§ 18. ФРАНЦІЯ В XI—XV СТОЛІТТЯХ. СТОЛІТНЯ ВІЙНА

Як ви вважаєте, чим можна пояснити постійне суперництво Англії та Франції в історії Європи? Подумайте, чим визнається характер історичних подій і явищ. Пригадайте визначення понять: «престол», «визвольна війна».

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ФРАНЦІЇ, ПРИЧИНИ СТОЛІТНЬОЇ ВІЙНИ. Французький король прагнув відвоювати в Англії Аквітанію. Без цього не могло завершитися об’єднання Франції. Аквітанія була цінним джерелом доходів, і англійський король не хотів втрачати її без боротьби. Крім цього, він жадав повернути втрачені раніше володіння Франції.

Столітня війна — війна між Англією та Францією, що тривала з перервами понад 100 років (1337—1453 рр.)

Феодали багатьох країн під час війни прагнули до збагачення за рахунок військової здобичі. До цієї ворожнечі додалося протистояння між Францією та Англією через Фландрію з її багатими містами. Городян Фландрії в боротьбі проти французьких королів підтримувала Англія, з якою у них здавна були тісні торговельні зв’язки.

Англійський король був родичем французького короля. Скориставшись тим, що у Франції після смерті синів Філіппа IV не лишилося прямих спадкоємців, він заявив про свої права на французький престол, і вирішив реалізувати їх силою зброї.

Англійські лучники використовували великі, до 2 м валлійські луки. Стріли з них летіли до 300 м, а на відстані 50 м вони пробивали залізні рицарські обладунки. Їхньою перевагою була також швидкострільність — вправний лучник міг прицільно випустити 8—12 стріл за хвилину

Французькі рицарі билися кінними. Використовували списи, мечі, бойові сокири. Захищали їх металеві обладунки, шоломи із забралами. Їхня бойова тактика, що полягала у здійсненні раптових атак, виявилася малоефективною

Французьке військо становили кінні рицарські загони, очолювані сеньйорами. Рицарі не визнавали дисципліни: у бою кожен з них діяв самостійно. Піхотинцями були здебільшого чужоземні найманці.

В англійському війську, крім рицарської кінноти, була чисельна дисциплінована піхота. Основу її становили англійські селяни.

ПОЧАТОК СТОЛІТНЬОЇ ВІЙНИ. Англійці на кораблях переправилися через протоку Ла-Манш і розпочали військові дії на території Франції. З самого початку війни французи зазнавали поразки. У морському бою англійці розгромили французький флот і незабаром захопили Нормандію.

У 1346 р. французьке військо зазнало поразки в битві під Кресі на північному сході Франції. Французи втратили 1,5 тис. рицарів і 10 тис. піхотинців.

Незабаром англійська армія розпочала облогу порту Кале на північному узбережжі Франції. Облога тривала майже рік. Змучені голодом і боями, захисники Кале змушені були здатися. Вторгнення у Францію принесло англійцям багату здобич: гроші, зброю, коштовності, а також щедрі викупи за заможних полонених.

Статуя (фрагмент) пам’яті торговців Кале, які запропонували себе як заручників під час облоги цього міста (Вестмінстер, історичний район Лондона, Англія)

Згодом англійці розпочали наступ на Аквітанію. Французьке військо на чолі з королем мало подвійну кількісну перевагу над супротивником. У 1356 р. відбулася битва під м. Пуатьє. Не дочекавшись підходу основних сил, французькі рицарі передового загону атакували англійців.

Битва під Кресі розпочалася із зіткнення генуезців, які служили у французів, з англійськими лучниками

Рибальда — гармата, яка стріляє стрілами. На думку істориків, вона допомогла невеликій армії англійців (8—12 тис. осіб) перемогти французьке військо (30—40 тис. осіб)

Проте, вириваючись уперед, вони порушували стрій і заважали один одному битися. Під хмарами стріл англійських лучників лави французької кінноти змішалися. Основні сили французької армії, що підійшли до місця бою, також було розбито. У полон до англійців потрапили найзнатніші феодали на чолі з королем.

До поразки французів додалися проблеми всередині країни. Війна значно погіршила становище селян. Різко збільшилися податки, тривала епідемія чуми. У травні 1358 р. спалахнуло селянське повстання, відоме в історії під назвою «Жакерія». Ватажком найчисельнішого загону повстанців був селянин Гільйом Каль. Повстання охопило велику територію з десятками міст. Французьким дворянам прийшли на допомогу англійці — вони були ворогами на війні, але боялися антидворянського виступу селян. Ватажка повсталих підступно заманили до табору французьких дворян і взяли в полон. Потім атакували і розгромили необізнаних у військовій справі селян. Незважаючи на розгром «Жакерії», феодали вже не наважувалися збільшувати податки.

«Жакерія». Розправа над повсталими (середньовічна мініатюра)

Успіхи англійців у війні не привели до повної перемоги через затятий опір народу Франції. У 1360 р. між Францією й Англією було укладено мир. За його умовами до Англії відійшли великі території на південному заході Франції і порт Кале на півночі.

ПРОДОВЖЕННЯ ВІЙН. Після перепочинку король Франції збільшив загони найманців і розгорнув будівництво військового флоту. Було створено сильну артилерію. Важкі гармати почали використовувати для руйнування фортець і для їхньої оборони.

Армію французів очолив талановитий і обережний полководець Бертран Дюгеклен. Він уникав великих битв, несподівано нападав на окремі загони ворога, завдаючи йому відчутних втрат. В Аквітанії армія поступово звільняла місто за містом. Французький флот виграв кілька морських битв.

Пам’ятник Бертрану Дюгеклену в м. Динан, Франція

Наприкінці XIV ст. у самій Франції розгорнулася боротьба між двома угрупованнями феодалів за владу і вплив на психічно хворого короля Карла VI (1380—1422 рр.). Очолили угруповання дядьки короля — герцог Бургундський і герцог Орлеанський. Англія підтримувала герцога Бургундського.

У 1415 р. велике військо англійського короля Генріха V висадилося біля гирла річки Сени і вирушило до порту Кале. Йому назустріч виступив король із більш чисельною армією. Противники зустрілися біля села Азенкур за 60 км від Кале. У ході битви французьку армію було вщент розгромлено. Загинуло багато рицарів, півтори тисячі їх було взято в полон.

Через кілька років бургундці захопили Париж. До їхніх рук потрапив король Франції, і від його імені герцог почав правити країною.

За умовами договору англійський король одружився з донькою французького короля. Після смерті короля Франції посісти престол повинен був його онук, що народився від цього шлюбу. Але раптово помер Генріх V, а за ним — король Франції. Новим королем Англії і Франції було оголошено немовля. Законного спадкоємця французького престолу позбавили влади. Не погодившись з цим, він залишив Париж і проголосив себе королем Карлом VII (1422—1461 рр.).

Карл VII — король Франції

ЖАННА Д’АРК. Англійські війська просувалися на південь. Вони взяли в облогу місто Орлеан. Падіння Орлеана відкрило б загарбникам шлях на південь. Під Орлеаном вирішувалася доля Франції.

Французьке військо втратило віру в перемогу. Наступники престолу розгубилися і діяли нерішуче. У цей складний час на боротьбу піднявся народ. У країні розгорнулася партизанська війна. Двісті днів героїчно оборонявся Орлеан. У піднесенні народної боротьби проти загарбників велику роль відіграв подвиг Жанни д’Арк.

Жанна д’Арк під час облоги Орлеана. Картина художника Єжена Лене

8 травня 1429 р. англійці зняли облогу Орлеана та відступили на північ. 1429 р. — рік визволення Орлеана — був переломним у ході війни.

Згодом Карл був коронований, а Жанну охрестили Орлеанською дівою. Але успіх і слава селянської дівчини викликали заздрість короля та знатних феодалів. Карл зрадив свою рятівницю. Він фактично відмовився від підтримки її війська, тому воно зазнало поразки.

Жанну д’Арк взяли в полон бургундці та передали її найзапеклішим ворогам — англійцям. Король, зобов’язаний Орлеанській діві короною, навіть не вдався до спроби визволити героїню з полону: викупити або обміняти на когось із знатних феодалів.

Щоб розправитися з сильною суперницею, Жанну д’Арк звинуватили в чаклунстві. Проти неї висловилися не тільки судді, а й церква, правителі якої боялися унікального дару дівчини. Засуджена до смерті, перенісши жорстокі тортури, Жанна д’Арк була прилюдно спалена в 19-річному віці. Це сталося 30 травня 1431 р. в місті Руан, на площі біля ринку.

У 1455 р. новий суд визнав попередній вирок помилковим, і Жанна була виправдана посмертно. Вже в XX ст. папа римський оголосив Жанну д’Арк святою.

Жанна д’Арк на зустрічі з Карлом VII. Картина художника Домініка Енгра

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

За свідченням сучасників, Жанна була висока на зріст, міцної статури, але струнка і з тонкою талією. Її обличчя було дуже красивим. Вона любила фізичні й військові вправи, охоче носила чоловічий одяг. У неї була чудова пам'ять і гострий розум, що давало змогу швидко орієнтуватись у складних обставинах.

Коли Жанні виповнилося 17 років, вона зуміла домовитися про зустріч із королем Карлом VII та справила на нього сильне враження. Жанна говорила про себе, що вона воліла б залишатися вдома з матір'ю та прясти вовну, ніж очолювати армію, але пояснила, що здійснює таку місію лише для виконання волі Бога.

Глибока віра Жанни в перемогу та розумний аналіз ситуації переконали короля та його оточення надати під командування дівчини загін рицарів, який спільно із французьким військом вирушив на допомогу Орлеану.

Жанна відхилила стратегію французького командування попередніх кампаній. За п’ять місяців облоги оборонці Орлеана спромоглися лише на одну спробу контрнаступу. Місто мало ось-ось упасти перед обличчям непримиренного ворога.

Жанна організувала активні дії. Вона з військом атакувала й звільняла одне за одним фортеці та міста. Її особиста хоробрість, завзятість і винахідливість у бою надихали французьких воїнів.

ЗАКІНЧЕННЯ СТОЛІТНЬОЇ ВІЙНИ. Після загибелі Жанни д’Арк народно-визвольна війна французів спалахнула з новою силою. У Нормандії проти англійців діяли тисячі селян. Партизани завдавали ворогові несподіваних ударів. Англійці здійснили новий масштабний наступ на півночі і півдні Франції, але не досягли бажаних результатів.

Король Франції зумів примиритися з герцогом Бургундським, який перейшов на його бік. Повстання проти англійських загарбників спалахнуло в самому Парижі, і згодом столицю Франції було визволено.

Король Карл VII сформував постійну найману армію, збільшив артилерію. У війську зміцнювалася дисципліна. За підтримки селян і городян французька армія звільнила Нормандію, а згодом Аквітанію. У 1451 р. було звільнено від англійців місто Бордо і війна пішла на спад. Завершенням Столітньої війни стало повне розгромлення французами англійської армії в битві під Кастильйоні у 1453 р. Під владою англійців ще на століття залишився лише французький порт Кале.

Битва під Кастильйоні. Картина художника Шарля-Філіппа Ларив’єра

РЕЗУЛЬТАТИ Й НАСЛІДКИ СТОЛІТНЬОЇ ВІЙНИ. Столітня війна спричинила страшну розруху у Франції. Багато міст було розорено. Торгівля надовго занепала. Населення королівства зменшилося на третину. Багато оброблюваних земель перетворилися на пустирі, які заросли згодом лісами. Сотні сіл зникли, немов їх ніколи не було.

Водночас війна принесла Франції й позитивні результати. Насамперед — це пробудження в населення національної самосвідомості. Пришвидшився процес об'єднання Франції. Території, що до війни належали англійцям, були об’єднані з королівством. Обговорювалося питання про приєднання герцогства Бургундського, що було союзником англійських феодалів, поразка яких значно послабила позиції герцогства.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Історик Олександр Давлєтов пише: «Карла VII, який зрадив Жанну д’Арк, не прийнято любити й поважати. Проте він досяг набагато більшого, ніж «Орлеанська діва», — здійснив революцію у збройних силах Франції. Протягом багатьох десятиліть у боях брали гору англійські стрільці з луків, які тричі (при Кресі, Пуатьє та Азенкурі) нищили закутих в обладунки французьких рицарів. Карл одним із перших у Європі усвідомив значення вогнепальної зброї і першим упровадив спеціальний податок для виробництва гармат і утримання артилерії. Артилерія стала основою його армії. У липні 1453 р. англійська армія атакувала французів під Кастильйоні. У центрі французьких позицій стояли 300 королівських гармат, що поливали вогнем англійців. У битві загинуло до половини англійських воїнів — кілька тисяч осіб, натомість французи втратили близько ста солдатів і рицарів. Перемога Франції у Столітній війні більше не викликала сумнівів. У підсумку, інтриган і НЕ найхоробріший полководець Карл VII увійшов в історію як переможець, а хоробру та чесну Жанну д’Арк пам’ятають, як мученицю...».

Які, на вашу думку, здобутки Карла VIІ є визначальними в історії Франції та Європи?

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Назвіть причини Столітньої війни.

2. Чому на початку війни французькі війська зазнали поразки?

3. Поясніть поняття: «Столітня війна», «Жакерія».

4. Які причини поразки повстання «Жакерія»?

5. Заповніть у зошиті таблицю «Хід воєнних дій у період Столітньої війни».

Мислю творчо і самостійно:

6. Яким було ставлення церкви до Жанни д’Арк у XV ст.? Як і чому воно змінилося через багато віків?

Умію працювати з картою:

7. Покажіть на карті, вміщеній на с. 128 або у вашому атласі, хід воєнних дій під час Столітньої війни.

Обговоріть у групі:

8. У чому полягає подвиг Жанни д’Арк?

9. Чому французьким військам вдалося перемогти у Столітній війні?

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1337—1453 рр. • Столітня війна

1431 р. • страта Жанни д’Арк

скачать dle 11.0фильмы бесплатно