Інший люд

Поява середньовічних міст ускладнила устрій суспільства. В ньому з’явилися нові групи населення: ремісники, купці, інтелектуали та ін. Поступово утворився міський стан, який мав особливі права та обов’язки і відігравав дедалі більшу роль у суспільному житті.

В XIV—XV ст. рицарство змінив дворянський стан. До нього належали вищі королівські посадовці, воїни-васали, тобто ті феодали, які користувалися однаковими спадковими привілеями, керувалися певними нормами моралі. Дворяни вважали ганебним для себе займатися фізичною працею чи торгівлею. Вони жили за рахунок праці селян, служили в армії чи при королівському дворі. Майже повсюди протиставляли себе «нижчим» станам, хотіли панувати над ними. Саме дворянство при цьому поділялося на вище і нижче. До дворянської верхівки належали вихідці з прадавніх аристократичних родів (дворяни за походженням). Вони мали відповідні дворянські титули. Наприклад, в Англії це були лорди, що складалися з герцогів, маркізів, графів, віконтів і баронів. Ті хто не народився дворянином, а став ним (здобув дворянство на державній службі чи купив його) вважалися другосортними дворянами. Нижчим дворянством було середнє та дрібне рицарство.

Інтелектуали — люди розумової праці (вчені, викладачі, літератори, митці та ін.).

Громади — об'єднання селян, що жили в одній місцевості і спільно володіли частиною землі.

Дворянство — панівний стан, що наприкінці середніх віків замінив рицарство. Складалося з великих, середніх і дрібних землевласників.

Рента — частина селянських доходів із землі, яку привласнював феодал.

Повинність — примусові обов'язки селян по відношенню до феодала чи держави.

Чинш — плата земельному власнику за користування землею.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно