§26. Політика «умиротворення» агресора та її крах

Які поступки на міжнародній арені були зроблені Німеччині в першій половині 1930-х рр.?

1. Причини виникнення політики «умиротворення». В умовах, що склалися, мир означав збереження Версальсько-Вашингтонської системи, яка забезпечувала відносну стабільність і визнавала силу права. Вона передбачала колективні дії проти агресора через Лігу Націй. Проте спільної відсічі не вийшло. Насамперед це пов’язано з тим, що здатність країн Заходу до колективних дій проти агресора знизилася через загострення взаємного суперництва в пошуках виходу з економічної кризи. До того ж скрутне економічне становище відвертало увагу суспільства й політиків на внутрішні проблеми.

Громадськість в Англії та Франції була налаштована проти застосування сили. Китай та Ефіопія здавалися занадто далекими, щоб вбачати в них загрозу європейській безпеці. Такі настрої знайшли своє відображення в політиці «умиротворення», яка вела країни до пасивності й зайвої обережності.

Плани нацистської Німеччини про переділ світу спочатку не сприймали серйозно. Лідери Англії та Франції не поспішали змінювати свій політичний курс, який був спрямований на поступове послаблення тягаря Версальсько-Вашингтонської системи.

Тим часом А. Гітлер висував нові й більш зухвалі претензії. Вони ставали об’єктом міжнародного обговорення, і всі територіальні прагнення Німеччини врешті задовольнялися.

2. Аншлюс Австрії та Мюнхенська угода. Підсумками політики «умиротворення» стали аншлюс (приєднання) Австрії та Мюнхенська угода щодо Чехословаччини. У лютому 1938 р. було підписано угоду, яка поставила Австрію під контроль Німеччини. 12 березня 1938 р. німецькі війська за підтримки австрійських нацистів окупували Австрію. Наступного дня було оголошено про возз’єднання Австрії з німецькою імперією. Ні великі держави, ні Ліга Націй не відреагували на це. Протест проти таких дій висловив тільки СРСР.

Наступним об’єктом нацистської агресії стала Чехословаччина. Німеччина вимагала віддати Судетську область, де проживало 3 млн німців. 13 вересня 1938 р. судетські нацисти вчинили заколот. Після його придушення Німеччина стала загрожувати Чехословаччині розправою. Однак у той час співвідношення сил було не на користь Німеччини. До того ж уряд СРСР відповідно до договору 1935 р. запропонував Чехословаччині всебічну допомогу. Виникла міжнародна криза, для вирішення якої Н. Чемберлен зустрівся з А. Гітлером у Мюнхені. А. Гітлер заявив, що Судетська область — остання територіальна вимога Німеччини в Європі. Англія та Франція висунули чехословацькому уряду ультиматум про негайну передачу Німеччині територій ЧСР, населених німцями. За спиною Чехословаччини главами урядів Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії 29—30 вересня 1938 р. було підписанно Мюнхенську угоду.

До Німеччини відійшли всі прикордонні західні й північно-західні райони Чехословаччини. Мюнхенська угода зобов’язала ЧСР задовольнити претензії Польщі та Угорщини. Польщі була передана Тешинська Силезія, Угорщині за І Віденським арбітражем — частина Словаччини та Карпатської України. Чехословаччина стала федеративною державою.

Мюнхенська угода означала перетворення Німеччини на найсильнішу державу Центральної Європи. Усі малі держави цього регіону зрозуміли, що ні Ліга Націй, ні Англія та Франція не можуть гарантувати їхній суверенітет, і пішли на зближення з Німеччиною. 27 лютого 1939 р. уряди Англії та Франції визнали режим Ф. Франко в Іспанії, який активно підтримували Німеччина та Італія.

15 березня 1939 р. німецькі війська окупували Чехію й Моравію, Словаччина була проголошена незалежною, а Угорщина захопила всю Карпатську Україну. Далі Німеччина почала вимагати від Польщі згоди на передачу їй Данцига і побудову через польський коридор екстериторіальної траси, яка б зв’язала Німеччину з Пруссією. Німецькі війська вступили в Мемельську область (Клайпеда), яка належала Литві. У квітні 1939 р. Італія здійснила агресію проти Албанії та захопила її.

Вступ німецької армії до Австрії в 1938 р.

Радянська карикатура на Мюнхенську змову

Якими були мотиви укладення Мюнхенської угоди?

Крах політики «умиротворення» став очевидним. Суспільство вимагало від урядів рішучості у ставленні до Німеччини. Англія та Франція обмінялися зверненнями про взаємну допомогу на випадок агресії та надали відповідні гарантії державам, які мали спільний кордон із Німеччиною.

Виникнення безпосередньої загрози війни спонукало уряди Англії та Франції до зближення із СРСР.

Запитання і завдання

1. З'ясуйте причини виникнення політики «умиротворення». Назвіть основних провідників цієї політики. 2. Коли відбувся аншлюс Австрії? 3. Що стало приводом до Мюнхенської угоди? 4. Лідери яких держав брали участь у підписанні Мюнхенської угоди? 5. Які території приєднали Німеччина та Італія в першій половині 1939 р.?

6. Чому політика «умиротворення» зазнала краху? 7. Чому Мюнхенську угоду можна вважати стратегічною поразкою Англїї та Франції?

8. Складіть перелік дій урядів Англії та Франції, які можна віднести до проявів політики «умиротворення». 9. Назвіть чинники, які зміцнювали блок держав-агресорів, і чинники, які ускладнювали відносини між ними. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно