Соціально-економічний розвиток країн західної Європи у ХVІ-ХVII ст.

§3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ХVІ-ХVII ст.

Пригадайте! Як виникла революція цін та які наслідки вона мала для народів Європи?

1. Народження капіталізму. Великі географічні відкриття започаткували докорінні зрушення не лише в культурі та побуті, але й в економічному житті Європи. Революція цін стала вигідною для виробників та продавців товарів. Поряд із цими змінами відбувалося зростання населення та відтік його із сільської місцевості до міст, розбудова доріг, купці дедалі частіше перетворювалися на посередників у торгівлі. Так поступово руйнувалася середньовічна феодальна економіка.

У ХVІ-ХVII ст. в Західній Європі відбувалося зародження капіталізму - нового суспільного устрою, побудованого на приватній власності, найманій праці та ринковій економіці. Для його виникнення потрібні дві основні умови. По-перше, наявність капіталів, потрібних для організації виробництва: купівлі землі і зведення на ній будинку для майстерні, придбання верстатів і сировини. По-друге, існування ринку вільної робочої сили - великої к ількості людей, які продають підприємцям свої робочі руки й отримують за свою працю заробітну плату. Кому ж у ті часи вдавалося накопичити капітали? Чому і як виник ринок вільної праці?

Наскільки поважною була професія міняйли в тогочасному суспільстві?

Квентін Массейс. Міняйло з дружиною. 1514 р.

Які операції здійснюються на біржі?

Біржа тканин. 1530 р.

Найвищі прибутки приносила міжнародна торгівля. Купецтво наживалося завдяки торговій монополії - винятковому праву на продаж того чи іншого товару. Вигравало воно й від різниці в цінах. Відомо, що привезений до Європи перець коштував у сотні разів дорожче, ніж на Сході. Особливі вигоди надавала торгівля з колоніями. Проте купецтво не одразу почало пускати гроші у виробництво. Воно продовжувало збільшувати свої кошти через лихварські операції й довго надавало перевагу таким надійним джерелам вкладання капіталів, як купівля землі, коштовностей, палаців. До того ж серйозною перешкодою для проникнення купецького капіталу у виробництво були цехи. Вони ревно охороняли свої права на заняття ремеслами й чинили опір спробам чужинців увійти в цю сферу.

Поступово ситуація почала змінюватись.

Подумайте У яких сферах економіки можна отримати найбільші прибутки в наш час?

2. Мануфактури. Першими ранньокапіталістичними підприємствами були мануфактури. Як і в середньовічному ремеслі, на них панувала ручна праця, що відбилося навіть у походженні самої назви (лат. manus - рука, factura - виріб). Разом з тим мануфактура дуже відрізнялась від майстерні ремісника. По-перше, вона була досить великим виробництвом з десятками, а інколи й сотнями робітників. По-друге, на відміну від середньовічного ремісника, який сам виготовляв свій виріб від початку до кінця, мануфактурний робітник здійснював декілька чи лише одну трудову операцію. Такий розподіл праці сприяв вдосконаленню майстерності в конкретному виді робіт і вів до зростання продуктивності праці та збільшення випуску продукції.

Альбрехт Дюрер. Майстерня з виготовлення дроту. 1494 р.

Найчастіше підприємець закуповував сировину та роздавав її для обробки збіднілим міським ремісникам або селянам з найближчої округи. Вони виконували роботу не в спільній майстерні, а кожний у себе вдома і повертали підприємцеві вже готову продукцію. Такі робітники

були усунені як від закупівлі сировини, так і від продажу своїх виробів. Вони працювали не на різних замовників, а лише на одного постійного хазяїна і повністю залежали від нього матеріально. Так виглядала розсіяна мануфактура, яка переважала в ткацькому виробництві.

Поряд із розсіяною існувала також централізована мануфактура. Підприємець сам відкривав майстерню й збирав під одним дахом десятки робітників. Він забезпечував їх сировиною, верстатами та обладнанням. Централізованих мануфактур було менше, ніж розсіяних, адже в їхнє створення доводилось вкладати більше коштів. Головним чином вони виникали в нових галузях виробництва. Яскравим прикладом централізованої мануфактури стали численні друкарні.

Чому друкарня є яскравим прикладом централізованої мануфактури?

У друкарні. Гравюра. XVII ст.

XVI ст. З «Балади про знаменитого сукнороба Джека з Ньюбері» англійського письменника Томаса Делоні

У світлиці, просторій і довгій, стояли 200 верстатів. На цих верстатах працювали 200 чоловік, усі в один ряд. Біля кожного з них сиділо по чудовому хлопчику, які з великим захватом підготовляли човники. Тим часом в іншому приміщенні 100 жінок невтомно чесали вовну з радісним виглядом і дзвінко співали пісні.

У наступній кімнаті працювали 100 дівчат у червоних спідницях, з білими, як молоко, хустками на головах. Ці чарівні дівчата, не припиняючи, пряли у цій світлиці весь день, співаючи ніжно-ніжно, солодкими, як у солов'я, голосами.

Після цього вони ввійшли до іншої кімнати, де побачили бідно вдягнених дітей: всі вони сиділи й скубли вовну, відбираючи найтоншу від грубої; всіх їх було півтори сотні - дітей бідних і слабких батьків. У нагороду за свою працю кожний отримував увечері по одному пенні, крім того, що вони вип'ють і з'їдять за день.

У наступному приміщенні він бачить ще 50 хлопців: це були стригалі. Біля них працювали аж 80 прасувальників. Крім того, він мав ще фарбувальню, при якій тримав 40 чоловік, та ще на сукновальні.

Питання до документа 1. З яким почуттям Томас Делоні описує мануфактуру Джека з Ньюбері? 2. Чому, на вашу думку, власник широко використовував дитячу працю? Як ви до цього ставитесь?

Підйомна машина. XVI ст.

3. Світ техніки. В усі епохи основним показником технічного розвитку суспільства були ті види енергії та двигуни, які використовувалися для приведення в рух механізмів. На світанку Нового часу головними джерелами енергії залишалася мускульна сила людей і тварин, а також вода і вітер. Людські руки приводили в дію верстати, гончарні круги, підйомні споруди, важелі. За допомогою коней, волів, мулів та віслюків перевозили вантажі, обробляли землю, запускали насоси, крутили коловороти.

Поширеним і звичним двигуном було водяне млинарське колесо. У ХV-ХVI ст. його вдосконалили: горизонтальне колесо обладнали лопатями, а вертикальне - майже вдвічі збільшили в діаметрі (інколи до 10 метрів), що значно підвищило їхню потужність. У місцевостях, бідних на ріки, використовували вітряки. Голландські винахідники придумали спеціальне пристосування, яке дозволяло, обертаючи верхню рухому частину вітряка, змінювати нахил крил і ловити вітер у будь-якому напрямку.

Відтоді використання млина помітно розширилось.

Чому художник обрав сюжетом декількох картин видобування срібла на копальні? Які технічні засоби зображено?

X. Хессе. Видобування срібла на копальні. 1521 р.

Важливим джерелом енергії було тепло, яке в основному отримували від спалення деревного вугілля. Із розвитком виробництва попит на нього постійно зростав, що вело до збільшення вирубки і навіть до повного знищення лісів. Утворився дефіцит деревини, а з ним і проблема нестачі палива. Вихід у другій половині XVI ст. знайшли англійці, які почали широко використовувати кам’яне вугілля. Воно давало вищу, порівняно з деревиною і торфом, температуру горіння, але, згоряючи, виділяло страшенний сморід і кіптяву.

Англійці навчилися в спеціальних печах випалювати з вугілля домішки і перетворювати його на кокс. Він широко використовувався в галузях з високими температурами - у солеварінні і миловарінні, під час виготовлення черепиці й скла. Це сприяло покращенню якості продукції і розширенню виробництва, однак повністю кокс витіснив деревину лише у XVIII ст.

Подумайте! Яке місто було центром виготовлення скла, а які — «спеціалізувалися» на інших ремеслах?

Ранній Новий час не приніс справжніх технічних відкриттів. Відбувалося більш широке використання великих винаходів попередніх епох і вдосконалення існуючих механізмів. Так, наприклад, у масовий обіг увійшов більш міцний металевий гвинт - важливий елемент кожного механізму, що передає енергію. Це сприяло покращанню організації виробництва, насамперед у гірничодобувній справі. Шахти заглибились до 300-800 метрів, воду з них відкачували насосами і помпами, які приводилися в рух уже не ручною працею, а потужним водяним колесом. Руду підіймали нагору на стрічковому транспортері за допомогою коловорота. Для його обслуговування вистачало двох чоловіків, у той час як раніше руду виносили декілька сотень робітників. Аби полегшити роботу коням, навантажені рудою вагонетки поставили спочатку на дерев’яні, а згодом і на металеві рейки.

У XV ст. було вдосконалено доменну піч, у якій здійснювалася виплавка металу. Посилився притік у піч кисню, температура в ній зросла так, що метал переходив у стан рідини - чавун. Його розливали у форми, давали охолонути та затвердіти, а потім переплавляли на залізо чи сталь високої якості. Так відбувся перехід до сучасної переробної, або доменної, металургії.

Левова частка металів ішла на потреби зброярства. З кінця XVI ст. із чавуну почали відливати гармати. Це було значно дешевше, до того ж чавунні ядра мали більшу руйнівну силу, ніж середньовічні кам’яні. Високі кам’яні мури міст не витримували гарматних залпів, тому довелося будувати укріплення нового типу. Навколо міст насипали низькі земляні вали, у яких ядра загрузали, не завдаючи шкоди. Бойові дії дедалі частіше розгортались на відкритій місцевості, де доля перемоги залежала саме від вогневої сили артилерії. Гармат у Європі стало набагато більше, змінилися й засоби транспортування їх: тепер гармати ставили на лафети - дерев’яні двоколісні споруди - і перевозили кіньми. У ході битви пересувні гармати збирали в батареї і цим значно посилювали їхню бойову міць.

Цар-пушка. 1586 р.

Гармати ХVІ-ХVІІ ст. були дуже красивими. Блискучі поліровані поверхні, рельєфні надписи з іменами майстрів і замовників, герби європейських монархів, пишний рослинний орнамент, зображення героїв і фантастичних тварин - так виглядали ці справжні шедеври ливарної майстерності, грізні витвори мистецтва.

Справжнім взірцем, який, утім, ніколи не побував у бою, стала бронзова Цар-пушка, відлита в Москві. Свою назву вона отримала через зображення на стволі царя Федора Івановича у короні та зі скіпетром, верхом на коні.

Із середини XVI ст. з’явилися мушкети - довгі рушниці, широкі грановані приклади яких щільно притискувалися до плеча. Стрілець-мушкетер став головною постаттю на полі битви. Мушкет був основним, але не єдиним видом вогнепальної зброї в європейських арміях XVI-XVII ст. Кавалеристи надавали перевагу карабінам - коротким, зручним для стрільби з коня рушницям, а також пістолетам.

Мушкетер

Хвацько заломлений широкополий капелюх з пір’ям або залізний шолом, кіраса або шкіряна куртка, широкі штани до колін, панчохи й туфлі з бантами - такий вигляд мав мушкетер ХVI-ХVІІ ст. Через ліве плече в нього був перекинутий ремінь з прикріпленим до нього спеціальним футляром для боєприпасів. Збоку висіла шпага, у руці він тримав сошку - підставку, на яку при стрільбі клали мушкет.

Мушкетери - грізна сила, своїм вогнем вони нерідко вирішували результат великих битв. Стрій мушкетерів «караколе» (равлик) включав 10 шеренг і 12 рядів. До нього не підступитися: поки передня шеренга вела вогонь, задні заряджали зброю, і безупинні залпи гриміли один за одним.

Пригадайте! У яких книжках ви читали про подвиги мушкетерів?

Застосування вогнепальної зброї змінило характер ведення війни. Кулі пробивали рицарський обладунок, тому важкоозброєна кіннота поступово втратила колишнє значення. Її місце заступила легка кавалерія, основу якої складало дворянство. Зросла роль піхоти, набраної з простого люду. Частково її озброювали вогнепальною зброєю, частково - довгими піками. Стрільці ставали головною силою на полі бою, але тільки наприкінці XVII ст. всю піхоту озброїли рушницями з багнетами. Тепер саме на її плечі ліг основний тягар війни.

Карака - трищоглове потужне судно

Каравела - дво-або трищогловий корабель

Артилерія застосовувалась і на кораблях. У середині XVI ст. нідерландці першими створили військовий флот з бойових кораблів. Для розвитку кораблебудування вирішальне значення мали Великі географічні відкриття і зародження світового ринку. Поряд з голландськими торговими суднами - флойте - на океанські простори вийшли інші великі вдосконалені кораблі - іспанські галеони, португальські каравели і караки. Географічні карти, компаси, астролябії та інші навігаційні прилади допомагали точно прокладати шлях у маловідомих морях та океанах. Великі розміри кораблів дозволяли відносно дешево і швидко перевозити великі партії вантажів. Щоб прийняти могутній потік товарів з Нового Світу, європейці перебудовували старі та засновували нові порти зі зручними причалами, пересувними підйомними кранами, місткими складами.

Усю Європу охоплювала річкова мережа. Штучні канали з’єднували ріки і забезпечували вихід до морських портів. Більш скромними були успіхи наземного транспорту. Дороги залишалися переважно ґрунтовими і в негоду ставали здебільшого непроїзними. Товари за давнім звичаєм везли на возах та санях, хоча з’явилась і новинка - більш рухомі візки. Транспортування вантажів, особливо на далекі відстані, коштувало дорого, тому з XVI ст. на головних торгових шляхах його прибрали до рук об’єднання візників, власників коней. Побільшало поштових станцій, де міняли коней, надавали нічліг та їжу.

Дізнайтеся! Як на тогочасних дорогах позначали відстань між пунктами призначення?

Які виробничі операції виконують жінки, а які - чоловіки? Чим, на вашу думку, це могло бути зумовлено?

Ісаак ван Шваненбург. Пряхи. XVI ст.

Технічні вдосконалення найкраще використовувалися у нових галузях - виготовленні дзеркал, паперу, книгодрукуванні, де не існувало давніх цехових традицій і суворих обмежень ремісничих статутів. Інколи нововведення доходили й в старовинні галузі: з XVI ст. увійшла в ужиток колісна прядка з підніжкою, яка полегшила і прискорила працю ткача, а також верстат для виготовлення візерунчастих тканин - гобеленів. Проте ремісники боялись конкуренції і розорення, а тому чинили опір усьому новому. Цехи уважно стежили не лише за тим, аби окремі майстри не ставили додаткових верстатів та не перевищували норм виготовлення продукції, а й за тим, щоб вони не застосовували технічних винаходів.

Не дивно, що чимало винаходів так і залишилися лише на папері. Нерідко талановиті проекти втілювались у життя через 200-300 років після їхнього створення. Збереження цехового устрою з його протистоянням технічним нововведенням гальмувало подальший розвиток виробництва.

4. Становлення капіталістичних відносин. Зміни в економіці неминуче тягли за собою разючі зміни в суспільному порядку. Переважна частина європейського населення, як і раніше, займалася дрібним сільським господарством. На початку XVI ст. більшість селян були особисто вільними, але безземельними, оскільки сеньйори зберегли землю за собою. Селяни могли взяти її тільки в оренду, за яку доводилося платити гроші. Щоб отримати їх, селяни везли на ринок і продавали свою продукцію - зерно, м’ясо, вовну. Такий спосіб господарювання став звичним для середнього прошарку сільського населення. Селянська біднота не мала грошей для оренди землі і йшла в найми до фермерів - заможних селян, які були власниками землі чи великими орендарями. Фермерські господарства працювали на ринок, тому їх власники надавали перевагу вирощуванню прибуткових культур або скотарству. Наймана праця дедалі активніше застосовувалась у селі.

Якими засобами Рембрандт зобразив приналежність своїх персонажів до однієї соціальної групи?

Рембрандт ван Рейн. Старійшини суконного цеху. 1661-1662 рр.

Купці добре розуміли, що найбільші прибутки матимуть, коли підпорядкують собі весь процес - від виготовлення товару до його збуту. Вони стали вкладати гроші у випуск предметів своєї торгівлі, наприклад у виробництво тканин. Деякі городяни, у тому числі лихварі та частина майстрів, яким вдалося накопичити гроші, теж ставали підприємцями. Частина дворянства та фермерів також долучилися до капіталістичних форм ведення сільського господарства. Разом вони склали нову велику соціальну групу - буржуазію. Працювали на них ті, хто втратив господарську самостійність і був змушений продавати свою робочу силу: розорені ремісники та «вічні підмайстри», для яких брак грошей робив недосяжним звання майстра, некваліфікована міська біднота. Їхні ряди поповнювали позбавлені землі селяни, змушені шукати застосування своїм робочим рукам у місті. Усі вони ставали найманими робітниками.

Стрімко зростали жебракування та бродяжництво. Особливо це відчувалось у містах, куди в пошуках роботи стікалась безліч бідняків. Влада чітко поділяли жебраків на міських та прийшлих: лише «своїм» видавала спеціальний дозвіл на збирання милостині, періодично роздавала одяг і гроші та влаштовувала безкоштовні обіди і притулки. Ці благодійні заходи не поширювалися на «чужих» жебраків, аби не допустити їх надмірного напливу до міста. У цілому, порівняно з добою Середньовіччя, ставлення до жебраків різко погіршилось.

Яка головна ідея картини? З якими почуттями художник зобразив своїх героїв?

Пітер Брейгель Старший. Сінокіс. 1565 р.

У ХVІ-ХVII ст. в Європі відбувалися важливі зміни. Хоча в більшості країн зберігалися старі феодальні порядки, у найрозвиненіших державах зароджувались і поступово розвивались нові капіталістичні відносини.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Як вплинуло відкриття Нового Світу на економічне життя Європи?

2. Які умови є необхідними для виникнення капіталізму? Яким чином вони з’явилися в Європі в ХVI-ХVII ст.?

3. Яким було становище в аграрному секторі в ХVІ-ХVІІ ст.?

4. У чому полягають докорінні відмінності мануфактурного виробництва від середньовічного ремесла?

5. Чому підприємці частіше створювали розсіяні, а не централізовані мануфактури?

6. Яким чином вдосконалювалися технічні винаходи попередніх епох?

7. Як технічний прогрес раннього Нового часу вплинув на характер ведення війни?

8. Що штовхало ремісничі цехи до опору технічним нововведенням?

9. Які суспільні зміни відбувались у Європі під впливом розвитку капіталізму?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. На контурній карті позначте найбільші промислові центри та порти Західної Європи.

2. Охарактеризуйте основні види нової зброї. Чому застосування вогнепальної зброї внесло зміни в будівництво захисних споруд і в характер ведення війни? Як проявилися ці зміни?

3. Користуючись уривком з «Балади про знаменитого сукнороба Джека з Ньюбері», у зошитах зробіть схему «Сукноробна мануфактура». У таблиці перерахуйте трудові операції, які здійснювали робітники, виготовляючи сукно. Впишіть також, скільки людей працювало у сукнороба Джека на кожній операції.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Пригадайте матеріал параграфа та уважно роздивіться ілюстрації. Уявіть, що ви мешкаєте у великому західноєвропейському місті у ХVІ-ХVІІ ст. Напишіть розповідь про своє життя від імені 1) купця, 2) «вічного підмайстра», 3) робітниці централізованої мануфактури.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно