінське угруповання почало складати зброю. У полон було взято 134 тис. німецьких солдатів; втрати Червоної армії в боях за Берлін становили 400 тис. солдатів та офіцерів. 8 травня 1945 р. в берлінському районі Карлгорст фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписав Акт капітуляції Німеччини перед Об’єднаними Націями.

Офіційно війна в Європі завершилася, хоча Червоній армії ще довелося здійснити танковий прорив до Праги, щоб перешкодити військам групи армій «Центр» прорватися на захід, аби здатися американцям. Іншою, політичною, метою походу було взяття під радянський контроль Чехословаччини.

2. Берлінська (Потсдамська) конференція

17 липня — 2 серпня 1945 р. в передмісті Берліна, Потсдамі, відбулася остання в ході війни конференція глав урядів США, Великої Британії та СРСР за участю нового американського президента Гаррі Трумена, Вінстона Черчілля та Иосифа Сталіна. Оскільки вже в ході конференції в Британії пройшли парламентські вибори, які В. Черчілль програв, то за декілька днів до завершення конференції його замінив новопризначений прем’єр-міністр лейборист Клемент Еттлі. «Велика трійка» остаточно розпалася.

У Потсдамі розглядали питання, пов’язані із закінченням війни й повоєнним урегулюванням. Лідери трьох держав визначили умови й економічні та політичні принципи, за якими Німеччина мала відповідати за агресію та воєнні злочини, а також узгодили спільні дії щодо розгрому Японії.

Й. Сталін, Г. Трумен і В. Черчілль (зліва направо) на Потсдамській конференції. Фото. 1945 р.

• Порівняйте рішення Берлінської та Ялтинської конференцій. Якою мірою, на Вашу думку, ці дві конференції взаємопов’язані?

Основні рішення Берлінської (Потсдамської) конференції

• Загарбані й приєднані після 1937 р. Німеччиною землі повертаються до складу держав, яким вони належали.

• Австрія відокремлюється від Німеччини. Німеччина й Австрія, а також міста Берлін і Відень поділяються на чотири зони окупації.

• У Німеччині проводиться денацифікація, демілітаризація та роззброєння, її економіка має бути децентралізована, переведена на мирні рейки під жорстким контролем союзників.

• Німеччина мусить виплатити репарації — 20 млрд дол. США. Передбачалося вивезення в рахунок репарацій устаткування, промислових виробів, продукції сільського господарства, інших матеріальних цінностей.

• Німецький флот (військово-морський і торговельний) мав бути розділений між союзниками.

• Німеччина втрачала частину територій, які відходили до СРСР і Польщі:

а) СРСР отримав м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, Росія) з навколишньою територією;

б) до складу Польщі входила частина території Східної Пруссії та м. Данциг (нині м. Гданськ). Західний кордон Польщі було проведено по лінії Одер-Західна Нейсе.

• Нацистських воєнних злочинців передавали до Міжнародного суду.

• До Німеччини переселяли німців, які проживали в Польщі, Чехословаччині й Угорщині.

• Ухвалено Потсдамську декларацію щодо умов капітуляції Японії.

• СРСР зобов’язався вступити у війну проти Японії.

На час проведення конференції США успішно випробували атомну бомбу, яку Г. Трумен сподівався в майбутньому використати як пересторогу для радянського експансіонізму в Європі.

Наприкінці конференції Японії був пред’явлений ультиматум із вимогою капітуляції та погрозою «швидкого й повного знищення». Від японського уряду вимагали, аби він капітулював і назавжди відмовився від мілітаризму, видав воєнних злочинців, повернув усі захоплені наприкінці XIX — у першій половині XX ст. території.

Прем’єр-міністр Японії адмірал Судзукі негайно скликав засідання уряду: він хотів виграти час, перш ніж дати офіційну відповідь. Однак американці витлумачили цю затримку як зарозумілість Японії, ігнорування ультиматуму й готовність продовжувати війну. Деякі історики вважають, що якби не це прикре непорозуміння, то, можливо, атомного бомбардування Японії не було б.

3. Поразка й капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни

Тоді, коли в Європі нарешті запанувала довгоочікувана тиша, на Далекому Сході тривала війна. Незважаючи на масовані бомбардування Токіо, японський уряд вирішив вести війну до «переможного кінця». Проте ініціатива вже повністю перейшла до союзників.

На початку липня генерал Дуглас Макартур повідомив про звільнення від японців Філіппін. Розрізнені вогнища опору на островах були придушені за допомогою нової зброї — напалму та вогнеметів. Готуючись до висадки американського десанту, командування японської армії сформувало окремі підрозділи з камікадзе (смертників), але це вже не могло змінити ходу війни.

Дуглас Макартур (1880-1964) — американський генерал, учасник Першої світової війни. Зі вступом США в Другу світову війну керував обороною Філіппін від японців. У 1942 р. був призначений Верховним головнокомандувачем союзних військ у південно-західній частині Тихого океану. Розробив і реалізував у 1943-1945 рр. план розгрому японських авіабаз на островах. 2 вересня 1945 р. на флагманському кораблі «Міссурі» прийняв капітуляцію Японії.

Вибух атомної бомби над Хіросімою. Фото. 1945 р.

Першою ціллю для атомного бомбардування було обрано Хіросіму — місто, у якому перебувало набагато більше жінок і дітей, ніж солдатів і моряків. Жодного попередження жителям не було зроблено. У ніч на 6 серпня бомбардувальник скинув на місто атомну бомбу. Протягом двох тижнів загинуло понад 92 тис. жителів міста; багато людей померло від радіації в наступні роки. Загальна кількість жертв атомного бомбардування до середини 80-х років XX ст. сягнула 139 тис. осіб.

9 серпня війну Японії оголосив Радянський Союз. Двомільйонне радянське військо перетнуло кордон Маньчжурії. Там Червона армія зіштовхнулася з 700-тисячним угрупованням японських військ і після запеклих боїв змусила японців відступити на південь.

Президент Г. Трумен вирішив: якщо японці не погодяться на капітуляцію до 11 серпня, цього дня буде скинуто ще одну бомбу. Але через несприятливий прогноз погоди американці завдали ядерного удару раніше, 9 серпня, не попередивши японців ні про другу бомбу, ні про зміну дати.

Місто, на яке планували скинути бомбу, було погано видно з повітря, тому літак скинув бомбу на запасну ціль — м. Нагасакі. За декілька хвилин загинуло 40 тис. осіб, ще 5 тис. померло впродовж трьох місяців. Через 30 років кількість загиблих сягнула майже 49 тис. осіб.

Після бомбардування Нагасакі імператор Хірохіто провів термінову нараду. Військові наполягали на продовженні війни, але імператор вирішив інакше — він доручив прем’єр-міністрові підписати капітуляцію за умови, що Хірохіто залишиться на троні. США погодилися на цю умову. Опівночі 14 серпня японці вперше почули по радіо голос свого імператора. Хірохіто повідомив, що заради збереження життів своїх підданих він погодився на капітуляцію Японії.

У Маньчжурії війна тривала до кінця серпня. Загалом там загинуло понад 40 тис. японських і понад 8 тис. радянських солдатів. Радянські війська зайняли Порт-Артур.

2 вересня 1945 р. на борту американського лінкора «Міссурі» у Токійській затоці Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію. Від Радянського Союзу акт підписав генерал Кузьма Дерев’янко, уродженець Черкащини. Друга світова війна офіційно закінчилася.

Підсумки четвертого етапу Другої світової війни

• Важливою подією стало відкриття США та Великою Британією Другого фронту в Європі.

• У ході наступальних операцій Червоної армії було звільнено Білорусь, Україну, радянські війська вступили на територію Румунії, Угорщини, Югославії, Болгарії, Польщі, Східної Пруссії, Австрії та інших країн Центральної й Південно-Східної Європи.

• Війська союзників у серпні 1944 р. висадилися на півдні Франції; 25 серпня було звільнено Париж.

• Успіхи держав антигітлерівської коаліції сприяли розпаду нацистського блоку.

• Важливими подіями були міжнародні конференції, зокрема Кримська та Берлінська.

• Узяттям Берліна й підписанням Німеччиною Акту про беззастережну капітуляцію завершилися бойові дії в Європі.

Підсумки п’ятого етапу Другої світової війни

• Завдяки зусиллям армій союзників було розбито армію Японії й створено передумови для звільнення країн Південно-Східної Азії.

• У перше Сполученими Штатами було застосовано ядерну зброю, що спричинило невиправдані жертви серед цивільного населення.

• Підписанням Японією 2 вересня 1945 р. Акту про беззастережну капітуляцію завершилася Друга світова війна.

4. Нюрнберзький процес над воєнними злочинцями

Процес над головними нацистськими воєнними злочинцями проходив у м. Нюрнберзі (Німеччина) з листопада 1945 р. до жовтня 1946 р. Згідно з угодою між урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції був створений Міжнародний військовий трибунал. Уперше в історії людства за звинуваченнями в кримінальних злочинах на лаві підсудних опинилися вищі посадові особи держави: Г. Герінг, Р. Гесс, Й. фон Ріббентроп, А. Розенберг, В. Кейтель, Е. Кальтенбруннер та інші вищі чини рейху. їх звинувачували в скоєнні злочинів проти миру та людства. Підсудним були забезпечені широкі можливості для захисту й надання доказів.

Було проведено багато відкритих судових засідань, заслухано десятки свідків, розглянуто сотні письмових свідчень і тисячі офіційних документів з архівів німецьких міністерств, відомств, генштабу.

• Що, на Вашу думку, змусило американського юриста змінити свою скептичну позицію щодо масштабів злочинів нацистів?

«Наші докази будуть жахливими, і ви скажете, що я позбавив вас сну. Але саме ці дії змусили здригнутися весь світ і привели до того, що кожна цивілізована людина виступила проти нацистської Німеччини. Німеччина стала суцільною катівнею. Крики її жертв лунали на весь світ і змушували здригатись усе цивілізоване людство. Я один з тих, хто впродовж цієї війни ставився підозріло й скептично до більшості розповідей про найжахливіші звірства. Але докази, представлені тут, будуть... вражаючими».

Роберт Джексон, американський юрист, головний обвинувач від США на Нюрнберзькому процесі (Полторак А. И. Нюрнбергский эпилог. — М., 1969. — С. 7)

Підсудних визнали винними в змові для підготовки й ведення агресивних воєн проти Австрії, Чехословаччини, Польщі, Данії, Норвегії, Бельгії, Югославії, Греції, СРСР та інших країн. Трибунал засудив 12 звинувачених, зокрема Г. Герінга, Й. фон Ріббентропа, В. Кейтеля, А. Розенберга, М. Бормана (заочно), до смерті через повішення; трьох — до довічного ув’язнення, двох — до 20 років, двох — до 15 й 10 років ув’язнення. Трьох звинувачених було виправдано.

Зала засідань Нюрнберзького процесу. Фото. 1946 р.

Важливо, що трибунал визнав злочинними організаціями керівний склад нацистської партії та її охоронні загони — СС, таємну поліцію (гестапо) і службу безпеки (СД). Частина засуджених подала прохання про помилування або зміну вироку, однак вироки були залишені без змін і в середині листопада 1946 р. виконані.

5. Токійський процес над воєнними злочинцями

Судовий процес над головними японськими воєнними злочинцями проходив у Токіо з травня 1946 р. по грудень 1948 р. Справу слухали в Міжнародному військовому трибуналі для Далекого Сходу.

Агресивна політика Японії в 1930-1940-х роках призвела до масового винищення японськими військовими цивільного населення окупованих ними країн (за різними даними, від 5,4 до 12 млн осіб). Ця політика та її виконавці були засуджені Токійським та іншими судами. Загалом до суду було притягнуто 28 осіб. Вирок ухвалили щодо 25 осіб, зокрема чотирьох колишніх прем’єр-міністрів Японії, одинадцяти міністрів, двох послів, восьми представників генералітету. Під час процесу двоє підсудних померло, ще один тяжко захворів, і справи проти них було припинено.

Підсудні мали широкі можливості для захисту, надання доказів. Було проведено майже тисячу відкритих і півтори сотні закритих засідань, заслухано сотні свідків, представників обвинувачення й захисту.

Суд довів злочинну діяльність вищого генералітету та японських промислових груп у підготовці й веденні агресивних воєн і скоєнні злочинів проти людства.

• У яких злочинах звинувачували підсудних, а також політичні режими, від імені яких вони їх скоювали?

«Упродовж багатьох років... внутрішня й зовнішня політика Японії перебувала під впливом і керівництвом злочинної мілітаристської кліки. Ця політика спричинила серйозні світові потрясіння, агресивні війни й завдала величезних збитків як інтересам миролюбних народів, так і інтересам японського народу».

З обвинувального акту Токійського процесу (Документы и материалы по вопросам борьбы с военными преступниками и поджигателями войны. — М., 1949. — С. 274)

«У Нюрнберзі й Токіо відбувся праведний суд над тими, хто намагався встановити світове панування, хто порушував міжнародні договори, знущався з міжнародного й кримінального права та чинив беззаконня, хто, прагнучи здійснити свої загарбницькі плани, скоїв найтяжчі злочини».

Думка учасника Токійського процесу (Николаев А. Н. Об издании материалов Токийского воєнного трибунала // Новая и новейшая история. — 1996. — № 1. — С. 228)

Трибунал засудив сімох підсудних до смертної кари через повішення, шістнадцятьох — до довічного ув’язнення; одного — до 20 й ще одного — до 7 років ув’язнення. Усі апеляції були відхилені як необгрунтовані. Наприкінці серпня 1948 р. сімох засуджених було страчено.

6. Людські втрати

У результаті Другої світової війни були розгромлені німецький націонал-соціалізм, італійський фашизм та японський мілітаризм. Застосування сили в глобальному масштабі в Другій світовій війні мало значущі політичні, економічні й суспільні наслідки. Проте найтрагічнішим наслідком війни стала загибель десятків мільйонів людей. Війна була настільки спустошливою, що досі точно не встановлено кількість загиблих, скалічених, зниклих безвісти. У різних країнах цифри щороку уточнюються й іноді суттєво змінюються. Загалом уважається, що в Другій світовій війні загинуло понад 70 млн осіб.

Із 110 млн військовослужбовців загинуло приблизно 27 млн осіб; майже 5 млн військовополонених померло в таборах.

Втрати серед цивільного населення становили понад 40 млн осіб, зокрема майже 6 млн євреїв загинуло в концтаборах. Загалом у концтаборах опинилося 18 млн європейців, 11 млн з них загинуло.

Від бомбардувань, масових убивств, через депортацію загинуло майже 7 млн мирних громадян Радянського Союзу, 6 млн померло в Китаї, 4,2 млн — у Польщі, 3,8 млн осіб — у Німеччині.

На Велику Британію за час війни німці скинули 56 тис. т бомб. Від повітряних атак загинуло 60 тис. осіб, половина з них — у столиці.

Американські й британські пілоти скинули на Німеччину 2 млн т бомб. Тільки кожна дванадцята бомба нищила заводи та військові об’єкти. Лише в Німеччині від бомбардувань загинуло 410 тис. осіб, сотні тисяч були поранені. Зруйновано 3,6 млн будинків, 7,5 млн людей втратили дах над головою.

• Проаналізуйте діаграми. Про що свідчать наведені в них дані? Які висновки Ви можете зробити, аналізуючи ці дані?

Співвідношення військових утрат

Американські бомбардування Японії (понад 500 тис. т бомб) завершилися атомним бомбардуванням міст Хіросіми й Нагасакі.

Використання Німеччиною проти Лондона ракет «фау-1» і «фау-2» свідчило про те, що на завершальному етапі війни використовувалася «зброя майбутнього».

7. Економічні й соціальні наслідки

Згідно з підрахунками, основні країни-учасниці витрачали на військові потреби до двох третин національного доходу.

Масова втеча населення від агресорів, переміщення людей майже в усіх країнах Європи, примусове вивезення, внутрішня міграція зумовили зростання смертності, зниження народжуваності, голод, хвороби; для людей війна мала тяжкі психологічні наслідки.

Наприкінці війни мільйони людей залишилися без житла, економіка європейських країн переживала глибоку кризу: промисловість була або зруйнована, або налаштована на випуск військової продукції, посівні площі скоротилися. Найбільше постраждав у війні Радянський Союз, третина економіки якого була знищена. Економіка Великої Британії також була виснажена. Матеріальна скрута більшості британців призвела до того, що на парламентських виборах 1945 р. вони, віддаючи належне В. Черчіллю як лідеру нації під час війни, усе ж проголосували за лейбориста Клемента Еттлі.

8. Політичні наслідки війни

Політичні наслідки війни виявилися суперечливими. З одного боку, був розгромлений нацизм і фашизм, країни антигітлерівської коаліції захистили загальнолюдські цінності. Після війни змінилася свідомість людей, вони були рішуче налаштовані покращити життя. Політичні партії, які боролися проти нацизму, здобули перемогу на виборах. Демократичні цінності, взаємоповага й взаємопідтримка, співпереживання були тими рятівними соломинками, які після пережитих трагедій давали людям наснагу жити, відбудовувати села, міста, країни. Зокрема, бійці Червоної армії, які повернулись із Західної Європи, були певні, що довоєнні порядки в СРСР відійдуть у минуле. Вони сподівалися на майбутнє заможне життя, на повагу до людини, на ставлення до людського життя як до найвищої цінності.

Після війни, наче картковий будинок, почала розвалюватися колоніальна система, на політичній карті світу з’являлися нові держави. У Південно-Східній Азії Друга світова війна поклала край європейському імперіалізму й колоніалізму.

З іншого боку, війна ослабила традиційно сильні європейські держави, які впродовж століть визначали політичний клімат у світі — Велику Британію, Німеччину, Францію. Натомість найпотужнішими стали дві наддержави: Сполучені Штати Америки та Радянський Союз. Це означало, що світ став біполярним, тобто двополюсним. На одному полюсі опинилися США та країни західної демократії, а на іншому — СРСР і країни, де були встановлені комуністичні режими.

Ще в ході війни відносини між СРСР і західними союзниками, зокрема США, ставали дедалі прохолоднішими. У Радянському Союзі не забули, що в 1918 р. американські війська брали участь в інтервенції Антанти проти більшовицької Росії, а Сполучені Штати так і не визнали радянську окупацію країн Балтії (Латвії, Литви та Естонії). Тимчасове, на період спільної боротьби проти А. Гітлера, потепління між країнами наприкінці війни закінчилося загостренням суперечностей.

8 травня 1945 р. — беззастережна капітуляція Німеччини.

липень-серпень 1945 р. — Берлінська (Потсдамська) конференція.

6 і 8 серпня 1945 р. — атомні бомбардування японських міст Хіросіми й Нагасакі.

2 вересня 1945 р. — підписання Японією Акту про беззастережну капітуляцію. Офіційна дата завершення Другої світової війни.

листопад 1945 р. — жовтень 1946 р. — Нюрнберзький процес.

травень 1946 р. — грудень 1948 р. — Токійський процес.

1. Охарактеризуйте завершальні операції Другої світової війни в Європі навесні 1945 р.

2. У чому полягало значення Потсдамської конференції?

3. Як Ви оцінюєте військову доцільність, моральний аспект і наслідки атомних бомбардувань японських міст у серпні 1945 р.?

4. Охарактеризуйте економічні й соціальні наслідки Другої світової війни.

5. Якими були політичні наслідки Другої світової війни? Чи став світ безпечнішим і толерантним?

6. Поясніть зміст історичних понять «Нюрнберзький процес» і «Токійський процес». Які цілі ставили перед собою переможці, організовуючи ці процеси? Чи були, на Вашу думку, цілі досягнуті?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно