Гуманістичні ідеї у творчості Еразма Роттердамського. Практичне заняття
- 22-03-2022, 12:50
- 1 065
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Д’ячков, Литовченко
§ 9. Гуманістичні ідеї у творчості Еразма Роттердамського. Практичне заняття
Яким було європейське суспільство й католицька церква в часи Відродження, напередодні Реформації? Про це переконливо розповідає сучасник й очевидець, видатний мислитель Еразм Роттердамський. Об’єднавшись у групи, ми познайомимося з європейським суспільством того часу з погляду... «Глупоти».
«Князь гуманістів».
«Князь гуманістів» — саме так називали відомого богослова й філолога Дезидерія Еразма, прозваного за місцем народження Роттердамським (1466—1536) (рис. 1). Непростий життєвий шлях Еразма дозволив йому пізнати життя європейських країн і католицької церкви з усіх боків. Він рано залишився сиротою та кілька років провів в августинському монастирі, став священиком. Еразм вивчав богослов’я в Парижі, служив секретарем у єпископа французького міста Камбре. Він багато подорожував, жив і працював у Нідерландах, Італії, Німеччині, Швейцарії, читав лекції в Оксфордському університеті. В Англії познайомився й потоваришував із гуманістом Томасом Мором.
Еразм Роттердамський був знавцем давньогрецької й латинської мов. Проте в історію Європи він увійшов саме як найбільший гуманіст епохи Ренесансу. Еразм не сприймав ідеї Реформації й був затятим супротивником Лютера. При цьому він різко критикував католицьку церкву, вважаючи, що Всесвітню церкву й папську владу можна виправити. Для цього необхідно повернутися до джерел християнського віровчення.
Еразм Роттердамський — видатний гуманіст Північного Відродження, борець за чистоту католицької церкви.
«Похвала Глупоті».
Еразм Роттердамський створив багато праць із богослов’я, філології, педагогіки. Однак найпопулярнішим став твір, написаний «у дорозі».
У 1509 р., подорожуючи з Італії в Англію,
Еразм написав сатиричний памфлет «Похвальне слово Глупоті» («Похвала Глупоті») і присвятив його своєму другу Т. Мору (рис. 2). У невеликому жартівному творі Еразм в’їдливо висміяв людські вади. Ще до початку Реформації він виступив із критикою сучасного європейського суспільства, феодальних станів і католицької церкви. «Похвала Глупоті» увійшла в історію світової літератури, гуманізму й Відродження. Тільки за життя автора її перевидавали десятки разів. Нині цей твір перекладений всіма європейськими мовами.
Рис. 1. Еразм Роттердамський. Художник Ганс Гольбейн (Молодший). XVI ст.
У своєму творі Еразм Роттердамський стверджував, що світом править богиня Глупоти. Тільки цим можна пояснити несправедливість, що панує у світі, жорстокість і байдужість правителів до людей, неуцтво й жадібність духовенства, бідність народу.
Чому «Похвала»? Тому що Глупота хвалить себе сама, адже це нерозумно. Під час свого виступу перед публікою богиня Глупота характеризує ті верстви населення Європи, які їй поклоняються.
Кого Еразм Роттердамський вважав головними «шанувальниками» Глупоти?
ІЗ «ПОХВАЛИ ГЛУПОТІ» ЕРАЗМА РОТТЕРДАМСЬКОГО
Вельможі й придворні
А взагалі-то війна, яку настільки всі прославляють, ведеться дармоїдами, злодіями, убивцями, тупими мужланами, затятими боржниками й іншими покидьками суспільства, але аж ніяк не освіченими філософами.
Хто взяв до своїх рук кермо правління, той зобов’язаний перейматися лише суспільними, а не власними справами, не відступати від законів, стежити постійно за непідкупністю посадових осіб і суддів... Вади простих людей згубні для декого, але государ поставлений настільки високо, що коли він дозволить собі хоча б найменше відхилення від честі, то безчестя миттєво, як чума, поширюється серед його підданих.
...Государі покладають всі турботи на богів, а самі живуть у достатку й радощах і допускають до себе тільки таких людей, які звикли говорити лише приємні речі. Вони впевнені, що чесно виконують свої обов’язки монарха, якщо вправно полюють, розводять породистих жеребців, продають посади й чини та щодня вигадують нові способи набивати свою скарбницю, забираючи в громадян їхні надбання.
Рис. 2. Сторінка «Похвального слова Глупоті» із малюнком Ганса Гольбейна (Молодшого). 1515 р.
Рис. 3. Княжий замок-палац у Мекленбурзі (Німеччина). Сучасний вигляд.
Тепер уявіть собі людину, що не знається на законах... що дбає лише про особисту вигоду... ненависника вченості, ненависника істини і свободи, що найменше переймається процвітанням держави і все міряє міркою власних доходів й інтересів.
Надягніть на таку людину золотий ланцюг, покладіть їй на голову корону, всипану коштовними каменями, дайте їй скіпетр, символ правосуддя й непідкупної справедливості, нарешті, одягніть її в пурпур, що знаменує любов до батьківщини.
А що сказати про придворних вельмож? Вони прикрашають себе золотом, коштовними каменями, пурпуром й іншими зовнішніми знаками, а доблесть і мудрість вони цілковито віддають іншим людям. Для щастя їм вистачає того, що вони можуть називати короля своїм паном, висловлювати йому свою повагу, розсипаючи пишні титули — «ваша світлість», «ваша пишнота», «ваша величність».
Сплять вони до полудня; найманий піп стоїть напоготові біля ліжка й, щойно пан прокинеться, негайно ж наспіх промурмоче молитву. Відразу після сніданку подають обід. Потім ігри в кості, шашки, а далі дурні, блазні, забави й потіхи. Потім настає час вечері, за яким слідує п’яний бенкет. Таким чином, без найменшої нудьги проходять години, дні, місяці, роки, століття.
Запитання й завдання для обговорення
1. Хто був зацікавлений у війнах, які постійно вели між собою європейські государі? 2. Чому Еразм Роттердамський вважав, що гріхи простих людей менш небезпечні для суспільства, ніж гріхи правителів? 3. Як Глупота характеризує державну діяльність придворних і вельмож? 4. Використовуючи уривок із тексту твору, складіть «портрет» вельможі. 5. Як Глупота описує розпорядок дня придворного вельможі? 6*. Як ви вважаєте, чому Глупота у своїй промові не згадує імператора Священної Римської імперії? 7*. За підсумками обговорення зробіть висновок про те, що повинен зробити чесний правитель, щоб його країна залишила царство Глупоти?
Рис. 4. Ченці на вулиці міста. На початку XVI ст. кількість ченців у європейських країнах перевищувала розумні межі. Розгін монастирів був неминучим.
Рис. 5. Торгівля індульгенціями. Сатирична гравюра XVI ст.
Богослови й ченці
Богослови пояснюють таємниці життя й віровчення: їм відомо, за яким планом створений і влаштований світ... Вони шукають відповідь на інші, дійсно гідні запитання: чи може Бог перетворитися на жінку, диявола, віслюка, гарбуз або камінь? А якби він дійсно перетворився на гарбуз, чи міг би цей гарбуз проповідувати, творити дива, прийняти хресну муку? Що трапилося б, якби Святий Петро відслужив обідню в той час, коли тіло Христове висіло на хресті? Чи можна сказати, що Христос ще залишався тоді людиною?
...Професори наші собою задоволені. Базікаючи так в університетах, думають вони, ніби міркуваннями своїми підтримують Всесвітню церкву, що от-от впаде.
До богословів за благополуччям своїм найближчими є благочестиві монахи-пустельники, хоча ця назва анітрохи їм не личить. Більшість із них далекі від благочестя. Саме «пустельники» частіше, ніж будь-хто, зустрічаються вам у найбільш залюднених місцях (рис. 4).
.Прості люди їх ненавидять, і навіть випадкова зустріч із ченцем вважається поганою прикметою. Однак ченці, тим часом, цілком собою задоволені. По-перше, вони впевнені, що вище благочестя полягає в найсуворішому утриманні від усіх наук і найкраще зовсім не знати грамоти. Тому, читаючи в церквах віслюковими голосами незрозумілі їм псалми, вони переконані, що догоджають святим. Інші з них вихваляються своєю неохайністю й жебрацтвом. Вимагаючи милостиню, вони піднімають страшний галас, настирливо товпляться в заїжджих дворах, заповнюють візки й кораблі — до чималого збитку для звичайних жебраків. Своїм брудом, неуцтвом, брутальністю й безсоромністю ці милі люди, на їхню власну думку, уподібнюються апостолам (рис. 5).
«Християнська смиренність»
Незабаром після першої публікації «Похвального слова Глупоті» ченці організували переслідування Еразма Роттердамського, і його книга була включена до «Індексу заборонених книг». Перекладач «Похвали» французькою мовою закінчив своє життя на багатті.
Однак найбільше переймаються вони тим, щоб не бути схожими один на одного. Не в тому, щоб більше вподібнитися Христу, їх мета, а в тому, щоб сильніше відрізнятися від ченців інших орденів. Чималу втіху знаходять вони також і у своїх назвах: «бенедиктинці», «бернардинці», «августинці»... ніби недостатньо просто називатися християнами.
Запитання для обговорення
1. Чи можна вважати, що богослови того часу дійсно вивчали й пояснювали «слово й закон Божий»? 2. Як пов'язані з реальним життям і віросповіданням проблеми, які обговорювалися богословами? 3. Яку роль відводили собі богослови в житті католицької церкви? 4. Як Глупота оцінює значення монахів-пустельників у житті людей і церкви? 5. Чи могли мандрівні ченці і монахи-пустельники виправити вдачу простих віруючих, наставити їх «на добру путь»? 6. Чи можна вважати, що життя жебрущих ченців у XV—XVI ст. було схожим на життя та діяльність апостолів? 7*. Чи можна вважати, що Еразм Роттердамський, прикриваючись «Глупотою», вважав ченців «зайвими людьми» в католицькій церкві?
Рис. 6. Сатира на Папу Римського ч асів Реформації. Карикатура XVI ст.
Кардинали, єпископи, папи
Кардинали і єпископи не тільки суперничають із государями в пишності, але іноді й перевершують їх. Вони піклуються тільки про себе, покладаючи турботу про парафіян або на самого Христа, або на мандрівних ченців. І не згадає ніхто, що саме слово «єпископ» означає працю, турботу й старанність. Тільки своїми доходами насправді переймаються вони.
А верховні первосвященики, які заступають місце самого Христа? Якби вони спробували наслідувати його життя, а саме бідність, працю, учителювання, хресну смерть, презирство до життя. Хто став би боротися за це місце за будь-яку ціну або, одного разу виборовши його, зважився б відстоювати його за допомогою меча, отрути й насильства? Чи багато вигід втратив би папський престол, якби на нього хоч раз зійшла Мудрість? Що залишилося б тоді від усіх цих багатств, почестей, панування, перемог, посад, зборів, індульгенцій, коней, мулів, охоронців, насолод? Їхнє місце зайняли б пильнування, пости, сльози, проповіді, молитовні збори, вчені заняття, покаянні зітхання й тисяча інших таких же сумних тягарів.
Папа-воїн
Більше ніж три роки Еразм прожив в Італії. Одного разу він став свідком того, як войовничий Папа Римський Юлій II у військових обладунках у супроводі кардиналів велично в'їхав у місто після перемоги над своїм супротивником. Для цієї «урочистої події» спеціально зробили пролом у стіні. Так, християнський первосвященик наслідував римських імператорів-язичників. Це видовище, що не личило сану намісника Христа, викликало в Еразма скорботу й відразу.
Не слід також забувати про долю численних чиновників, переписувачів, нотаріусів, адвокатів, секретарів, погоничів мулів, конюших, банкірів, міняйл... Загалом увесь цей натовп, що «прикрашає» римський престол, був би приречений на голод.
Запитання для обговорення
1. Що спільного виявила Глупота між князями, придворними вельможами, кардиналами і єпископами? 2. Яким має бути життя римського первосвященика з погляду Еразма? 3. Що висміює Глупота у діяльності римських пап? 4. Із чого потрібно було почати виправляти недоліки в організації життя папського престолу?
«Похвальне слово Глупоті» мало неабиякий успіх у сучасників. Написаний латиною твір став настільною книгою європейських інтелектуалів, гуманістів, прихильників і противників Реформації. До нашого часу збереглося десять томів науково-літературної спадщини Еразма Роттердамського, але тільки «Похвальне слово Глупоті» і нині залишається найбільш популярним здобутком великого гуманіста.
Запитання й завдання
1. На початку XVIII ст. твір Еразма Роттердамського в черговий раз було опубліковано у Франції під назвою «"Похвальне слово Глупоті" — твір, що правдиво представляє, як людина через глупоту втратила свій вигляд, і в доступній формі показує, як знову віднайти здоровий глузд і розум». Чи згодні ви з такою назвою? Свою думку обґрунтуйте. 2. Поясніть, чому в Європі стала популярною приказка «Хто погано говорить про Еразма — той або чернець, або віслюк». 3*. Які гуманістичні ідеї прославляє Еразм Роттердамський у «Похвальному слові Глупоті»?
Коментарі (0)