Пан Великий Новгород

Володимиро-суздальські князі намагалися поширити свою владу на всю Північно-Східну Русь. Але їм не давалися до рук новгородці.

Новгород лежав на річці Волхов. Його населяли колоністи, звіролови, рибалки, воїни-торгівці — люди неспокійної вдачі. Вони здійснювали мисливські наїзди та воєнні набіги на східні землі — аж до Білого моря та Уральських гір. Тримати в покорі таких людей було непросто — в Новгород ішли князювати неохоче.

Новгородцям присилали князів з Києва, вони платили великому князю київському данину. Але після смерті Ярослава Мудрого новгородці стали обирати своїх князів. Коли Святополк II хотів нав’язати їм свого сина, вони застерегли: «Присилай, якщо в нього дві голови». У сина Святополка II запасної голови не було — він перехотів князювати в бунтівному місті.

На новгородському престолі князі довго не засиджувалися. В періоди міжкнязів’я влада в місті належала виборним урядовцям — посаднику і тисяцькому. Згодом новгородці стали обирати й місцевого архієпископа. Він був наділений у Новгороді неабиякою владою, навіть мав свої війська. Отже, наприкінці XII ст. новгородський уряд уже був виборним, новгородці проганяли небажаного князя.

Владимиро-суздальські князі спробували поширити свою владу на Новгород. але новгородці їх віднадили. Впродовж ХІІІ—XV ст. Новгород і його передмістя Псков були, як Венеція та Генуя, республіками. Хоч вони стали на перешкоді об’єднанню Русі, проте закрили шлях на Русь для німців і шведів.

Як здійснювалося управління Новгородською республікою? Свої справи новгородці вирішували на вічі, на яке скликав «вічовий дзвін». Віче ухвалювало нові закони, запрошувало чи проганяло князів, обирало місцевих урядовців, вирішувало питання війни і миру. Відомо, що «останній доказ королів» — гармати. Новгородцям таким доказом служили їхні горлянки та кулаки. Як запевняв літописець, на віче вони нерідко приходили «в бронях, у шоломах, аки на рать (як на битву)». Часом доходило до грандіозних бійок — з людськими жертвами та пограбуванням переможених.

Стіна Новгородського кремля. Сучасний вигляд

Віче не обговорювало питань, а лише ухвалювало чи відкидало рішення, заздалегідь підготовлені міською радою. Рада складалася з бояр. Отож не натовп, а бояри керували в Новгородській республіці, хоч і вони нерідко розколювалися на ворожі угруповання.

Віче — збори повноправних громадян.

Бояри — військова знать і княжі дорадники.

Новгородці дуже пишалися своїм містом, шанобливо називали його Паном Великим Новгородом.

Вічова організація в Новгороді перешкодила князям розхапати новгородську землю, як це трапилося з іншими удільними князівствами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно