Римляни та їхнє життя
- 27-04-2022, 12:09
- 375
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019
§ 37. Римляни та їхнє життя
1. Римська релігія
Аполлон Бельведерський. Статуя Леохара. Римська копія
На вірування стародавніх римлян значно вплинула грецька релігія. Греки були язичниками. Римські боги спершу не були пов'язані в переказах з окремими силами природи. Але римляни піддалися впливові еллінської культури, і їхні боги стали багато в чому подібними до грецьких.
Так, Юпітер був схожим на Зевса, Марс — на Ареса, Венера — на Афродіту, Юнона — на Геру, Мінерва на Афіну. Римських богів так само, як і грецьких, поділяли на головних і другорядних.
Юпітер став богом неба й блискавок, Мінерва — богинею мудрості, Венера — богинею кохання й родючості, Вулкан — богом ковальства та вогню, Аполлон — богом світла, Юнона була покровителькою жінок і шлюбу, Меркурій, подібно до грецького Гермеса, — вісником олімпійських богів, покровителем мандрівників, торгівлі. Нептун, як і Посейдон, царював у морі, а Діана, як грецька Артеміда, була богинею полювання. На честь богів римляни влаштовували свята, які любило суспільство.
Завойовницькі походи римлян ознайомлювали їх із богами підкорених народів. Нових богів приєднували до традиційно римських. Численні раби, потрапляючи до нових римських господарів, зберігали пошану до своїх богів.
Визнання нових, заморських богів підривало основи традиційної римської релігії. Бурхливі події громадянських війн, численні проскрипції привели до зміни традиційних вірувань. Поширилось уявлення про потойбічний світ, про блаженство в загробному житті. Люди втрачали впевненість у земному житті й шукали порятунку від страху, невлаштованості, страждань, постійного очікування смерті.
2. Життя столиці
У перші століття існування Рим не відзначався благоустроєм і красою, а був схожий на решту другорядних міст Стародавнього світу з непоказними одноповерховими будинками, брудними й захаращеними вулицями.
Із завоюванням елліністичних держав Рим потрапив під вплив передової елліністичної культури. У містах будували модні на той час базиліки, вулиці, на зразок грецьких, вимощували бруківкою.
Квартали бідноти забудовували багатоповерховими спорудами. Кімнати в таких будинках були без елементарних зручностей, їх здавали в оренду римським бідарям, умови життя яких у Римі були жалюгідними. Однак іншого притулку міський плебс не мав, тож біднота з усієї Італії скупчувалась у столиці. Удень і вночі на вулицях Рима стояв гамір, стукотіли бруківкою колеса возів та підкови коней.
ТЕРМИ — лазні, якими користувався міський плебс. Римські багатії мали в будинках бальнеуми — банні приміщення.
АТРІУМ — у давньоримських будинках — приміщення з освітленням через прямокутний отвір у стелі.
Форум — центральна площа Рима. Сучасний вигляд
Квартали ж римських багатіїв були розташовані на Палатинському пагорбі — у місцевості з чистим повітрям. На гроші знатних і заможних громадян будували величезні чудові споруди громадського призначення — храми, портики, терми. Для загальних свят споруджували іподроми й цирки, на арені яких відбувалися кінні та колісничні перегони, гладіаторські бої. Центром політичного й громадського життя Рима став Форум — центральна площа, прикрашена базиліками, храмами та вівтарями. Тут проводили більшу частину дня заможні й знатні громадяни. Основні новини політичного й приватного життя можна було почути тільки на Форумі, де відбувалися народні збори, влаштовували торги та здійснювали суд.
2. Побут римських громадян, їхні звичаї і традиції
Вам пощастило, бо вас запросили бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Ви можете взяти із собою свою «тінь». Так римляни казали, якщо хотіли запросити гостя не самого, а з його другом чи супутником. Візьміть із собою краще мене, а я допоможу вам зрозуміти те, що ви побачите.
Підходимо до місця. За дверима будинку раби візьмуть із ваших рук ручну поклажу, тут же ви залишите взуття. Далі йдіть, через невеличкий затишний двір до атріуму — зали-вітальні з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Тут вас огорне приємна прохолода, дуже доречна в спекотний день. А такі дні становлять більшу частину року.
Фреска з покоїв вілли в м. Помпеї
ПЕРИСТИЛЬ — внутрішній двір, оточений портиком.
Римське подружжя
Перед бенкетом раби допоможуть вам святково перевдягнутись і супроводять до триклінію (їдальні). Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на ложах.
У найперші часи існування Рима обід складався з двох-трьох страв, що приготувала господиня. Але разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Упродовж усього вечора в триклінії грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей.
Однак друга половина будинку завжди була закрита для стороннього ока. Затінений дворик, перистиль, з клумбами вів у приватні покої. Тут минало життя римської родини. У бібліотеці, крім рукописів, зберігали коштовні вази, статуї, зазвичай привезені із завойованих країн. В епоху пізньої Республіки і Ранньої Імперії (І ст. до н. е. - І ст. н. е.) у будинках появилися скляні вікна, опалення через керамічні труби, убудовані в стіни, якими передавали гаряче повітря. Звичайно, усе це було лише в багатіїв.
3. Римська сім'я та виховання дітей
Як вам уже відомо, залишки патріархальних відносин збереглись у римських звичаях. Суспільство було згуртоване в роди, які складалися з фамілій. Найшанованішим у фамілії був «pater familias» («патер фаміліас») — батько родини.
Із часів заснування міста протягом усього «царського періоду» батько родини мав право розпоряджатися життям і смертю своїх родичів, щоправда, це право рідко використовували. При народженні дитини її клали в пелюшках перед ногами батька. Якщо той брав немовля до рук, то давав усім зрозуміти, що визнає дитину своєю. Якщо батько зрікався дитини, її підкидали на сходи храму або на узбіччя дороги.
Упродовж життя діти підкорялися батькові в усьому. Дівчина, виходячи заміж, переходила в рід чоловіка й потрапляла під владу батька своєї нової родини.
До семи років дітей виховували вдома, тримали їх на жіночій половині, потім віддавали до школи. Там навчали історії, геометрії, літератури та музики. Від 14 років, після завершення початкової освіти, хлопчики вивчали філософію та красномовство. Після 18 років для молодих людей освіта закінчувалася. Але діти багатіїв зазвичай продовжували навчання в Елладі й Александрії в тамтешніх філософів.
Кожен юнак мав пройти обов'язкову десятирічну службу у військових таборах чи походах. Лише після цього він ставав повноправним римським громадянином. Жінки в римських родинах мали більшу свободу, ніж у грецьких. Матір у родині величали «матроною». Зазвичай дружини не обідали разом з чоловіками в триклінії, але мали право там бувати, а також вільно виходити на вулицю. До ІІ ст. до н. е. побутувала така форма шлюбу, за якою дружина перебувала під цілковитою владою чоловіка. Згодом вона стала вільнішою, набула право на розлучення, але чоловік не був зобов'язаний ураховувати її інтереси в заповіті.
- 1. Розкажіть про забудівлю Рима. Де жили багатії, а де — біднота?
- 2. Розкажіть про освіту й виховання дітей у Римі.
- 3. Розкрийте роль Форуму в громадському житті Рима.
- 4. Яку роль виконував батько в римській родині?
- 5. Обговоріть з товаришами роль жінки в римському суспільстві.
- 6. Уявіть, що ви народились у родині римських багатіїв (бідняків). Розкажіть про будинок, у якому мешкаєте, про ваше навчання.
Коментарі (0)