Людина за Середньовіччя

§ 7. Людина за Середньовіччя

1. Взаємодія людини і природи

Життя людини Середньовіччя так само, як і в давні часи, було тісно пов’язане з природою і значною мірою від неї залежало. У середині І тис. н. е. клімат на півдні Європи став вологішим і помірнішим. На північ від Альпійських гір зросла кількість опадів і стало холодніше.

Зміни клімату сприяли поширенню і розвитку в Європі землеробства. З’явилися осушені за допомогою каналів поля на узбережжі моря на півночі Європи - польдери.

Але примітивні засоби обробітку землі не давали селянам можливості збільшити врожаї. Причинами неврожаїв були також часті посухи. Все це призводило до нестачі сільськогосподарської продукції і, як наслідок, - до голоду.

Протягом XI ст. 48 років зі 100 були неврожайними. Загалом у середні віки кожен п’ятий рік населення потерпало від голоду. У неврожайні роки вижити допомагали ліси, які вкривали дві третини суходолу Європи. Туди виганяли пастися худобу. У лісах збирали ягоди, добували мед диких бджіл, полювали на дичину.

На відміну від доби Римської імперії за часів Середньовіччя кам’яниці мурували дуже рідко; зводили здебільшого дерев’яні будинки. Саме ліс давав середньовічній людині найдоступніший будівельний матеріал - деревину. Водночас ліс був прихистком для хижаків, розбійників, грабіжників.

З хроніки Рауля Глабера, 1032-1034 рр.

Голод взявся до своєї спустошливої справи, і загроза зникнення нависла над усім людським родом. Атмосферні умови стали такими несприятливими, що не можна було вибрати слушного дня для сівби, але головне, що через повені не було жодної змоги зібрати хліб. Тривалі дощі просочили землю так, що протягом трьох років не можна було провести борозну, щоб покласти зерно. А під час жнив дикі трави вкрили всю поверхню полів... Багато людей діставали з ґрунту білу землю, схожу на глину, домішували до неї трохи борошна або висівок і пекли з цієї суміші хліб, вважаючи, що завдяки цьому вони не помруть від голоду...

1. У чому, на думку автора, полягали причини голоду?

2. Як люди намагалися врятуватися від смерті?

Брати Лімбурги. Мініатюра з «Пречудового часослова герцога Беррійського». XV ст.

Деякі вчені вважають, що в Англії вже в IX ст. видобували кам’яне вугілля. Але поширення в Європі воно набуло лише в XIII ст. Крім вугілля, у середні віки видобували залізо, мідь, марганець, свинець, золото, срібло.

Важливу роль у житті середньовічної людини відігравали річки. Вони забезпечували людей рибою, рухали колеса водяних млинів, слугували шляхами сполучення. Найбільше значення мали річки Луара, Сена, Рона у Франції, Темза в Англії, Рейн, Ельба в Німеччині, По в Італії.

Природа не тільки ставала у пригоді середньовічним людям, вона була й грізною руйнівною силою. Неодноразово в Європі ставалися землетруси. Про один із землетрусів чернець монастиря св. Морціала писав, що він розпочався посеред ночі. Ченці, які співали у церковному хорі, кинулися тікати, миряни зривалися зі своїх ліжок. Навіть птахи тремтіли від страху, а вода в джерелах вирувала голосніше, ніж завжди.

Протягом 1180-1223 рр. Європою прокотилося сімнадцять буревіїв. Вони знищили лани й виноградники, зруйнували житла, вежі церков і замків. У 1221 р. грози тривали протягом восьми днів. Під час гроз із блискавками часто виникали пожежі. Нерідко траплялися повені, які руйнували житла, укріплення, мости, заливали поля. Загалом неврожаї, повені, пожежі завдавали великих збитків господарству людини Середньовіччя.

2. Чисельність і рух населення

Склад і чисельність населення середньовічної Європи не були сталими. Чисельність населення суттєво коливалася залежно від того, врожайним чи неврожайним видався рік.

Тисячі людськіх життів забирали численні війни: Столітня війна між Англією і Францією, що тривала насправді 116 років, війна Білої і Червоної троянд в Англії та багато інших.

До того ж населення потерпало від частих і тривалих епідемій чуми («чорної смерті»), холери, прокази, грипу та інших хвороб, поширення яких відбувалося через незадовільний санітарний стан у містах, відсутність необхідних знань і ліків.

На той час засобів боротьби з більшістю таких хвороб просто не існувало. Смертність від чуми становила до 99 %. Найстрашнішою була епідемія 1347-1349 рр. Тоді в Європі загинуло від чверті до половини населення деяких регіонів. Найбільше постраждали міста з великою скупченістю населення - до 70 % жителів було втрачено.

Значно змінювалася чисельність і склад населення під впливом міграцій. За Середньовіччя відбулося кілька міграційних хвиль: IV-VII ст. - Велике переселення народів; VIII-Х ст. - набіги племен вікінгів (так європейці називали предків норвежців, данців, шведів); міграції арабів, слов'ян, угорців (мадяр); XIII ст. - прихід із глибин Азії орд монголів.

Велике переселення народів, яке змінило карту світу, було спричинене появою в Європі гунів. Цей могутній і загадковий народ прийшов від кордонів Давнього Китаю. Страх перед навалою гунів змушував племена, що населяли Європу, кидати свої землі й шукати безпечних місць.

Поширення чуми в Європі

Миколай Батай. Четвертий вершник Апокаліпсиса. Фрагмент шпалери із серії «Анжерський апокаліпсис».

Між 1373 і 1387 роками

Прихід вікінгів розпочався їх раптовими набігами на прибережні території Західної Європи. Вони вирізнялися особливою жорстокістю. Водночас частина військових дружин вікінгів на чолі з вождями осідала на землях Західної Європи, збільшуючи чисельність населення.

Кочівники угорці, вихідці зі степів Приуралля, у IX ст. здійснювали напади на Північну Італію, Німеччину, Францію. Вони завдали декількох поразок франкам і розселилися на землях Паннонії.

Ще одним народом, який вплинув на чисельність і склад населення в Європі, були араби. У IX ст. вони завоювали острів Сицилію. Наприкінці IX ст. візантійські війська вигнали їх з островів, проте вони залишилися в Іспанії, створивши тут власну державу - Кордовський халіфат.

Навала монголів спричинила руйнування і занепад багатьох регіонів Європи, особливо Східної. Її наслідком стало захоплення кочовиками міст і скорочення чисельності населення, яке гинуло під час багатьох битв.

Водночас на територіях держав середньовічної Європи відбувалися внутрішні міграції. Численні війни, епідемії та неврожаї змушували населення шукати кращих або безпечніших умов життя.

1. Середня тривалість життя за Середньовіччя становила 40-45 років для чоловіків і 35 для жінок. До 50 років доживала тільки чверть людей.

2. На зріст середньовічні люди були невисокі. Можливо, в музеї вам доводилося бачити обладунки середньовічного рицаря - їх може вдягнути хіба що сучасний школяр, ваш ровесник. Проте чи зміг би хтось із вас підняти дворучний меч вагою до 5 кг? Тимчасом це була звична рицарська зброя. Отже, за Середньовіччя люди були сильними й витривалими.

Переселення, що приводили до освоєння нових земель у межах однієї країни, вчені називають внутрішньою колонізацією. Багато людей переселялися із сільської місцевості до міст, де розвивалися торгівля й ремесло. Переселення із завоюванням в інші країни називають зовнішньою колонізацією.

У ХІ-ХІІІ ст. відбувся справжній демографічний вибух. Населення Європи збільшилося з 20 до 60 млн осіб.

Проте у XIV-XV ст. Столітня війна та епідемії чуми у 1347-1349 рр. знову зменшили кількість населення, і лише у XVI ст. воно досягло рівня XIII ст.

Загалом міграційні процеси приводили до заселення й освоєння нових територій, формування нових спільнот, утворення нових держав. Міграції зумовлювали розвиток обміну, торгівлі, ремесел, взаємообмін знаннями й іншими здобутками культури. Зростання чисельності населення сприяло виникненню нових сіл, міст, їхньому економічному розвиткові.

*Демографія (від грец. demos - «народ» і grafos - «опис») - наука, яка вивчає і досліджує розвиток населення: зміни поколінь, переселення на інші території, зміни у певних групах населення. *Міграція - від лат. migratio - «переходжу», «переселяюся») - переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання. Колонізація - процес господарського освоєння земель у власній країні чи створення поселень в інших країнах.

Позначте на контурній карті:

1. Напрямки вторгнення вікінгів, арабів, угорців.

2. Райони, охоплені чумою в Європі.

1. Доведіть, що середньовічна людина так само залежала від природи, як і людина в стародавні часи.

2. Що впливало на зміну чисельності населення середньовічної Європи?

Міграційні хвилі в середньовічній Європі

скачать dle 11.0фильмы бесплатно