§ 8. Зародження культури бароко

1. Особливості стилю бароко

Стиль бароко зародився в Римі в другій половині XVI ст. Однією з визначальних його ознак став дух оновленої католицької релігійності, а історичним тлом — розквіт абсолютних монархій в Європі.

Для архітектури бароко характерна пишна декоративність із безліччю деталей, кольорове ліплення, щедра позолота, різьблення, скульптура, живописні розписи на стелі. Це час панування дугоподібних, кривих, химерно вигнутих ліній, що плавно перетікають одна в одну, урочистих фасадів споруд і величних архітектурних ансамблів. Першим архітектурним зразком стилю бароко вважають церкву Іль-Джезу, споруджену приблизно в 1575 р. в Римі для ордену єзуїтів.

Живопис бароко розвиває кілька основних тем: художників приваблюють контрасти світла й тіні, грандіозні панорами, розкіш, надлишковість форм, натуралізм, алегорія, багата фактура, складність рухів і ракурсів. Але разом з тим — побутові сюжети, прості народні типи, наївність селянського життя. В епоху бароко вдосконалюються такі живописні жанри, як пейзаж, портрет, натюрморт та ін.

Церква Іль-Джезу. м. Рим. Сучасне фото

2. Пітер Пауль Рубенс

Провідним майстром живопису бароко вважають фламандського художника Пітера Пауля Рубенса (1577-1640). Він автор класичних образів монументального вівтарного бароко — «Підняття хреста» і «Зняття з хреста» (1612-1614). Для стилю П. Рубенса характерні могутні й пишні людські тіла, сповнені життєвої сили.

Бароко (від італ. barocco — дивний, примхливий) — стиль європейського мистецтва кінця XVI-XVII ст., для якого характерні пишнота, примхливість і грандіозність. У перекладі з португальської бароко означає «перлина неправильної форми».

У своїх картинах митець часто використовував міфологічні, біблійні й історичні сюжети. Він став творцем урочистого барокового портрета. Найвідоміші його картини — «Викрадення доньок Левкіппа», «Персей і Андромеда», «Селянське весілля» та ін. Упродовж 40 років П. Рубенс створив кілька сотень рисунків і 1400 картин.

3. Харменс ван Рейн Рембрандт

Вершиною голландської барокової школи стала творчість Харменса ван Рейна Рембрандта (1606-1669), яка пройнята глибоким психологізмом. Митець зажив слави ще за життя, однак помер у жахливій скруті. Він писав в основному портрети та картини на міфологічні й біблійні сюжети, був майстром світла й тіні. Його персонажі ніби вихоплені променем світла з темряви. Загалом манері Рембрандта притаманні золотисто-коричневі тони. Образи художника одухотворені, виразні, емоційно глибокі. Полотна «Даная», «Повернення блудного сина» та «Святе сімейство» є шедеврами світової скарбниці.

Отже, творчість митців бароко, базуючись на традиціях Відродження, відображала дух Нового часу.

П. П. Рубенс. Зняття з хреста. 1612-1614 рр.

Рембрандт. Святе сімейство. 1645 р.

Бароко; Пітер Пауль Рубенс, Харменс ван Рейн Рембрандт.

1. Поясніть походження назви художнього стилю «бароко».

2. Як використовувала католицька церква культуру доби бароко?

3. Які теми об’єднували визначних барокових митців Рубенса й Рембрандта?

4. Пошукайте на сторінках підручника людей у бароковому одязі.

5. Назвіть кілька барокових творів, використовуючи ілюстрації з підручника.

6. Порівняйте ілюстрації до теми про Високе Відродження з ілюстраціями до теми про добу бароко. На конкретних прикладах доведіть, що спільне, а що відмінне в цих мистецьких напрямах.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно