Практичне заняття

Суспільні наслідки промислової революції (перевороту). Зміни в житті й побуті різних верств населення

1. Яким було населення Європи в попередню добу? 2. Що змінилося в населенні Європи від кінця XVIII до початку XX ст.? 3. Охарактеризуйте основні соціальні наслідки промислової революції (перевороту). 4. Які зміни відбувалися у вигляді міст за попередньої доби? 5 Що було характерно для європейського житла й хатнього начиння впродовж першої частини історії Нового часу? 6. Якими були характерні риси шлюбно-сімейних стосунків і становища жінки за попередньої доби? 7. Як упродовж першої половини історії Нового часу розвивалася мода?

Мета: на підставі аналізу наведеного тексту визначити, які зміни відбувалися в повсякденному житті різних верств населення тогочасної Європи.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Повторити за § 1 матеріал про населення Європи наприкінці XVIII — на початку XX ст.

2. Повторити вивчений у минулому році матеріал про населення Європи, повсякденне життя європейців і соціальні наслідки промислової революції (перевороту).

Хід роботи

1. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

2. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

1. Зміни у вигляді міст. XIX століття інколи називають «буржуазним», оскільки внаслідок руйнування «старих порядків» саме буржуазія стала новою панівною верствою суспільства, її смаки й уподобання були в ньому визначальними. Це знайшло відображення і в повсякденному житті населення. Більшість сіл і селищ у цей час, як і за попередньої доби, зберігали свій традиційний вигляд. Однак значна частина міст зазнала суттєвих перетворень.

З опису подорожнім вигляду Берліна на початку XIX ст.

Більшість вулиць [міста] широкі й обставлені будинками в чотири та більше поверхів. Не бракує також просторих площ. Від цього тут навіть дихається легше, ніж у Відні, Гамбурзі та інших містах, де будинки й люди скупчені на невеликих територіях. Широкі вулиці та взагалі красива архітектура будинків надають Берліну такого вигляду, яким можуть похвалитися небагато великих міст. Вільгельмштрассе, яка майже вся вкрита палацами, Лейпцигерштрассе, Унтер-ден-Лінден, як і надзвичайно гарні площі — Оперна, Вільгельмова та інші, — викликають здивування іноземців...

1. Яке враження справив на автора тогочасний Берлін? 2. Які нові риси міської забудови можна визначити за джерелом?

Берлін. Унтер-ден-Лінден. 1852. Художник Едуард Гертнер

Читальна зала бібліотеки Сент-Женев'єв у Парижі за проектом архітектора Анрі Лабруста. Сучасний вигляд

У XIX ст. стали відбуватися зміни у плануванні міст. Тепер вони складалися із центральної частини, де мешкало заможне населення й було зосереджено все необхідне для його життя, і передмістя, де селилася міська біднота, розташовувалися заводи, дешеві трактири, поштові станції тощо. Для зв’язку між центральною частиною та передмістями прокладалися нові широкі вулиці.

Майже всі міста тогочасної Європи поступово зростали та прикрашалися будинками, що відповідали новим умовам життя. Старі будівлі зникали одна за одною, а нові «шикувалися» в довгі вулиці. Збільшення міст, навіть великих, відбувалося досить повільно, але все-таки до середини століття вигляд більшості з них повністю змінився.

У центральній частині міст створювали площі, парки, бульвари тощо. На вулицях з’явився перший громадський транспорт. У зв’язку зі зростанням цін на землю ставало все більше багатоповерхових будинків. Зокрема, у Парижі було зведено чимало семиповерхових прибуткових будинків, що поділялися на квартири, які здавалися в оренду. У другій половині XIX ст. з’явилися водогони, що працювали на силі пари. Перший водогін був створений у Лондоні, а дещо пізніше — у Парижі.

У XIX ст. почали будувати все більше ділових, адміністративних, торговельних і виробничих споруд — з’являлися крамниці, банки, вокзали, фабрики, виставкові зали, бібліотеки тощо.

Рококо — стиль мистецтва, для якого характерний відхід від реального життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних сюжетів тощо.

Класицизм — стиль мистецтва, для якого характерна підвищена увага до античних взірців духовної та матеріальної культури, що вважалися основою для наслідування, дотримання певних канонів тощо.

Ампір — стиль мистецтва, що виник у наполеонівській імперії й став продовженням і завершенням класицизму. Для нього характерні масивні парадно-монументальні форми будівель та інтер'єрів.

В оформленні будівель застосовували стилі рококо, класицизм і ампір.

У XIX ст. міській архітектурі довелося вирішувати нові завдання. Зокрема, необхідні були просторі зали громадських будівель — вокзалів, банків, торговельних і виставкових павільйонів тощо, де стіни не заважали б пересувалися великим потокам людей. Це обумовило появу нових архітектурних рішень, конструкцій і будівельних матеріалів. Так, у будівництві стали широко застосовувати металеві конструкції, бетон і скло. На робітничі передмістя переважна більшість архітектурних новацій не поширювалася.

Запитання і завдання

1. Визначте зміни, які відбувалися в містах XIX ст. 2. Чим, на вашу думку, були обумовлені ці зміни? 3. Що з того, що з'явилося в тогочасних містах, притаманне і сучасній міській архітектурі?

2. Житло і хатнє начиння. Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.

Будинки заможних верств у цей час опалювали високими чотирикутними печами — «голландками» (їх назвали так тому, що вони поширилися з Голландії). Буржуазія встановлювала на кухнях «плиту» — невисоку пічку із залізною панеллю, де було декілька отворів над вогнем для приготування їжі. Біднота, як і раніше, готувала їжу над вогнищем.

Для освітлення приміщень заможні люди використовували спочатку винайдені наприкінці XVIII ст. масляні лампи зі склом, із середини століття — гасові лампи, пізніше — газове освітлення, а із 70-х рр. XIX ст. до їхніх осель прийшло електричне освітлення. Бідні люди освітлювали житло скіпкою. Однак і в багатих, і в бідних оселях часто траплялися пожежі.

Заможні люди споживали їжу з порцелянового або фаянсового посуду, який набув поширення та значно подешевшав (у Європі відкрилися численні фабрики з його виробництва). Біднота, як і раніше, користувалася переважно глиняним посудом. Завдяки фабричному виробництву вироби зі скла стали доступні всім. Для приготування їжі використовували здебільшого мідний, залізний і чавунний посуд.

Попит буржуазії сприяв розвитку меблевого виробництва. Меблі вкривали різьбою, покривали червоним або чорним лаком і прикрашали металевим оздобленням. Деякі предмети хатнього вжитку, такі як скрині, великі рундуки, зовсім вийшли зі споживання, тому що вже не відповідали сучасним потребам. У бідних верств населення можливостей слідкувати за змінами меблевих стилів узагалі не було.

Гасова лампа

Невід’ємним елементом міських осель різного рівня заможності ставали настінні й столові годинники. Вони немов символізували собою те, що в «буржуазному» XIX столітті «час — це гроші».

Запитання і завдання

1. Порівняйте житло і хатнє начиння європейців у XIX ст. та в попередню добу. 2. Які зміни в житло й хатнє начиння принесло європейцям «буржуазне» XIX століття? 3. Які предмети, що були наявні в житлі й хатньому начинні тогочасних європейців, «успадкували» сучасники?

3. Шлюб і сім'я. Мода. Шлюб та сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.

Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.

Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинуто фабричне виробництво одягу.

Чоловічий костюм, на відміну від попередньої доби панування галантності, став більш практичним, підкреслював саме чоловічий характер свого власника.

Французька родина з парасольками, вдягнена у стилі ампір. 1803. Художник Луї-Леопольд Бойлі

Тепер буржуазний костюм підкреслював, що це одяг працівника, невтомної заповзятливої людини, головним змістом життя якої є діяльність. Власник буржуазного костюма був активним, швидко рухався, й одяг не мав йому заважати. Зникли будь-яка декоративність, святкове різнобарв’я, кольори стали нейтральними. Костюм зводився до простих головних ліній.

У XIX ст. набагато частіше, ніж раніше, змінювалися стилі моди. Лише у Франції були стилі моди часів революції доби Директорії, Консульства і Першої імперії. Костюм перетворився на засіб підкреслення політичних уподобань його власника. Модні стилі швидко поширювалися й не менш швидко змінювалися завдяки масовому виробництву фабричної промисловості.

Жіноча мода, як і чоловіча, намагалася підкреслити особисті якості й природну привабливість власниці вбрання. Жіночий одяг набув виразної жіночності. Водночас жінка прагнула виглядати просто та відчувати себе вільно, що й обумовило відмову від поширених раніше корсажів, нижніх спідниць і ватних підкладок, заміну чудернацьких башмачків на величезних підборах зручними сандалями.

У тогочасній Європі роль центру чоловічої моди відігравав Лондон, жіночої — Париж.

Запитання і завдання

1. Які риси були притаманні розвитку моди в цей період? 2. Порівняйте розвиток моди в XIX ст. з попередньою добою. 3. Визначте спільне й відмінне в моді XIX ст. і сучасних тенденцій модного одягу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно