Народження середньовічної Європи

§ 1. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Зміст

§ 1 НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

§ 2 ФРАНКИ: ВІД ДЕРЖАВИ ХЛОДВІГА ДО ІМПЕРІЇ КАРЛА ВЕЛИКОГО

§ 3 ТИСЯЧОЛІТТЯ ВІЗАНТІЇ

§ 4 АРАБСЬКИЙ ХАЛІФАТ

§ 5 ВПЛИВ ПЕРШИХ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ІМПЕРІЙ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ІСТОРІЮ

Пригадайте, які племена, що жили на теренах України в найдавнішу епоху, брали участь у Великому переселенні народів.

1. Велике переселення народів. На північ від Альп проживали численні варварські племена германців, кельтів, слов’ян. їхні мови належать до однієї, індоєвропейської, мовної сім’ї. Мабуть, далекі предки цих народів мешкали по сусідству. Стародавньою батьківщиною германців були південне і північне узбережжя й острови Балтійського моря, Скандинавський та Ютландський півострови. Глобальне похолодання змусило германців поступово переселятися в тепліші краї. На початку нашої ери вони вже займали простір між річками Рейн, Одер і Дунай. Землі, придатної для землеробства, тут було небагато. Переважали прекрасні пасовиська. Тому головним заняттям германців стало скотарство, а основним багатством - бики, воли й корови. Непогано знали германці й землеробство. Вони користувалися ралом і плугом, вирощували ячмінь, просо, пшеницю, льон. Досить активно германські племена займалися торгівлею, зокрема з римлянами. Мешкали вони в невеликих селах або хуторах. Римський історик Корнелій Тацит (бл. 55-120) повідомляє, що вони «оселяються на відстані один від одного, де кому сподобається ручай, галявина або гай». Для житла будували довгі та високі дерев’яні хати, розраховані на велику сім’ю з 20-30 осіб. У негоду там тримали й худобу.

Жили германці громадою. Її членами вважалися вільні рівноправні чоловіки, які займалися сільськогосподарською працею. Водночас вони були воїнами й мали право брати участь у народних зборах.

Вищим органом влади в германців були народні збори. У них брали участь усі повнолітні вільні чоловіки, за винятком тих, хто боягузтвом зганьбив себе в битві. Народні збори розглядали питання війни та миру, судили злочинців, обирали із числа найзнатніших одноплемінників старійшин і вождів. Племінні вожді, або конунги, очолювали військо та представляли інтереси племені в міжнародних справах. Рада старійшин вирішувала поточні, насамперед судові, справи. Германці не знали писемності, тому свої звичаї і закони передавали наступним поколінням усно - від батька до сина.

У IV-VII ст. по Європі одна за одною прокотилися могутні хвилі варварських нашесть. Десятки германських, слов’янських, сарматських та інших племен знялися з місць, де вони жили сотні років, і вирушили на завоювання нових земель. До масового пересування їх змусило:

• різке похолодання;

• зростання кількості населення в результаті збільшення сільськогосподарської продукції після запровадження залізних знарядь праці;

• тиск кочівників зі Сходу;

• боротьба за владу і витіснення переможених за межі своїх земель;

• утворення військової знаті, яка прагнула військової здобичі та нових підвладних їй територій.

Це дивовижне явище увійшло в історію як доба Великого переселення народів. Початком Великого переселення народів був рух германських племен готів на південь, вони пройшли через землі слов’ян у Північне Причорномор’я. Ті готські племена, що осіли в пониззі Дніпра, стали називати остготами (східними готами), а тих, що оселилися між Дніпром і Дунаєм, назвали вестготами (західними готами). Античні автори писали, що близько 260 р. готи захопили декілька античних міст-держав: Ольвію, Тіру та Боспорське царство. Готи утворили на північ від Чорного моря свою державу. З IV ст. серед германців почало поширюватися християнство у вигляді аріанства. Воно оголошувало Христа істотою, нижчою за Бога-Отця, і за це пізніше засуджувалося церквою. Першими аріанство прийняли готи. Серед них проповідував священик Ульфіла, який переклав Біблію з латини готською мовою. Християнізація прискорила виникнення в германців держави.

Справжньою катастрофою стала поява в Європі кочівників гунів. Вони прийшли з далеких степів Азії і зламали опір готів. Остготи підкорилися гунам, вестготи - знайшли притулок у Римі. Імператор доручив їм охорону римських кордонів, забезпечуючи натомість продовольством. Невдовзі зловживання римських чиновників викликали повстання вестготів. У 378 р. біля міста Адріанополя вони вщент розбили римлян. Імператор загинув, римське військо було знищене. Відтепер імперію захищала армія, сформована переважно з варварів. Зрозуміло, що не завжди вона була надійною.

І ст. Римський історик Корнелій Тацит про германців

Королів германці обирають за знатністю, а військових ватажків - за доблестю. При цьому королі не мають необмеженої чи свавільної влади, а вожді стоять на чолі тому, що подають приклад, а не тому, що мають право наказувати; тому, що вони хоробрі, виділяються в бою, б’ються попереду війська і цим викликають подив...

У незначних справах радяться старійшини, у важливих - усі, причому ті справи, щодо яких рішення приймає народ, попередньо обговорюються зі старійшинами...

Під час бою ганьба вождю, якщо його дружина покаже себе хоробрішою за нього, дружині ж соромно відставати від вождя. Повернутися живим з бою, у якому загинув вождь, - означає на все життя вкрити себе ганьбою і безчестям... Вожді б’ються за перемогу, дружинники - за вождя. Якщо плем’я, у якому вони народилися, скніє в тривалому мирі та бездіяльності, то чимало знатних юнаків вирушають до тих племен, які на той час десь воюють. Адже цьому народові спокій противний, та й легше відзначитися серед небезпек, а прогодувати велику дружину можна лише грабунком і війною...

Землю займають усі по черзі за числом робітників і згодом розділяють її між собою за гідністю...

Жоден народ не є таким щедрим і гостинним, як германці. Вважається за гріх відмовити комусь зі смертних у притулку. Кожен пригощає найкращою їжею відповідно до свого достатку...

Ті, хто досяг юнацького віку, відпускають волосся й бороду і доти не змінюють такої зовнішності... доки не вб’ють ворога... У боягузливих і невойовничих цей жахливий вигляд так і залишається. Найхоробріші носять на собі залізне кільце, немов кайдани, допоки не вб’ють ворога.

1. Пригадайте з історії Стародавнього світу, де і коли важливі рішення приймалися на загальних зборах громадян. Такий устрій називають демократичним. Чи була, на вашу думку, притаманна демократія давнім германцям?

2. З якими почуттями Корнелій Тацит описує германців: поваги чи презирства?

2. Утворення «варварських королівств». У 410 р. вестготи під проводом вождя Аларіха після тривалої облоги захопили й пограбували Рим. Але римляни зуміли домовитися з вестготами, дозволивши їм оселитися в Галлії. У 418 р. вестготи заснували тут першу варварську державу зі столицею в Тулузі. Поступово на території Римської імперії одне за одним виникають нові варварські королівства: вандалів - у Північній Африці, англів і саксів - у Британії, бургундів і франків - у Галлії. Це був важкий удар, але основна загроза Риму йшла від гунів.

Гуни оселилися на території сучасної Угорщини. Своїми кривавими набігами вони наводили жах на всю Європу. У 451 р. гунський вождь Аттіла повів військо в Галлію. Назустріч йому виступила римська армія, очолювана полководцем Аецієм, який колись був заручником у гунів і добре знав їхні звичаї. На допомогу Аецію прийшли франкські, остготські та інші германські вожді. Майже всі племена й народи тогочасної Європи зійшлися з обох боків у битві на Каталаунських полях (теперішня Франція). Аецій здобув важку перемогу, але за рік гуни знову увірвалися в Італію. Цього разу Рим урятував Папа Лев І. За великий викуп він умовив Аттілу повернутися назад. Невдовзі Аттіла раптово помер. Його держава розпалася, а гуни перекочували в Північне Причорномор’я.

Яке значення мало нашестя гунів для історії Європи?

Перемога на Каталаунських полях стала останнім великим успіхом Риму. У 455 р. місто захопили і впродовж 14 днів грабували вандали. Усі скарби, що їх не вмістили на кораблі, вандали навмисно знищили. Загинула безліч творів мистецтва. Відтоді будь-яке безглузде знищення культурних цінностей називають вандалізмом.

Землі, населені вестготами, франками та іншими германськими племенами, вважалися власністю імперії. Проте ці народи жили за своїми законами, тобто політично були незалежні від Риму, а часом навіть ворожі йому. У 476 р. римський уряд відмовився виділити варварам нові землі. Стався заколот, який очолив командир германських найманців Одоакр. Він скинув з престолу останнього римського імператора - 16-річного Ромула Августула, а ознаки імператорської влади - діадему й пурпурну мантію - відіслав до Константинополя. Воїни оголосили Одоакра конунгом Італії, і східноримський імператор був змушений узаконити його владу. Західна Римська імперія припинила своє існування.

Чому ознаки імператорської влади - діадему та пурпурну мантію - Одоакр відіслав до Константинополя?

Після загибелі Риму Велике переселення народів не припинилося. На землях колишньої імперії продовжували виникати нові германські держави. У VI ст. тюркомовні вихідці з євразійських степів заснували на середньому Дунаї могутній Аварський каганат, який тримав у страху всіх своїх сусідів. У 493 р. остготи на чолі з конунгом Теодоріхом перейшли засніжені Альпи і знищили державу Одоакра. Вони заснували в Північній Італії власне королівство із столицею в Равенні, на той час найсильніше в Західній Європі. Але в середині VI ст. його завоювала спочатку Візантія, а потім германське плем’я, яке римляни називали лангобардами - довгобородими.

Монограма Теодоріха

Гробниця Теодоріха в Равенні. VI ст.

Теодоріх (бл. 454-526) виріс у Константинополі, був розумним і обережним політиком та дипломатом. Він прагнув примирити готів і римлян, підтримував римську знать і використовував її знання та досвід в управлінні державою. Теодоріх допомагав католицькій церкві, хоча сам був аріанином. Коли по всій Західній Європі не вщухали війни, він майже на 30 років повернув мир на багатостраждальну землю Італії і забезпечив розквіт Остготського королівства. Нащадки заслужено назвали видатного правителя Теодоріхом Великим.

Варвари зруйнували стару політичну організацію Європи. На загарбаних територіях вони створили нові, утім, досить нетривкі держави.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Чим було спричинене Велике переселення народів?

2. Якими видами господарської діяльності займалися германці та які органи влади вони мали?

3. Які перші «варварські королівства» виникають на території Західної Римської імперії?

4. Яких вождів варварських племен ви можете назвати? Що вам про них відомо?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Прослідкуйте по карті шляхи переселення різних народів. Які з них пройшли найдовший шлях і захопили найбільшу територію?

2. Зафарбуйте на контурній карті різними кольорами території, де жили вандали, остготи, англи, сакси та інші племена.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

1. Розгляньте скульптури германських воїнів на с. 16 і вирішіть, чому римські скульптори намагалися зображувати германців у пригніченому стані.

2. Складіть оповідання про життя германських племен від імені одного з воїнів-дружинників.

Запам’ятайте дати

476 - повалення останнього імператора Західної Римської імперії Ромула Августула

скачать dle 11.0фильмы бесплатно