Франція в зеніті могутності

§12. ФРАНЦІЯ В ЗЕНІТІ МОГУТНОСТІ

Складіть логічні пари: Франціск І, Генріх Бурбон, Франсуа Гіз, Ла-Рошель, Вассі, Шамбор.

1. Франція за Рішельє. Сину Генріха IV було всього 9 років, коли він став королем Людовіком XIII. Скориставшись малолітством короля і нездатністю його матері, королеви-регента Марії Медічі, управляти державою, французьке дворянство повністю вийшло з-під контролю влади. У країні запанувало політичне безладдя.

Порядок установив перший міністр Людовіка XIII кардинал Рішельє (1585-1642). Не дивлячись на гучні титули, він жорстоко розправлявся із заколотниками. Непокірні аристократи ненавиділи кардинала, але Рішельє непохитно стояв на сторожі державних інтересів. Шалене обурення знаті викликав виданий міністром закон про заборону дуелей - масового явища серед дворянської молоді, яка в такий дивний спосіб прагнула продемонструвати свою мужність, благородство і честь. Тільки за 20 років правління Генріха IV на дуелях загинуло близько 12 тис. дворян. Кардинал Рішельє заявив, що обов’язок підданих - не знищувати один одного, а проливати свою кров за короля і батьківщину.

Філіпп де Шампень. Портрет кардинала Рішельє. 1635 р.

Важливим завданням кардинала було також втихомирення гугенотів. Скориставшись ослабленням королівської влади, вони створили на півдні Франції справжню «державу в державі», мали власну систему оборони і навіть флот, мали підтимку від Англії та Голландії. Коли гугеноти в порту Ла-Рошель підняли заколот, Рішельє оточив фортецю і два роки тримав її у щільній облозі. Після капітуляції захисників Ла-Рошель король, за порадою Рішельє, зберіг їм життя і право сповідати протестантську віру. Проте в гугенотів відібрали всі фортеці й позбавили їх політичних привілеїв, наданих Нантським едиктом. Гугенотська «держава в державі» припинила існування.

Визначте, кого зображено на картині.

Капітуляція фортеці Ла-Рошель. XVII ст.

Перший міністр підпорядкував королю місцеве управління, створивши нову важливу посаду - інтендантів. Ними ставали освічені люди незнатного походження, які контролювали діяльність органів влади і втручались у всі сфери життя в провінціях. Вони отримували призначення від уряду, повністю від нього залежали і були слухняними виконавцями розпоряджень кардинала-міністра.

Із приходом Рішельє до влади відбулися серйозні зміни в зовнішній політиці Франції. Кардинал відстоював ідею «європейської рівноваги» і виступав проти прагнення Габсбургів головувати в Європі. Завдяки дипломатичним, а згодом і військовим, діям Франції вдалося приєднати до своїх володінь Лотарйнгію, Ельзас та інші землі, її вплив на міжнародній арені надзвичайно зріс.

Дізнайтесь! У яких книжках та фільмах кардинал Рішельє є одним з головних героїв?

Рішельє вважав, що «освіченість - найкраща окраса держави». У 1635 р. він заснував знамениту Французьку академію, всіляко підтримував письменників, художників і вчених. Кардинал і сам писав вірші, а його п’єси з успіхом ішли на сцені. За сприяння Рішельє почала виходити перша французька газета, яку міністр використовував для пропаганди своєї політики.

Стосунки між Людовіком XIII та його першим міністром були непростими. Якось вони разом виходили з королівського кабінету. Біля самого порога король раптом зупинився і, звертаючись до Рішельє, уїдливо сказав: «Проходьте першим, усі й так говорять, що саме Ви - справжній король». Інший розгубився би, але не Рішельє. Він підхопив підсвічник і впевнено рушив далі зі словами: «Так, сір, я йду попереду, аби освітлювати Вам дорогу».

XVII ст. З «Політичного заповіту» Рішельє

Я обіцяв Вашій Величності всю свою майстерність і весь авторитет, аби знищити партію гугенотів, зламати пиху вельмож, привести всіх підданих до виконання їхніх обов'язків і піднести Ваше ім'я серед іноземних націй на той рівень, на якому воно має перебувати.

Дворянство потрібно розглядати як один з найславніших нервів держави, здатний багато сприяти її збереженню і зміцненню. Ті дворяни, які відстали від доблесті предків і ухиляються від того, щоб служити короні шпагою і життям, заслуговують бути позбавленими переваг свого походження і змушеними нести частину тягаря народу.

Якби народ надто благоденствував, його не можна було б утримати в межах його обов'язків. Його варто порівнювати з мулом, який, звикнувши до тягаря, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від праці.

Питання до документа. 1. У чому кардинал бачив свої заслуги перед Францією і королем? 2. Яку роль у житті держави відводив Рішельє дворянам і яку - простому народу?

Як художник зобразив велич Короля-сонце?

Гіацинт Ріго. Людовік XIV. 1701 р.

Людовіку XIII випала скромна роль бути королем при своєму всесильному міністрі. Так уже випало, що кардинал Рішельє краще за монарха розумів інтереси Франції, та й самої королівської влади. Упродовж 18 років він тримав у своїх руках політику Франції і служив головній меті - благу та величі держави.

2. Король-сонце Людовік XIV.

У другій половині XVII ст. Франція перетворилася на одну з найсильніших держав Європи. Після смерті Людовіка XIII королем став його п’ятирічний син Людовік XIV (1643-1715), а королевою-регентом - мати малолітнього монарха Анна Австрійська. Фактично влада опинилася в руках її всесильного фаворита, першого міністра, кардинала Джуліо Мазаріні. Талановитий дипломат, він проводив непопулярну серед французів внутрішню політику, що призвело до громадянської війни - Фронди. Покінчивши з нею, французький абсолютизм вступив у свою найблискучішу добу, пов’язану з ім’ям Людовіка XIV.

Прозвання Король-сонце виникло, коли 15-річний Людовік станцював у одному з придворних балетів партію «Сонця, що розганяє темряву». Воно швидко і міцно злилося з іменем монарха, який, ставши дорослою людиною, свідомо заохочував живописців та скульпторів зображувати його у вигляді міфічного Аполлона - бога сонця.

За правління Людовіка XIV його армія не залишала поля битв упродовж 30 років. Претендуючи на роль «загальноєвропейського монарха», король здійснював політику територіальних загарбань. Без будь-яких підстав французькі війська захопили вільне місто Страсбург. Це викликало в європейських країнах хвилю обурення.

Ситуація загострилася в 1685 р., коли Людовік XIV скасував Нантський едикт. Гугенотів почали переслідувати: їхні храми руйнували, пасторів виганяли, школи закривали. Самих гугенотів силою змушували переходити в католицтво. У такий спосіб Людовік сподівався встановити у своїй державі релігійну єдність, але результат виявився зовсім іншим. Близько 200 тис. гугенотів, переважно досвідчених ремісників та комерсантів, покинули Францію. Вони знайшли притулок у сусідніх протестантських країнах і в Новому Світі, куди не тільки вивезли величезні кошти, а й секрети свого ремесла. Масовий вихід гугенотів завдав відчутного удару французькій економіці. Надмірне посилення Франції викликало загальноєвропейську війну за іспанську спадщину. Ця війна виявилась останньою для Людовіка XIV. Невдовзі після її закінчення король пішов із життя.

Опишіть картину. Як веде себе король, а як - майбутні академіки?

Шарль Лебрен. Заснування Академії наук Людовіком XIV. XVII ст.

3. Хранитель королівської скарбниці. Король Людовік XIV вникав у всі деталі державного управління і міцно тримав у своїх руках важелі влади. Хоч би що пропонували його міністри, останнє й остаточне слово завжди залишалося за Людовіком. Існувала лише одна людина, без з’ясування думки якої король не приймав жодного важливого рішення, - міністр фінансів Жан Батіст Кольбер (1619-1683).

Глобус. Франція. XVII ст.

Кольберу було добре відомо, що сила держави залежить від стану фінансів, які, у свою чергу, тісно пов’язані з економікою. Тому міністр постійно приділяв увагу промисловому розвитку країни, усіляко заохочував французьких підприємців і комерсантів. З його ініціативи мануфактури отримували кредити і податкові пільги. Вони швидко зайняли пануючі позиції на внутрішньому ринку. Якість національних товарів покращилась, що забезпечило їм вихід на європейські ринки. Повсюди високо цінувалися виготовлені у Франції шовкові тканини, гобелени, мереживо. Водночас, захищаючи французький ринок від іноземної конкуренції, Кольбер увів високі мита на іноземні товари. Надходження їх до Франції різко впало. Політику меркантилізму, спрямовану на створення сприятливих умов для економічної діяльності торговців та підприємств країни, Кольбер здійснював майстерно та впевнено.

Подумайте! Якщо французькі підприємці не мали конкуренції з іноземцями на внутрішньому ринку, чи сприяло це покращенню якості товарів? Відповідь обґрунтуйте.

Улюбленим дітищем Кольбера був флот. Зміни відбулися просто разючі: французький флот зріс до 270 кораблів і 60 галер. Кольбер мав на меті знищити морське переважання головних торгових суперниць Франції - Голландії та Англії і забезпечити їй першість на морях. Тому він завжди знаходив кошти для будівництва торгових суден. У Франції виникли потужні торгові компанії: Ост-Індська вела справи на території сучасної Індонезії, а Вест-Індська - в Америці. Вони торгували всім - від цукру до рабів, але так і не змогли потіснити Голландію в міжнародній торгівлі. План Кольбера провалився, однак його політика благотворно вплинула на стан французької економіки.

Як ви вважаєте, король з повагою ставиться до папського посла чи ні?

Аудієнція папського посла в Людовіка XIV. Літографія

Які риси характеру відображено на портреті Кольбера?

Клод Лефевр. Жан Батіст Кольбер

XVII ст. Жан Батіст Кольбер. З «Листів, спогадів і настанов»

Крім тих вигод, які само по собі могло б принести надходження в Королівство великих коштів, ми б завдяки мануфактурам забезпечили хлібом насущним мільйон простого люду, який животіє нині через відсутність занять. Значне зростання кількості кораблів ще більше посилить велич і могутність держави...

Якщо до природної могутності Франції король зможе приєднати силу, яку дають промисловість і торгівля... то велич і могутність короля зростуть до небувалих розмірів.

Питання до документа. 1. Що, на переконання автора, становило основу могутності держави? 2. Чому таке велике значення французький міністр надавав будівництву флоту і якої мети прагнув цим досягти? 3. Проводячи свою політику, Кольбер дбав лише про велич короля чи думав також про потреби простого народу?

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Якими були ключові кроки кардинала Рішельє у внутрішній політиці Франції? Чому вони викликали обурення аристократії?

2. Яких успіхів досяг Рішельє на міжнародній арені?

3. Яку назву отримала громадянська війна у Франції і чому вона почалася?

4. Як виникло прозвання Король-сонце?

5. Що стало наслідком скасування Людовиком XIV Нантського едикту?

6. Якими були найважливіші заходи Жана Батіста Кольбера на посаді міністра фінансів Франції?

7. Чи досягнув успіху Кольбер, реформуючи французький флот?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. На контурній карті заштрихуйте території, які були приєднані до Франції за кардинала Рішельє та Людовіка XIV.

2. Зробіть порівняльну таблицю «Політика щодо гугенотів, яка проводилась у Франції за часів Генріха IV і кардинала Рішельє». Порівняйте причини, сутність та наслідки.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Серед істориків та мислителів не вщухають суперечки щодо того, чи може одна окремо взята людина завдяки власним переконанням та здібностям змінювати історію цілої країни чи народу. Використовуючи матеріал підручника та додаткові джерела, напишіть міні-твір з вашими роздумами на тему того, яку роль відіграв кардинал Рішельє в історії Франції.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно