§ 25—26. Середньовічний Китай

1. Син Неба і його піддані

Китай за розміром і населенням у середні віки можна було порівняти з усією християнською Європою. На межі XII—ХІІІ ст. у Китаї проживало близько 100 млн осіб — більше ніж у Європі того часу. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що жили навколо, вони називали варварами.

Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася в Китаї ще в ІІІ ст. до н. е. Від того часу і до початку XX ст. Китай незмінно залишався імперією. Правителя Китайської держави називали Сином Неба Його влада передавалася в спадок й офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки володарем усіх людей, а й посередником між Небом і «піднебесним світом». Імперія вважалася втіленням небесного порядку.

Кожен підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві була сувора ієрархія. Нижче імператора були вищі сановники, як правило, його родичі. Ще нижче — чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї називали мандаринами. За їх допомогою імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту і скласти іспит. Для отримання більш високого рангу знову доводилося складати іспити. До іспитів допускалися всі «добрі люди», які висловили таке бажання. Звичайно, діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Але така система забезпечувала доступ талановитих людей з усіх прошарків суспільства до владних структур. Той, хто складав іспити вищого рівня, отримував місце при дворі й значну плату. Вони користувалися повагою і згодом стали називатися шенші (шень — той, що носить пояс влади, ші — учений).

Китайські чиновники (мандарини)

У середньовічному Китаї держава й суспільство продовжували дотримуватися багатьох правил життя, які ще в середині І тис. до н. е. розробив Конфуцій. У середні віки його оголосили «першим святим». Конфуція називали «учителем 10 тисяч поколінь», «імператором без трона». На його честь зводилося багато храмів.

Згідно з ученням Конфуція й уявленнями китайців, у суспільстві кожен повинен знати своє місце: правитель — чесно правити і піклуватися про підданих, чиновники — давати йому мудрі поради, селяни — чесно працювати. Вірність, покірність, доброта і співчуття, почуття обов’язку, повага до старших і до батьків проголошувалися головними чеснотами благородної і гідної людини. Їй потрібно було засвоїти 300 головних і 300 додаткових правил поведінки.

Якщо не дотримуватися норм поведінки й робити погані вчинки, то це може накликати гнів Неба: землетруси. повені, війни. Навіть Син Неба може втратити трон.

Китайці вірили, що померлі родичі допомагають живим. Але для цього померлих треба було забезпечити всім необхідним. Згодом справжні речі були замінені на паперові.

І з перших століть нової ери в Китаї починає поширюватися буддизм, який приваблював багатьох проповідями милосердя, загальної рівності перед лицем страждань, обіцянками благ за добрі вчинки й покарання за лихі. Буддизм тісно взаємодіяв із конфуціанством. Так, буддисти навіть зарахували Конфуція до числа божеств. Крім зазначених релігій, у Китаї були поширені й інші, зокрема даосизм, який проповідував шлях до безсмертя.

Характерними рисами середньовічного Китаю була релігійна терпимість і взаємодія релігій.

Конфуцій

Статуя Будди на острові Лантау в Китаї

Як була влаштована система управління середньовічного Китаю?

2. Китай за династій Суй і Тан

Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VI ст. китайська цивілізація пережила значну кризу. Наслідком цієї кризи стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.

Переживши роки кризи, розпаду і взагалі зникнення імперії, у 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581—618).

Наступник Ян Цзяня Ян Ді переніс столицю до невеличкого стародавнього міста Лояна, для будівництва якого були задіяні 2 млн осіб. Також він переселив до міста 10 тис. найзаможніших сімей Китаю, підкоривши їх своїй владі Місто прикрасили чудові палаци і парки. В імператорському парку ввесь рік зеленіли дерева: узимку їхнє листя і квіти робили з шовку. Ян Ді вирішив з’єднати дві великі річки — Хуанхе та Янцзи — і розпочав будівництво Великого каналу. Цей водний шлях поєднав господарства півночі й півдня і сприяв розвитку торгівлі. Імператор також зміцнив і добудував Велику Китайську стіну, вів постійні війни проти сусідів.

Ян Цзянь

Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла опам'ятатися від попередніх випробувань. Зрештою, імператор Ян Ді був убитий змовниками. Династія Суй припинилася.

Ян Ді

Висаджування рису

До влади прийшла династія Тан (618—907). її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви, які приносили великі врожаї, а продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.

Імператор часів імперії Тан

Династія Тан проводила активну завойовницьку політику. Китай тривалий час воював проти тюрків-кочівників і розгромив їх на початку VII ст. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.

Система управління Китаєм у часи династії Тан (618—907)

Помітні зрушення відбувалися в господарстві та повсякденному житті Китаю. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру з цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка; селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Повсюди діяли водяні клини. З'явилися перші вироби з порцеляни.

Від середини VIII ст. влада династії Тан почала слабшати. З усіх боків на Китай насувалися войовничі сусіди. Постійні війни невпинно погіршували становище народу. По всій країні спалахували селянські повстання, які в 874 р. переросли в одну я найбільших селянських війн. Повсталі виступали проти тягаря податків, несправедливості й жадоби чиновників. Селянське військо під проводом Хуан Чао оволоділо столицею. Імператорський двір утік.

На всі державні посади Хуан Чао призначив наближених до себе повстанців. Згодом вони почали поводитися ще гірше, ніж колишні імператорські чиновники. Їхні дії викликали різке невдоволення. Це допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася до влади, але удар, якого вона зазнала від селянської війни, став для неї смертельним. Танська держава припинила своє існування.

Імператор часів імперії Тан

Хуан Чао

Які здобутки Китаю у період правління династій Суй і Тан?

3. Китай за часів правління династії Сун

На уламках Танської держави виникли численні дрібні володіння. Час їхнього існування — від 907 р. до 960 р. — називають «п'ятьма династіями та десятьма царствами». Між ними велася невпинна міжусобна боротьба, під час якої Китай об’єднався під владою династії Сун (960—1279).

Щоб налагодити життя в розореній країні, перший міністр сунського двору Вань Аньші запропонував провести реформи. Вони передбачали впорядкування податкової системи, налагодження зрошувальних робіт, надання позик селянам, установлення твердих цін на всі товари тощо. Упровадження цих перетворень дозволило б країні подолати кризу. Однак противники міністра домоглися його відставки й припинення реформ.

За таких умов північ Китаю захопили племена чжурчженів. Вони утворили державу Цзінь — Золоту (1115—1234). На півдні, куди вимушено переїхав китайський імператор, утвердилася династія Південна Сун (1117—1279). На підвладній їй території розташовувалися головні центри вирощування рису, чаю, виробництво шовку, виготовлення порцеляни. У державі Сун було винайдено папір, порох, книгодрукування, що відіграло величезну роль в історії людства. Саме тут уперше в історії випустили паперові гроші — асигнації. Важливі винаходи було здійснено у військовій справі, імперія Сун мала на озброєнні могутні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.

Вань Аньші

и

Однак військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі. Вона продовжувала розпадатися, поки не стала здобиччю монголів.

Які здобутки Китаю у період правлення династії Сун?

4. Боротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін

У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію — Юань (засновником династії був онук Чингісхана Хубілай).

Хубілай

Панування монголів мало для Китаю як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, монгольське панування супроводжувалося значними людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації, а з іншого — завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай тісніше влився у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню. Цікаві згадки про Китай часів монгольського панування залишив венеціанський мандрівник Марко Поло.

Мовою документа

Розповідь про китайські міста з «Книги про різноманітність світу» Марка Поло (ХІІІ ст.)

Місто Таян-фу, куди ми прийшли, велике і красиве, торгівля тут жвава, а також промисловість: виробляють тут величезну кількість збруї для військ великого хана. Тут багато чудових виноградників, і вина виробляють удосталь... Безліч тут шовку: є в них тутові дерева і багато шовковичних черв'яків

...місто Кінсай... найкраще, найбільше місто у світі... і 12 тис. кам'яних мостів у ньому...

...було там 12 ремесел, і для кожного ремесла було 12 тис. будинків; у кожному будинку було щонайменше 10 осіб, а в деяких 15, а то 30 чи 40, не всі, звичайно, майстри, але й робітники, що за вказівкою майстра працюють... Безліч тут багатих купців і сильно вони торгують... За наказом царя кожен долучався до батьківського ремесла... Учитися іншому ремеслу він не може.

Будинків хороших у цьому місті скрізь багато. Є там велика кам'яна вежа; коли станеться в місті пожежа, жителі зносять туди своє майно; а пожежі тем часті, бо дерев'яних будинків чимало. Живуть тут... піддані великого хана: гроші в них паперові. У цьому місті... всі вулиці вибрукувані камінням і цеглою: і верхи їздити, і пішки ходити по них добре.

У цьому місті... добрих 4 тис. лазень, де люди ніжаться; кілька разів на місяць ходять туди, бо чистоти тіла дотримуються; лазні ці найкрасивіші, найкращі й найпросторіші у світі.

Що з описів Марка Поло могло вражати уяву європейців?

Завдяки чому Китай досяг таких вагомих здобутків?

Після завоювання Китаю перед монголами постала проблема: як управляти цією територією. Не маючи можливості запропонувати що-небудь своє, монголи були змушені прийняти китайську систему: від імператора до найменшого чиновника. Найвищі посади в державі також посіли монголи. Таке становище призвело до того, що монголи перейняли не тільки систему управління, а й мову, писемність, культуру та ін. Незважаючи на таке окитаєння монголів, останні вважали себе вищими за китайців і поводили себе як загарбники, посилюючи податковий гніт. Така нерозсудливість мала згубні наслідки для влади монголів.

Межі монгольської імперії у 1279 р.

Їхня політика викликала загальне обурення. Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання («червоних пов’язок»), виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою, у 1368 р. одного з керівників селянського повстання ченця Чжу Юаньчжана проголосили імператором. Він започаткував нову династію Мін (1368—1644 рр.). Столицею нової династії спершу було місто Нанкін, а згодом її перенесли до міста Даду, яке дістало нову офіційну назву Пекін.

Повстання «червоних пов’язок»

Чжу Юаньчжан

Прийшовши до влади, нова династія відновила традиційну китайську систему управління. Було встановлено нормальні ставки податків. Держава перебрала на себе роботи з відновлення системи іригації. Значна увага приділялася розвитку ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла, тобто тим виробам, що експортувалися. Почалися відбудова і перебудова китайських міст.

Щоб засвідчити свою велич, імператори династії Мін проводили активну зовнішню політику. Вони розширили кордони держави до Тибету та Індокитаю. Організовувалися воєнні експедиції в Океанію. Найбільше експедицій (сім) до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії і навіть до берегів Африки очолював адмірал Чжен Хе в 1403—1433 рр.

Адмірал Чжен Хе

За часів династії Мін китайці активно переселялися до Індокитаю та Індонезії, де створили китайські поселення.

Коли Китай був підкорений монголами?

Яка династія постала після падіння монгольського панування?

5. Розвиток культури Китаю в середні віки

Китайська цивілізація створила оригінальну і багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур різних народів і цивілізацій.

Однією з основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в'єтнамців, японців. Необхідність складати іспити для отримання чиновницької посади зумовила відкриття початкових і вищих шкіл та училищ, до збільшення кількості освічених людей. Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володіли мистецтвом письма — каліграфією.

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростіший спосіб книгодрукування. Текст вирізьблювали на дерев'яних дошках, заливали спеціальною фарбою, а потім друкували на папері. На початку VIII ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», яка проіснувала до XX ст. Діяли великі бібліотеки.

Китайське ієрогліфічне письмо

Китайцям належить винайдення компаса і пороху. У VIII ст. в країні відкрилася Академія наук, у XV ст. були створені багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо.

VIII—ІХ ст. називають «золотою добою китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів, у яких оспівував рідну природу. Інший поет Ду Фу мріяв про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім, і в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків».

Значні здобутки мали архітектори Китаю. Вироблений ними стиль, ознакою якого були дахи із загнутими вгору краями, став своєрідною візитівкою Китаю. Цей стиль робив привабливими навіть похмурі будівлі фортець і палаців. Однією з найвидатніших пам'яток середньовічного Китаю стало Заборонене місто — комплекс споруд особистої резиденції імператора, що були збудовані в 1406—1420 рр.

Оригінальним було образотворче мистецтво Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які змотувалися в сувої.

Китайські паперові гроші

«Заборонене місто» в Пекіні. Сучасний вигляд

Великий канал. Сучасний вигляд

Які винаходи були здійснені у Китаї в середні віки?

Закріпимо знання

1. Яка подія започаткувала середньовічну історію Китаю?

2. Які династії правили в Китаї в середні віки?

3. Назвіть найбільші селянські виступи в Китаї.

4. Із якими завойовниками доводилося боротися китайцям у середні віки?

5. Яку назву має період в історії Китаю між правліннями династій Тан і Сун?

6. Скільки років тривало монгольське панування в Китаї? До яких наслідків призвело монгольське завоювання Китаю?

7. Хто очолював китайські воєнні і географічні експедиції до берегів Африки, Індії, Індонезії?

8. Назвіть імена найвідоміших поетів Китаю.

9. Визначте основні риси розвитку Китаю в середні віки.

10. Які зміни в господарському житті Китаю відбулися за династії Тан?

11. Які особливості розвитку культури Китаю в середні віки?

12. Визначте основні причини і механізм змін династій у Китаї.

13. Більшість винаходів, зроблених людством у середні віки, були здійснені китайцями; за рівнем життя Китай випереджав усі інші регіони світу аж до XIX ст. Чим це можна пояснити?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно