Практичне заняття - 4

§26. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Варіант 1. Особливості державного устрою США

Об’єднайтеся в пари. Пригадайте (повторіть в підручнику відповідні розділи) структуру державного устрою країн, де склалася абсолютна монархія (на прикладі Франції); парламентська (Англія після «Славної революції»); політика освіченого абсолютизму (Австрія за Марії Терезії та Йосифа ІІ) та США. У зошитах зробіть відповідні схеми (всього 4), обговоріть їх із сусідом, а потім проведіть у класі дискусію про переваги та недоліки кожного з них. Зверніть увагу на особливості кожної країни.

Варіант 2. Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.

Прочитайте текст цього параграфа, розгляньте ілюстрації, дайте відповіді на запитання, а потім влаштуйте ділову гру. Виберіть журі (приблизно 3 особи), об’єднайтеся у три групи. Уявіть, що перша група опинилася в лондонській, друга - у віденській, третя - у паризькій кав’ярні початку XVIII ст. Як відвідувач розкажіть про її оформлення та меню, «пийте чай, каву», «читайте газети», ведіть розмови на теми, які цікавили жителів зазначених міст: про освіту й виховання дітей, про медицину, транспорт, покупки, подарунки тощо. Журі має записати цікаві знахідки та помилки кожної з груп і разом з учителем оцінює роботу всіх учнів.

Ідеї Просвітництва досить швидко проникли в тогочасне суспільство. Під їхнім знаком відбувалися зміни в освіті і традиціях сімейного виховання. Помітно потеплішали стосунки всередині сім’ї, у тому числі й ставлення до дітей. Батьки почали приділяти більше уваги вихованню дітей і розвитку їхніх розумових здібностей. Дбаючи про добробут своїх нащадків, вони прагнули дати дітям гарну освіту. Розширення мережі шкіл, у тому числі й для бідних, сприяло зростанню числа освічених людей. Дівчатка здебільшого вчилися грамоти та ведення хатнього господарства у своїх матерів, але чимало з них уже відвідували школи. У заможних сім’ях досить звичним було запрошення для доньок домашніх учителів. Дедалі голосніше лунали голоси тих, хто намагався переконати батьків і вчителів у шкідливості тілесних покарань. Дж. Локк стверджував: «З дітей, яких часто б’ють, рідко виходять хороші люди».

Вільям Хогарт. Діти доктора Грехема

Жан Батіст Шарден. Дівчинка з воланом

Покращився стан медицини: відкривалися лікарні та пологові будинки, вдосконалювалося медичне обслуговування, знижувалася смертність. У будинках не тільки багатіїв, а й людей середнього статку створювалися хороші власні бібліотеки. Відчинялися також двері загальнодоступних бібліотек, які видавали книжки додому. Освічені люди, об’єднані спільним інтересом до політики, літератури чи мистецтва, прагнули спілкування.

Вони створювали клуби, збиралися в салонах - приватних будинках, щоб провести час у цікавих бесідах.

У середині XVIII ст. друкована періодична преса повністю витіснила рукописні «новини». Газети й журнали поширювали інформацію про події міжнародного життя, зміст дебатів в уряді, стан економіки. На їхніх шпальтах розміщувалися рекламні оголошення, повідомлення про концерти та театральні вистави, обговорювалися книжкові новинки. Для європейців стало звичним черпати новини з друкованої періодичної преси, що вело до збільшення накладів. Під впливом просвітителів журналісти критикували політику власних урядів, поступово знімаючи з неї завісу таємничості й роблячи надбанням гласності. Чимало місця відводилося публікації листів читачів, де вони висловлювали свої судження з різних проблем. Так складалися умови для формування громадської думки.

Газета Теофраста Ренодо. Париж. XVII ст.

Лондонська кав’ярня. XVIII ст.

Важливі зміни відбувалися і в побуті європейця. Звичайними напоями стали чай і кава. Широке споживання їх перетворило численні кав’ярні на справжні центри суспільного життя. Кожний поважний городянин мав свою улюблену кав’ярню, де його завжди в певний час могли знайти друзі або ділові партнери. Тут найлегше було дізнатися про політичні й торгові новини.

Комфортнішим стало житло. В європейських особняках почали зникати прохідні кімнати, стелі ставали вищими, кімнати краще провітрювалися і освітлювалися. Стару скриню для збереження білизни замінили комоди із шухлядами. Зручнішим став також стілець: у нього з’явилося м’яке сидіння і висока пряма спинка.

Жан Франсуа де Труа. Сніданок аристократів

Майсенська порцеляна. ХVІІІ ст.

Карикатура на перуки. ХVІІІ ст.

На улюблену деталь інтер’єру перетворилися різних форм дзеркала в красивих рамах: без них не обходилася жодна оселя. Різко зріс попит на настінні годинники з маятником і картини. Попри дорожнечу збільшився ввіз китайської порцеляни - декоративних ваз, столового посуду, витончених статуеток. Коли ж у 1709 р. німецькому алхіміку Йоганну Бетгеру вдалося відкрити секрет її виготовлення, у саксонському місті Майсені виникла перша в Європі порцелянова мануфактура. Її продукція мала приголомшливий успіх і стала зразком для порцелянового виробництва, налагодженого згодом в інших європейських країнах.

Нові смаки викликали створення простішого і зручнішого костюма, практичних аксесуарів. Складні жіночі зачіски початку століття - кораблик під вітрилами або натюрморт із фруктів та овочів - поступово відходили в минуле. Звичайним стало використання спідньої білизни. Англійці ввели у вжиток парасольку від дощу, яка раніше вважалася суто жіночим аксесуаром і захищала лише від сонця.

У 1756 р. на вулицях Лондона вперше з’явився пішохід з парасолькою. Це був англійський письменник і знавець східної культури Джон Хенвей. Його вигляд викликав їдкі глузування з боку перехожих і справжню лють кебменів - власників найманих кінних екіпажів. Кебмени побачили в парасольці конкурента своєму бізнесу і навмисно обдавали Хенвея брудом. Заможні городяни теж виступили проти новинки. Їм здавалося, що користуватися в негоду парасолькою, а не кебом, личить лише бідноті. Зате для небагатих людей, яким доводилося чимало ходити пішки, парасолька стала найкращим супутником.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно