Що таке «історія середніх віків»?
- 31-03-2022, 23:52
- 392
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Крижановський, Хірна
Що таке «історія середніх віків»?
В цьому році ти будеш вивчати період всесвітньої історії, який називають середньовіччям. Італійські вчені ще в XV ст. ввели термін «середні віки» чи «середньовіччя». Вони вважали середні віки важкою сторінкою європейської історії, її «темною добою». Мовляв, тоді було втрачено високі здобутки греко-римської цивілізації — люди уявлялися безкультурними, жорстокими, які нищили один одного в численних війнах, а в їхньому політичному житті панував безлад. Пізніше вчені відмовилися від такого спрощеного розуміння середньовіччя. Вони зважили на той очевидний факт, що середньовіччя принесло людству й чимало корисного.
До цього часу середні віки оцінюються різними людьми та вченими по-різному. Одні (переважно журналісти та політики) все ще вбачають у середньовіччі «темну добу» європейської минувшини. Багато недоладностей нашого часу — війни, розправи над інакодумцями, недбайливе ставлення до природи тощо — вони вважають середньовічною спадщиною. Що ж, звертати все на минувшину простіше й зручніше, аніж дошукуватися причин появи в суспільстві негативних явищ. Інші, навпаки, помічають у середньовіччі лише світлі сторони: «лицарське» (шанобливе) ставлення до жінок, шанування людської гідності, дотримання правил честі тощо. У таких розбіжностях поглядів відображена сама природа людини. Адже люди завжди дивилися на світ різними очима; так, для одних піратство — це розбій, тоді як для інших — овіяна морськими вітрами романтика.
То що ж насправді принесло середньовіччя людству: добро чи зло? І те, й інше. Воно було зіткане з суперечностей. У ньому вживалися людське благородство, високі культурні надбання — з одного боку, й огрубіння людини, невігластво, релігійний фанатизм — з іншого. До того ж «темних» сторінок вистачає в історії й пізніших суспільств. Хіба мало кровопролитних воєн, інших тяжких злочинів знає наше недавнє минуле? Тому будемо милосердними до середньовіччя, яке вміло не лише хмуритися, а й усміхатися.
Релігійний фанатизм — сліпа відданість своїй вірі, поєднана з крайньою нетерпимістю до будь-яких інших вірувань.
Коментарі (0)