Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Практичне заняття

§ 6. Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Практичне заняття

На практичному занятті ми об’єднаємося в групи й поговоримо про найбільш складні та дискусійні проблеми історії, а також наслідки Великих географічних відкриттів. Для успішної роботи скористаємося матеріалом § 2—4, а також відповідною картою атласу для 8 класу.

Варто пригадати! 1. Які географічні відкриття в Середні віки здійснили нормани і як європейці скористалися цим? 2. Яка книга була для християн головним джерелом знань про Землю?

Під час Великих географічних відкриттів перед людством постали нові горизонти. Наукові уявлення про Землю зазнали істотних змін. Видатні відкриття були здійснені в галузі географії. За підрахунками вчених, у XV ст. європейці знали, що площа суходолу Землі становить 50 млн км2, а вже в XVII ст. розміри суходолу, що був відомий людям, уже становили 310 млн км2 (рис. 1). Значно розширилися знання європейців про рослинний і тваринний світ.

Рис. 1. Карта світу середини XVII ст. Так європейці уявляли Землю в ті часи. ? Які ділянки суходолу відсутні на карті? Чи правильно зображені обриси материків?

На географічну карту світу були нанесені нові країни, річки, острови, моря й океани. Так, виявилося, що між Європою та Китаєм розташовані два океани — Атлантичний і Тихий, розділені новою, невідомою раніше частиною світу — Америкою. Мореплавцям вдалося встановити обриси берегів Африки, хоча внутрішні простори цього величезного континенту лишалися невідомими для європейців до кінця XIX ст. Великі плавання іспанців, португальців, англійців, голландців на практиці довели, що Земля має форму кулі та обертається навколо Сонця й навколо своєї осі.

Запитання для обговорення. Яке велике плавання найбільше змінило наукові уявлення про планету Земля?

Великі плавання XV—XVI ст. докорінно змінили уявлення людей про навколишній світ.

У Середні віки кораблі європейських купців дуже рідко залишали Середземне, Північне та Балтійське моря. Вони плавали уздовж берегів і не ризикували виходити у відкрите море. Після Великих географічних відкриттів основні морські торговельні шляхи перемістилися в Атлантичний, Індійський та Тихий океани. Через це занепали колись могутні та багаті морські республіки Венеція, Генуя, Піза. Важкі часи переживали міста Ганзейського союзу.

Кораблі, навантажені заморськими товарами, перетинали Атлантику й прямували в Амстердам, Антверпен, Лондон, Лісабон (рис. 2), Севілью. У XVII ст. Іспанія й Португалія поступилися пануванням на морях Англії, Нідерландам, Франції, у яких бурхливо розвивалися капіталістичні відносини.

Рис. 2. Лісабонський порт. Гравюра XVI ст.

Рис. 3. Прянощі та спеції' — товари, що збагачували європейських купців.

Чим же завантажували трюми кораблів? Європа поставляла на ринки Азії й Америки вироби із заліза й сталі, вогнепальну зброю (аркебузи та мушкети), гармати, сукно, вино, високоякісні дзеркала. Із часом європейцям вдалося прибрати до своїх рук посередницьку торгівлю між Китаєм, Індонезією, Японією, Філіппінами. Ці азіатські країни перетворилися на величезний ринок збуту колоніальних товарів з Америки (срібло, картопля, кукурудза, арахіс, тютюн). У свою чергу, із Китаю до Європи везли шовк і порцеляну, з Індії — золото, прянощі, коштовне й напівкоштовне каміння, бавовну, цукор (рис. 3).

З африканських країн вивозили традиційні товари: золотий пісок, слонову кістку й чорношкірих рабів. Величезні іспанські кораблі — галеони, навантажені золотом і сріблом, рухалися морськими шляхами до Європи, нещадно грабуючи колонії (рис. 4). Пізніше на американських землях колоністи створили безкраї плантації, на яких вирощували бавовну та цукрову тростину. Ці товари також відправляли на європейські ринки.

Запитання для обговорення. Які європейські товари користувалися найбільшим попитом у жителів Африки?

У ранній Новий час виник новий ринок світової торгівлі, який сприяв бурхливому розвитку економіки передових країн Європи.

Рис. 4. Іспанський галеон «Сан-Мартін». Судно створене для пограбування американських колоній та панування на морях.

Рис. 5. Морська битва поблизу Діу.

Географічні відкриття перегорнули нову сторінку в історії людства — виникли й зміцніли перші колоніальні імперії. Для захисту своїх колоній та торговельних інтересів європейці не вагаючись застосовували військову силу й флот. Вони використовували свою беззаперечну перевагу — вогнепальну зброю.

Торговельна війна на морі

У 1509 р. відбулася жорстока морська битва між португальцями та об'єднаним арабо-мусульманським флотом поблизу індійського міста Діу (рис. 5). Незважаючи на величезну перевагу в кількості кораблів, мусульмани були розбиті. Залпи потужних португальських гармат розкидали численні ворожі кораблі. Старі тактичні прийоми — таран та абордаж — виявилися безпорадними перед точним гарматним вогнем, який знищував кораблі на відстані 200 метрів. Португальці встановили свій контроль над торговельними шляхами в Аравійському морі Індійського океану.

Виникнення колоніальних імперій розділило людство на дві частини: незалежні самостійні держави та колонії. Завоювання колоній супроводжувалося нечуваним досі пограбуванням корінних народів.

Запитання для обговорення. Чи можна вважати, що в ранній Новий час Китай та Індія стали колоніями?

У колоніях широко застосовувалася дешева праця рабів. Видобуток золота, срібла, міді, коштовного каміння здійснювався ручними знаряддями праці у глибоких примітивних шахтах. Раби-індіанці викопували руду, що містила коштовні метали, із ґрунту і в кошиках виносили її на поверхню. Нестерпно важкі й небезпечні умови праці призводили до масової загибелі людей.

Поділ награбованого

Відомо, що завойовник країни інків Франсіско Пісарро для зручності поділу награбованого наказав переплавити в зливки однакової ваги золоті й срібні предмети, захоплені в індіанців. До плавильних печей кидали статуї, вази, кубки та інші вироби індіанських майстрів, що мали величезну художню цінність. Щоб переплавити все золото й срібло, знадобилося не менше місяця. На користь королівської скарбниці відклали п'яту частину коштовних металів. Вершники отримали як здобич понад 40 кг золота та 81 кг срібла. Піхотинцям дісталось удвічі менше. Основні багатства присвоїли Франсіско Пісарро та його брати.

За підрахунками вчених, перед початком Конкісти (XV ст.) кількість народів Америки становила понад 15 млн осіб, а наприкінці XVII ст. корінних жителів материка налічувалося приблизно 8 млн осіб.

Крім того, жителі Америки були беззахисними перед хворобами, які принесли із собою європейці: тиф, чума, холера, віспа, кір, грип. Від них загинули мільйони людей. Скорочення кількості населення й робочих рук в Америці було настільки стрімким, що на їхній захист виступила католицька церква, а також імператор Священної Римської імперії Карл V. Він оголосив індіанців підданими короля, що перебувають під захистом закону.

Масова загибель корінного населення призвела до нестачі робочих рук в американських колоніях. Сотні іспанських, португальських, англійських та інших кораблів везли чорношкірих рабів до американських берегів, де їх продавали плантаторам. Африканських рабів стало так багато, що помітно змінився склад населення американських колоній. Крім того, чорношкірих невільників охоче купували правителі східних держав та європейська «еліта» для використання як прислуги.

Работоргівля стала одним із найвигідніших «торговельних заходів», що збагачував буржуазію, що зароджувалася.

Величезна кількість «дешевого» золота й срібла, награбованого в колоніях, широким потоком ринула до Європи. Підрахунки вчених свідчать, що в першій половині XVI ст. з американських колоній тільки до Іспанії було вивезено понад 180 тонн золота і майже 17 тис. тонн срібла. Надлишок коштовних металів мав несподівані й серйозні наслідки для жителів багатьох держав Європи й Азії. Велика кількість золота зробила багатьох людей бідними! Чому так сталося?

Приплив дешевого срібла й золота призвів до того, що вартість монет почала невпинно зменшуватися. На довгі десятиліття Європу охопила «революція цін». Значно виросли ціни на хліб та інші продукти харчування, предмети першої необхідності, тканини, одяг. У той самий час рівень заробітної плати залишився майже без змін.

Запитання для обговорення

1. Уявіть, що ви взяли в оренду землю терміном на 50 років за чітко встановленою ціною. У цей час почалася «революція цін», тому хліб, який ви вирощували, або овеча вовна на ринках значно подорожчали, а орендна плата за землю відповідно до договору лишилася незмінною. Хто ж виграв від «революції цін»?

2. Власник мануфактури з виробництва вовняних тканин чесно виплачує раніше встановлену заробітну плату своїм найманим робітникам. Однак у ході «революції цін» вовняна тканина значно подорожчала. Хто став багатшим?

Таким чином, підвищення цін привело до збагачення частини населення. Поступово багатства, що виникли в результаті пограбування колоній або несправедливої торгівлі, осідали в скарбницях європейських монархів, католицької церкви, а також у купців, банкірів, власників мануфактур тощо. Капітали невпинно зростали.

Рис. 6. Страта іспанцями Тупака Амару — останнього Інки, керівника повстання проти колонізаторів. Малюнок XVI ст.

Рис. 7. Висадка Х. Колумба в Америці. Гравюра XVI ст.

? Як на гравюрі показане ставлення індіанців до гостей? Із якою метою прибули європейці, із точки зору художника?

«Революція цін» сприяла поширенню капіталістичних відносин та зростанню капіталів.

«Зустріч цивілізацій» під час Великих географічних відкриттів мала неоднакові наслідки для народів різних континентів. Можна сміливо стверджувати, що європейська християнська цивілізація розширила межі, встановивши своє панування в Північній та Південній Америці, підкоривши інші народи Африки. Зіткнувшись із різноманіттям світів, європейці осягнули свою єдність, що базується на спільній християнській вірі. Католицька церква поширила свій вплив в Америці, Африці, Азії. На цих землях припинили людські жертвопринесення, почали зводити храми, кількість християн у XVI— XVII ст. значно збільшилася. Однак варварська політика колонізаторів призвела до загибелі самобутніх цивілізацій майя, ацтеків, інків.

Знищення доколумбових цивілізацій визначило подальшу історичну долю народів Америки.

Географічні відкриття, міграція, работоргівля сприяли появі нових груп населення. Наприклад, креоли були нащадками європейських переселенців до Америки. Вони говорили іспанською, португальською або французькою мовами, вважали себе «білими» людьми, проте байдуже ставилися до Європи. У результаті змішання європейців та індіанців з’явилися метиси, а мулати були нащадками європейців та африканців. У Новий час на території колоній метиси й мулати вважалися людьми «другого сорту» й зазнавали гноблення, як і корінні народи — аборигени.

Великі географічні відкриття, створення колоній та работоргівля привели до помітних змін у расовому складі населення Землі.

Народи Америки щедро ділилися з європейцями своїми досягненнями. Через деякий час після освоєння Америки в європейських країнах почали вирощувати кукурудзу, картоплю, томати, перець, квасолю. Ці рослини швидко стали доступними й поширеними продуктами серед простих людей. Із какао-бобів для європейських аристократів варили гарячий шоколад. З Америки до Європи й Азії прийшла шкідлива звичка курити тютюн. У свою чергу, через європейців в американських країнах набули поширення алкогольні напої.

Світова торгівля зробила китайський чай та арабську каву найбільш популярними напоями на всіх континентах.

Запитання для обговорення. Чи можна вважати, що Великі географічні відкриття XVI—XVII ст. були прогресивним, позитивним явищем в історії людства?

Наслідки Великих географічних відкриттів невпізнанно змінили життя людей на всіх континентах. Вони сприяли перемозі Нового часу в Європі та Америці.

Запитання й завдання

1. Доберіть назви до пунктів параграфа. 2. Користуючись матеріалом § 2, 3, 5, 6, заповніть таблицю «Наслідки Великих географічних відкриттів XV— XVII ст.» (у зошиті).

3. Перемалюйте схему в зошит. Користуючись матеріалом параграфа, на стрілках підпишіть рух товарів після Великих географічних відкриттів та виникнення світової торгівлі.

4. Чому період Великих географічних відкриттів часто називають «епохою» в історії людства?

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ. У XVI—XVII ст. європейська християнська цивілізація зазнала докорінних змін, що охопили всі сфери життя людини й суспільства. Перші кроки до переходу від аграрного суспільства до індустріального, від середньовічного феодалізму до капіталістичних відносин були зроблені під час Великих географічних відкриттів. Вони не тільки змінили наукові уявлення про навколишній світ, але й викликали суттєві зміни в житті самих європейців. Переміщення торгових шляхів, становлення світового ринку й колоніальної системи були важливими чинниками розвитку капіталістичних відносин.

Суспільне життя європейських країн зазнало помітних змін. Під тиском нових явищ система феодальних станів опинилася у глибокій кризі. Середньовічне рицарство впевнено крокувало до своєї загибелі. Потужна вогнепальна зброя піхотинців-найманців рішуче протистояла рицарській кінноті, а різноманітні гармати були спроможні перетворити неприступні замки на руїни. Таким чином, феодали втрачали своє головне призначення — збройний захист інтересів середньовічного суспільства. Королівська влада все частіше віддавала перевагу багатіям-буржуа, на гроші яких можна було утримувати армію і флот. Залежне селянство поступово визволялося від феодальних обов’язків і перетворювалося на вільних батраків або заможних фермерів, які вели господарство, орієнтоване на ринкові відносини й отримання прибутку. Про зміни у християнській церкві ми поговоримо в наступному розділі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно