Практичне завдання - 2
- 22-03-2022, 23:42
- 762
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Нова культура. На межі ХІV-ХV ст. в Італії зародилася нова культура, яку згодом назвали Відродження (франц. - Ренесанс). Творці її вважали свій час, коли почала відроджуватися античність, періодом піднесення культури після «тисячолітнього занепаду» Середньовіччя. Стверджувалася велич людини, сила її розуму і творчих здібностей, наголошувалося на потребі цінувати людину за особисті заслуги, а не за родовитість чи багатство, проголошувалося її високе покликання в земному житті. Новий ідеал людини не випадково виник саме в Італії. Тут панував вільний дух купецьких республік, порядки в квітучих містах-державах були демократичнішими, ніж у країнах з монархічною формою правління. Головну роль у житті Венеції, Флоренції та інших міст-держав відігравали купці, банкіри та підприємці - люди з комерційною хваткою і великим досвідом ведення дальньої торгівлі та фінансових операцій. Вони мали блискучу освіту, знали мови й нерідко виконували відповідальні дипломатичні доручення. З них формувалися виборні органи міського самоврядування, а суперництво в боротьбі за владу вимагало здатності до енергійних дій, красномовства, лідерських якостей. Усе це сприяло появі нової людини - життєстійкої, заповзятливої, сміливої та рішучої. Для неї втрачали привабливість середньовічні ідеали аскетизму і презирства до земного буття; на зміну їм приходив потяг до багатства й радощів життя.... |
Прочитайте текст та пригадайте матеріал § 1. Об’єднайтесь у дві команди та проведіть диспут, під час якого одна команда буде наводити аргументи про позитивні наслідки Великих географічних відкриттів у різних сферах, а друга - про негативні. Великі географічні відкриття справили на сучасників приголомшливе враження. Вони відкрили перед ними новий світ і нові життєві горизонти. Встановлення постійних зв’язків між Європою й усіма нововідкритими землями змінило характер торгівлі. Тепер головна роль відводилася не внутрішнім морям, а океанам: відбувалося переміщення основних торговельних шляхів із Середземного і Балтійського морів у води Атлантики. Це спричинило занепад старих торговельних центрів - Венеції, Генуї, Марселя, Барселони та міст німецької Ганзи. У центрі ділового життя опинилися океанські порти: спочатку Лісабон, Севілья й Антверпен, а згодом - Амстердам і Лондон. Торгівля дедалі міцніше зв’язувала раніше ізольовані континенти в єдине ціле: народжувався світовий ринок. Подумайте! Чому занепали старі торговельні центри, адже товари, якими вони торгували, залишалися достатньо важливими для європейців?... |
Народження капіталізму. Великі географічні відкриття започаткували докорінні зрушення не лише в культурі та побуті, але й в економічному житті Європи. Революція цін стала вигідною для виробників та продавців товарів. Поряд із цими змінами відбувалося зростання населення та відтік його із сільської місцевості до міст, розбудова доріг, купці дедалі частіше перетворювалися на посередників у торгівлі. Так поступово руйнувалася середньовічна феодальна економіка. У ХVІ-ХVII ст. в Західній Європі відбувалося зародження капіталізму - нового суспільного устрою, побудованого на приватній власності, найманій праці та ринковій економіці. Для його виникнення потрібні дві основні умови. По-перше, наявність капіталів, потрібних для організації виробництва: купівлі землі і зведення на ній будинку для майстерні, придбання верстатів і сировини. По-друге, існування ринку вільної робочої сили - великої к ількості людей, які продають підприємцям свої робочі руки й отримують за свою працю заробітну плату. Кому ж у ті часи вдавалося накопичити капітали? Чому і як виник ринок вільної праці? Наскільки поважною була професія міняйли в тогочасному суспільстві?... |
Іспанські конкістадори. Дивовижна природа Нового Світу, його населення - «добрі дикуни», які, здавалось, жили, не маючи турбот про хліб насущний, - усе це приголомшило європейців. Для індіанців європейці були божественними істотами зі старовинних легенд і пророцтв, де йшлося про білу бородату боголюдину, яка прийде зі Сходу. Саме цим пояснювалася дивна для європейців поведінка аборигенів - їхня безмежна гостинність, привітність і щедрість. Священний трепет викликали в індіанців вогнепальна зброя й коні, яких вони до цього ніколи не бачили. Так відбулася зустріч цивілізацій, двох різних світів, несхожих культур, незнайомих народів. За відкриттям Нового Світу почалась конкіста (від ісп. - завоювання) - загарбницькі походи іспанців кінця ХV-ХVІ ст. Золото та влада - тільки це цікавило тих, хто ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів, монахів, розорених ідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони із 300-400 чоловік вирушали проти союзів племен і цілих держав. Їхньому успішному просуванню сприяла не тільки наявність вогнепальної зброї, а й уміле використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах над підкореними народами завойовники не знали жалю. XVI ст. Бартоломе де Лас Касас «Історія Індій»... |
У всі історичні епохи жили люди, які любили подорожувати і прагнули у своїх мандрах побачити нові землі. У Середньовіччі знаменита «Книга про різноманітність світу» Марко Поло відкрила перед європейцями дивовижний світ Сходу. Повідомлення венеціанського купця широко використовували для складання географічних і морських карт. В освоєнні Північної Атлантики помітну роль відіграли нормани. Вирушаючи в походи за здобиччю, вони неодноразово перетинали океан і навіть заснували на землях Америки тимчасові поселення. Чому ж саме ранній Новий час став епохою, коли відкриття, які здійснювали європейці на морі й на суші, отримали назву Великі географічні відкриття? Річ у тім, що тогочасні мореплавці результатами своїх сміливих подорожей не тільки розширили межі відомого європейцям світу та їхні уявлення про нього, але суттєво змінили й сам світ. Могутній поштовх зростанню інтересу європейців до далеких країн дав розвиток міжнародної торгівлі. Вона стала особливо активною під час Хрестових походів, коли населення Європи звикло до постійного надходження зі Сходу чудових тканин, витончених ювелірних виробів, коштовного каміння й духмяних прянощів. Проте після того, як у 1453 р. турки захопили Константинополь, дорога на Схід через Чорне море для західноєвропейських купців закрилася.... |
Середні віки в історії людства. Епоха Середньовіччя тривала понад тисячу років - з V по XV ст. н.е. Вона увібрала в себе Велике переселення народів, звичаї сільського життя і бурхливий розквіт міст. Це був час мирної праці і кривавих війн, великих святих і вогнищ інквізиції, видатних винаходів і переслідування вільнодумців. Варварські нашестя знищили античний світ, його господарство і культура поринули в безодню. Проте коріння європейської цивілізації збереглося й змогло пробити шлях до нового піднесення. За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи і Азії, зародилася нова цивілізація. Саме в добу Середньовіччя виникли народи й країни, які продовжують існувати й сьогодні. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся теж тоді. На зміну язичництву прийшло християнство - сила, яка об’єднувала Європу. Виник і перетворився на світову релігію іслам. На відміну від християнства, він не став єдиною вірою Сходу, а існував поряд із буддизмом, індуїзмом та іншими релігіями. Тому східні народи помітніше відрізнялись один від одного, ніж європейські. Пригадайте! Коли і за яких обставин Київська Русь прийняла християнство? У Середні віки виникли й зросли міста з їхніми ремеслами, торгівлею, соборами, університетами й особливим способом життя. Вони стали центрами формування нового гуманістичного світогляду і нової ренесансної культури. Середньовіччя виявило здатність постійно вдосконалюватися, знаходити нові форми розвитку. Воно засвідчило потяг тогочасної людини до активності та її прагнення розширити свої життєві горизонти. Подорожі Колумба й відкриття Америки перегорнули чергову сторінку світової історії.... |
Барокко (итал. — причудливый) — направление в европейском искусстве XVI—XVIII вв., стремление к величию и пышности, что отвечало потребностям абсолютных монархов. Великие географические открытия — географические открытия европейских путешественников, начиная со второй половины XV до середины XVII в., которые привели к возникновению колониальных империй и значительным сдвигам в развитии мировой экономики, торговли и культуры. Великие Моголы — мусульманская империя (1526—1754 гг.), возникшая в результате завоевания Северной Индии правителями — потомками Чингисхана и Тимура. В XVI — первой половине XVII в. Великие Моголы были одними из самых могущественных правителей мира. Возрождение, или Ренессанс (фр. — возрождение) — этап в развитии культуры стран Европы (XIV—XVII вв.), характеризующийся повышением интереса к античным произведениям искусства и распространением идей гуманизма. «Встреча цивилизаций» — образное выражение, относящееся к периоду Великих географических открытий, когда началось тесное взаимодействие цивилизаций стран Европы, Азии и Америки. Высокое Возрождение — один из периодов Возрождения, важный этап в культурном и идеологическом развитии стран Западной и Центральной Европы, охватывавший 1500—1530 гг.... |
Благодаря Великим географическим открытиям в мире почти не осталось земель, неизвестных человечеству. Были установлены связи между большинством цивилизаций Европы, Азии, Африки и Америки. Однако именно в Новое время стало ясно, что страны Европы опережают другие государства в экономическом развитии и военной мощи, поэтому европейцы начали не только торговать с другими странами Америки, Африки и Азии, но и отбирать их земли. Уже в XVI в. возникли первые колониальные империи — Испанская и Португальская. Со временем колонии стали захватывать другие страны Западной Европы — Англия, Франция, Нидерланды. За счет завоевания Сибири значительно расширились владения России, ставшей крупнейшей по площади страной мира. Правители европейских государств смотрели на остальной мир как на свою «законную» добычу и источник доходов. Молодое государство Соединенные Штаты Америки, возникшее в борьбе с Англией, пыталось сохранить независимость и демократическое устройство. Кроме того, большие усилия прилагались к освоению безграничных просторов земель, в доколумбовы времена принадлежавших индейцам. Рабство и отношение к чернокожим рабам раскололи американское общество на две части. Казалось, гражданская война была неизбежна. В отличие от Европы, великие государства Востока не участвовали в завоевании мира. Развитие этих стран сдерживали существующие традиционные экономические отношения, религиозные предрассудки и неограниченная власть монархов. Даже Османская империя, которая еще в XVII в. представляла угрозу для европейских столиц, к концу следующего столетия уже не могла соперничать с европейскими империями и начала терять свои владения.... |
Тысячелетние традиции китайской цивилизации оказали значительное влияние на развитие «Срединной империи» в XV—ХУЛ вв. Главное место в государственной системе Китая занимал император. Считалось, что его власть имеет божественное происхождение. Восходя на престол, Сын Неба брал новое тронное имя, означавшее девиз его правления: «Истинная Добропорядочность», «Спокойствие, Достойное Восхищения». Император обладал неограниченной властью, был источником закона, «отцом» для всех своих подданных. Основу Китайского государства составлял многочисленный аппарат чиновников (их было больше миллиона). Управлять огромной империей, раскинувшейся по всей Восточной Азии, было непросто. Правительство формировало единую политику исполнения воли императора. Китай был разделен на провинции, области, уезды. Всех чиновников назначали из столицы. Они зорко следили за выполнением законов, поддерживали порядок и вершили правосудие. Большую роль играл суд. Здесь рассматривали дело, выслушивали истца и ответчика, опрашивали свидетелей. Женщины могли давать показания только под пыткой. Суд выносил приговор. Как правило, наказанием служили удары легкой или тяжелой бамбуковой палкой, каторжные работы или смертная казнь. Император мог помиловать или изменить наказание.... |