Як розвивались у давнину Фінікія й Палестина
- 25-04-2022, 22:07
- 578
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Пометун, Мороз
Зверніть увагу!!!
§ 16. ЯК РОЗВИВАЛИСЬ У ДАВНИНУ ФІНІКІЯ Й ПАЛЕСТИНА
1. ЖИТТЯ У ФІНІКІЙСЬКИХ МІСТАХ-ДЕРЖАВАХ
Знайдіть на карті територію Фінікії. Охарактеризуйте її географічне положення. Чому основними заняттями фінікійців були торгівля, мореплавство і ремесло?
БЛИЗЬКИЙ СХІД
У давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією.
Місце розташування Фінікії було надзвичайно зручним, оскільки тут сходилися караванні та морські торгові шляхи із Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. Міста і селища виникали по береговій лінії. Це було пов’язано з основними заняттями фінікійців — мореплавством, рибальством, торгівлею.
У Фінікії не було великих річок і долин із родючими ґрунтами. Але Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. Місцеві жителі — вправні садівники — вирощували виноград й оливкові дерева.
Із часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста-держави, найбільші з яких — Бібл, Тір та Сідон. Вони торгували тканинами, привезеними з Єгипту, вином із Сідона, олією з Тіра, кедром із Ліванських гір, сушеною рибою, а також «живим товаром» — рабами.
Далеко за межами країни славилися вироби фінікійських ремісників. Тут виготовляли скло різноманітних сортів, яке використовували для прикрас, коштовних флакончиків для пахощів тощо. Але найбільше з фінікійських товарів цінувалася пурпурова фарба. Досвідчені плавці пірнали на дно моря і, ризикуючи життям, знаходили пурпурові мушлі. З кожного молюска витискали краплину дорогоцінної рідини для фарбування тканин у різні відтінки цього кольору. Забарвлення не втрачало яскравості навіть після багаторазового прання.
Пурпурова мушля
Літери фінікійського алфавіту
Фінікійські купці вели торговельні записи. Однак користуватися для цього клинописом чи ієрогліфами було незручно, тому на основі єгипетського скоропису вони створили свій алфавіт. Він був дуже простий, мав 22 літери для позначення лише приголосних звуків. Учені переконані, що від фінікійського походять алфавіти всіх європейських народів, зокрема й українська абетка.
На основі тексту та ілюстрацій розкажіть про заняття фінікійців.
Фінікійська торгівля: вважається, що саме фінікійці винайшли гроші (сучасний малюнок)
Фінікійське місто (сучасна історична реконструкція)
2. ФІНІКІЙСЬКІ КОЛОНІЇ
У чому особливості фінікійських кораблів? Чому давні фінікійці почали колонізацію інших земель?
Фінікійські мореплавці вважалися найкращими у світі. Кораблі ходили під вітрилами і на веслах. Існують припущення, що на своїх кораблях фінікійці першими обігнули Африку.
Фінікійський корабель (сучасна реконструкція)
Постійно відвідуючи одні и ті самі краї, фінікійські мореплавці засновували там свої поселення — колонії.
Колонія — поселення людей за межами своєї країни.
Колонізація — переселення людей на вільні землі та створення там нових поселень.
Мешканці колоній — колоністи — підтримували відносини з населенням навколишніх земель, щоб мати потрібні товари. У ХІ-VІ ст. до н.е. поступово відбувалася колонізація фінікійцями узбережжя й островів Середземного моря, а згодом й інших територій. Найвідомішою фінікійською колонією було місто Карфаген на півночі Африки.
Визначте за допомогою карти-схеми основні напрямки фінікійської колонізації та назвіть її основні райони.
Освоєння далеких заморських земель рідко приводило до встановлення над ними фінікійського панування. Колони фінікійських міст, як правило, ставали незалежними від своїх метрополій і лише підтримували з ними дружні зв’язки.
Метрополія (від грецького — «материнське місто») — місто, що заснувало колонію.
3. ІЗРАЇЛЬСЬКО-ІУДЕЙСЬКЕ ЦАРСТВО
На основі тексту визначте і запишіть основні етапи історії Ізраїльсько-Іудейського царства.
На східному узбережжі Середземного моря розташована Палестина. Свою назву ця земля отримала від давніх мешканців — філістимлян.
Чотири тисячі років тому до Палестини прийшли єврейські кочові племена.
В XI ст. до н.е. цар Саул об’єднав єврейські племена та заснував Ізраїльське царство. За розмірами воно було невеликим, його населення займалося землеробством, розводило худобу.
Одночасно з Ізраїльським у південній частині Палестини виникло Іудейське царство. За легендою, його заснував цар Давид, що царював близько 1005-965 рр. до н.е.
Після смерті Саула Давид об’єднав обидві держави в Ізраїльсько-Іудейське царство. Він оволодів Єрусалимом і зробив його столицею. Відтоді Єрусалим і гору Сіон почали називати «містом Давида». Сюди було перенесено святині, переселилися жерці та священики.
Саме слово «євреї» означає «люди-зарічани», адже вони переселилися сюди з-за річки Євфрат.
Яке враження справляє на вас храм Соломона? Чому?
Син царя Давида — Соломон, який правив у X ст. до н.е., уславився своєю мудрістю. Він уже не вів кровопролитних воєн, як Саул чи Давид, а мирно розбудовував свою державу. На четвертий рік свого царювання Соломон почав будувати в Єрусалимі великий храм єдиному богу євреїв — Ягве. Сім років тривало будівництво, на якому працювали сотні робітників.
Після смерті Соломона держава розпалася на дві частини: Ізраїль та Іудею. Довготривала війна між ними послабила обидві країни, і вони стали легкою здобиччю для завойовників.
Храм Соломона (сучасна історична реконструкція)
4. БІБЛІЯ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Чому Біблію можна вважати історичним джерелом?
Назва цієї священної книги походить від міста Бібл, куди завозили папірус (грецькою — «біблос»).
Біблія (від грецького — збірка книжок) — Святе Писаніє, священна книга усіх християн, у якій викладено історію створення Богом Всесвіту та людини. У Біблії знайшли відображення багато історичних подій. Біблія поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт.
Біблія складається з окремих книг, створених різними авторами. Важливу роль у створенні Святого Писанія відіграли пророки.
Пророк — людина, що пророкує (проголошує, сповіщає) людям слова Бога.
Серед Біблійних пророків найвідоміші — Мойсей, Давид, Соломон та інші.
Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт, що містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, розповіді про закони та звичаї.
Прочитайте уривки із Старого Заповіту і скажіть, які людські чесноти цінувалися і які вади засуджувались у давнину. Порівняйте, як до цих рис люди ставляться сьогодні.
З повчань Соломонових
Якщо хтось відплачує злом за добро, — не відступить лихо з його дому.
Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
Серце своє зверни до навчання, а вуха свої — до розумних речей.
Хто яму іншому копає, сам у неї впаде.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця.
Хто радіє з чужого нещастя, той буде покараний Творцем.
Тривалий час вважалося, що Біблія — це лише зібрання релігійних правил й оповідок. Із часом історики підтвердили окремі факти, згадувані в Біблії: археологами були знайдені стародавні міста, наприклад, Ур, Єрихон, Вавилон, глиняні таблички, що містять історію Всесвітнього потопу, а також поеми про створення світу. Деякі держави, що згадуються в Старому Заповіті, зокрема Ассирія, до археологічних розкопок ХІХ—ХХ ст. були відомі лише з тексту Біблії.
У Біблії є й відомості про історію Стародавньої Палестини, про життя єврейського народу, його стосунки із сусідніми державами — Вавилоном, Ассирією та навіть Римом. Таким чином, Біблію можна вважати надзвичайно цінним історичним джерелом. Проте слід пам’ятати, що в тексті Старого Заповіту зустрічається чимало суперечностей. Тому вчені по-різному оцінюють деяку інформацію, подану в Біблії.
Перевірте засвоєне на уроці
1. З якою метою фінікійці засновували колонії?
2. Які два царства утворилися в XI—X ст. до н е. на східному узбережжі Середземного моря? Хто об'єднав їх?
3. Назвіть найважливіші винаходи фінікійців.
4. Чим відрізнялося правління Соломона від попереднього періоду історії Ізраїльсько-Іудейського царства?
5. Доведіть, що Біблію можна вважати історичним джерелом.
Домашнє завдання
Прочитайте оповідання про суд Соломона. Як ви вважаєте, чи справедливим було Соломонове рішення? Свою думку обґрунтуйте.
Суд Соломона
Одного разу до Соломона прийшли дві жінки з немовлятами на руках. Одне немовля було живе, а інше — мертве. Жінки кричали і сварилися між собою, Кожна кричала, що живе немовля — її дитина, і не можна було розібрати, чи є ж воно насправді. Цар Соломон наказав принести меча і розрубати надвоє живу дитину, а тоді віддати половину одній, а половину іншій жінці. Одна жінка спокійно сказала: «Нехай не буде ні їй, ні мені — рубайте!» Друга жінка, як тільки почула це, злякано закричала: «Пане мій, благаю, не вбивай дитя, віддай його тій жінці живим!» Тоді цар Соломон показав на неї і сказав: «Віддайте живе дитя їй, бо вона — його мати».
Рафаель. Суд Соломона (фреска)
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 6 клас Пометун, Мороз", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)