Новоассирійське та Нововавилонське царства. Перська держава Ахеменідів
- 27-04-2022, 23:12
- 476
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019
§ 15. Новоассирійське та Нововавилонське царства. Перська держава Ахеменідів
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• характеризувати Перську державу Ахеменідів;
• розповідати про Новоассирійське та Нововавилонське царство;
• називати часи правління Ашшурбаніпала, Навуходоносора II, Дарія І.
Пригадайте:
1. Хто такі фінікійці? Де й коли вони жили?
2. Що ви можете розповісти про Давньоєврейське царство?
3. Хто такі пророки? Яких пророків ви знаєте?
1. Утворення Ассирійської держави
Ассирією називали гірську частину на півночі Дворіччя. її центром було місто Ашшур, яке розташовувалося у середній течії річки Тигр. У XVIII ст. до н.е. Ассирію захопив давньовавилонський цар Хаммурапі. Ослаблення та занепад Давньовавилонської держави дали можливість ассирійцям у XIV ст. до н.е. розпочати будівництво власної держави. Вона постала у безперервних війнах із сусідами.
Ассирійські воїни
Ассирійці зажили слави одного з найжорстокіших народів давнини. Вони не тільки вбивали полонених, захисників міст, а й вивозили із завойованої країни правлячу верхівку, чиновників і ремісників. Цим самим надовго унеможливлювали спротив підкорених. Але жорстокість ассирійців, що демонструвала їхню силу, була водночас і їхньою слабкістю — підкорені ніколи не могли змиритися із пануванням завойовників.
2. Ассирійська армія. Завоювання Ассирії
Ассирія однією з перших озброїла свою армію залізною зброєю, що давало їй перевагу перед іншими арміями. Ассирійський воїн мав гостроверхий мідний шолом, довгий спис із залізним вістрям, великий щит, оббитий бронзою, металеві захисні пластини на ногах.
Грозою для ворогів була також ассирійська кіннота, що пересувалась лише на конях певних порід. Учені вважають, що ассирійці вперше в історії людства в IX ст. до н.е. створили цей рід військ. Страшною зброєю ассирійців були бойові колісниці. Під час бою в колісниці перебувало три воїни: візник, лучник та зброєносець, який прикривав їх щитом.
Воїни вміло використовували облогові башти й тарани для штурму міст.
Оповідь ассирійського царя про похід
«Під час мого походу 22 царі, раби, підвладні мені на березі моря, серед моря і на суші, принесли мені свої великі дари й цілували мої ноги... Поспішаючи на підмогу царям і намісникам, які в Єгипті були підвладними мені рабами, я швидко рушив і дійшов до Карбаніта. Тарку, цар Єгипту й Ефіопії, почувши про наближення мого походу, зібрав своїх воїнів на бій, на битву і січу. З допомогою Аяшіура, Бела і Набу, великих богів, моїх володарів, що йдуть на моєму боці, в битві серед широкого поля я завдав поразки його воїнам».
Запитання до документа
- Що насправді, на вашу думку, мало вирішальне значення для перемоги ассирійського царя в Єгипті?
Відомим завойовником був цар Ассирії Тіглатпаласар І (1115-1077 рр. до н.е.). За його правління Ассирійська держава простягалася від узбережжя Середземного моря до верхів’їв Тигру. У цей час держава зміцнилася економічно. Успішно розвивалося землеробство, що дало можливість збільшити запаси зерна порівняно з попередніми періодами. Набувала розвитку торгівля. Згодом ассирійці контролювали всі торговельні шляхи Передньої Азії, крім тих, що проходили через Палестину.
Тіглатпаласар І був не лише визначним полководцем, будівничим, а й дипломатом. За успішне укладення союзу із давнім ворогом — Єгиптом — фараон подарував йому живого крокодила, що вважався символом добрих намірів.
Тіглатпаласар III
Період найвищого розквіту Ассирії почався за царя Тіглатпаласара III (745-727 рр. до н.е.). Маючи найбоєздатнішу в Дворіччі армію, Тіглатпаласар III підкорив Сирію, Вавилонське царство, яке на той час було ослаблене, та поширив владу ассирійців на території від Єгипту до Перської затоки й Закавказзя і створив першу в історії імперію.
Імперія — велика держава, до складу якої входять підкорені народи.
3. Загибель Ассирійської держави
Як і будь-яка держава, побудована на насильстві над завойованими народами, Ассирія була приречена на нетривале існування. Постійні війни та боротьба за владу у верхівці суспільства, багатотисячні повстання на підкорених територіях ослабили її.
У 614 р. до н.е. вавилоняни, що звільнилися від влади Ассирії, розпочали наступ на Ніневію. Тим часом їхні союзники — мідійці — вщент зруйнували давню столицю Ассирії Ашшур.
У 612 р. до н.е. вже об’єднані сили вавилонян і мідійців взяли в облогу Ніневію. Облога міста тривала три місяці. Воно було захоплене, розграбоване, зрівняне із землею. Залишки ассирійської армії разом з єгиптянами дали свій останній бій у 605 р. до н.е. біля Кархемиша. Колись могутня держава швидко розпалася, а її землі були взяті під контроль правителями Вавилона.
4. Утворення Нововавилонського царства
Після загибелі Давньовавилонської держави тривалий час Вавилон був під іноземним пануванням. Але і за цих часів він був багатим і великим містом.
У IX ст. до н.е. на територію Вавилонії прийшли напівкочові племена халдеїв. Згодом вони не тільки оселилися у південних містах Дворіччя, перейняли культуру й релігію вавилонян, а й посіли панівне становище у суспільстві.
Халдейський цар Набопалассар (625-605 рр. до н.е.). вважається засновником Нововавилонського царства (625-539 рр. до н.е.). Його син Навуходоносор II (605-562 рр. до н.е.) був великим завойовником. Він розширив кордони держави, завоювавши території від Іранського нагір’я до Єгипту. Також Навуходоносор розгорнув грандіозне будівництво у столиці держави — Вавилоні. Було споруджено велику кількість палаців, храмів, каналів і укріплень. Його правління — період найвищого розквіту Нововавилонського царства.
Навуходоносор II
Населення Вавилона поділялося на вільних людей і рабів, а також на служителів храмів і мирян.
Храми в царстві були державою в державі. Так, храм Есагіла володів половиною земель країни. Представники храму відповідали за торговельні відносини з іншими державами.
Серед мирян найнижчою верствою були раби. Проте рівень життя раба в заможному господарстві міг бути вищим, ніж у вільного селянина. Вільні громадяни займалися ремеслами. Серед них виділялися ткачі, каменярі, цеглярі, ковалі тощо.
5. Вавилон — найбільше місто Дворіччя
Місто Вавилон на початку своєї забудови мало вигляд чотирикутника площею близько 400 га. Сторони цього чотирикутника були зорієнтовані за сторонами світу. Річка Євфрат поділяла місто на дві частини. На лівому березі розташовувалося Старе місто, а на правому — Нове. У період найвищого розквіту Вавилона за царя Навуходоносора II було побудовано навколо Нового міста мури завдовжки майже 18 км. Вони були такими широкими, що на них могли роз’їхатися дві колісниці, запряжені четвірками коней. Площа міста в цей час сягала 1000 га, а чисельність населення — 500 тис. осіб. Своєю величчю вражали вулиці, палаци і десятки храмів.
Серед воріт, присвячених богам, своєю красою вирізнялися Ворота богині Іштар. Вони були парадним входом до міста. Від Воріт Іштар починалася найвеличніша в світі на той час Дорога процесій. Ще одним дивом Вавилона був величезний палац Навуходоносора II.
Неподалік нього розташовувалися «Висячі сади», які давні греки пізніше назвали одним із чудес світу. Ця багаторівнева будівля, схожа на ступінчасту піраміду, майже вся була вкрита рослинами. На кожному рівні росли пальми, кипариси та інші дерева. Для їх зрошення вавилоняни створили складну систему поливу. Усередині споруди працювали пристрої, які постачали воду з Євфрату на кожний з рівнів. Давньогрецький історик Діодор Сицилійський писав, що ці сади були збудовані царицею Шаммурамат (Семірамідою) близько 800 р. до н.е. Однак, за іншими даними, висячі сади Навуходоносор II подарував своїй дружині Амітіс, і відбулось це майже через 200 років після смерті Семіраміди.
Ворота богині Іштар. Фото Р. Нортона
Сади Семіраміди (реконструкція Мартена ван Гемскерка)
Вавилонська вежа
Головною спорудою міста була Вавилонська вежа. За задумом, мала з’єднувати землю і небо, на якому жили боги.
Вежа розташовувалася біля головного храму Вавилона — Есагіла. Вона мала 8 рівнів і сягала у висоту майже на 100 м. У чотирьох кутах святилища були закріплені золоті роги — символ верховного бога Мардука, якому присвячувалась Вавилонська вежа.
У 1899 р. розпочалися розкопки Вавилона, які тривали 18 років. Очолював експедицію Роберт Кольдевей. Під час досліджень було знайдено руїни Вавилонської вежі, «Висячих садів», царського палацу, залишки моста через Євфрат, мурів та вулиць міста.
6. Природа Іранського нагір’я. Виникнення Перської держави
На схід від Вавилонії простягається з усіх боків оточене горами величезне Іранське нагір’я. На сході воно межує з долиною річки Інд, на півночі досягає Каспійського моря, а на півдні — Перської затоки. Велику частину нагір’я займають степи та пустелі.
У західних долинах Ірану земля зрошувалась завдяки струмкам, які стікали з гір. Там можна було займатися землеробством. Східну частину Іранського нагір’я займає степ. Головним заняттям населення було скотарство.
Іранське нагір’я багате на корисні копалини, особливо метали: золото, срібло, мідь, свинець, залізо.
Населяли Іранське нагір’я численні племена та народності: мідійці, перси та ін. Дякі з них займалися хліборобством, інші кочували зі своїми стадами худоби.
Іранське нагір’я. Фото А. Моджтагеді
У VII ст. до н.е. іранці об’єднались навколо одного з племен — мідійців. Мідія з часом стає однією з найсильніших держав Передньої Азії.
У 553 році до н.е. проти володарювання Мідії підняли повстання племена персів. Його очолив перський правитель Кір II, який створив сильне військо і вже через три роки підкорив Мідію. Згодом із величезним військом він рушив далі на захід. Кір завойовував одну країну за одною. Підкорив Лідію, але взяти штурмом Вавилон з надзвичайно міцними стінами було неможливо. Він наказав спустити рівень води Євфрату. Таким чином його воїни змогли пройти бродом і взяти твердиню.
Кір II
Після цієї перемоги владу персів над собою добровільно визнали Фінікія, Сирія та Палестина. Держава Кіра простяглася від кордонів Індії на сході до грецьких міст на заході.
Завоювання персів не припинилися і після загибелі Кіра. Його син Камбіз продовжив завоювання і в 525 р. до н.е. підкорив Єгипет. Щоб утримати владу, Камбіз залишився в Єгипті на три роки, але невдовзі помер. Тоді царем став його двоюрідний брат Дарій І (Дарявахуш) (522-486 рр. до н.е.). «Цар царів» — так його називали піддані. Він правив Персією упродовж 36 років.
Легендарним засновником Персії вважають Хахаманіша (700-675 рр. до н.е.) із роду Ахеменідів, тому жителів країни називають ахеменідами. Найдавнішою столицею країни було місто Аншана.
За легендою, Дарій І прийшов до влади внаслідок домовленості. Претенденти на владу вирішили, що царем стане той, чий кінь першим заірже біля міських воріт на сході сонця. Сталося так, що кінь Дарія приніс своєму господареві царський титул і владу.
7. Перське царство за Дарія І
Дарій отримав у спадок величезну державу, кордони якої він іще більше розширив, здійснивши успішні походи в Індію, Грецію, Малу Азію та проти скіфів у Північне Причорномор’я. Окрім цього, провів внутрішні реформи, вдосконаливши управління підвладними територіями.
Він поділив країну на 20 окремих областей — сатрапій. На чолі кожної з них стояв намісник — сатрап. Він стежив за вчасним надходженням податків до царської скарбниці, за процвітанням довіреної йому області, за тим, як виконує населення військову й трудову повинності.
Сатрапів — грецьке слово, яке бере початок від староперського «хатрапаван», що означає (сатрапій) начальник області. Кордони майже збігаються з кордонами колишніх самостійних держав. Так, Вавилонія являла собою одну сатрапію, Єгипет — іншу, кілька сатрапій було утворено в Малій Азії та ін.
Усією країною було розіслано спеціальних чиновників, яких називали «очі і вуха царя». Вони робили раптові наїзди то в одну, то в іншу сатрапію, перевіряли все і доповідали володарю. За будь-який здійснений злочин винуватцеві призначалось суворе покарання.
Дарій І
Такий жорсткий контроль був необхідним. Адже у віддалених від столиці сатрапіях могли виникнути змови з метою відокремлення й утворення самостійних держав. А щоб полегшити зв’язки між різними частинами великої держави, проклали широкі шляхи. Вони були міцно збудовані і вимощені камінням.
Головним шляхом була так звана царська дорога. Вона перетинала всю імперію від міста Суз до міста Сарди, поблизу Егейського моря. її довжина становила 2683 км. Уздовж дороги збудували 111 зупинок, де можна було замінити коней, відпочити та попоїсти.
Для кожної сатрапії Дарій І призначав строго визначені податки, а також ввів єдину для всієї держави грошову одиницю — золотий дарик.
Близько 515 р. до н.е. за наказом Дарія І було закладено столицю держави Персеполь (Парсу) — «місто персів». Воно стало символом влади царя. У Персеполі відбувалися зустрічі правителів з усього світу.
Перемоги над сусідами і запобіжні заходи Дарія І та його наступників не вберегли державу від постійних змов і переворотів. Невдалі війни з греками призвели до ослаблення держави. У IV ст. до н.е. у персів з’явився грізний ворог в особі Александра, молодого царя Македонії. У битвах під Іссою, Граніком і Гавгамелами македоняни розбили війська, очолювані перським царем Дарієм III. Протягом 334-330 рр. до н.е. під ударами Александра величезна імперія персів упала, а землі, що входили до її складу, стали частиною імперії великого завойовника.
У Персії було організовано регулярну пошту. Вона діяла за принципом естафети. Через кожні 15-20 кілометрів стояв напоготові вершник з конем. Отримавши пакет, він мчав до іншого поста, щоб передати його далі за призначенням. Перський цар міг їсти в Сузах свіжу рибу, виловлену в Егейському морі. Цю рибу теж доставляли поштою естафетним способом.
У перського царя було кілька столиць: у Персії — Персеполь, у Мідії — Екбатани, в Еламі — Сузи, а в Дворіччі — Вавилон. Він періодично жив то в одній столиці, то в іншій.
Цар оточував себе нечуваною розкішшю. Загін його охоронців складався з 10 тисяч осіб. Охоронці звалися безсмертними, тому що їх кількість завжди залишалась незмінною. Як тільки який-небудь охоронець помирав або гинув, його місце займав інший.
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. Де розташована Ассирія?
- 2. З іменами яких царів пов’язане утворення і розквіт Ассирійської держави?
- 3. Які землі захопили ассирійці?
- 4. Коли утворилось Нововавилонське царство?
- 5. Які народи були підкорені персами?
- 6. Як було організовано управління Перської держави за Дарія І? Що він зробив, аби зберегти та зміцнити свою владу?
Поміркуйте і дайте відповідь
- 7. Як ви гадаєте, завдяки чому ассирійцям вдавалося протягом століть вести переможні війни?
- 8. Назвіть причини розпаду Ассирії.
- 9. Як перському царю Кіру II вдалося захопити добре укріплений Вавилон?
- 10. Чому велика кількість держав і народів підкорилися Кіру II без бою?
Виконайте завдання
- 11. Опишіть уявну подорож Стародавнім Вавилоном. Розкажіть про одне з вавилонських архітектурних чудес.
- 12. Обговоріть у групах. У чому подібність влади перських царів і фараонів у Єгипті? Які схожі цілі вони ставили перед собою?
Завдання для допитливих
- 13. Який із архітектурних шедеврів Вавилона був уособленням могутності держави? Свою думку обґрунтуйте.
Коментарі (0)