§ 1. Причини й передумови великих географічних відкриттів XV-XVI ст.

Пригадайте

1. Поясніть значення поняття «Новий час», назвіть його хронологічні межі.

2. Що означає термін «осінь Середньовіччя»? Назвіть хронологічні межі пізнього Середньовіччя.

3. Які явища суспільного життя характеризують початок Нового часу?

4. Які якості особистості формуються в людини Нового часу?

5. Назвіть технічні вдосконалення й винаходи XIV-XV ст. Як вони вплинули на життя людини ранньомодерної доби?

1. Відкриття європейців

Характер соціально-економічного й культурного розвитку Європи в ранній Новий час значною мірою визначили великі географічні відкриття, зумовлені низкою причин. Основними серед них були: невпинне зростання в Європі товарного виробництва, нестача цінних металів і коштовного каміння, зростання попиту на прянощі, а також прагнення європейських купців контролювати основні торговельні шляхи. У зв’язку з розпадом Монгольської держави припинив діяти караванний шлях з Європи в Китай та Індію через Середню Азію й Монголію. Турецькі завоювання в Малій Азії та на Балканах закрили шлях на Схід, а араби контролювали шляхи через Червоне море й Перську затоку. Отже, різко зменшилося значення Середземноморського басейну, через який здійснювалася левова частка європейської торгівлі зі східними країнами.

Великі географічні відкриття — найбільші географічні відкриття, здійснені європейськими мандрівниками в XV-XVII ст., які змінили уявлення про світ і поклали початок колоніальним завоюванням заморських територій різними країнами. Було відкрито й обстежено невідомі раніше моря й океани, острови та материки, здійснено перші навколосвітні подорожі.

Великі географічні відкриття мали певні передумови.

По-перше, вагомі здобутки в галузі мореплавства й накопичення географічних знань. Розроблено новий тип судна — каравелу1, яка завдяки вдосконаленій системі вітрил могла рухатися не тільки за напрямком вітру, а й проти вітру, досягаючи швидкості 22 км/год.

По-друге, утвердження в науці думки про те, що Земля має форму кулі, а суша омивається єдиним океаном. Отже, пливучи на захід, можна дістатися берегів такої бажаної для європейців Індії та інших східних країн.

По-третє, морська подорож у західному напрямку була можлива лише невідомим тоді Атлантичним океаном, який омивав країни Піренейського півострова — Іспанію та Португалію. Таке вигідне географічне положення сприяло тому, що саме ці країни почали першими освоювати незвідані океанські простори.

2. Христофор Колумб і відкриття Нового Світу

Одночасно з португальцями пошуки шляху до Індії розпочала й Іспанія. У 1492 р. до двору іспанських королів Фердинанда й Ізабелли прибув генуезький мореплавець Христофор Колумб (1451-1506). Він розповів їм про план подорожі до Індії через Атлантичний океан. Раніше X. Колумб пропонував це португальському королю Хуану II, але той йому відмовив.

В Іспанії ситуація була сприятливішою для здійснення задумів X. Колумба. Після відвоювання в 1492 р. Гранади й завершення війни з арабами економічне становище Іспанії залишалося дуже тяжким. Скарбниця була порожня, іспанські королі не мали вільних земель для продажу, а податки на торгівлю й промисловість давали мізерні прибутки. Значна кількість дворян (ідальго) утратила засоби до існування. Успішна подорож сприяла б покращенню становища. Іспанські королі Фердинанд та Ізабелла уклали з X. Колумбом договір, згідно з яким той призначався віце-королем2 усіх нововідкритих земель, які ставали власністю Іспанії.

3 серпня 1492 р. з порту Палос у відкритий океан на трьох каравелах вирушило 90 моряків під командуванням X. Колумба. Згодом флотилія досягла Канарських островів і взяла курс на захід.

С. дель Піомбо. Христофор Колумб. Перша половша XVI ст.

1 Каравела (італ. caravella, ісп. carabela) — три- або чотирищоглове морське вітрильне судно зі складною системою вітрил.

2 Віце-король — намісник іспанського короля в колоніях.

Плавання тривало понад два місяці — набагато довше, ніж передбачалося. Це викликало невдоволення серед екіпажу. Нарешті о 2 годині ночі 12 жовтня 1492 р. вахтовий матрос побачив у світлі блискавки омріяну землю. На світанку флотилія пристала до одного з Багамських островів, який X. Колумб назвав Сан-Сальвадор («святий спаситель») — начесть Усевишнього, який допоміг йому реалізувати задумане. Місцевих жителів, «людей зі шкірою мідного відтінку», мореплавець нарік індіанцями, бо вважав, що зійшов із корабля на землю Індії. Услід за Сан-Сальвадором були відкриті острови Куба та Гаїті. Так європейці, навіть не підозрюючи, відкрили дійсно незвіданий Новий Світ, названий згодом Америкою.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

З щоденника Христофора Колумба

П’ятниця, 12 жовтня 1492 р. На човні ми пристали до берега одного з островів. Одразу побачили голих людей... Оскільки вони почали спілкуватися з нами подружньому й дали зрозуміти, що готові прийняти нашу святу віру радше з любов’ю в серці, аніж насильно, я дав їм червоні шапочки й намисто зі скла...

• Яке враження справили на європейців місцеві жителі?

У 1493 р. X. Колумб повернувся до Іспанії, де був прийнятий із великими почестями. Король призначив його «адміралом моря-океану» і віце-королем тих земель, які він відкрив і ще відкриє.

Під час другої подорожі X. Колумб обстежив більшу частину островів Карибського моря. У 1498 р. він вирушив у третю експедицію і відкрив дельту річки Оріноко та виявив узбережжя невідомого материка, поклавши початок вивченню Південної Америки. Однак у 1500 р., у зв’язку із заколотом, організованим проти мореплавця в Новому Світі іспанськими поселенцями, іспанські королі Фердинанд та Ізабелла усунули його від управління відкритими ним землями, однак дозволили X. Колумбу спорядити четверту експедицію, що тривала впродовж 1502-1504 рр. Цього разу він дослідив значну частину узбережжя Центральної Америки.

До кінця своїх днів X. Колумб був переконаний, що відкрив західний шлях в Азію й досяг берегів Індії. Відкриті ним землі не дали бажаних золота, прянощів та інших багатств, які так щедро змалював у своїй «Книзі чудес» Марко Поло. У 1506 р. X. Колумб, який колись купався в променях слави, помер у великій скруті, хворий і всіма забутий.

На межі XV-XVI ст. в напрямку до відкритих X. Колумбом земель було споряджено кілька експедицій, у яких брав участь флорентійський мореплавець та астроном Амерйго Веспуччі (бл. 1454-1512). Під час однієї з них у 1501-1502 рр. дослідник проплив далеко на південь від Бразилії і дійшов висновку, що X. Колумб відкрив не узбережжя Індії, а новий материк. Невдовзі записи А. Веспуччі побачили світ і мали великий успіх. На основі цих записів у 1507 р. було накреслено нову карту світу. На ній уперше, крім Європи, Азії та Африки, було зображено четвертий континент, який умовно називався Землею Америго. Ім’я Америго згодом було дещо видозмінене, бо в ті часи вважалося, що континентам можна давати тільки жіночі назви.

Так відкриті X. Колумбом землі стали називатися Америкою.

ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

Історія й географія вміють жартувати. Найкраще тому підтвердження — відкриття Америки. Цей материк отримав назву на честь Америго Веспуччі, котрий побував тут набагато пізніше за Христофора Колумба. Натомість Колумбія, яку першим обстежив саме Веспуччі, названа на честь Колумба, який насправді досяг тільки її берегів.

3. Подорожі португальців

У XV ст. португальські моряки успішно освоювали морський шлях уздовж узбережжя Африки. Контролював його португальський принц Генріх Мореплавець (1394-1460). Він оселився на березі Атлантичного океану у фортеці Сагреш, створив навігаційну школу та спорядив кілька експедицій для дослідження західного узбережжя Африки.

Португальський мореплавець Бартоломеу Діаш (бл. 1450-1500) у 1487-1488 рр. досяг крайньої південної точки Африки й назвав її мисом Бур, бо внаслідок 13-денного жахливого шторму його кораблі не змогли пристати до берега. Коли море заспокоїлося, Діаш зрозумів, що потрапив в інший океан і перебуває на східному узбережжі Африки. Так було відкрито шлях з Атлантичного океану в Індійський. Вірячи в майбутні успішні плавання, португальський король Хуан II перейменував мис Бур на мис Доброї Надії.

Португальці стали готуватися до експедиції в Індію. Її маршрут на основі звітів Б. Діаша розробив португальський мореплавець Васко да Гама (1469-1524). Саме він очолив флотилію в складі чотирьох кораблів і 170 членів команди, яка влітку 1497 р. вирушила з Лісабона. Експедиція прямувала за вже відомим маршрутом до мису Доброї Надії. Обігнувши мис, португальські моряки вийшли в Індійський океан і виявили гирло річки Замбезі. Прямуючи далі на північ уздовж узбережжя Африки, експедиція В. да Гами досягла Момбаси (сучасна Кенія), а невдовзі ввійшла в гавань Малінді. Тут В. да Гама взяв на службу арабського лоцмана Ахмеда ібн Маджида. З його допомогою 20 травня 1498 р. португальська флотилія без особливих труднощів дісталася до порту Калікут (нині Калькутта). Так було відкрито морський шлях до Індії. Подорож мореплавця тривала майже 10 місяців.

У порту Калікут португальців зустріли досить вороже. Місцевий правитель (саморин) прийняв їх холодно. Проте кораблі В. да Гами простояли в порту понад три місяці.

Нарешті в серпні 1498 р. В. да Гама вирішив, що час повертатися додому. Тепер він наважився перетнути Індійський океан, не запливаючи в Східну Африку. Зворотна дорога забрала залишки сил і здоров’я моряків, які через відсутність свіжих харчів і нестачу провіанту хворіли на цингу й інші недуги. Після такої виснажливої подорожі, яка тривала рік, із 170 членів команди вижило тільки 55. Коли у вересні 1499 р. мореплавець із двома кораблями прибув до Лісабона, його зустріли з великими почестями, адже Португалія в тривалих змаганнях за шлях до Індії таки випередила Іспанію.

Невідомий художник. Васко да Гама. Мініатюра. Початок XVI ст.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

Кінець XV ст. Із записок учасника експедиції Васко да Гами про підготовку до прийому в палаці саморина Калікут

(...) У вівторок командор (Васко да Гама. — Авт.) приготував подарунки для саморина: 12 відрізів смугастої матерії, 4 суконні покривала, 6 капелюхів, 4 коралові намиста, ящик із 6 металевими казанами, ящик цукру, 2 діжечки з оливковою олією та 2 діжечки меду. Але домоправитель саморина, якому, за звичаєм, потрібно було попередньо показувати всі подарунки, розсміявся, мовляв, найбідніший купець із Мекки дав би більше, адже саморинові потрібне золото, багато золота. Васко да Гама образився й відповів, що золота він не припас і що він не купець, а посол, що зараз він дарує саморинові з власних припасів, а не від короля, і що король португальський, звичайно ж, пришле кращі й численніші подарунки (...).

• Які бажання були спільні й для португальців, і для саморина?

• Як відповів В. да Гама на глузування домоправителя саморина?

Перед португальцями відкрилися величезні можливості для торгової експлуатації Індії. З Португалії щороку відправлялися військові флотилії з великою кількістю солдатів і артилерією для захоплення індійських портів. У 1500 р. одна з таких флотилій відкрила узбережжя Бразилії. У самій Індії португальці не захоплювали значних територій, а прагнули заволодіти тільки ключовими торговими пунктами на узбережжі.

Досить швидко португальці зрозуміли, що справжня батьківщина прянощів знаходиться далі на схід, і тому вирушили на її пошуки. Своєї мети вони досягли в 1511 р., коли захопили м. Малакку на Малайському півострові й розпочали завоювання Молуккських островів, які називалися також Островами Прянощів. Так невелика країна Португалія створила величезну колоніальну імперію та заволоділа всією торгівлею прянощами.

А. Р. Гамейро. Відплиття Васко да Гами в Індію в 1497 р. 1900 р.

Колоніальна імперія — колоніальна держава та її колонії в різних частинах світу. Колонія (від латин. colonia — поселення) — 1) поселення громадян якоїсь держави на території іншої країни; 2) загарбана область чи країна.

4. Перша навколосвітня подорож

Ідея X. Колумба досягти узбережжя Індії й Китаю західним шляхом не полишала іспанських мореплавців. Вони сподівалися випередити своїх суперників біля Островів Прянощів. Ці прагнення взявся втілити португалець Фернан Магеллан (бл. 1480-1521). Перебуваючи на службі в португальського короля, він здійснив кілька подорожей до Молуккських островів. Магеллан уважав, що їх можна досягти, рухаючись на захід, обійшовши Американський материк з півдня. Однак португальський уряд відмовив Ф. Магеллану в організації експедиції. Тоді мореплавець запропонував свої послуги іспанському королю Карлу І, який уважно вислухав його й уклав із ним договір. Згідно з його положеннями, Ф. Магеллан повинен був дійти до крайньої південної точки Америки й відкрити західний шлях в Індію.

Після тривалої й ретельної підготовки 20 вересня 1519 р. ескадра Ф. Магеллана в складі 5 кораблів вийшла з іспанського порту Санлукар і рушила на захід. Серед команди моряків був і молодий італійський дворянин Антоніо Пігафетта, який описав плавання Ф. Магеллана. Через три місяці після відплиття з Іспанії ескадра досягла узбережжя Бразилії.

Рухаючись далі на південь, у жовтні 1520 р. кораблі ввійшли в протоку, яку згодом назвали Магеллановою. Унаслідок сильного вітру ескадра долала протоку 38 днів. За цей час один корабель розбився, інший разом із більшою частиною продовольства загубився в протоці. Нарешті наприкінці листопада 1520 р. лише 3 кораблі вийшли в океан.

Невідомий художник. Фернан Магеллан. Португалія. 1841 р.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

XVI ст. З книжки Антоніо Пігафетти «Подорож Магеллана»

(...) Найбільше нещастя було в тому, що ми захворіли на недугу, за якої ясна розпухали до такої міри, що закривали зуби як верхньої, так і нижньої щелепи, і люди, уражені цією хворобою, не могли вживати ніяку їжу, 19 чоловік померло... Упродовж 3 місяців і 20 днів ми здолали 4 тисячі левгів (1 левга дорівнює приблизно 7 км) по цьому Тихому морю, названому нами так тому, що ми жодного разу не зазнали найменшого шторму... Крім померлих, було від 25 до 30 матросів, які страждали на біль у руках, ногах та інших частинах тіла...

...Магеллан був наділений усіма чеснотами. Під час найтяжчих поневірянь він завжди виявляв непохитну стійкість. На морі він волів обділити насамперед себе, ніж увесь екіпаж. Обізнаний, як ніхто, у морських картах, він досконало володів мистецтвом руху кораблів, що й довів своєю подорожжю навколо світу, на яку ніхто інший до нього не наважувався. (...)

• Які страждання довелося пережити членам екіпажу?

• Якими чеснотами й уміннями володів Ф. Магеллан? Які з них необхідні керівнику експедиції?

Плавання в океані тривало понад три місяці. Погода була дуже сприятливою, віяв попутний вітер, і тому Ф. Магеллан назвав океан Тихіш. Мореплавець навіть не здогадувався, що така погода буває нечасто: насправді цей Тихий океан неспокійний і грізний.

У середині березня 1521 р. ескадра пристала до островів, які Ф. Магеллан оголосив володінням Іспанії. Згодом ці острови були названі Філіппінськими — на честь майбутнього іспанського короля Філіппа II. Мешканці одного з островів відмовилися підкоритися іспанцям. Фернан Магеллан на чолі загону з 60 осіб спробував захопити острів силою й у цій сутичці загинув.

ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

У подорож Ф. Магеллан узяв багато різних речей для здійснення обміну в разі, якщо експедиція матиме успіх. Серед безлічі різного краму були, зокрема, ножі й ножиці, різнобарвні хустинки й намиста, а також майже 20 тисяч дзвіночків для мисливських птахів. Мореплавцю було відомо, що такі дзвіночки викликали неабияке захоплення серед місцевих жителів і в Америці, і в Африці. Є свідчення, що на одному з Філіппінських островів в обмін на декілька соколиних дзвіночків і дзеркал Ф. Магеллан отримав кошик імбиру й зливок золота.

Після смерті Ф. Магеллана 113 матросів з його команди продовжили плавання на двох кораблях і досяглії Молуккських островів. Узявши вантаж прянощів, кораблі пішли різними маршрутами. Один із них згодом захопили португальці, а інший, із символічною назвою «Вікторія», капітаном якого був Себастьян Елькано, зумів перетнути Індійський океан і 6 вересня 1522 р. зайшов у порт Санлукар. У винагороду він отримав родовий герб із зображенням земної кулі та написом: «Ти перший здійснив подорож навколо мене».

Отже, згадані подорожі принесли європейцям три найвизначніші відкриття: відкриття X. Колумбом Америки (1492); відкриття В. да Гамою морського шляху до Індії навколо Африки (1498); здійснення першої навколосвітньої подорожі експедицією Ф. Магеллана (1519-1522).

Великі географічні відкриття, колоніальна імперія, колонія, Новий Світ; 1488, 12.10.1492, 1498, 1519-1522; Васко да Гама, Христофор Колумб, Америго Веспуччі, Фернан Магеллан, Себастьян Елькано.

1. Назвіть причини великих географічних відкриттів.

2. Назвіть, хто першим:

• відкрив шлях до Індії навколо Африки;

• відкрив шлях в Індійський океан навколо Африки;

• здійснив першу навколосвітню подорож.

3. Які відкриття й удосконалення сприяли організації експедицій, названих великими географічними відкриттями?

4. Використовуючи перший форзац підручника, знайдіть і покажіть на карті маршрути подорожей В. да Гами, X. Колумба, Ф. Магеллана.

Прокоментуйте

5. Генріх Мореплавець вийшов у море єдиний раз і то ненадовго. Поясніть, чому його так назвали.

6. Поясніть вираз: «Мішок перцю — те саме, що мішок золота».

7. Про яку історичну особу або подію йдеться в поданих описах?

• До кінця своїх днів він був переконаний, що відкрив західний шлях в Азію й досяг берегів Індії. Французький письменник В. Гюго сказав про нього: «...Він не може написати навіть свого імені на власному відкритті».

• «...Надвечір ми побачили... острови й материк... Люди тут коричневі... їхній... одяг — із льону й бавовни, тонкий, різнобарвний... тут були... кораблі, навантажені золотом, сріблом, гвоздикою, перцем та імбиром, а також срібними перснями й камінням, перлами та рубінами...»

• «...Упродовж 3 місяців і 20 днів ми здолали 4 тисячі левгів по цьому Тихому морю, названому нами так тому, що ми жодного разу не зазнали найменшого шторму...»

8. Стефан Цвейг писав: «Ніколи, ні до, ні після, не знали географія, космографія, картографія таких шалених, переможних темпів розвитку, як у ці 50 років, коли вперше з того часу, як живуть, дихають і думають люди, були остаточно визначені форма й розміри Землі, коли людство вперше пізнало кулясту планету, на якій воно тисячоліттями рухається у Всесвіті...»

• Поясніть, чому письменник так захоплено оцінив епоху великих географічних відкриттів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно