§12. Німеччина

1. Назвіть характерні риси соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини на початку XX ст. 2. Якою була участь країни в Першій світовій війні?

1. Наслідки Першої світової війни для Німеччини. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни закріпили умови Версальського мирного договору. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими та 4 млн осіб пораненими і скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні.

Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25% довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. Із 1916 р. у Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах.

Видатки на війну досягли 186 млрд марок. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні позики, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не витримували її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводили під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!».

2. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) революція 1918—1919 рр. розпочалася повстанням військових моряків у місті Кілі. Вони були обурені спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним, щоб домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій країні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу Фрідріху Еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно проголосив республіку.

Ліворадикальні сили не погоджувалися з тим, що майбутнє країни визначать Установчі збори. їхні дії спричиняли посилення політичного насильства. На початку 1919 р. за допомогою армії, поліції, загонів добровольців-фронтовиків усі виступи лівих було придушено й проведено вибори до Установчих зборів. Вони розпочали роботу в місті Веймар. Влітку 1919 р. було прийнято так звану Веймарську конституцію, яка заклала основи для створення в Німеччині президентсько-парламентської республіки з федеративним територіальним устроєм.

Основним дестабілізуючим чинником для розвитку тогочасної Німеччини став Версальський мирний договір. Його умови не відповідали прагненням режиму Веймарської республіки, що намагався створити нову Німеччину. Величезний обсяг репарацій призвів до глибокої економічної кризи. Окупація Францією та Бельгією Руру, що давав 70% вугілля і 50% сталі, погіршила ситуацію. Німеччину охопила гіперінфляція.

Жінка розпалює піч банкнотами. 1923 р.

Чому стала можливою така ситуація?

Долар, який у середині 1922 р. дорівнював 10 маркам, через рік коштував 1 млн марок. Сотні друкарських фабрик не встигали друкувати гроші, і нові нулі на банкнотах домальовували в банках. Ціни в магазинах змінювалися щогодини, а зарплату носили кошиками. Позитивним ефектом гіперінфляції стало те, що держава позбулася всіх воєнних боргів, а кредити на підприємницьку діяльність стали безвідсотковими.

Реальна заробітна плата знизилася до 40% довоєнного рівня. Безробіття сягнуло 6 млн осіб. Країну охопили численні протести, організаторами яких були комуністи та нацисти. Лише завдяки рішучим діям уряду Г. Штреземана ситуацію вдалося утримати під контролем.

Нацизм (націонал-соціалізм) — назва фашизму в гітлерівській Німеччині. Для його ідеології характерні реваншизм, расизм, шовінізм та антикомунізм.

Нацистські воєнізовані загони під час «Пивного путчу». 1923 р.

Одразу після війни в Німеччині виник рух нацистів. У 1919 р. утворилася Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (НСДАП), яка до 1920 р. мала назву Робітнича партія Німеччини. У 1921 р. її фюрером (вождем) став Адольф Гітлер. Офіційною уніформою НСДАП, на відміну від італійських фашистів, яких називали «чорносорочечниками», стали коричневі сорочки.

У 1920-х рр. нацисти не мали достатньо сил і не користувалися популярністю в німецького населення.

8 листопада 1923 р. вони здійснили спробу захопити владу в Баварії. А. Гітлер і його прибічники взяли в заручники відвідувачів пивної в Мюнхені (звідси назва «Пивний путч»), висунули вимоги розпустити уряд і провести «національну революцію». Наступного дня поліція розігнала демонстрацію на вулиці Мюнхена й заарештувала лідерів заколоту. А. Гітлер опинився у в’язниці, де написав працю «Майн кампф» («Моя боротьба»), у якій виклав основи свого вчення. Ця книга в майбутньому стала своєрідною «біблією» нацистів.

Вважається, що саме «Пивний путч» сприяв перетворенню НСДАП на впливову політичну силу й започаткував історію німецького нацизму.

3. Розвиток Німеччини в 1924—1932 рр. Період із 1924 р. до початку світової економічної кризи в 1929 р. став добою стабілізації й покращення економічної ситуації. Запровадження «плану Дауеса» полегшило становище країни. До 1929 р. Німеччина отримала 11 млрд доларів кредитів, що дозволило відновити довоєнні економічні показники. Відбулися якісні зміни економіки. Було докорінно модернізовано виробництво, яке в 1929 р. досягло 117% довоєнного рівня. Серед населення швидко поширилося підприємництво. Німеччина посіла друге-третє місця у світі в автомобільній, авіаційній та хімічній промисловості. На 1929 р. німецька економіка становила 10% у світовому виробництві та 12% у світовій торгівлі. Заробітна плата зросла на 60 %.

Розвиток економіки стримувався виплатою 2,5 млрд марок на рік. Для збереження їхньої виплати запровадили високі податки, що вдвічі перевищували довоєнні.

За роки економічної кризи 1929—1933 рр. падіння виробництва в країні досягло 58%. Намагаючись сплачувати репарації, незважаючи на кризу, уряд підвищив податки на товари першої необхідності, зменшив пенсії й позбавив допомоги безробітних, що не досягли 21-річного віку.

Така політика викликала серед німецького населення невдоволення як тими, хто перебував при владі, так і демократією взагалі. Економічна криза стала кризою Веймарської республіки. Вплив партій, що підтримували її, швидко падав, а вплив нацистів, що обіцяли встановити тверду владу і вивести країну з кризи, зростав. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.

А. Гітлер, обміркувавши уроки «Пивного путчу», обрав нову тактику здобуття влади. За висловом фюрера, «перестріляти противників простіше, ніж перемогти їх на виборах, проте у цьому разі гарантією нашої влади стане сама їхня конституція». Унаслідок цього нацисти активно використовували легальні форми діяльності для здобуття влади в рейхстазі.

У 1932 р. на дострокових парламентських виборах за нацистів проголосувало 33% виборців. Ще третина віддала голоси лівим партіям. А. Гітлер вважав такий результат дуже поганим. Проте президент П. фон Гінденбург, щоб не допустити до влади лівих, 20 січня 1933 р. запропонував А. Гітлеру посаду рейхсканцлера — голови уряду.

У лютому того ж року сталася пожежа в будинку рейхстагу. У підпалі звинуватили комуністів. Комуністичну пресу й зібрання заборонили, а дещо пізніше уряд А. Гітлера отримав надзвичайні повноваження. У країні розпочалося становлення нацистської диктатури.

4. Німеччина за нацистської диктатури 1933—1939 рр. Отримавши надзвичайні повноваження, нацисти розпочали фактичну ліквідацію політичної демократії, формально зберігаючи при цьому конституцію Веймарської республіки. Проти соціал-демократів розгорнули відкритий терор. За наполяганням А. Гітлера президент П. фон Гінденбург видав указ «Про охорону народу і держави», яким були ліквідовані права громадян і надані необмежені повноваження каральним органам. Щоб здобути більшість у рейхстазі, нацисти провели нові вибори. Вони отримали 43,9% голосів виборців, а комуністи и соціал-демократи, яких вони переслідували, — 30,6%. Проте такі результати не задовольнили нацистів. Вони відмовилися від подальших спроб прикривати свій режим виконанням конституції. У ніч на 30 червня 1934 р., яка увійшла в історію як «ніч довгих ножів», за наказом А. Гітлера війська СС (охоронні загони НСДАП) фізично знищили керівників СА (штурмовиків), що були особистою гвардією фюрера. Цим він посилив свою особисту владу в партії.

Президент Німеччини П. фон Гінденбург і канцлер А. Птлер. 1933 р.

А. Гітлер на щорічному фестивалі врожаю в Мюнхені. 1934 р.

Виробництво танків. У 1936 р. у Німеччині було прийнято чотирирічний план підготовки до війни

Після смерті президента П. фон Гінденбурга в 1934 р. А. Гітлер, залишаючись головою уряду, зосередив у своїх руках повноваження президента й головнокомандувача. Згідно з новим законом, А. Гітлер став одноосібним правителем Німеччини, посівши посади фюрера і рейхсканцера.

Поширення набуло гасло: «Один народ, одна держава, один вождь», що відображало основний принцип державного будівництва нацистів. За адміністративною реформою вони ліквідували земельні парламенти й органи місцевого самоврядування та передали владу призначуваним чиновникам.

До початку 1934 р. було заборонено незалежні профспілки та всі політичні партії, крім НСДАП. Було створено таємну державну поліцію гестапо, яка здійснювала контррозвідувальну діяльність, політичне переслідування й кадрове забезпечення концентраційних таборів для противників режиму.

В економіці Третього рейху, як називали нацисти створену ними державу, було запроваджено розгалужену систему державного регулювання. Її становили імперське міністерство господарства, галузеві міністерства й організація промислового господарства, до якої входили колишні спілки підприємців. Високий рівень централізації виробництва було здійснено завдяки примусовому створенню картелів. У власність держави перейшли всі підприємства, конфісковані в євреїв під час «аріїзації» промисловості.

Профспілки було ліквідовано, а замість них створено Німецький робітничий фронт, контрольований нацистами. Керівників підприємств оголосили «фюрерами трудових колективів», а контроль над трудовими відносинами передали «опікунам праці», яких призначала держава. У сільському господарстві за законом «Про спадкові двори» створили стан бауерів-землевласників арійського походження. Бауерам було заборонено ділити, продавати й закладати свою власність.

У 1935 р. Німеччина досягла докризового рівня виробництва, а до 1939 р. значно його перевищила. Безробіття було майже ліквідовано.

У суспільно-політичному житті Третього рейху запанувало насильство. До початку 1935 р. було вбито 4,2 тис. противників нацизму, а 515 тис. осіб ув’язнено. Сотні тисяч людей емігрували. Офіційною політикою Німеччини, де на початок 1933 р. проживало близько 500 тис. осіб єврейської національності, став антисемітизм. У 1935 р. було прийнято «Нюрнберзькі закони», що позбавили єврейське населення країни німецького громадянства й заборонили їм обіймати державні посади. У «кришталеву ніч» із 9 на 10 листопада 1938 р. представники нацистів здійснили величезний єврейський погром, під час якого було пограбовано тисячі єврейських крамниць. Із 1939 р. єврейське населення почали виселяти до гетто.

Антисемітизм — одна із форм національної нетерпимості, яка виражається у ворожому ставленні до єврейського народу і прагненні обмежити його права.

Гетто — спеціальна частина міста, яку виділяли для примусового поселення певної групи населення за расовими, національними або релігійними ознаками.

Палаюча синагога у «кришталеву ніч» із 9 на 10 листопада 1938 р.

Яку інформацію про дії нацистів можна отримати за ілюстрацією?

Євреям не дозволяли з'являтися у громадських місцях і займатися багатьма видами діяльності. Вони були зобов'язані нашивати на одяг жовту шестикутну зірку. Надалі нацисти перейшли до остаточного вирішення єврейського питання, тобто фізичного знищення. Крім єврейського народу, расовій дискримінації з 1935 р. було піддано представників ромської громади, яких у Німеччині проживало близько 20 тис. осіб.

Для впливу на масову свідомість населення вперше у світі було створено Міністерство інформації і пропаганди, яке очолив Йозеф Геббельс. Його мету він визначив так: «Дайте мені засоби масової інформації, і я перетворю народ на стадо худоби». Нацисти розробили чимало методів впливу на суспільну свідомість через радіо, пресу, кіно, масові заходи тощо, які використовують і сьогодні в недемократичних державах.

Для ідеологічної обробки молоді було створено організацію «Гітлер'югенд», членство в якій було обов'язковим. До неї входили 8 млн німецьких юнаків. «Гітлер'югенд» був суто чоловічою організацією. Для дівчат від 14 до 18 років існувала подібна організація під назвою «Союз німецьких дівчат».

Йозеф Геббельс — головний пропагандист Третього рейху. 1934 р.

У 1937—1938 рр. Німеччина розпочала підготовку до війни. А. Гітлер вважав, що головним завданням Німеччини в міжнародних справах були боротьба за об’єднання всього німецького населення у Третьому рейху й перегляд територіальних обмежень Версальського договору. У 1935 р. до складу Німеччини за результатами плебісциту увійшла Саарська область. У 1938 р. було здійснено аншлюс (приєднання) Австрії та розчленування, за умовами Мюнхенської угоди, Чехословаччини. Остання була змушена передати Третьому рейху Судетську область, у якій проживало переважно німецьке населення.

Запитання і завдання

1. Як змінився обсяг промислового виробництва в Німеччині за роки Першої світової війни? 2. Назвіть події, якими розпочалася Листопадова революція. 3. Коли було прийнято Веймарську конституцію? 4. Коли А. Птлер став головою уряду? 5. Що відбулося в «кришталеву ніч»?

6. Проаналізуйте вплив Першої світової війни на становище в Німеччині. 7. Якими були особливості розвитку Німеччини в період Листопадової революції та становлення Веймарської республіки? 8. Що змінилося в розвитку Німеччини за нацистської диктатури?

9. Покажіть на карті атласу об'єкти територіальної експансії Німеччини в 1935—1939 рр. 10. За допомогою пошукових систем Інтернету знайдіть інформацію про формування одноосібної влади А. Гітлера в державній системі Третього рейху і складіть схему. 11. Проведіть дискусію за проблемним питанням «Чи встановилася б у Німеччині нацистська диктатура без А. Гітлера?». 12. Складіть порівняльну таблицю «Становлення фашистської диктатури в Італії та нацистської диктатури в Німеччині». Укажіть зміни, які відбулися в економічному, політичному, суспільному житті та зовнішній політиці цих країн.

13. Складіть історичний портрет «А. Гітлер — фюрер нацистської Німеччини». 14. На одній із таємних нарад Й. Геббельс заявив: «...До 1932 р. наші внутрішні вороги так і не побачили, куди ми йшли, а також того, що наша клятва на вірність була лише трюком... Вони могли б нас розчавити. Вони могли б заарештувати декількох із нас у 1925 р., і тут би нам настав кінець. Ні, вони провели нас через небезпечну зону...». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Що сприяло перемозі нацистів?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно