Культура й мистецтво арабського світу

У створенні арабської культури взяли участь не лише араби, а й інші народи Халіфату, які прийняли іслам, арабську мову та писемність.

Успішно розвивалися в арабському світі природничі науки: математика, астрономія, географія, медицина. Арабські математики створили алгебру.

У Багдаді та Дамаску вже в IX ст. були обсерваторії. Вчений Аль-Біруні (Х—ХІ ст.) висловив здогад, що Земля обертається довкола Сонця, а не навпаки. Таджик Ібн-Сіна (європейці називали його Авіценною) розробив медичну систему, якою Схід і Захід користувалися впродовж шести століть. Арабська астрономія була тісно пов’язана з астрологією, а хімія — з алхімією.

Обсерваторія — наукова установа, в якій за допомогою спеціальних приладів спостерігають за небесними світилами й досліджують їх.

У найбільших містах Халіфату відкривалися університети й великі бібліотеки.

Процвітала арабська література. Арабські поети оспівували воєнні подвиги, кочове життя. Поет Фірдоусі (писав таджико-перською мовою) склав велику поему «Шах-наме» («Книга царів»), присвячену подвигам легендарних героїв. Складалися чудові казки про дивовижні пригоди й подорожі, про спритних і хитрих людей. Вони пізніше ввійшли до збірки «Тисяча й одна ніч».

Араби будували чудові міста. Так, поселившись в Іспанії, вони побудували там Кордову, де — диво дивне! — вулиці були мощеними й освітлювалися ліхтарями.

Фортеця Альгамбра в Гранаді — втілення простоти, суворості й могутності

«Лев’ячий дворик» у палаці Альгамбра — вершина мусульманської архітектури XIV ст.

Мечеть у Кордові — одна з найвеличніших ісламських споруд у світі. Кінець VIII—Х ст.

Фонтан для обмивань на подвір'ї мечеті в Ісфагані (Іран)

Найкращими пам’ятками середньовічної арабської архітектури були величні палаци, мечеті, школи й університети. В іспанському місті Гранаді зберігся прегарний палац Альгамбра («червона»), побудований у ХІІІ—XIV ст. Його легкі колони тримають на собі перекриття, ніби сплетені з мережива. Біля мечеті (оточеного критими галереями дворика з басейном) араби зводили мінарет, медресе, мавзолеї.

Мінарет — баштоподібна споруда при мечеті, з якої скликають мусульман на молитву.

Медресе — вища богословська шкода.

Майстри виготовляли чудовий бронзовий посуд у вигляді тварин і птахів.

Джерело

XIII ст. Із праці іранського історика Ібн-Ісфендіара

Чоловік підніс йому (володарю) оздоблену коштовним камінням чашу, виконану у вигляді півня зі вставленими замість очей дорогоцінними рубінами. Володар узяв подарунок і віддарував його. Якось володарю доповіли, що той чоловік похваляється, що ніхто ще не зробив володарю такої послуги. Володар наказав організувати бенкет і на нього запросити господаря півня та ще 500 гостей. Перед кожним поставили по півню, ще кращому, ніж перший. Чоловіку стало соромно, він підвівся, поцілував землю й вибачився. Володар його посадив, повернув йому півня і подарував ще два таких.

1. Поміркуй, правду чи легенду переказав історик? Відповідь обгрунтуй.

2. Що в арабському світі цінувалося в характері людини, а що піддавалося осуду?

Арабська в'язь (шрифт)

Роздивись ілюстрації. Чим відрізнялася арабська архітектура й мистецтво від західноєвропейської?

Араби вважали мистецтвом каліграфію. Каліграфи й поети нерідко займали високі посади в Халіфаті. Простір між літерами араби часом заповнювали рослинним орнаментом, і це надавало арабескам — хитросплетінню арабського шрифту — особливої чарівності. Жодне інше письмо не має стільки шрифтів, як арабське.

Арабески — поєднання рослинного орнаменту з арабським написом.

Каліграфія (краснопис, чистописання) — мистецтво розбірливо, чисто й красиво писати.

Середньовічний Захід запозичив у арабів чимало наукових знань, а також виробництво паперу. З арабської Іспанії поширилися в Європі праці багатьох античних учених. Араби навчили європейців креслити карти, користуватися глобусом і компасом. Від арабів дісталися європейцям слова «зеніт», «алгебра», «алхімія», «альманах» та багато інших.

570—632 рр. — життя Мухаммеда.

622 р. — виникнення ісламу.

VII ст. — утворення Арабського халіфату.

VII—VIII ст. — Арабські завоювання.

Початок IX ст. — 1258 р. — Розпад Арабського халіфату.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Хто такі араби? Чим відрізнялися араби північні від південних?

2. Вибери правильну відповідь та поясни свій вибір:

Араби Халіфату були:

а) поганинами;

б) мусульманами;

в) християнами.

3. Чому доісламські вірування арабів підтримувало впливове купецтво?

4. Спробуй довести, що іслам об'єднав арабів усього світу та зміцнив Арабський халіфат завдяки установленим обов’язкам та правилам поведінки мусульман, викладеним у Корані.

5. Підрахуй, який зараз рік за мусульманським календарем.

6. Що втримало від загибелі Ісламську державу після смерті Мухаммеда?

7. Продовжи думку...

Мекка, Багдад, Дамаск — це арабські міста, в яких в різний час були...

8. Визначи причину занепаду Халіфату. Поміркуй, що спільного в причинах розпаду Халіфату, імперії Олександра Македонського та імперії Карла Великого?

9. Назви основні здобутки арабської культури.

10. Підготуй цікаве повідомлення про одного з видатних діячів середньовічної культури арабського світу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно