Природа і населення Стародавнього Єгипту
- 28-04-2022, 00:34
- 440
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Мороз (інтегрований курс) 2019
§ 10. Природа і населення Стародавнього Єгипту
1. У чому особливість природно-географічних умов Стародавнього Єгипту?
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Спираючись на карту, текст та ілюстрації підручника, проведіть аналіз природних умов Стародавнього Єгипту. Позначте на контурній карті його територію та географічні об'єкти (Ніл, Сахара, Лівійська пустеля, Середземне море, Дельта, пороги).
Запам'ятайте, що природні умови країни вивчають за такою схемою:
- 1. У чому полягають особливості географічного положення країни?
- 2. Якими є особливості рельєфу країни, ґрунти? Чи є ліси та корисні копалини?
- 3. Які великі річки та озера є на території країни? Чи є вихід до моря?
- 4. Що відомо про клімат, рослинний і тваринний світ країни?
Долина річки Ніл
Вигляд дельти Нілу з космосу (фото із супутника)
Для того, щоб визначити розташування Єгипту, порівняймо карту «Стародавній Єгипет» з картою півкуль. Отже, як видно, Стародавній Єгипет розташований в Африці, а саме в північно-східній частині цього материка. Основним орієнтиром для визначення його розташування є річка Ніл1. Це одна з найдовших річок світу (6853 км), бере початок з великих озер у Центральній Африці. Її шлях пролягає через великі пустелі, де піски змінюються лише суворими скелями. У верхній течії Ніл долає на своєму шляху небезпечні кам’янисті перешкоди - пороги.
1 Походження слова «Ніл» невідоме. Так називали цю річку греки. Стародавні єгиптяни називали її просто Ріка, оскільки інших річок у Єгипті немає.
Долина річки дуже вузька: приблизно 1 км у районі перших порогів і не більше 20 км - у найширшому місці. Впадаючи в Середземне море, річка поділяється на декілька рукавів. Тут долина розширюється до 260 км. Болотяна місцевість цієї частини Нілу своєю трикутною формою нагадує перевернуту грецьку літеру «Δ» (дельта). Звідси її назва - Дельта.
Тож, щоб визначити кордони, на карті Стародавнього Єгипту знаходимо перший поріг, долину і дельту Нілу, Середземне море. Таким чином, Стародавній Єгипет був розташований на берегах Нілу від першого порога до Середземного моря. Грецький історик Геродот повідомляв: «Країна, покрита водами Нілу, - це Єгипет, а ті, хто нижче порогів п’є воду Нілу, - це єгиптяни».
Долина Нілу була вкрита зеленою рослинністю, а навкруги - пустелі. На берегах росли фінікові пальми, пахучі акації, сикомор (дика смоківниця), лотос (частини якого додавали в страви), корисні злаки та високий очерет - папірус. Проте лісів у Єгипті не було, дерева траплялися рідко, тому деревина цінувалась дуже високо.
Ніл був багатий на рибу; водилися в ньому крокодили й бегемоти. У прибережних заростях гніздилося багато видів птахів. А на межі з пустелею водилися леви, гієни, шакали, буйволи, гепарди, леопарди, страуси.
Віддалік од Нілу, серед пісків пустелі, лише подекуди виринали острівки зелені - оазиси. Завдяки наявності води (підземних джерел) тут росли пальми й чагарники, вирувало життя.
Характерною ознакою єгипетського клімату є спека. Дощів майже не буває. Два місяці - травень і червень - із заходу дме палючий, жаркий вітер пустелі Сахари, що називається хамсин. Пил укриває усе: дерева, траву, житла. Єгипет перетворюється у випалену сонцем пустелю, вкриту шаром жовтого пилу. Напередодні розливу ширина Нілу зменшується мало не вдвічі.
Папірус. Із товстих стебел папірусу давні єгиптяни робили легкі човни, із тонких - плели кошики, мотузки, коріння йшло на паливо, а молоді пагони споживали в їжу. З цієї рослини виготовляли матеріал для письма
Найдивовижніше природне явище Стародавнього Єгипту - це щорічні розливи Нілу. У червні, коли над горизонтом сходить зірка Сиріус, вода в річці починала поступово прибувати. Ніл виходив з берегів, затоплюючи рівнинні землі. Це відбувалося тому, що на початку літа у верхів’ях річки йшли сильні дощі, а на вершинах гір танув сніг.
Вода заповнювала всю долину Нілу на чотири місяці. За цей час ґрунт насичувався вологою і вкривався шаром чорного, дуже родючого мулу - дрібних часточок напівзгнилих рослин і червонуватих гірських порід1. Уся долина зеленіла від сходів рослин. Якщо поглянути на фізичну карту чи фото з космосу, то територія Єгипту має вигляд велетенського оазису серед пустель Північно-Східної Африки.
1 За темним кольором родючого ґрунту єгиптяни називали свою країну Кемі, або Кемет. що означає «Чорна земля», а себе — «людьми Чорної країни».
• Поміркуйте!
На основі тексту та ілюстрації визначте, як впливав Ніл на розвиток сільського господарства Єгипту.
2. Єгипет - «Дарунок Нілу»?
Так назвав Єгипет давньогрецький історик Геродот. Утім, Єгипет - це й витвір багатотисячолітньої наполегливої людської праці. Адже перших поселенців долина Нілу зустріла непривітно: болотисті джунглі, які кишіли хижими тваринами, нестача або й відсутність опадів, щорічні бурхливі й тривалі розливи Нілу. Тому перші поселенці селитися поблизу річки не наважувалися, а лише по краях долини.
Проте наполеглива праця людей змінила долину річки - вони спільно осушували болота, вирубували чагарники, низини обгороджували насипами - дамбами. Поступово основним заняттям давніх мешканців долини Нілу ставало землеробство. Проте зрошення полів потребувало величезних зусиль. Уже в найдавнішу епоху за допомогою дерев’яних і кам’яних знарядь єгиптяни почали будувати свою зрошувальну систему, розвиваючи іригацію.
Долина річки Ніл (сучасний малюнок)
Під час розливу Нілу єгиптяни проривали в дамбах короткі канали, якими впускали воду в штучні басейни та озера - водосховища. Вода з водосховищ використовувалася для зрошення полів і садів у посушливу пору року. До окремих ділянок, куди не доходив розлив, воду підводили каналами. Уся долина, якщо дивитися на неї зверху, була схожа на шахову дошку. Згодом почали зрошувати й високі прибережні ділянки, куди не сягали води Нілу. Для цього використовували особливий пристрій - шадуф, який нагадує українські колодязні «журавлі».
Зрошення ділянки за допомогою шадуфа (давньоєгипетське зображення). На один кінець жердини чіпляли шкіряне цеберко, яким черпали воду, на інший - велику грудку глини або камінь як противагу
Канали потрібно було щороку розчищати від піску, що його наносив вітер з пустелі. Розливи розмивали дамби, тому періодично їх відновлювали і зміцнювали. Спорудження каналів та дамб було не під силу окремим родинам. Такі роботи виконували цілими селищами.
Іригація (від латинського слова irrigo - зрошую) - підведення води на певні ділянки землі, що відчувають нестачу вологи та потребують зрошення.
Землеробство, яке базується на зрошувальних системах, називається зрошувальним (іригаційним). Воно властиве посушливим, напівпустельним та пустельним регіонам, де кількість опадів є незначною.
• Обговоріть у класі!
Поміркуйте, чому без будівництва зрошувальної системи в Єгипті не можна було сподіватися на добрий урожай.
3. Праця єгипетського хлібороба.
Після розливу Нілу ґрунт ставав м’яким та вологим. Його розпушували мотикою та легким дерев’яним плугом. Засіявши землю, єгиптяни одразу виганяли на неї домашню худобу (здебільшого баранів), щоб вони втоптали зерно в ґрунт. Колоски зрізали серпами і в’язали в снопи. По колосках проганяли худобу, щоб обмолотити зерно. Потім його провіювали: підкидали вгору, щоб відлетіла полова. Зібране таким чином зерно засипали в комори. Кожна родина мала окрему ділянку землі, яку обробляла власноруч, а врожай збирала для себе.
Сільськогосподарські роботи. Знайдіть у підручнику опис, який відповідає цій ілюстрації
Землеробство було основним заняттям єгиптян. Родючі ґрунти давали надзвичайно високі врожаї. За підрахунками вчених, одна сім’я землеробів могла прогодувати ще три сім’ї. Єгиптяни вирощували ячмінь, пшеницю, льон, різноманітні овочі (горох, квасолю, огірки, цибулю, часник). У садах росли фініки, інжир, гранати, різні сорти винограду. Займалися єгиптяни також бджільництвом, птахівництвом. У дельті та оазисах розводили багато худоби - корів, овець, кіз, а пізніше - і коней. Давні єгиптяни жили також із полювання та риболовлі.
• Обговоріть у класі!
Поміркуйте, чому єгиптяни говорили, що Ріка «живить» Єгипет.
4. Ремесла та обмін.
Під час розкопок на території Єгипту знайдено багато видів зброї, знарядь праці та прикрас. Вони були виготовлені з міді, срібла, золота, каменю. Ремесла в Єгипті досягни високого рівня. Про це свідчать давньоєгипетські зображення, на яких ми бачимо ремісників та їхню працю. Ремесел у Єгипті було так багато, що їх важко навіть перелічити: ткачі, сандальники, суднобудівники, ювеліри, каменярі, кожум'яки, зброярі, склярі та ін.
• Працюймо в парі!
На підставі яких джерел історики роблять висновки про розвиток ремесел та обміну в Стародавньому Єгипті?
• Працюймо в парі!
Перед вами три малюнки. Висловіть припущення, що зображено на них. Перевірте свої відповіді на сайті підтримки підручника.
http://bit.ly/2MjLkNw
Грошей на той час Єгипет ще не мав. Тому в країні існувала обмінна торгівля — товар на товар. Якщо доводилось оцінювати товар, то говорили приблизно так: він коштує стільки, скільки два мішки зерна, чи як три вази, чи як корова. Ідучи на ринок, єгиптянин брав не гаманець із грішми, а якийсь товар, наприклад торбу із зерном. На одному зображенні показано, як жінка сидить навпочіпки зі своїм товаром - цибулею. Поруч стоять два єгиптянини і пропонують обмін: один показує їй намисто, інший - віяло.
Обмінна торгівля. Знайдіть у підручнику текст, який відповідає малюнку
До природних багатств Єгипту можна віднести і судноплавність Нілу від першого порога до Середземного моря. Цілорічно рікою пливли човни з хлібом, худобою, деревиною, різноманітними виробами ремісників тощо. Такий зручний водний шлях полегшував обмін товарами.
Із часом на берегах Нілу виникали міста, у яких жили і працювали ремісники, чиновники-писарі. Найбільш гомінкою частиною міста стає базарна площа, де обмінювалися товарами.
Великі природні багатства долини Нілу сприяли виникненню держави в Єгипті вже в давні часи - наприкінці IV тис. до н. е.
Перевезення вантажів річкою Ніл (сучасна художня реконструкція)
ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ
ЗНАЮ
- 1. Яка велика річка протікає територією Єгипту?
- 2. Де розташовувався Стародавній Єгипет?
РОЗУМІЮ
- 1. Поміркуйте, які природні умови Стародавнього Єгипту були сприятливі для землеробства, а які - ні. Свою думку обґрунтуйте.
- 2. Що таке зрошувальне землеробство? Чому єгиптяни змушені були зрошувати землю?
- 3. У чому полягали особливості обміну в Стародавньому Єгипті?
ВМІЮ
- 1. Позначте на контурній карті (використовуючи географічні орієнтири) територію Стародавнього Єгипту.
- 2. Складіть від імені давньоєгипетського землероба чи ремісника коротку (7-10 речень) розповідь про те, як пройшов його день.
ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
- 1. Чи був правий Геродот, коли стверджував, що єгиптяни без особливих зусиль мали врожай? Свою відповідь обґрунтуйте.
- 2. Поміркуйте, якою була б долина Нілу, аби не було розливів.
ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ
Як спільна праця давніх єгиптян змінила долину річки Ніл? Висловіть думку про роль праці в сучасному суспільстві та в житті окремої людини.
Коментарі (0)