Угорщина

Землі між ріками Тисою та Дунаєм у давнину заселяли слов’янські племена і, можливо, пращури сучасних румунів та молдаван. Наприкінці ІХ ст. туди перевалили через Карпати угри (мадяри), яких прогнали з південноруських степів печеніги. Вони розгромили Великоморавську державу, захопили Паннонію (територія нинішньої Угорщини) та східну частину Моравії. Угри стали загрозою для Західної та Південної Європи. Вони припинили свої спустошливі набіги лише наприкінці X ст. Близько 1000 р. угорський князь Іштван (його церква проголосила святим) об’єднав під своєю владою країну і став королем. Так з’явилася Угорська держава. У ній поширився католицизм.

Будинок парламенту в Будапешті, побудований у стилі готики. XIX ст.

Пам'ятник Іштвану Святому в Будапешті. XIX ст.

У ХІ—ХІІ ст. угорським королям довелося відбиватися від німецького та візантійського імператорів. А 1241 р. на Угорщину звалилися монголо-татари. Вони дійшли до Адріатики й раптом повернули на Русь. Це врятувало Угорщину від «тіснішого» знайомства. Угорська знать підкорила Далмацію і Південну Хорватію, спробувала зробити те саме з Галицько-Волинським князівством.

Феодалізм в Угорщині встановлювався поволі, міста з’явилися пізно, і в політичному житті визначної ролі не відігравали. Королівська влада була слабкою. В країні розбійничали великі феодали. Щоб захистити себе від їхнього свавілля, дворяни в 1222 р. змусили короля підписати «Золоту буллу». Цей указ надавав їм пільги і за своїм змістом дуже нагадував англійську Хартію вольностей. Наприкінці ХІІІ ст. королі, яких обирав сейм, стали іграшкою в руках феодальної знаті. У XV ст. в Угорщині остаточно оформилася станова монархія.

Сейм — представницький орган влади в Угорщині, Чехії та Польщі.

Тим часом на Угорщину звалилося нове страшне лихо. У 1526 р. турецька армія розгромила угро-чеське військо. Східна Угорщина дісталася туркам. Західна — австрійцям. Угорщина на кілька століть втратила свою незалежність.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно