Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Велике князівство Московське в XIV — на початку XVI століть
- 18-04-2022, 01:40
- 693
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 23. Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Велике князівство Московське в XIV — на початку XVI століть
Чи знаєте ви, що...
- ... від VI ст. території поблизу озера Ільмень, що в теперішній Росії, заселили словени, які поглинули довкільні фінно-угорські та частково балтські племена, і яких найбільший град Новгород став другим (після Києва) державним центром Русі;
- ... Великі князі Київські Володимир Святославович (Великий) і Ярослав Володимирович (Мудрий) та Галицько-Волинський — Роман Мстиславович — починали свій шлях правителів у місті Новгород, де вони ладили з місцевими свободолюбними боярами;
- ... столиця теперішньої Росії, місто Москва, вперше згадана в літописі в 1147 р. і заснована за ініціативи Юрія Довгорукого, сина Великого князя Київського Володимира Всеволодовича (Мономаха)?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Боярська республіка — від поєднання слів «бояри» і «республіка»; князівство, керівна верхівка якого — бояри — зосереджували в своїх руках усю владу, опираючись при цьому на правила демократії.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/MO6i04
- QR 23.1. Як виникла назва Золота Орда?
23.1. Як утворилася Золота Орда та як вона взаємодіяла із сусідами?
Із давніх часів степами Центральної Азії кочували різні племена й народи. Поступово їх згуртували або підкорили наймогутніші — монголи. Вони займалися скотарством, а також невпинно воювали. Тому й зрозуміло, що їх правителі — хани — опиралися на військових. На межі XII — XIII ст. вони взялися розбудовувати власну державу. У 1206 р. її очолив здібний та енергійний Темучжин, якого поголосили Чингіз-ханом (великим правителем). Він намірився перетворити невелику Монголію в найбільше світове володіння, що простягалося б зі сходу на захід «до останнього моря». Наступного року, укомплектувавши численну кінну армію, талановитий, але жорстокий полководець розпочав загарбницькі походи. Дуже швидко нестримні степовики захопили території Північного Китаю, Центральної Азії та північно-східної Персії. Уже на час смерті Чингіз-хана монгольські орди (об’єднання племен, війська) панували від Китайського до Каспійського морів. Його наступники рушили на Захід. Під їх натиском не встояли країни на Кавказі, здалися половці, зазнали поразки русичі в битві поблизу річки Калка в 1223 р. Тоді нападники відступили, але впродовж 1237-1242 рр. все-таки спустошили Русь, пронеслися державами Східної і Центральної Європи. Водночас проводили воєнні дії на Далекому Сході (здолали Китай) і Півдні (тиснули на арабські країни). Таким чином у результаті завоювань розпросторилася величезна Монгольська імперія. У період найбільшого розквіту її площа становила 24 млн км2, де проживало понад 100 млн людей.
Мовою історичного джерела
Уривки опису виступу «архієпископа Руського» Петра Акеровича на Ліонському соборі 1245 р. (Паризький Матвій, «Хроніка», XIII ст.): «...Коли Петра запитали про віру татар, він відповів, що вони вірять в єдиного владику світу, а коли висилали посольство до Русі, веліли передати такі слова: "Бог та син його — на небесах, а Чингіз-хан — на землі”.
Про їхній спосіб життя казав: "Із м’яса споживають конину, собачатину та всяку іншу гидотину, а в крайньому разі їдять навіть людське м’ясо... П’ють кров, воду і молоко. Суворо карають за злочини, а розпуста, злодійство, брехня та людиновбивство караються смертю... Вони міцніші, жвавіші й витриваліші за нас, а їхні коні і стада кращі за наші. їхні жінки — першокласні воїни, здебільшого лучниці. Обладунки у них шкіряні, і їх важко проколоти. Зброю мають залізну й потруєну...”».
Одним із великих улусів (регіонів) Монгольської імперії вважалася Золота Орда. Її кордони зі столицею в місті Сарай пролягали від річки Дунай на заході до річки Іртиш (у Сибіру) на сході. Ці неозорі простори Чингіз-хан заповів своєму синові — Джучі, після якого до 1360 р. правили його нащадки — Джучіди. Із-поміж усіх вирізнявся Батий, другий син Джучі. Саме під його командуванням спопеляли міста й села Русі. Витоптані землі по-різному залежали від Золотої Орди: північно-східні (сучасні російські) — більше, південно-західні (нинішні українські) — менше. Підлеглі мусіли за потреби воювати на боці панівних, віддавати десятину продуктами, майном, навіть людьми. За її нарахуванням та збиранням стежили баскаки (урядовці). Вони ж повелівали військами, які розміщувалися в укріплених поселеннях. Окрім того, золотоординці постійно втручалися у внутрішні справи підневільних народів, підбурювали місцеву знать до усобиць, карали непокірних.
Водночас Золоту Орду не варто сприймати лишень як сукупність упокорених відсталих народів. Вона була розвиненою тогочасною державою. Хани, як носії влади, дбали про розвиток ремесел і торгівлі. Окрім місцевих, при правлячому дворі творили найкращі майстри з Італії, Персії, слов’янських країн. Про їх уміння свідчать ювелірні вироби, добротна зброя, якісна кераміка тощо. Купці, отримавши охоронні грамоти, могли вільно вояжувати і не боятися за власні товари. Будь-який розбійник, який наважився б на них напасти, швидко зазнав би покарання. Зверхники Золотої Орди укладали угоди з італійськими містами-республіками, підтримували відносини із Сирією, Єгиптом, куди постачали мамлюків (воїнів-рабів). Талановиті письменники та священнослужителі теж відчували підтримку. У XIV ст. за хана Узбека (1313-1341) Золота Орда стала мусульманською. Але непоправних утрат їй завдала «чорна смерть». Окрім того, постійні війни щоденно забирали життя кращих військовиків. Суперники ж (Польське королівство, Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, Велике князівство Московське) ставали сильнішими. У XV ст. золотоординський улус зменшився до розміру кількох міст у Криму та уздовж річки Волга, а потім розпався на Кримське ханство (потрапило в залежність від Османської імперії) та низку інших (Астраханське, Казанське), захоплених і підкорених московитами в XVI ст.
Двір Чингіз-хана, мініатюра, XV ст.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мапі територію власне Монголії на початку XIII ст., напрямки завойовницьких походів монголів, межі Золотої Орди. 2. Позначте на лінїї/стрічці/шкалі часу дати утворення Монголії, монгольської навали на Східну Європу, утворення та розпаду Золотої Орди. Складіть із позначеними датами дві-три хронологічні задачі. 3. Використовуючи ілюстрації параграфа, текст «Хроніки», знання з історії України, розкажіть про утворення Монголії, здійснені нею завоювання, особливості взаємин Золотої Орди із князівствами/державами північно-східної та південно-західної Русі.
23.2. Чим особлива Новгородська боярська республіка?
Другим після Києва потужним ремісничим, торговим і культурним осередком Русі був Новгород, розташований на березі річки Волхов, недалеко від озера Ільмень. Упродовж X XII ст. Великі князі Київські намагалися контролювати це давнє місто, відправляючи туди синів, зазвичай, непокірних. Але через свою віддаленість воно часто випадало з поля зору столичних монархів. Із другого боку, усобиці, які ті затіяли в період роздробленості, ще більше «відчужували» новгородців. Вони почали налагоджувати зв’язки, насамперед торговельні, зі Швецією, Німеччиною, Англією. Туди продавали мед, віск, рибу, хутро, коштовне каміння (очевидно, бурштин). Натомість купляли ремісничі дивовижі, срібло, вино, пиво тощо. У XIV XV ст. новгородські купці активно співпрацювали з Ганзою, що забезпечувало їм сталі прибутки, а владі міста, як наслідок, розширення впливу на довкільні землі. Межі зовнішніх повноважень Новгорода могли сягати Білого моря.
Головні суспільні ролі в місті відігравали бояри — представники панівної військової верхівки. Вони володіли неозорими вотчинами (спадковими земельними наділами, своєрідними феодами), завдяки чому їхня значущість зростала. Проблеми повсякденна, питання оголошення війни і миру обговорювало віче — зібрання повноправних громадян. Саме на вічах запрошували або виганяли князів, яким суттєво обмежували можливості. По суті, вони тільки командували військом, тоді як бояри і «народ» призначали посадовців та судили за провини. Отже, місто Новгород можна називати боярською республікою.
Монгольська навала майже не зачепила міщан. Болота з трясовинами захистили їх — ворожі кіннотники просто не змогли туди потрапити і показати свої бойові вміння. Деякі сучасні історики доводять іншу версію уникнення розгрому. Мовляв, тодішній новгородський князь Олександр Невський в дитячому віці виховувався при дворі хана Батия, а тому монголи й проявили милість. Хоча одночасні загарбницькі спроби Литви, Тверського та особливо Московського князівств виявилися успішнішими. Погіршувалася внутрішня ситуація. У XIV-XV ст. бояри повністю «розпоряджалися» вічем, яке підтримувало (галасом) або заперечувало (гулом) заздалегідь погоджені рішення. Боярство також помилилося, вибираючи союзників, заграючи, як виявилося, зі смертельним ворогом. Після серії невдач у 1478 р. в місто Новгород вдерлися московити. Багатьох бояр вирізали, а тих, які вціліли, примусово переселили до закутків Московії. Республіканськими традиціями новгородців та їхніми освітніми здобутками новоспечені «господарі» вирішили знехтувати.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мапі територію Новгородської боярської республіки в різні періоди її минулого. 2. Обчисліть, скільки: а) століть тривала історія Новгородської боярської республіки; б) років від початку монгольської навали на Русь проіснувало місто Новгород. 3. Що спільного, а що відмінного в управлінні італійських міст-республік та Новгородської боярської республіки? Обговоріть у групах.
23.3. Як розвивалося Московське князівство у XIII-XV ст.?
У XII ст., в період дроблення Русі, на її окраїнних теренах виникали нові поселення. Зазвичай то були глухі, віддалені, загублені в лісах і болотах укріплення, які не збуджували владних апетитів удільних князів. До таких належало містечко Москва (багниста, сльотава, мокра, в’язка), що постало на березі однойменної річки на відстані 700 років і 860 км від столиці теперішньої України. Як уже йшлося, після нашестя монголів північно-східні руські уділи майже добровільно підкорилися ханам Золотої Орди. У XIV ст. під її зверхністю значно посилилися позиції Тверського та Московського князівств, які, проте, протистояли одне одному, плетучи хитромудрі придворні інтриги. Московське князівство впродовж правління Івана І Калити виконувало всі забаганки ординців і тим самим заслужило особливі привілеї. їхня суть полягала в тому, що тільки московські князі збирали данину із сусідніх земель та везли її в місто Сарай. Частину зібраного залишали собі, що дозволяло їм упевнено почуватися.
Коли Золота Орда занепала, її влада над підлеглими народами ослабла. Московський князь Дмитро Донський у 1380 р. в битві на Куликовському полі (Тверська область Росії) отримав перемогу над монгольськими військами, яку тривалий час вважали вирішальною у позбавленні від півторастолітньої залежності. Однак насправді у цій битві поразки зазнав другорядний монгольський воєвода. Натомість престол посів Тохтамиш, нащадок Чингіз-хана, який через два роки до краю пошарпав території Московії. Ситуація повернула на початок: князі збирали для ханів кошти та виконували їхні забаганки.
Ще з 1363 р. з’явилася назва Велике князівство Московське. Користаючи з «післякуликовського» затишшя, його державці почали «збирати», а насправді топити в крові руські землі. Активну участь у цьому взяв Іван III (1462-1505). Насамперед бояри переконали його одружитися із Софією Палеолог — небогою останнього візантійського імператора. Такий шлюб надавав символічне право претендувати на спадок Візантії, герб (двоголовий орел) якої став візитним знаком Московського князівства, а потім — Росії. Далі Іван III захопив Новгородську боярську республіку. У 1480 р. його війська зустрілися з монгольськими поблизу річки Угра (Смоленська і Калузька області Росії). Битва не відбулася, бо обидві сторони поводилися нерішуче. Натомість, коли вдарили морози, у виграшній ситуації опинилися московити, які немовбито перемогли й скинули чужоземне ярмо. Пізніше вони захопили Чернігівщину та Новгород-Сіверщину. Межі володінь Івана III розширювалися, а його становище зміцнювалося. Він, хоча і вважав себе самодержцем (монархом), радився з боярами, які збиралися в боярській думі. При дворі запровадив пишний церемоніал. Особливо підтримував духівництво, зініціював створення Московської православної церкви. За його відома укладено «Судебник» — перший збірник законів. Таким чином, заходи, втілені Іваном III, сприяли пізнішому перетворенню Великого князівства Московського в Московське царство, опісля — в Російську імперію, про що ви дізнаєтеся в наступному класі.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мані, як створювалося Велике князівство Московське та як розширювалися його території. 2. Обчисліть, через скільки років після заснування столиці України з’явилася перша писемна згадка про місто Москва. Потрібну дату дізнайтеся у вчителя. 3. Доберіть десять слів чи словосполучень, необхідних для розповіді про князя Івана IIІ. Складіть із ними речення і запишіть їх у зошит.
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. А. Як ви розумієте значення словосполучення «боярська республіка»? Чому таке правління сформувалося саме в місті Новгород? Б. Чи можна вважати парламентом боярську думу Великого князівства Московського? В. Якими були наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи? Обговоріть у групах.
3. Розташуйте в хронологічній послідовності відомості про утворення Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, правління князя Івана III.
4. А. У чому різнилася підлеглість Золотій Орді північно-східних та південно-західних князівств Русі? Обговоріть у групах. Б. Як ви гадаєте, чому припинила існування Монгольська імперія? В. Чому Велике князівство Московське стало самодостатньою державою тільки після захоплення і впокорення міста Новгород? Обміркуйте в парах.
5. У 1448 р. князь Іван III скликав в місті Москва собор підконтрольних єпископів, які без благословення Константинопольського Патріарха самопроголосили створення Московської православної церкви. Яке значення цієї події для сучасних України та Росії?
6. Розв’яжіть історичну задачу. Відповідь обговоріть у парах, хід розв’язання запишіть у зошит: «Десятого року після закінчення Столітньої війни англійський рицар Джон Крейзі вирушив у мандрівку країнами Євразії. Повернувшись додому, він уклав опис своєї подорожі: "Я помолився в найвеличнішому православному храмі Святої Софії у Константинополі, слухав останні проповіді чеха Яна Гуса, відбивав атаки тевтонців у битві біля Грюнвальда та вітав князя Івана III з нагоди початку його правління у місті Москва”. Учасником якого з епізодів міг бути Джон Крейзі?».
Коментарі (0)