Римське подружжя

Перед бенкетом раби допоможуть вам святково перевдягнутись і супроводять до триклінію (їдальні). Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на ложах.

У найперші часи існування Рима обід складався з двох-трьох страв, що приготувала господиня. Але разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Упродовж усього вечора в триклінії грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей.

Однак друга половина будинку завжди була закрита для стороннього ока. Затінений дворик, перистиль, з клумбами вів у приватні покої. Тут минало життя римської родини. У бібліотеці, крім рукописів, зберігали коштовні вази, статуї, зазвичай привезені із завойованих країн. В епоху пізньої Республіки і Ранньої Імперії (І ст. до н. е. - І ст. н. е.) у будинках появилися скляні вікна, опалення через керамічні труби, убудовані в стіни, якими передавали гаряче повітря. Звичайно, усе це було лише в багатіїв.

3. Римська сім'я та виховання дітей

Як вам уже відомо, залишки патріархальних відносин збереглись у римських звичаях. Суспільство було згуртоване в роди, які складалися з фамілій. Найшанованішим у фамілії був «pater familias» («патер фаміліас») — батько родини.

Із часів заснування міста протягом усього «царського періоду» батько родини мав право розпоряджатися життям і смертю своїх родичів, щоправда, це право рідко використовували. При народженні дитини її клали в пелюшках перед ногами батька. Якщо той брав немовля до рук, то давав усім зрозуміти, що визнає дитину своєю. Якщо батько зрікався дитини, її підкидали на сходи храму або на узбіччя дороги.

Упродовж життя діти підкорялися батькові в усьому. Дівчина, виходячи заміж, переходила в рід чоловіка й потрапляла під владу батька своєї нової родини.

До семи років дітей виховували вдома, тримали їх на жіночій половині, потім віддавали до школи. Там навчали історії, геометрії, літератури та музики. Від 14 років, після завершення початкової освіти, хлопчики вивчали філософію та красномовство. Після 18 років для молодих людей освіта закінчувалася. Але діти багатіїв зазвичай продовжували навчання в Елладі й Александрії в тамтешніх філософів.

Кожен юнак мав пройти обов'язкову десятирічну службу у військових таборах чи походах. Лише після цього він ставав повноправним римським громадянином. Жінки в римських родинах мали більшу свободу, ніж у грецьких. Матір у родині величали «матроною». Зазвичай дружини не обідали разом з чоловіками в триклінії, але мали право там бувати, а також вільно виходити на вулицю. До ІІ ст. до н. е. побутувала така форма шлюбу, за якою дружина перебувала під цілковитою владою чоловіка. Згодом вона стала вільнішою, набула право на розлучення, але чоловік не був зобов'язаний ураховувати її інтереси в заповіті.

• 1. Розкажіть про забудівлю Рима. Де жили багатії, а де — біднота?
• 2. Розкажіть про освіту й виховання дітей у Римі.
• 3. Розкрийте роль Форуму в громадському житті Рима.
• 4. Яку роль виконував батько в римській родині?
• 5. Обговоріть з товаришами роль жінки в римському суспільстві.
• 6. Уявіть, що ви народились у родині римських багатіїв (бідняків). Розкажіть про будинок, у якому мешкаєте, про ваше навчання.