Китайську державу очолював імператор з необмеженою владою, який вважався «Сином Неба», тому країну називали «Піднебесною». На відміну від Західної Європи, дорогу до влади в Китаї відкривала не знатність походження, а насамперед освіченість. Чиновниками ставали тільки ті, хто склав непрості іспити, де на одне місце було понад сто претендентів. Така система іспитів давала змогу залучати на службу й талановитих простих людей.

Важко назвати таку сферу науки, літератури або мистецтва, у яку не зробив би внесок середньовічний Китай. Саме китайці першими винайшли книгодрукування, що дало змогу ознайомити інші країни Сходу з досягненнями китайських учених. Вони винайшли порох і вогнепальну зброю, паперові гроші та морський компас. У XV ст. китайський флот здійснив плавання до східного узбережжя Африки. Китайські астрономи створили точний календар, у якому тривалість року лише на 27 секунд не збігалася зі справжньою величиною. Особливо славилася китайська порцеляна. Китайці ретельно оберігали секрети виробництва порцеляни, тому в Європі її навчилися виготовляти лише у XVIII ст.

У Китаї з глибокої давнини мирно співіснували кілька релігій. У I ст. з Індії в Китай «проник» і поширився буддизм. Проте основою освіти, моралі, державного устрою, законодавства лишалося конфуціанство, яке виникло в VI-V ст. до н. е.

1, 2, 3. Зображення китайських художників, виконаних на шовку

4. Виготовлення шовка (середньовічний малюнок)

5. Середньовічний порцеляновий виріб

2. Яким було індійське суспільство в Середні віки

1) Використовуючи карту (c. 170), складіть розповідь про середньовічну Індію. Для цього: а) схарактеризуйте вплив природних умов на спосіб життя населення Індії; б) визначте напрямки мусульманських вторгнень в Індію; назвіть державу та її столицю, що існувала на території Індії, порівняйте її кордони у XIV і XVI ст.; в) прокладіть свій шлях від Індії до Великого шовкового шляху, визначте, через які території, держави або міста він пройде.