Войти
Закрыть

Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Практичне заняття

8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Д’ячков, Литовченко

 

§ 17. Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Практичне заняття

На практичному занятті ми об’єднаємося в групи та поговоримо про проблеми становлення абсолютної королівської влади в країнах Західної Європи. Для успішної роботи скористаємося матеріалом § 12—16, а також картами атласу для 8 класу.

Варто пригадати! 1. Що обмежувало владу короля в часи пізнього Середньовіччя? 2. На які верстви населення спиралися західноєвропейські монархи?

У більшості країн Західної Європи в XVI—XVII ст. було закріплено систему необмеженої влади монарха — абсолютизм. Королі, спираючись на підтримку міст та дрібного дворянства, зламали опір великих феодалів. Зміцненню влади монарха сприяла й Реформація. Не тільки в протестантських країнах, де королі були повністю незалежні від влади католицького Рима, але й у католицьких державах монархи звільнялися від влади папи римського, перебираючи на себе право призначати єпископів.

Значний вплив на укріплення влади правителя мали зміни у військовій справі. Поширення вогнепальної зброї зробило рицарські армії небоєздатними. На зміну загонам важкоозброєної кінноти прийшли великі піхотні полки мушкетерів та пікінерів. Солдати нових підрозділів були здебільшого найманцями, тому вимагали плати грошима та забезпечення їжею. Впоратися із забезпеченням потреб піхотної армії могли тільки сильні королі, які контролювали більшість доходів своєї держави. Таким чином, у XVI ст. західноєвропейські правителі отримали можливість значно посилити свою владу.

Завдання для обговорення. Сучасні вчені вважають, що становлення абсолютної влади європейських монархів починається з того, що королі отримують право призначати нові податки самостійно, без участі представницьких органів.

? Чи згодні ви з такою думкою? Обґрунтуйте свою відповідь.

Рис. 1. Карл V, імператор Священної Римської імперії. Творець всесвітньої християнської імперії закінчив життя в монастирі.

Укріплення влади короля відповідало, як не дивно, інтересам частини великих феодалів, які поступово втрачали доходи із селянських повинностей. Барони, графи та герцоги охоче йшли на королівську службу та отримували платню. Із часом бажаючих стало настільки багато, що королі змушені були вигадувати нові посади для задоволення потреб знаті.

Завдання для обговорення. Видатний італійський вчений Н. Макіавеллі казав: «Король Франції... оточений численною родовою знаттю, визнаною і любимою своїми підданими, більше того, наділеною привілеями, на які король не може безкарно зазіхнути».

? Чи згодні ви із цим висловом? Обґрунтуйте свою відповідь.

Жителі міст також могли отримати зиск від укріплення влади короля. У Західній Європі існувала практика продажу державних посад. Будь-яка людина, яка мала достатньо грошей, могла отримати посаду королівського чиновника й навіть передати її у спадок. Найбагатші городяни охоче користувалися такою можливістю увійти до системи влади.

Інтересам ремісників відповідали намагання королів обмежити ввезення товарів із-за кордону. За рахунок цього ремісники мали можливість продати більше товарів власного виробництва. Тому незважаючи на постійне зростання податків, більшість населення країни була згодна миритися з укріпленням королівської влади. Навіть якщо в країні зберігалися станово-представницькі органи влади, вони майже не намагалися протистояти абсолютній владі монарха.

Рис. 2. Король Франції Людовік XIII.

Рис. 3. Убивство Генріха IV. Небагато хто з монархів міг пишатися тим, що народ запам'ятав його як «доброго короля».

Завдання для обговорення. Слід розуміти, що абсолютна влада короля не означала необмеженої тиранії. Так, наприклад, французький філософ XVI ст. Жан Боден казав, що «є образою величності вважати, що піддані варті бути компаньйонами суверенного государя». Проте саме він стверджував, що «законна, або королівська монархія є та, де піддані коряться законам монарха, а монарх — законам природи, лишаючи своїм підданим їх природні свободу й право власності на майно».

Чи не вбачаєте ви суперечності у висловлюваннях французького філософа? Обґрунтуйте свою відповідь.

Сильна королівська влада дійсно могла забезпечити не тільки економічне, але й політичне процвітання держави. Найбільш поширеним засобом досягнення добробуту країни в ті часи була військова перемога. Тому свою абсолютну владу монархи використовували задля укріплення війська та флоту. На зміну незначним зіткненням невеликих феодальних армій приходять великі загальноєвропейські конфлікти, у яких беруть участь численні армії більшості країн.

Рис. 4. Король Швеції Карл XI. Малюнок XVII ст.

Рис. 5. Скульптура Людовіка XIV у Версалі.

Завдання для обговорення. За словами Н. Макіавеллі, «государ не повинен мати ані інших помислів, ані інших турбот, ані іншої справи, окрім війни, військових настанов та військової науки, оскільки війна є єдиним обов'язком, який правитель не може перекласти на іншого».

? Чи згодні ви з висловлюванням італійського філософа? Обґрунтуйте свою відповідь.

Дуже швидко королі, отримавши величезну владу, почали вважати себе дійсними господарями всього населення країни. На їхню думку, всі піддані мали виконувати волю свого короля. Найбільш яскраво це висловив один із німецьких володарів: «Мені повинні служити життям і тілом, своїм будинком і багатством, гідністю і совістю, все має бути віддане мені, за винятком святого спасіння — воно належить Богу, але все інше — моє».

Проте в Англії встановлення абсолютної влади зіткнулося зі значним спротивом парламенту. Абсолютистська політика Стюартів призвела до революції та створення парламентської монархії. На відміну від континентальних країн, Англія не мала необхідності утримувати досить велику армію. Тому англійці могли не боятися вторгнення сусідів, які намагалися б скористатися слабкістю королівської влади й армії.

Запитання й завдання

1. Доберіть назви до пунктів параграфа. 2. У якій країні Західної Європи, на вашу думку, було створено найсприятливіші умови для перетворення влади монарха на абсолютну? 3. Хто протистояв посиленню влади Габсбургів у Європі? 4. Чи можна вважати владу англійських монархів у XVI ст. абсолютною? 5*. Назвіть країни, у яких не відбулося встановлення абсолютної влади монарха. Чому?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Д’ячков, Литовченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду

Навігація