Російська імперія
- 29-03-2022, 00:17
- 517
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 22. Російська імперія
Чи знаєте ви, що...
... усталений вислів «потьомкінські села», що означає показуху й обдурювання, пов’язаний із фаворитом Катерини II Григорієм Потьомкіним, який, бажаючи здивувати імператрицю під час її відвідин України в 1787 р., наказав причепурити придорожні поселення, виставити напоказ працьовитих та щасливих підданих, а все це насправді не відповідало дійсності;
... уродженець міста Глухів, випускник Києво-Могилянської академії Олександр Безбородько, перебуваючи на посадах першого секретаря Катерини II, канцлера Павла І, вивів Росію у «вищу лігу» європейських держав, закріпив її присутність на Чорноморському узбережжі та в Криму, стримав експансію Швеції на півночі, спільно із сусідами поділив Річ Посполиту та здійснив чимало реформ усередині держави.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/tQCc2c
QR 22.1. Російське кріпацтво. Справа Дар’ї Салтикової.
22.1. Як імператриця Єлизавета Петрівна правила Росією?
Після смерті Петра І Росія поринула в династичну кризу. Попри те, що спадкоємцем вважався його онук Петро II, дід знехтував правом призначення наступника, чим потім скористалися різні угрупування. «Нові» дворяни (прибічники імператора) вступили в запекле протистояння за владу зі «старими», «доімперськими», які почувалися приниженими та прагнули відплати. Почався період палацових переворотів (1725-1762). Спершу на престолі опинилися дружина, потім онук Петра І, а згодом — племінниця Анна Іванівна. Її правління вважають періодом свавілля іноземців у Росії, які немилосердно грабували країну.
Донька Петра І, царівна Єлизавета (1741-1761), за підтримки гвардії здійснила черговий палацовий переворот. Вона, як і Єлизавета І, королева Англії, вважалася незаконнонародженою, бо батьки на момент її появи не перебували в шлюбі. Утвердившись при «кермі», суттєво зменшила вплив іноземців, повернула до двору місцевих урядовців. Хоча в основному переймалася світським життям, а не державними справами, все ж зажила більшого авторитету порівняно з попередниками. У країні встановилася стабільність, розвивалися науки й мистецтва. Немовби наслідуючи англійську тезку, російська Єлизавета теж відмовилася від заміжжя. Та фаворити біля неї «крутилися». Один із таких — українець Олексій Розумовський. За його сприяння козацька старшина домоглася відновлення посади гетьмана, яким призначили Кирила Розумовського, рідного брата царициного улюбленця.
«Портрет імператриці Єлизавети Петрівни», художник Шарль-Амедей- Філіп ван Лоо, 1760 р.
Ще правлячи, Єлизавета визначила спадкоємцем онука Петра І, відомого як Петро III. Народжений у сім’ї німецького герцога, він не відчував особливої прихильності до Росії, навіть зневажав російщину. Дворяни не пробачили йому такої погорди. «Натреновані» постійними інтригами, усунули, а згодом і вбили імператора. Наступницею знову виявилася жінка — дружина Петра III, німкеня за походженням, лютеранка за віросповіданням Катерина II (1762-1796).
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте період, коли Московію спіткала затяжна династична криза. Як його називали? Чому в Росії практика палацових переворотів стала традиційною? 2. Які факти є спільними в життєписах англійської Єлизавети І та російської Єлизавети Петрівни? 3. Які «вигоди» отримала Гетьманщина від правління Єлизавети? Послуговуючись інтернетом, дізнайтеся про роль родини Розумовських в історії Росії.
22.2. Якою була внутрішня і зовнішня політика Катерини II?
Посівши російський трон способами підступів і маніпуляцій, розумна та честолюбна Катерина II, врахувавши помилки чоловіка, пішла іншим шляхом. Досконало вивчила російську мову, вникла в російський світогляд, вислала із країни родичів-іноземців, щоб зайвий раз не дратувати дворян. Врешті досягла того, що ті якось мимоволі забули про її німецьке походження та ставилися як до «матінки-государині».
«Катерина II на прогулянці в Царськосільському парку», художник Володимир Боровиковський, 1794 р.
Імператриця намагалася втілювати політику «освіченого абсолютизму». Проте насправді задовольняла запити знаті, а не потреби простих підданих. Переписувалася з просвітниками, зокрема з Дені Дідро і Вольтером. Насамперед взялася за судову систему (пригадуєте, так чинили в сусідніх країнах). Але оточення не зрозуміло, а тому й не оцінило нововведень. Ініціаторка ж, звинувативши суспільство в незрілості, відступила від намірів. Адміністративна (губернська) реформа вдалася більше. Її сутність — централізація влади. Російську імперію поділили на губернії, ті — на повіти. Цим ніби «позбулися» проблеми «співжиття» різних народів. Самобутні й чужорідні, вони «одним помахом пера» втрапили в межі зросійщених «провінцій». У 1785 р. «матінка-государиня» видала «Жалувану грамоту дворянству...», якою дозволила представникам підкорених еліт, як, наприклад, козацькій старшині чи польській шляхті, набувати дворянських титулів. Така-от вибірковість! Але, погодьтеся, вельми хитра, далекоглядна й корислива. Також монархиня оновила фінанси, впровадивши банкноти. Підтримувала науки й мистецтва. Загалом творила начебто привабливе життя, де, відповідно до ідей Просвітництва, кожен почувався б гідно. Хіба не так? Але Росія — країна парадоксів. Тому «розумне» володарювання виявилося нещадним до простолюду. Ба більше, тоді, коли в Австрії і Пруссії послаблювали залежність селян, на теренах Російської імперії впроваджували кріпацтво. Так, у 1783 р. закріпачили сільських жителів українських Лівобережжя та Слобожанщини. Натомість, щоб задобрити вельмож, їх звільнили майже від усіх повинностей, а також роздали відібрані в церкви землі й майно. Період правління Катерини II росіяни називають «золотим віком». Однак постає запитання, для кого той вік був насправді «золотим»?
Тогочасна Росія вела експансіоністську зовнішню політику. Імперія невпинно розширювала власну територію за рахунок поневолення довкільних народів. Унаслідок вдалої російсько-турецької війни 1768-1774 рр. і втручання в кримські справи впродовж 1781-1783 рр. вона завоювала вихід до Чорного моря в гирлах річок Дніпро та Південний Буг і приєднала Кримське ханство. Воднораз знищувала українську державність. У 1764 р. Катерина II скасувала посаду гетьмана, а в 1775 р. наказала ліквідувати Запорозьку Січ. Долучилася самодержиця й до розподілів Речі Посполитої, урвавши собі її обширні простори. Також захопила Північний Кавказ, частину Казахстану та навіть Аляску. Отже, як бачите, XVIII ст. стало мегавдалим для Росії. Вона не лише вийшла в лідери, а й заявила про себе як про потужного гравця на світовій шахівниці.
Мовою історичного джерела
Уривок із листа Катерини II князю Олександрові Вяземському з нагоди його призначення на посаду генерал-прокурора Сенату, лютий 1764 р.: «...Мала Росія, Ліфляндія, Латвія і Фінляндія, Карелія суть провінції, які правляться дарованими їм привілеями... Ці провінції треба зручними способами привести до того, щоб вони обрусіли й перестали дивитись, як вовки в ліс... Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів щезли».
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте перелік особистих якостей «освіченого монарха». Чи притаманні були такі якості Катерині II? 2. Доведіть, що Катерина II творила імперію могутню, але жорстоку в ставленні до підданих. 3. Як приклад України «свідчить» про те, що зовнішня політика Росії була загарбницькою?
22.3. У чому суперечності політики Російської імперії?
Вочевидь ви вже зрозуміли, що Росія — країна суперечностей. Її правителі, показово наслідуючи європейські традиції, насправді дбали лише про свої інтереси. Це в політиці називають подвійними стандартами, або підміною понять: коли говорять одне, а чинять інше. Так, за Катерини II нібито втілювали ідеї «освіченого абсолютизму», але по-особливому... Тоді, коли в Європі забороняли тортури, в Російській імперії теж... забороняли скаржитися на поміщиків, які катували власних селян. Тоді, коли в Європі утверджували право особистої свободи, в Росії впроваджували кріпацтво. У той час, коли «освічені» монархи «ламали голови» над тим, як покращити добробут своїх підданих, російські самодержці аж ніяк не переймалися долями «маленьких» людей. Узагалі нехтування людськими життями на користь величі й могутності імперії стає звичкою її можновладців.
Ще однією прикметною рисою російських очільників була та, що їхні вчинки залежали не від потреб держави, а від особистих зацікавлень і вподобань. Царі й імператори не дотримувалися послідовності в управлінні. Тому здобутки одних, які давалися нелюдськими зусиллями, з легкістю перекреслювали їхні наступники. Саме так можна трактувати, скажімо, кінець Семилітньої війни. Завдавши нищівної поразки прусській армії і заволодівши частиною території королівства, захопивши Берлін, Петро III просто... наказав власному військові повернутися.
«Європейські лідери зі змішаними почуттями спостерігають за кроками Катерини II», французька карикатура «Імперський крок», автор невідомий, 1792 р.
У XVIII ст. відбулися певні зрушення в російських освіті, науках та мистецтвах. У 1755 р. постав Московський університет. Неймовірно пишно розбудовували столицю Санкт-Петербург. Із віддалених окраїн туди, до імператорського двору, виманювали обдарованих митців. Росіяни цілком справедливо пишаються своїм видатним земляком — Михайлом Ломоносовим — винахідником, ученим-натуралістом, гуманітарієм, письменником, митцем. До слова, один рік він навчався в Києво-Могилянській академії. А ще — обґрунтував антинорманську теорію походження Русі.
Міркуємо і діємо!
1. Чи стала Росія державою з європейськими цінностями? Чому її називають країною суперечностей? 2. Як російські владоможці ставилися до підкорених народів? 3. Дізнайтеся погляди Михайла Ломоносова про вплив норманського чинника на походження та державотворення Русі.
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. А. Продовжте думки: «Тоді, коли в Європі забороняли, в Росії», «Тоді, коли в Європі дозволяли, в Росії». Б. Поясніть, як ви розумієте слова Тараса Шевченка: «Це той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову-сиротину. Кати! Кати! Людоїди! Наїлись обоє...».
- 3. А. Обчисліть, по скільки років правили Єлизавета Петрівна та Катерина II в Росії. Складіть відповідну хронологічну задачу. Випишіть у зошит події, що в цей період відбулися на українських теренах. Використайте підручник з історії України. Б. Від- стежте на мапі територіальні зміни Російської імперії впродовж XVIII ст.
- 4. А. Чому в Росії не відбулася промислова революція? Б. Чи перетворилася Російська імперія в державу з європейськими цінностями унаслідок реформ, здійснених Катериною II?
- 5. Опрацювавши рекомендовані вчителем посібники зі шкільної бібліотеки, дізнайтеся, які зміни відбулися в повсякденному житті росіян унаслідок заходів «освіченого абсолютизму».
- 6. Підготуйте й укладіть колаж ілюстрацій, які відображали б розвиток російської культури впродовж XVIII ст. Організуйте виставку колажів у класі.
Коментарі (0)