Раннє відродження і гуманізм

§ 22. РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ І ГУМАНІЗМ

Подумайте, який давньоруський літературний твір можна поставити в один ряд з творами італійських поетів того часу.

1. Світ середньовічної людини. Середньовічна людина сприймала буття, керуючись християнською вірою. Земне існування вважалося тимчасовим, а життя душі - вічним, тому насамперед необхідно було турбуватися про її спасіння. В уяві неосвіченого населення історія людства набувала переважно легендарного і казкового змісту. Не менш фантастичними були також уявлення про далекі, а часто й сусідні краї.

З прийняттям християнства виникло поняття про гріх і покарання за нього. Стає обов’язковою церковна сповідь, під час якої віруючі давали оцінку своїм діям і каялися в гріхах. Життя людини сповнене страху потойбічної кари, проте це зовсім не означало, що всі жили в постійному жаху. Люди знаходили радість у праці, добробуті, святах і розвагах. Карнавал, пісні, танці й сміх - усе це, як і страх, звичайні ознаки середньовічного життя. У Середньовіччі людина не усвідомлювала своєї індивідуальності, будучи, перш за все, частиною колективу - майстром цеху, купцем гільдії, членом лицарського ордену чи селянської громади. Але наприкінці Середніх віків особа починає шукати свій шлях у житті, стаючи «індивідом». Подібні зміни в людській свідомості знайшли свій відбиток у тогочасному мистецтві - художники перестають бути анонімами, творчість кожного з них набуває неповторних рис. Саме наприкінці XIV-на початку XV ст. з’явився такий жанр живопису, як портрет. Статус людей мистецтва в суспільстві та в очах правителів значно зріс.

2. На світанку Відродження. У XIV-XV ст. культура європейських країн розвивалася під впливом змін у суспільстві і дедалі помітніше набувала нових рис.

Колискою нової культури - культури Відродження, яка подарувала людству безліч досягнень у науці, літературі й мистецтві, стала Італія. Така роль не випадково випала на долю цієї економічно розвиненої країни. У численних і багатолюдних італійських містах вирувало ділове життя, цінувалися особисті здібності та комерційна хватка. Фортуна усміхалася тим, хто звик покладатися на власні сили й розум. Справжній успіх міг прийти до людини незнатної, але енергійної і заповзятливої.

Залишаючись щирими християнами, ділові люди прагнули витрачати свій час і кошти вже не на приготування до потойбічного існування, а на радощі земного життя. Вони зводили і прикрашали творами мистецтва прекрасні палаци, цінували книги, захоплювались старовиною. Адже на італійській землі, у колишньому серці Давнього Риму, найкраще і найбільше зберігся античний спадок. Оновлення культури відбувалося тут у вигляді відродження античності.

Останнім поетом Середньовіччя і першим поетом Нового часу називають творця італійської літературної мови, великого флорентійця Дайте Аліґ’єрі (1265-1321). Його «Божественна комедія» змальовує грандіозну картину Всесвіту, природи, людського і суспільного буття. Поет переконаний, що людина народжена для добра і радості, вона здатна досягти висот мудрості й перемогти зло.

Творці нової культури негативно ставилися до «середньовічного варварства». Свій час, коли почала відроджуватися античність, вони вважали періодом справжнього піднесення культури після її «тисячолітнього занепаду». Звідси й походить назва - Відродження (франц. Ренесанс).

3. Гуманізм. Ті, хто захоплювався старовиною, докладали чимало зусиль, щоб розшукати і вивчити античні пам’ятки — рукописи, статуї, монети. Свої заняття вони визначали латиною як «студія гуманітатіс» - «вивчення людського», через що їх самих стали звати гуманістами. Вищою цінністю гуманісти оголосили людину та її благо, відстоювали право кожної особи на вільний розвиток і використання своїх здібностей.

Ідеал гуманістів - це «людина універсальна», тобто всебічно розвинена і здатна до наукової та мистецької творчості. Підтвердження своїх переконань вони часто знаходили у творах давньогрецьких та римських письменників. На противагу християнським аскетичним переконанням гуманісти розробили власні моральні принципи. Однією з найважливіших чеснот вони вважали гідність, яка витікає не з походження, а лише з морального образу та діянь людини.

Творці Ренесансу й самі були на диво багатогранними особистостями. Вони поєднували заняття архітектурою, скульптурою, живописом з літературою, філософією, вивченням історії і точних наук. Не випадково відтоді обдаровану людину називають «ренесансною».

4. Стовпи нової культури. Першим представником Відродження справедливо вважається родоначальник ренесансної літератури поет Франческо Петрарка (1304-1374). Його уславила «Книга пісень» - збірка віршів про кохання до прекрасної Лаури. У ній Петрарка возвеличив людську красу, порівнявши її з усім прекрасним на землі й на небі. Сучасники високо цінували талант і творчість Петрарки. Заради нього відродили давно забуту античну традицію: на Капітолійському пагорбі в Римі Петрарку увінчали лавровим вінком.

XIII ст. З праці Петрарки «Про засоби проти всілякої долі»

Чи мало маємо причин для радості? Ми маємо розум, пам'ять, передбачення, красномовство. Деякі тварини сильніші за людину, деякі - спритніші, деякі мають гостріший слух, зір, нюх. Але немає серед них такої, яка б перевершила людину гідністю. Тільки людина має розум, мову, сльози, сміх.

Так багато тварин у небі, на землі, у морях, які призначені тільки для нашої користі і підпорядковані тільки нашому розуму, нашій владі! Зрештою кожній людській душі Господь дав ангела-охоронця. Це ще раз доводить, якою великою є гідність людини. Так! Серед усіх Божих творінь людина вирізняється красою і винятковою величчю!

Які якості в людині гуманіст цінує найбільше і про що це свідчить?

Послідовник та близький друг Петрарки Джованні Боккаччо також походив із Флоренції (1313-1375). У своєму творі «Декамерон» він стверджував, що цінність людини полягає в її розумі, мужності та гідності і саме ці якості характеру допомагають вистояти в життєвих випробуваннях.

Розгляньте картину. З якими почуттями художник зображує Ісуса Христа і його учнів, а з якими - Іуду та його спільників? Як це відображено на полотні?

«Божественна комедія» Дайте, сонети Петрарки та «Декамерон» Боккаччо були написані зрозумілою всім народною мовою. Так гуманісти довели, що ця мова може бути виразною та звучною.

Найяскравіше ідеї гуманізму виявилися в мистецтві. У центрі його уваги опинилася прекрасна людина з необмеженими духовними і творчими можливостями. Важливу роль відіграло виникнення лінійної перспективи. Раніше середньовічні художники робили головних героїв своїх творів крупнішими за другорядних персонажів. Постаті Христа чи короля, якщо навіть знаходилися на задньому плані, завжди виглядали значнішими за простих людей. Тепер усі фігури і предмети зображують так, як їх бачить людське око. Ті, що розташовані ближче до глядача, виглядають більшими, а віддалені - меншими.

Змінилося ставлення до художника. Анонімні творці залишилися в минулому. Художники Відродження гордо ставили підпис під своїми творіннями. їхній талант цінували, кожний митець мав своїх шанувальників і покровителів.

Головним художником свого часу вважають Джотто (бл. 1267-1337). Митець першим відійшов від середньовічних законів зображення простору, зробивши свої картини та фрески більш реалістичними. Його творчість - розписи церков - заклала основи мистецтва Ренесансу.

Розгляньте картину Боттічеллі. Схарактеризуйте жіночі фігури на ній.

З Флоренцією пов’язане також ім’я іншого видатного художника раннього Відродження - Мазаччо (1401-1428). Найбільшу славу йому приніс розпис однієї із церков Флоренції сценами з Біблії. Персонажі фресок, які він створював, вражають своєю величчю і гідністю.

Із скульпторів першим до античної традиції звернувся Донателло (1386-1466), який порушив середньовічний звичай використовувати скульптурні фігури лише для оздоблення храму. Донателло створив вільно розташовану і з усіх боків відкриту для глядача скульптуру, тобто перетворив її на самостійний витвір мистецтва.

Прекрасні образи на основі античної міфології належать пензлю Сандро Боттічеллі (1445-1510). До сьогодні вражає точність його малюнка, чіткість ліній і шляхетна краса персонажів. Творчість Боттічеллі увібрала в себе як інтерес художника до політичного життя суспільства, так і релігійні роздуми.

Період з кінця XIV до кінця XV ст. в Італії називають раннім Відродженням. Це час бурхливого піднесення не тільки мистецтва, а й науки. Виникло вчення про виховання вільної, всебічно розвиненої і активної людини. Великих успіхів досягли математика (Лука Пачолі), астрономія (Регіомонтан) і медицина. Своїм корінням сучасна цивілізація сягає в культуру Відродження: без неї вона була б неможливою.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Як змінився світогляд людини наприкінці Середньовіччя?

2. Чому батьківщиною нової культури стала Італія?

3. Звідки походить термін «Відродження»?

4. Хто такі гуманісти? Які ідеї вони сповідували?

5. Кого з письменників і митців раннього Відродження ви знаєте?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

Вставте пропущені слова.

Останнім поетом ...і першим поетом ... називають творця італійської літературної... великого флорентійця ... Його ... змальовує грандіозну картину Всесвіту, природи, людського і суспільного буття. Першим представником ... справедливо вважається родоначальник ренесансної ... поет ...Із скульпторів першим до античної традиції звернувся ...

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

Використавши підручник і додаткові джерела, напишіть розповідь про одного з творців раннього Відродження.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно