Тема 2. Селяни у середні віки
- 21-04-2022, 15:23
- 999
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
Тема 2. Селяни у середні віки
Пригадайте:
- 1. Що таке феодалізм?
- 2. На які стани поділялося феодальне суспільство?
1. Селяни у феодальній системі
У середні віки більшість населення Європи була сільською, тобто належала до стану «тих, хто працює». Селяни забезпечували себе і всю країну продуктами харчування, сплачували податки, які феодали витрачали на свій розсуд, працювали у маєтку свого феодала, служили у його війську тощо.
Усі землі, які належали феодалу, поділялися на дві категорії: ті, які орендували селяни, і ті, які були його власними. Всі луги, ліси та дороги вважалися власністю сеньйора. За можливість жити на землі феодала та обробляти її селяни-орендарі (віллани) сплачували численні податки та виконували повинності.
До 20% селян були сервами. Серви не мали жодних прав: вони не могли вільно змінювати місце проживання, не мали ніякого майна, були змушені працювати на землях феодала. За це сеньйор мав їх захищати і забезпечувати всім необхідним.
У XII ст. на ринках Західної Європи з’явилося багато предметів розкоші: шовкових тканин, срібного та скляного посуду, нових прянощів (використовувались не лише в кулінарії, а й як лікарські засоби), зброї, прикрас та коней з Близького Сходу, хутра тощо. За всі ці товари феодали мусили платити золотом купцям, які привозили їх з далеких країв. Щоб мати більше дзвінкої монети, вони почали збільшувати обсяги грошових податків, які вимагалися із селян. Тому останні були змушені обробляти більше землі, щоб мати продукти, які можна було продати у місті.
У кожному сільському дворі був невеликий город, де вирощували капусту, салат, моркву, цибулю, горох (сучасне зображення)
Але при цьому сільський світ був і ще довго продовжував залишатися замкнутим. Мешканці одного села рідко цікавилися, що відбувається довкола, вороже ставилися до чужинців. До найближчого міста їздили один-два рази на рік — на ярмарок. Майже все необхідне виготовлялося на місці. У більшості сіл був свій коваль. У кожному домі ткалися тканини, шилися одяг та взуття, виготовлявся глиняний та дерев’яний посуд. Таке господарство називалося натуральним: все необхідне для життя виготовлялось і споживалося в межах одного поселення, а замість грошової торгівлі панував обмін.
Обробіток землі у середні віки був надзвичайно важкою працею. Багато чого залежало від природних умов. Якщо літо видавалося занадто посушливим, або, навпаки, дощовим, врожай був малим, селянам загрожував голод. Такі роботи, як корчування лісу під нове поле, були не під силу не те що одній людині, а й цілій родині. Як організувати таку роботу, необхідну всьому селу, як розподілити дні відробітку повинностей, а в голодні роки — запаси їжі, розв’язувати дрібні суперечки між господарями, відремонтувати місцеву церкву — всі ці питання вирішувала сільська громада.
- Хто такі серви? Чим вони відрізнялися від більшості селян?
- Що таке податки та повинності? Хто і на чию користь їх сплачував і відробляв?
Мовою документа
Серед усіх міфів, переказів, казок та легенд селяни найбільше любили оповідь про країну, яку в Італії називали Кукканья, в Англії — Кокейн, Франції — Кокань, Німеччині — Шлараффія. Це чарівна країна, де ріки з молока, а береги — з меду Там все не так, як у реальному житті, а якраз навпаки. Найкраще живе той, хто найменше працює. Їжі завжди вистачає на всіх, а з-під землі б’ють джерела, проте не води, а вина. Врожай дозріває чотири рази на рік, а доглядати за ним не треба. Щодня — свято, Пасху та Різдво тут святкують чотири рази на рік, зате Великий Піст буває раз на 20 років. У країні Кокань немає старих та хворих, бо чудодійний фонтан перетворює всіх знову на молодих.
- Спираючись на поданий уривок, зробіть висновок про ті проблеми, які найбільше турбували селян у середні віки.
2. Зміни у житті селян ХІ-ХІІІ ст.
У ХІ-ХІІІ ст. зменшилася кількість внутрішньоєвропейських війн. Цей період відносного затишшя сприяв розвиткові землеробства. Було запроваджено новації: трипільну систему обробітку землі, більш досконалі механізми та інструменти: важкий залізний плуг, борони з металевими зубцями, хомут, металеві підкови та вітряний млин. Колісний плуг із залізним лемешем глибше занурювався і краще розрізав ґрунт, ніж попередній дерев’яний.
У селах Франції люди вирощували напівдиких свиней. Їх годували жолудями. Малюнок сучасного художника
Розвинулося і скотарство. Тварин почали утримувати у хлівах біля будинків, а їхній гній використовували як ефективне добриво. Було запроваджено навіть «гнійну повинність»: селяни двічі на рік — у березні та листопаді мали відвезти сеньйору певну кількість возів гною.
Трипільна система обробки землі. Щороку один і той же земельний наділ використовувався по-іншому. На третій рік землю не засівали — залишали «під пар». Це запобігало її швидкому виснаженню.
- Користуючись поданою схемою, складіть коротку розповідь, що пояснює, як влаштована система трипілля.
Завдяки численним сільськогосподарським нововведенням ХІ-ХІІ ст. врожайність зросла у 3-4 рази. Оскільки їжі стало більше, населення західноєвропейських країн швидко зростало, і його теж потрібно було годувати. Тому площа оброблюваних земель теж збільшилася. Селяни мусили розорювати ті землі, які раніше вважалися непридатними для обробітку. Осушувалися заболочені місцини (меліорація), удобрювалися менш родючі кам’янисті ґрунти. Також почали активно вирубуватися ліси. Нові й нові території розчищалися під поля, городи; там, де колись були хащі, з’являлися хутори і села.
Описаний процес освоєння нових земель у Європі назвали внутрішньою колонізацією. Вважається, що не менш ніж третина сільськогосподарських земель, які й сьогодні обробляються у Західній Європі, були освоєні саме в XI-XIII ст. Різниця між внутрішньою колонізацією та зовнішньою полягала у тому, що в першому випадку освоювались не далекі землі, а ті, що лежали поблизу, але з різних причин раніше не використовувалися.
Вулиця середньовічного міста. (малюнок сучасного художника)
Щодо зовнішньої колонізації, то європейські правителі і Церква організовували військові кампанії, щоб захопити нові землі. Це були Хрестові походи, Реконкіста, «наступ на Схід» тевтонських лицарів. На завойованих територіях вони засновували свої держави, переселяли туди селян, які мали на них працювати.
У середні віки ліс сприймали як похмурий світ, цілковито ворожий людині. Але при цьому до лісу йшли монахи-скитники, дроворуби, селяни; випалювали деревне вугілля, виготовляли поташ (попіл деяких рослин, який використовувався при виробництві скла), збирали смолу та хмиз (сухі гілки дерев, що використовувались як паливо), мед та віск диких бджіл, ягоди та гриби, у дібровах випасали свиней (їх відгодовували жолудями), таємно (мисливство було справою виключно знаті) полювали на звірів заради їхнього м’яса та хутра, а також тікали у хащі від гніву сеньйора. Ліс був невід’ємною частиною життя середньовічної людини.
- Як селяни сприймали ліс? Спробуйте пояснити, що стало причиною такого ставлення.
Висновки
Селяни становили основну масу населення Європи у середні віки. Вони забезпечували решту мешканців країни всім необхідним, перш за все продуктами харчування. Селяни не володіли землею — вона належала феодалам. У Х-ХІІ ст. у сільське господарство було впроваджено багато покращень, внаслідок чого зросла врожайність. Це призвело до різкого збільшення населення. Земель для обробітку почало бракувати, тому селяни стали використовувати угіддя, які раніше вважалися непридатними.
Закріпимо знання та вміння
Перевірте себе
1. До якого стану належали селяни? 2. Що таке натуральне господарство? 3. Чому у XII ст. феодали почали збільшувати обсяги грошових податків, які вимагалися з селян? 4. Хто здійснював правосуддя над селянами? 5. Як пов’язані між собою процеси зростання населення та внутрішньої колонізації? 6. Якими були обов’язки селян в обмін на захист феодала та можливість обробляти землю?
Опрацюйте разом
1. Обговоріть у групах таку тему: взаємозв’язок середньовічної людини з природою. 2. Використовуючи додаткову літературу, підготуйте коротке повідомлення або презентацію про повсякдення середньовічних селян: житло, харчування, одяг, роботи, які вони виконували протягом року. 3. Поміркуйте, як війни між феодалами впливали на життя селян. 4. Яку роль відігравала громада ужитті середньовічного селянина? Висловіть свою думку щодо того, чи могли селяни не створювати громади. 5. Поясніть різницю між зовнішньою та внутрішньою колонізацією. 6. Складіть схему, яка б відображала причини та наслідки змін, що відбулися у сільському господарстві у ХІ-ХІІ ст.
Коментарі (0)