Англія в XI—XV ст. Генріх II Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд
- 18-04-2022, 01:34
- 883
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 15. Англія в XI—XV ст. Генріх II Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд
Чи знаєте ви, що...
- ... давні греки називали Британські острови словом «Альбіон», що, вірогідно, означало «білий»;
- ... у латинській пам’ятці англосаксонського походження — коментарях до законів Едуарда Сповідника, написаних у XII ст., — зафіксовано, що в місті Київ переховувалися вигнанці, нащадки англійського короля Едмунда II Залізнобокого — Едгар та Едвард, який засватав Агату, ймовірно, доньку Ярослава Мудрого;
- ... близько 1070 р. руський князь Володимир Мономах одружився з Гітою, донькою англійського короля Гарольда II?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Парламент — від однойменного англійського слова або французького «парлер» — «говорити»; в багатьох сучасних та середньовічних державах станові законодавчі збори, які повністю або частково обираються народом.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/sqYV8t
- QR 15.1. Легенда про Робіна Гуда
15.1. Як Вільгельм Завойовник підкорив Англію? Що таке «Книга страшного суду»?
Сьогодні Англія — це складова Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії — держави, розташованої на північному заході Європи, на Британських островах, що їх ще давні греки називали Альбіоном. Назва «Британія» вперше з’явилася в період правління Юлія Цезаря. Від наступних і до 410 р. її території перебували під впливом Римської імперії. Упродовж V-VI ст. власне Англію захопили германці: англи, сакси та юти. Місцеві кельти або підкорилися їм, або втекли в країни Європи, або відступили на північ і захід — у Шотландію, Уельс та Ірландію. Однак із початком великих походів вікінгів для англо-саксів теж настали складні часи. «Північні люди» майже безкарно грабували, засновували власні поселення та навіть утворили окремий район Данло, де прижилися за своїми законами вихідці переважно з Данії. Згодом англійський престол зацікавив герцога Нормандії Вільгельма. У 1066 р., перетнувши протоку Ла-Манш разом із добірним військом, він у битві поблизу містечка Гастінгс розбив англо-саксів. Перемога подарувала йому величезні володіння та славне прізвисько в історії — відтоді він іменувався Вільгельмом І Завойовником (1066-1087).
Перший нормандський король Англії нещадно карав будь-який спротив місцевих аристократів і довіряв феодалам зі свого оточення. Країну швидко вкрили споруджені ними замки. Гонінь зазнали й духовні особи, яких також змінили прибульці. У 1086 р. провели докладний перепис населення і майна. Результати обліку записали в «Книгу страшного суду» (вважалося, що англієць мав надавати про себе та родину повну інформацію, як на Божому суді). Згідно із записами, в Англії в XI ст. жило близько 1,5 млн громадян, із яких лише 75 тис. становили міщани. Хоча деякі селяни (їх називали фригольдерами) зберігали особисту свободу, більшість перетворили у вілланів, які виконували повинності та сплачували податки.
Разом з нормандцями в Англію «прийшли» внутрішні чвари, що розгорілися одразу після смерті Вільгельма І Завойовника. Його сини не могли поділити владу, тому воювали аж до знищення, внаслідок чого у 1153 р. нормандська династія вигасла. На англійському троні утвердився рід Плантагенетів
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мані території Британських островів; Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії; Англії. 2. Як поводилися нормандці на завойованих теренах Англії? 3. Чому результати перепису англійців назвали «Книгою страшного суду»?
15.2. Чим уславився Генріх II Плантагенет? Що таке «Велика хартія вольностей»?
Король Генріх II Плантагенет (1133-1189) увійшов в англійську історію як один із найвидатніших реформаторів. По-перше, він надавав привілеї містам, звідки отримував чималі кошти, дарунки і, що головне, підтримку проти бунтівних рицарів. По-друге, провів судову реформу, відповідно до якої за невелику доплату вільна людина могла перенести розгляд своєї справи із суду, який підлягав феодалові, в королівський. «Вибивання» зізнань, тобто тортури, скасували, натомість вину встановлювали присяжні. Відомо й про інші тодішні зміни. Скажімо, ввели «щитові гроші». Землевласників не зобов’язували воювати за межами їхніх володінь. Замість того вони вносили до королівської скарбниці певну плату, за котру наймали добре навчених військових, часто — із селян, які залюбки служили лучниками. Вдалим особистим і «державним» успіхом Генріха II Плантагенета виявився шлюб із Еленорою (Елеонорою) Аквітанською. Оскільки вона була єдиною спадкоємицею Аквітанії (історичної провінції на південному заході сучасної Франції), її землі, як посаг, перейшли чоловікові. Території англійської корони зросли в кілька разів і значно перевищували володіння французьких правителів.
Засідання англійського парламенту, мініатюра, XIV—XV ст.
Опісля із Плантагенетів уславився Ричард І Левине Серце (1157-1199). У джерелах його описано як взірцевого рицаря та хрестоносця, який майже не перебував удома, залишаючи державу, її престол під опікою молодшого брата Іоанна. А той, щоб наситити постійні воєнні апетити невгамовного «старшого», підвищував податки, всіляко утискав селян і міщан. Ті ж, не розуміючи такого ставлення, свято вірили в «доброго короля», який повернеться з походів та покарає злого, корисливого поганця. Коли ж Ричард І загинув, а брат залишився на престолі й продовжував свавільничати, англійці збунтувалися. (До того ж Іоанн, якого за невдачі прозвали Безземельним, втратив підтримку знаті, зазнав дошкульних поразок у протистоянні з французами.) У 1215 р., після перемоги повстання, він підписав «Велику хартію вольностей» — унікальний документ, який (сукупно ще з кількома) виконує роль британського основного закону дотепер. «Хартія...» або, як ще її називають, «Маґна карта» забороняла монархові самовільно підвищувати податки. Для обмеження єдиновладдя збиралася рада із двадцяти п’яти баронів, які у разі зловживань мали право оголосити вінценосця поза законом і розпочати проти нього силові дії. Окремі статті закріплювали вольності духовенства, рицарів і «тих, які працюють».
Ричард І Левине Серце, скульптура, XIII ст.
«Велика хартія вольностей» («Маґна карта»), 1215 р.
Іоанн Безземельний, мініатюра, XIII ст.
Наступники Іоанна Безземельного намагалися скасувати підписані ним закони. У 1265 р., після чергового народного повстання, зібрався перший англійський парламент, куди входили представники церковної та світської знаті, по два рицарі від кожного графства і по двоє міщан від кожного великого міста. Хоча скликання ініціювали повсталі, очолювані графом Симоном де Монфором, надалі народних представників королі використовували у своїх цілях. Наприклад, саме парламентарі затверджували початок Столітньої війни, обговорювали та схвалювали підвищення податків, ухвалювали вигідні повелителям рішення.
Мовою історичного джерела
Із «Великої хартії вольностей»: 12. «Ні щитові гроші, ні інша грошова допомога не повинні збиратися в королівстві нашому інакше, як за загальною радою королівства нашого, окрім того, якщо це не для викупу нашого з полону, й не для посвячення в рицарі первородного сина нашого, і не для видання першим шлюбом заміж дочки нашої первородної; і для цього належить брати лише помірну грошову допомогу; так само треба робити і стосовно грошової допомоги з міста Лондона...».
39. «Жодна вільна людина не буде заарештована і ув’язнена в тюрму, або позбавлена майна, або оголошена поза законом, або вигнана, або яким-небудь способом знедолена, і ми не підемо на неї і не пошлемо на неї інакше, як на підставі законного вироку рівних їй [її перів] і за законом країни. Нікому не продаватимемо права і справедливості, нікому не будемо відмовляти в них або уповільнювати їх...».
41. «Усі купці повинні мати право вільно й безпечно виїжджати з Англії і в’їжджати в Англію, і перебувати, і їздити по Англії як сушею, так і водою, для того щоб купувати і продавати без усяких незаконних мит, сплачуючи лише стародавні і справедливі встановлені звичаєм мита, за винятком воєнного часу...».
Думаємо і діємо!
1. Розкажіть про реформи Генріха II Плантагенета. Як вони вплинули на подальший розвиток Англії? Розгляньте портрети королів Англії. Якими символами чи предметами художники і скульптор підкреслили особливості діяльності кожного із правителів? Обговоріть у парах. 2. Чому «Велику хартію вольностей» уважають «унікальним документом» в історії Європи? Для підтвердження своєї думки використайте статті з джерела. Придумайте прізвиська чи характеристики, які відзначали б участь Іоанна Безземельного в захисті прав людини. 3. Відомо, що перші кортеси скликали ще в 1137 р. Чому саме англійський парламент уважають першими станово-представницькими зборами в Європі? Розгляньте мініатюру «Засідання англійського парламенту». Де сидить король? Про що свідчить такий вибір місця розташування?
15.3. Чому розпочалася і як розгорталася Війна троянд?
У середині XV ст. Столітня війна виснажила Англію до краю. У країну поверталися переможені рицарі. Підкошені невдачами й озлоблені, вони взяли активну участь у внутрішніх усобицях, що розгорілися внаслідок династичної кризи. У боротьбу за престол втяглися представники родин Йорків, геральдичним знаком яких була червона троянда, і Ланкастерів, що мали своїм символом білу троянду. Тому й протистояння назвали Війною троянд (1455-1486). Обидві династії мали рівні претензії на владу і відчайдушно її домагалися.
Битва Ланкастерів і Йорків, мініатюра, XV ст.
Генріх VII Тюдор, портрет, поч. XVI ст.
Червоно-біла троянда династії Тюдорів
Невпинні бої, що тривали понад тридцять років, занапастили країну. Загинули найкращі рицарі. А отже, досвідчені феодали віддалилися від державного життя. У результаті на трон усівся Генріх VII Тюдор, далекий родич Ланкастерів. Він помирив сторони, що ворогували, одружившись із Єлизаветою Йоркською (при цьому символічно додав до свого герба Білу Троянду). Опираючись на парламент, джентрі («нових дворян») та міщан, Генріх VII поступово перетворився в беззаперечного монарха Англії. Династія Тюдорів правила до XVII ст.
Думаємо і діємо!
1. Скільки років тривала Війна троянд? Чому вона розпочалася? Як відбулося примирення сторін, що ворогували? 2. Розгляньте мініатюру «Битва Ланкастерів і Йорків». Поясніть, як визначити належність рицарів до протиборчих династій? 3. Розгляньте портрет Генріха VII Тюдора. Як квітка в його правій руці свідчить про те, що він примирив суперників у Війні троянд?
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. А. Чому Велику Британію називають «туманним Альбіоном»? Обговоріть у парах. Б. Як ви розумієте значення слова «парламент»? Складіть речення-розповідь про англійський парламентаризм.
3. А. Обчисліть, через скільки років після норманського завоювання Англії розпочалася Війна троянд; через скільки років після підписання «Великої хартії вольностей» зібрався англійський парламент? Розташуйте дати в хронологічній послідовності. Б. Покажіть на мапі територію Королівства Англія. В. Знайдіть статті із «Великої хартії вольностей», де мовиться про принципи недоторканості особи.
4. Скориставшись пошуковим сервісом «Ґуґл», розгляньте герб Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Знайдіть на ньому елементи, що відображають епізоди історії Англії, які описані в параграфі. Поясніть їх символічні значення.
5. А. Оцініть заходи внутрішньої та зовнішньої політики Генріха II Плантагенета. Б. Які наслідки мала Війна троянд для подальшого розвитку Англії? Обговоріть у групах.
6. Використовуючи рекомендовані учителем джерела інформації, підготуйте невелику усну розповідь (або укладіть хронологічну таблицю, або намалюйте схему) про взаємини Англії та Русі-України впродовж XI — кінця XV ст. Результатом роботи поділіться з однокласниками.
Коментарі (0)