Релігія та культура Стародавнього Китаю
- 27-04-2022, 11:46
- 373
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019
§ 19. Релігія та культура Стародавнього Китаю
Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.
- 1. Комета
- 2. Ієрогліф
- 3. Гуманність
- а) знаки у вигляді малюнків, вирізані на камені чи намальовані на полотні
- б) людяність у діях і ставленні до людей
- в) яскраве «хвостате» небесне тіло
1. Конфуцій та його вчення
Роздробленість Китаю в середині І тис. до н. е., безперервні міжусобні війни покликали до життя чимало філософських учень, що прагнули пояснити недосконалість буття, причину народних бід. Філософи хотіли відшукати шлях до виходу зі страждань і лиха. У VII-III ст. до н. е. в Китаї утворилися «сто шкіл».
Конфуцій
Імператори та князі прагнули оточити себе мудрецями, щоб створити враження мудрих правителів. Філософи з учнями мандрували від одного царства до іншого й пропонували послуги при дворах правителів.
Найвідомішим серед філософів того часу був Конфуцій (Кон Фуцзі, 551-479 рр. до н. е.). Після нього не залишилося письмових праць, але його учні зберегли в книгах пам'ять про повчання вчителя. З уривків повчань була створена книга «Бесіди». Конфуцій сформулював моральний ідеал досконалої людини (цзюн-цзи). Кожна людина має володіти двома якостями: гуманністю і почуттям обов'язку.
КОНФУЦІАНСТВО — філософське вчення, що виправдовувало нерівність і закріплювало владу імператора.
Конфуцій мріяв про суспільство, де кожен знає своє місце, де є поділ на дві великі групи — верхи і низи: тих, хто думає й управляє державою, і тих, хто працює та підкоряється. Належність до цих груп визначали знаннями і моральністю людини. Основа порядку — суворе підкорення старшим.
Учення Конфуція підтримувало владу імператора та його державу і регулювало відносини в суспільстві.
2. Даосизм
Якщо конфуціанство передбачало гармонію стосунків для збереження і процвітання суспільства, то великий вчитель Лао-цзи проповідував гармонію людини та природи. Його вчення отримало назву «даосизм». Життя та смерть, за вченням даосистів, — поняття умовні. Правильний уклад життя допомагає досягнути безсмертя. Такі погляди забезпечили даосизму підтримку з боку як влади, так і народу.
ДАО — у китайській філософії — шлях, закон існування, загальний закон природи.
ДАОСИЗМ — філософське вчення, що розглядало світ як єдине ціле. Навчало, як найменшими зусиллями досягти найбільшого результату. Допомагало імператорові управляти суспільством.
Кам'яна скульптура Лао-цзи
Учителі даосизму розробили особливі дихальні вправи (глибоке дихання, його затримку), які ніби сприяли зміцненню здоров'я і забезпечували безсмертя. На підготовку до цього послідовник даосизму мав витрачати багато часу — фактично все життя. На завершення мало відбуватися злиття організму з великим Дао.
Найнижчі верстви населення охоче підтримували даосизм, бо шукали в ньому втілення мрії про рівність, справедливий розподіл майна, суворий порядок у суспільстві. В уяві народ створив численних богів, духів, героїв, освячених ученням про Дао. Їх було так багато, що нікому з даосистів не вдавалося їх перелічити.
3. Культура Стародавнього Китаю
КАЛІГРАФІЯ — з грецьк. «красиве писання» — мистецтво красивого писання текстів. Найвищого рівня досягло в Китаї.
Своєрідна китайська писемність передає не звуки й слова, а зміст. За формою вона є ієрогліфічною. Зображення знаків підкорено суворому правилу — кожен ієрогліф має вписуватися у квадрат. Китайська каліграфія була справжнім мистецтвом, подібним до живопису. Писали за допомогою пензликів, червоною та чорною тушшю на дощечках з бамбука. Наприкінці І тис. до н. е. китайці навчилися виробляти папір з перетертої кори дерев, бамбука і ганчір'я.
Перші книги в Китаї — це зшиті бамбукові дощечки, на які наносили ієрогліфи
Є різні види китайських ієрогліфів, зокрема — «лішу». Сучасний стиль у Китаї — «кайшу», він склався наприкінці правління Ханьської династії.
Пишуть ієрогліфи за допомогою спеціальної щіточки (з бамбука, а стержень — із шерсті тварин) і туші. Навчальний предмет каліграфія був обов'язковим. Першим талановитим майстром-каліграфом став Ван Сіджі (307-365 рр.). Його називали «богом каліграфії».
Наукові знання китайців відомі з давніх книг, створюваних протягом чотирьох тисячоліть. Із них ми знаємо, що китайські астрономи створили дуже точний календар. Всесвіт вони уявляли як яйце, усередині котрого є Земля, ніби жовток у шкаралупі. Зірки розташовані на внутрішніх стінках яйця, мовби на твердому небосхилі.
Чималих здобутків стародавні китайці досягли в астрономії. Для спостереження за небесними світилами імператори наказували будувати пункти спостереження. Дані цих спостережень об'єднали в «Зірковий каталог Гань Ші». У документах описано 985 затемнень Сонця. Астрономи ще в давнину розпочали описувати темні плями Сонця, польоти комет, навіть явища метеоритних дощів.
Китайці володіли також глибокими знаннями з медицини, чудово знали людський організм. Вони визначили на тілі біологічно активні точки. Особливими голками лікарі вміли посилювати діяльність цих центрів. І в наш час медики використовують такий метод лікування, який називається акупунктурою (голкотерапією).
Значний обсяг знань із географії накопичили мандрівники й торговці, які діставалися аж до Середземномор'я. Вони винайшли й використовували компас.
Розвивалась у Китаї й історія. Видатний історик Сима Цянь (145-86 рр. до н. е.) зібрав багато відомостей про минуле. Його роль у творенні історичної науки Китаю така ж визначна, як роль Геродота серед греків.
Китайський народ накопичив також значні знання про сільське господарство, зокрема про землеробство. Збереглися книги, що містять відомості про розведення шовковичних червів і вирощування чаю.
Китайське мистецтво дуже цікаве. На шовкових тканинах китайські митці створювали живописні картини, які зберігали яскравий насичений колір упродовж тисячоліть. Вишукане художнє різьблення вражає тонкою майстерністю стародавніх ремісників, які працювали з таким твердим матеріалом, як нефрит.
На жаль, у стародавні часи торгові та культурні зв'язки з країнами Європи розвивалися повільно, інакше Європа ознайомилася б із культурою Китаю на багато століть раніше. Китайська цивілізація зробила величезний внесок у світову скарбницю культурних надбань, збагатила її науковими й мистецькими витворами.
Література Китаю в стародавні часи була багатогранною. У різні епохи переважали різні жанри: «Танська поезія», «Сунські рядки», «Юанські мелодії цю».
Бронзові дорожні вірчі знаки
Нефритовий виріб релігійного призначення
Живопис на шовку
На картині зображені Сонце, Місяць, 28 сузір'їв
Перший збірник поезії «Шіцзин» («Книга пісень»). Він відомий з XI-VI ст. до н. е. «Шіцзин» має 305 пісень — про наречену, про річку Хань, доброго правителя, весілля, зірки, веселку тощо. Вони відображали страх людини перед природою. Особливими були народні пісні — «Чуци».
Релігія і культура жителів Китаю відображали уявлення, погляди та вірування людей різних поколінь. Протягом багатьох століть китайська культура зберігала певні особливості в письмі, архітектурі, літературі, міфології.
4. Китайські церемонії
Усе життя стародавніх китайців визначалося складними й суворими правилами, обов'язковими для виконання. Кожен ретельно дотримувався правил поведінки: звернення молодшого до старшого, підлеглого до начальника, підданого до імператора чи вельможі супроводжувалося діями, які виконували в чіткій послідовності та по-особливому. Рухи мали бути плавними й урочистими. Навіть пиття чаю відбувалося за певним обрядом — чайною церемонією. Порушення обряду було ганьбою, свідченням невихованості й необізнаності, що принижувало і порушника, і присутніх.
ЦЕРЕМОНІЯ — прийнятий або встановлений порядок здійснення того чи іншого урочистого обряду, а також сам обряд.
Чайна церемонія
Церемонії суворо закріплювали звичаї і традиції в суспільстві, підкреслювали нерівність між людьми.
- 1. Які релігії Стародавнього Китаю вам відомі?
- 2. Назвіть галузі науки та культури, у яких стародавні китайці досягли успіхів.
- 3. Які винаходи китайців вам відомі?
- 4. Охарактеризуйте китайську писемність.
- 5. Відгадайте поняття і терміни: а) філософське вчення, що стало релігією; б) знак писемності Китаю; в) дотримання правил поведінки серед вельмож; г) винахід для мандрівників, торговців; ґ) основа вчення даосизму.
- 6. З якими ідеями конфуціанства та даосизму ви погоджуєтеся? Чому?
- 7. Розподіліть із товаришами відповіді щодо науки та культури. Доберіть приклади досягнень стародавніх китайців. Які з них ви додали б до переліку «Сім чудес світу»?
Коментарі (0)